18 листопада 2025 року справа №200/1923/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Михайлик А.С.) у справі № 200/1923/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
визнати протиправними дії щодо відмови у виплаті з 01.03.2025 щомісячної доплати в сумі 2 000,00 гривень до розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у повному розмір;
зобов'язати відновити нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 2 000,00 гривень до розміру пенсії з 01.03.2025 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у повному розмірі;
визнати протиправними дії щодо виплати пенсії з обмеженням граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з урахуванням індексації базового ОСНП згідно з постановою КМУ № 185, починаючи з 01.03.2025;
зобов'язати виплачувати призначену пенсію без обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з урахуванням індексації базового ОСНП згідно з постановою КМУ № 185, починаючи з 01.03.2025;
визнати протиправними дії щодо проведення виплати пенсії з обмеженням граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з урахуванням індексації базового ОСНП згідно з постановою КМУ № 209, починаючи з 01.03.2025;
зобов'язати виплачувати призначену пенсію без обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з урахуванням індексації базового ОСНП згідно з постановою КМУ № 209, починаючи з 01.03.2025.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01.03.2025 щомісячної доплати в сумі 2 000,00 гривень до розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 2 000,00 гривень до розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2025.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплачувати ОСОБА_1 призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII пенсію без обмеження граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2025.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначив, що розмір пенсії позивача переглянуто після 01 березня 2018 року, підстави для встановлення надбавки відповідно до постанови КМУ №713 відсутні.
Вважає, що обмеження розміру граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами є законним.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу відповідно до Постанови №713 з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2018 у справі № 0540/8821/18-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, в редакції статті Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб», чинної станом на дату призначення пенсії, відповідно до довідки від 13.03.2018 №2998 лк, виданою ліквідаційною комісією ГУ МВС в Донецькій області, виходячи з розміру 88 % відповідних сум грошового забезпечення.
У липні 2021 року відповідачем згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 встановлено щомісячну доплату до призначеної пенсії в сумі 382,18 грн (розпорядження про перерахунок від 27.07.2021 року), виплату якої розпочато з 01.08.2021. Основний розмір пенсії, обчислений із 88 % грошового забезпечення становив 7909,35 грн, з урахуванням доплати - 8291,53 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 200/4947/22 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.12.2022), крім іншого, зобов'язано відповідача здійснити позивачу з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 06.09.2022 № 33/25-2063, виданої ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області", з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення у справі № 200/4947/22 відповідачем у червні 2023 року (розпорядження від 03.05.2023) проведено перерахунок пенсії позивача, згідно з яким основний розмір пенсії обчислений із 70 % грошового забезпечення та становив 15869,97 грн, водночас, щомісячна доплата до пенсії за Постановою КМУ № 713 за результатами перерахунку до виплати не нарахована.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 200/5705/23, крім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 06.09.2022 року № 33/25-2063, виданої ДУ «ТМО Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області, виходячи з розміру 88 % відповідних сум грошового забезпечення та виплатити її різницю з 01.06.2023 по день перерахунку з врахуванням вже виплачених сум.
Відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії від 18.04.2024 позивачу на виконання рішення суду у справі № 200/5705/23 перераховано пенсію, обчислено її з 01.05.2024 виходячи з розміру 88 % відповідних сум грошового забезпечення. Основний розмір пенсії становив 19950,81 грн, з урахуванням індексації - 25743,92 грн, у підсумку до виплати - 23610 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.05.2024 у справі № 200/855/24, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату та виплатити з 01.06.2023 по день поновлення виплати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 382,18 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 року № 713.
Згідно з розпорядженням про перерахунок пенсії від 24.07.2024 позивачу на виконання рішення суду у справі № 200/855/24 відновлено з 01.08.2024 виплату доплати згідно з Постановою № 713 у сумі 382,18 грн. Основний розмір пенсії було визначено у розмірі 88 % грошового забезпечення (19950,81 грн), з урахуванням доплати та індексації - 26126,10 грн, у підсумку - 23610 грн.
Відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 основний розмір пенсії обчислений із 88 % грошового забезпечення та становить 19950,81 грн, з урахуванням доплати (382,18 грн згідно Постанови № 713) та індексації - 27626,10 грн, у підсумку - 23610 грн. до індексації включено: 2793,11 грн (індексація базового ОСНП 2022(19950,81*0,1400)), 1500 грн (індексація базового ОСНП 2023(22743,92*0,1970)), 1500 грн (індексація базового ОСНП 2024(24243,92*0,0796), 1500 грн (індексація базового ОСНП 2025(25743,92*0,1150).
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом - Закон №2262-ХІІ).
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Згідно з ч.ч.1, 2ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Щодо доплати у розмірі 2000,00 грн. суд зазначає наступне.
14 липня 2021 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713).
Згідно пп.1 Постанови №713 встановлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13,21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року було встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Перерахунок пенсії у розумінні Постанови №713 полягає у перерахунку, проведеному не з метою усунення порушення права особи на належний розмір пенсії, а її перерахунок у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України з 01 грудня 2019 року на виконання рішення суду з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 гривень відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
В рішенні від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист"(справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.
Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях по справах: № 5-рп/2005, № 17-рп/2010, № 23-рп/2010, № 10-рп/2011).
Наведене також відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які викладені в постанові від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а
За таких обставин, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати з березня 2025 року (моменту припинення) позивачу щомісячної доплати в розмірі 2000,00 гривень є протиправними.
Щодо обмеження граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, суд зазначає наступне.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
01.10.2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон № 3668-VI від 08.07.2011 року).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (тобто, до 01.10.2011 року).
Пізніше стаття 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» втратила чинність в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» як така, що є неконституційною, на підставі рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року № 7-р(II)/2022 положення статті ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення визначено: «Приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.».
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон № 3668-VI від 08.07.2011 року), що набрав чинності 01.10.2011 року, одночасно були внесені зміни до відповідних законів, зокрема частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Пізніше частина п'ята статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» стала частиною 7 статті 43 Закону.
Отже, ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 цього Закону визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, Конституційний Суд України вперше висловився щодо неконституційності положень про обмеження максимальним розміром пенсій, що призначені на підставі спеціального закону - Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ще 20.12.2016 року.
Вказані обставини органом Пенсійного фонду України враховані не були, що призвело до того, що пенсію позивача було незаконно обмежено максимальним розміром, чим порушене його право на належний розмір пенсії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 року у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 року у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 року у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 року у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 року у справі № 340/3144/21, де Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом, який гарантував би їх повне відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд приходить висновку, що підстави для обмеження пенсії позивачу максимальним розміром не відповідають нормативному регулюванні спірних правовідносин.
Зважаючи на наведене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 200/1923/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 200/1923/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць