18 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/10709/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 за допомогою системи ''Електронний суд'' звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, за весь час затримки виплати з грудня 2016 року по день фактичної виплати 05 вересня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі та зазначив про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів.
Позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені у позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної прикордонної служби України.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі № 620/11238/24 позов ОСОБА_1 до 14 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення, підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки обчисливши їх із розмірів посадового окладу, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 стосовно нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 19.12.2016 без визначення як базового місяця - січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 19.12.2016 з визначенням базового місяця - січень 2008 року; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) стосовно нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 21.12.2016 по 06.02.2018 без визначення як базового місяця - січень 2008 року; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військову частину НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 21.12.2016 по 06.02.2018 з визначенням базового місяця - січень 2008 року. В решті позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2025 апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року залишено без змін.
На виконання вказаного рішення позивачу було нараховано та виплачено 05.09.2025 індексацію грошового забезпечення.
Позивач, вважаючи, що має право на виплату компенсації відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону).
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Статтею 1 Закону передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»).
Стаття 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 22.11.2018 у справі № 522/1404/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 14.05.2019 у справі № 487/6312/16-а, які відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для врахування судом при вирішенні даної справи.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.
Як вже було встановлено судом, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі № 620/11238/24 позов ОСОБА_1 до 14 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення, підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки обчисливши їх із розмірів посадового окладу, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 стосовно нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 19.12.2016 без визначення як базового місяця - січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 19.12.2016 з визначенням базового місяця - січень 2008 року; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) стосовно нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 21.12.2016 по 06.02.2018 без визначення як базового місяця - січень 2008 року; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військову частину НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 21.12.2016 по 06.02.2018 з визначенням базового місяця - січень 2008 року. В решті позову відмовлено.
Таким чином, несвоєчасне нарахування суми індексації грошового забезпечення відбулось у зв'язку з протиправними діями військової частини НОМЕР_1 , що встановлено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі № 620/11238/24, тобто з вини органу, що виплачує грошове забезпечення, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини індексації грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків його виплати.
При цьому, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі “Стреч проти Сполученого Королівства» (“Stretch - United Kingdom» № 44277/98), в якому Суд, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що право власності може бути “існуючим майном» або “виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи “законними сподіваннями» отримання права власності.
Крім того, у справі “Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» (“Von Maltzan and Others v. Germany» № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02) Європейський суд з прав людини надав тлумачення поняттю “майно» саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якого таке поняття охоплює як “наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого “права власності». При цьому, Суд зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися “активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є “активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
З огляду на вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена за період з 21.12.2016 по 06.02.2018 згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі № 620/11238/24, за весь час такої затримки.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена за період з 21.12.2016 по 06.02.2018 згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі № 620/11238/24, за весь час такої затримки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Повне судове рішення складено 18.11.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО