18 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/10502/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо припинення з 08 серпня 2025 року виплати пенсії ОСОБА_1 як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 08 серпня 2025 року поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану (абз. 18 п. 3 постанови КМ України від 15.11.2024 року № 1338).
Позов мотивовано тим, що відповідач протиправно припинив нарахування та виплату позивачу пенсії як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини, оскільки у позивача наявне онкологічне захворювання, позивач належить до числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, а відтак, відповідно до абз. 18 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що категорії осіб, які належать до тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, визначено пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Відповідно до абзаців 12, 13, 14 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» у разі, коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях: чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов'язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціювання до 1 квітня 2026 року. Враховуючи вищезазначене та положення підпункту 14-6.1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам з інвалідністю, яким виплата пенсії продовжувалась по 10.05.2025 або інвалідність встановлено згідно довідки МСЕК на строк по 08.02.2025, виплата пенсії продовжується по 08.08.2025. Згідно з випискою з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ №009035 позивач пройшла повторний огляд 01.02.2022 та їй була встановлена 3 група інвалідності, захворювання пов'язане з захистом Батьківщини до 01.02.2023, тобто, до набрання чинності постанови КМУ № 1338 від 15.11.2024. Відповідно до вищевказаного, виплату пенсії по 3 групі інвалідності позивачу проведено по 08.08.2025. Враховуючи наведене, позовні вимоги, щодо поновлення нарахування та виплати пенсії як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану є необґрунтованими, а підстави для їх задоволення - відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 квітня 2021 року № 91 виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 15 квітня 2021 року (а.с.11).
Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 04 лютого 2021 року № 43 захворювання ОСОБА_1 : «Рак лівоїмолочної залози рТ2№0М0 стадія II клінічна група III. Стан після комбінованого лікування 10.06.2020 радикальна резекція лівої молочної залози, курсів променевої терапії (06-07.2020), курсів хіміотерапевтичного лікування (транстузумаб 750 мл 06-10.2020)» - захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.10).
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 009035 від 02.02.2022 позивачу встановлена 3 група інвалідності з 01.02.2022, причина інвалідності захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини. Інвалідність встановлена на строк до 01.03.2023, дата чергового переогляду 02.02.2023 (а.с.12).
В зв'язку з зазначеним позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримувала пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини, відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по 08.08.2025.
Позивач звернулася до відповідача з запитом, в якому просила надати документ на підставі якого було скасовано виплату пенсії з серпня 2025 року (а.с.13).
Листом від 26.08.2025 відповідач повідомив, що особам з інвалідністю, яким виплата пенсії продовжувалась по 10.05.2025 або інвалідність встановлено згідно довідки МСЕК на строк по 08.02.2025, виплата пенсії продовжується по 08.08.2025. Згідно з випискою з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ №009035 позивач пройшла повторний огляд 01.02.2022 та їй була встановлена 3 група інвалідності, захворювання пов'язане з захистом Батьківщини до 01.02.2023. Відповідно до вищевказаного, виплату пенсії по 3 групі інвалідності позивачу проведено по 08.08.2025 (а.с.14).
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Зокрема, Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 15.07.2025 строк дії режиму воєнного стану продовжувався та триває досі.
Відповідно до п. 14-6.1. для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв'язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до абзаців 12, 14, 15, 17 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» у разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи", і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України" не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях: інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.
До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать: особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи відповідно до імуногістохімічного дослідження № 1084/20 від 27 травня 2020 року патологоанатомічного відділення Національного інституту раку позивачу встановлено діагноз «карцинома лівої грудної залози» (а.с.9).
Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 04 лютого 2021 року № 43 захворювання ОСОБА_1 : «Рак лівої молочної залози рТ2№0М0 стадія II клінічна група III. Стан після комбінованого лікування 10.06.2020 радикальна резекція лівої молочної залози, курсів променевої терапії (06-07.2020), курсів хіміотерапевтичного лікування (транстузумаб 750 мл 06-10.2020)» - захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.10).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи до уваги, що у позивача наявне онкологічне захворювання, позивач належить до числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, а відтак, відповідно до абз. 18 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи.
Таким чином, у спірних правовідносинах, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У площині наведеного суд враховує, що у межах спірних правовідносин право отримати пенсію за вказаним вище законодавством України кореспондує обов'язок пенсійного органу поновити виплату пенсії.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо припинення з 08 серпня 2025 року виплати пенсії ОСОБА_1 як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 08 серпня 2025 року поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо припинення з 08 серпня 2025 року виплати пенсії ОСОБА_1 як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 08 серпня 2025 року поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).
Повне судове рішення складено 18.11.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО