10 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/8010/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участі секретаря Калюжної В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним і нечинним рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним і нечинним рішення, в якому просить:
-визнати протиправним та нечинним рішення 29 сесії 7 скликання Ніжинської міської ради Чернігівської області № 12-29/2017 від 04.10.2017 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території (зонінг) міста Ніжин Чернігівської області" в частині визначення виключних видів використання земельної ділянки по правому березі р. Остер в напрямку руху до шлюзу в м. Ніжині (позначеної на Зонінгу м.Ніжина (ПЖ-І) озеленені території, майданчики відпочинку (РЗ), в межах земельної ділянки за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, АДРЕСА_1, кадастровий номер 7410400000:01:007:0087.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 12.08.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, подав витребувані судом документи та повідомив суд розглянути справу на підставі наданих документів, згідно чинного законодавства.
Ухвалою суду від 16.10.2025 вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 27.10.2025 о 10:00; відповідно до частини 4 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язано відповідача опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №620/8010/25 в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в якому оскаржувані акти були або мали бути офіційно оприлюдненими (оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваних актів, реквізити нормативно-правових актів, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи) та подати докази публікації такого оголошення до суду - не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 27.10.2025 підготовче провадження у справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.11.2025 о 14:00 год.Учасники справи повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
У власності позивача перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 7410400000:01:007:0087 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯМ №488156, виданого 29.10.2012, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням 45 сесії 6 скликання Ніжинської міської ради Чернігівської області № 9- 45/2013 від 14.11.2013 змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:01:007:0087 за адресою: АДРЕСА_1 з «для ведення особистого селянського господарства» на «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».
Зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:01:007:0087 за адресою: АДРЕСА_1 є «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».
29.04.2024 позивач звернувся до структурного підрозділу Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ніжинської міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки 7410400000:01:007:0087 на об'єкт забудови: будівництво житлового будинку за адресою: місто Ніжин, АДРЕСА_1.
02.05.2024 позивачу відмовлено в наданні будівельного паспорту через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Вказана відмова була оскаржена до суду, проте рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 620/10065/24 позивачу відмовлено в задоволенні позову до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.24 залишено без змін та вказано, що правомірність / протиправність віднесення земельної ділянки до зони РЗ згідно затвердженого плану зонування території не належить до предмету розгляду безпосередньо у цій справі, а тому доводи позивача про відсутність правових підстав для віднесення земельної ділянки 7410400000:01:007:0087 до даної зони суд не прийняв до уваги.
Судом також встановлено, що рішенням 29 сесії 7 скликання Ніжинської міської ради № 12-29/2017 від 04.10.2017 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території (зонінг) м. Ніжин Чернігівської області» затверджено містобудівну документацію та в пункті 4 рішення визначено виключні види використання земельної ділянки по правому березі р.Остер в напрямку руху до шлюзу в м. Ніжині (позначеної на Зонінгу м.Ніжина (ПЖ-І) озеленені території, майданчики відпочинку (РЗ).
Позивач вважає, що земельна ділянка 7410400000:01:007:008, яка належить йому на праві власності безпідставно включена до рекреаційної зони ПЖ-1, що підтверджується викопіюванням з плану зонування території (зонінг), затвердженого рішенням відповідача, оскільки робить геометрично складною лінію розмежування, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Згідно з положеннямистатті 144 Конституції Україниоргани місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина1 статті 10 Закону № 280/97-ВР).
Згідно пункту 42 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Частинами 1, 2, 5 статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР).
Законом, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно визначень термінів, наведених у статті 1 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Згідно частини 1 статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Статтею 17 Закону №3038-VI встановлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:
1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;
2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;
3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;
4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;
5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;
6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;
7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів.
Склад, зміст, порядок розроблення плану зонування території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
Згідно частини 2 статті 24 Закону №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях (далі - містобудівна документація) визначає Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1468/20206 (далі- Порядок № 290, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
За приписами пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
План зонування території розробляється для всієї території населеного пункту або для її частини (кварталу, мікрорайону, іншого планувального утворення), першочергово - для
історичних ареалів; інвестиційно привабливих територій; сформованих сельбищних територій існуючої забудови, де передбачаються окремі локальні перетворення, можлива реконструкція або розміщення окремих будівель і споруд. Послідовність розроблення та площі територій населеного пункту, для яких розробляються плани зонування, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури згідно з генеральним планом населеного пункту (пункт 4.7 Порядку №290).
Згідно пункту 4.11. Порядку №290 генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
Відповідно до статей 17 та 18 Закону №3038-VI та пункту 4.1 розділу 4 ДБН Б. 1.1-15:2012 "Склад та зміст генерального плану населеного пункту" (далі - ДБН Б.1.1-15:2012), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.07.2012 №358, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Типові вимоги до складу та змісту зонінгу населеного пункту встановлюються Настановою про склад та зміст плану зонування території (Зонінг) ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 (надалі- Настанова).
Відповідно до пункту 4.7 Настанови основним документом зонінгу є схема зонування, на якій територія населеного пункту поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент.
Для кожної земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту відповідної зони.
Невідповідність наміру забудови встановленому виду дозволеного використання земельних ділянок і об'єктів, зазначеним у містобудівному регламенті, означає, що його застосування, у відповідній територіальній зоні не допускається. Зміна параметрів земельних ділянок і об'єктів будівництва, види використання і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можлива лише шляхом приведення таких об'єктів у відповідність до містобудівного регламенту або шляхом зменшення їх невідповідності граничним параметрам в процесі дозволеного будівництва.
Невідповідними містобудівним регламентам вважаються земельні ділянки та існуючі об'єкти, зокрема, існуючі види використання земельних ділянок для містобудівних потреб і параметри об'єктів будівництва, які не відповідають видам переважного використання.
За приписами пункту 6.8 Настанови схема зонування складається, як правило, з основних типів зон, зокрема: житлові Ж; рекреаційні Р.
Відповідно до пункту 5.10 Настанови житлові зони у своєму складі містять території, що призначаються для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об'єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об'єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на оточуюче середовище.
Житлові зони призначені для забудови житловими будинками різних типів і поверховості в залежності від місця розташування і характеру забудови території, зокрема, садибної забудови Ж-1 розташування одноквартирних житлових будинків до З поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.
Допускається розміщення об'єктів обслуговування цієї зони, гаражів для збереження автомобілів, споруд інженерно-технічного забезпечення.
Відповідно до пункту 5.11 Настанови Рекреаційні зони Р. належать території, що призначаються і використовуються для відпочинку населення:
- рекреаційні зони природних ландшафтів Р-1, для забезпечення збереженості унікальних природних ландшафтів - об'єктів. Мета організації зони полягає у збереженні цінних природних особливостей і ландшафтів; планувальні містобудівні заходи мають здійснюватися з мінімальним впливом на вразливі елементи природного середовища; - рекреаційні зони активного відпочинку Р-2 призначаються для виконання активних рекреаційних функцій. До них належать міські території загального користування з відповідними об'єктами для активного відпочинку населення та громадські центри. Ці території мають бути забезпечені високим рівнем благоустрою, належним переліком постійних споруд для активного відпочинку, тимчасових споруд та інших об'єктів супутніх видів активності;
- рекреаційні ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 зони озеленених територій загального користування Р-3 призначаються для повсякденного відпочинку населення і включає парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми;
- рекреаційні зони дач та колективних садів Р-4.
Як встановлено судом, 04.10.2017 Ніжинська міська рада прийняла рішення № 12-29/2017 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території (зонінг) міста Ніжин Чернігівської області», який розроблено державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» м. Києва.
Відповідно до Плану зонування території (зонінг) міста Ніжин Чернігівської області земельна ділянка з кадастровим номером номером 7410400000:01:007:0087 за адресою: місто Ніжин, АДРЕСА_1 знаходиться у зоні рекреаційної зони ПЖ-1.
З оскаржуваного рішення слідує, що в цій зоні дозволені виключні види використання земельної ділянки - озеленені території, майданчики відпочинку (Р3).
При цьому суд враховує, що відповідач рішенням 45 сесії 6 скликання Ніжинської міської ради Чернігівської області № 9- 45/2013 від 14.11.2013 змінив цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:01:007:0087 за адресою: місто Ніжин, АДРЕСА_1 з «для ведення особистого селянського господарства» на «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».
Зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:01:007:0087 за адресою: АДРЕСА_1 є «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».
Відтак при розробці та затверджені плану зонування території (зонінг) міста Ніжин Чернігівської області відповідачем, в порушення статей 17 та 18 Закону №3038-VI не було враховано свого попереднього рішення щодо планування і забудови території, тобто рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка належить позивачу та його приватного інтересу, що призвело до протиправного включення до рекреаційної зони ПЖ-1 земельної ділянки, що належить позивачу.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено: «Кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Також ЄСПЛ у своїй практиці нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар ( рішення від 23 вересня 1982 року у справі Спорронг та Льон рот проти Швеції (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства (James and Others v. the United Kingdom), n. 50, Series A № 98).
Отже відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення повинен був подбати про сприятливі умови використання земельної ділянки, належної позивачу за цільовим призначенням, чого не було дотримано відповідачем, що в свою чергу перешкоджає позивачу мирно володіти та користуватись своїм майном.
Крім того суд зауважує, що оскаржуване рішення в частині фактично накладає на позивача заборону законного володіння та використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Також оскаржуваним рішенням відповідач фактично юридично закріплює заборону позивачу на використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Крім того у ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не подав відзив на позов та не підтвердив правомірності оскаржуваного рішення, не спростував докази, досліджені судом щодо порушення вимог законодавства при його прийнятті.
Натомість позовні вимоги відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах закону та підтверджені належними й допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню повністю за обгрунтованістю.
Частиною 9 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті2та частини 2 статті77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правові підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та нечинним пункт 4 рішення 29 сесії 7 скликання Ніжинської міської ради Чернігівської області № 12-29/2017 від 04.10.2017 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території (зонінг) міста Ніжин Чернігівської області" в частині визначення виключних видів використання земельної ділянки по правому березі р. Остер в напрямку руху до шлюзу в м. Ніжині (позначеної на Зонінгу м.Ніжина (ПЖ-І) озеленені території, майданчики відпочинку (РЗ), в межах земельної ділянки за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, АДРЕСА_1, кадастровий номер 7410400000:01:007:0087.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 265 Кодексу адміністраивного судочинства України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення виготовлено 18 листопада 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Ніжинська міська рада Чернігівської області (площа І. Франка, буд. 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 34644701).
Суддя В.В. Падій