18 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/10639/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення ОСОБА_1 з 21 березня 2025 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50 відсотків без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців, роботи на посаді помічника Прилуцького міжрайонного прокурора - 4 роки 11 місяців 24 дні;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2025 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54% суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців, роботи на посаді помічника Прилуцького міжрайонного прокурора - 4 роки 11 місяців 24 дні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців, роботи на посаді помічника Прилуцького міжрайонного прокурора - 4 роки 11 місяців 24 дні.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 29.09.2025, що підтверджується довідкою в матеріалах справи, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 Указом Президента України від 17 червня 2008 року № 553/2008 призначений на посаду судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області строком на п'ять років, Постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 року № 249-VІІ обраний на посаду судді цього суду.
Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 20 березня 2025 року № 586/о/15-25 позивача звільнено з посади судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Згідно даного рішення загальний стаж роботи судді позивача, що дає йому право на відставку, становить 22 роки 2 місяці 3 дні.
З 21.03.2025 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 47295,00 грн.
Згідно з протоколом призначення №254050011470 від 13.05.2025 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 50 %. Стаж судді у відставці складає 16 років 09 місяців 04 дні.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування позивачу спірного стажу до стажу роботи на посаді судді, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 137 Закону № 1402-VII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення позивача на посаду судді (17 червня 2008 року) питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» у відповідній редакції (далі - Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої Ради Правосуддя встановлено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв'язку з досягненням суддею шістдесяти п'яти років.
Як встановлено судом станом на 20 березня 2025 року стаж роботи на посаді судді позивача становить - 16 років 09 місяців 3 дні (враховано відповідачем).
Однак, суд зазначає, що згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08 липня 2003 року позивач працював з 08.07.2003 по 20.06.2008 на посаді помічника Прилуцького міжрайонного прокурора, стаж роботи складає - 4 роки 11 місяців 24 дні.
Ураховуючи положення абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862- ХІІ, до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню час роботи позивача на посаді помічника Прилуцького міжрайонного прокурора - 4 роки 11 місяців 24 дні.
Згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08 липня 2003 року та диплому про навчання позивач навчався на денній формі в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого з 01.09.1998 по 16.06.2003, період навчання складає 4 роки 9 місяців 22 дні.
Таким чином, до стажу роботи, що дає позивачу право на відставку, підлягає зарахуванню половина вказаного строку навчання - 2 роки 5 місяців.
Частиною другою статті 137 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми, у її взаємозв'язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддям додатково до стажу роботи на посаді судці, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Вказана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
З огляду на зазначене загальний стаж роботи судді позивача, який дає право на відставку (станом на дату ухвалення Вищою Радою Правосуддя відповідного рішення - 20 березня 2025 року), становить 22 роки 2 місяці 3 дні, з яких 16 років 9 місяців 4 дні - робота на посаді судді, 2 роки 5 місяців - половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі та 4 роки 11 місяців 24 дні - робота на посаді помічника Прилуцького міжрайонного прокурора.
Таким чином відповідачем протиправно призначено позивачу довічне грошове утримання, виходячи із стажу судді 16 років 9 місяців 4 дні, у розмірі 50% заробітної плати працюючого судді.
Так, при обчисленні розміру довічного грошового утримання відповідачем враховано лише стаж роботи безпосередньо на посаді судді, та протиправно не зараховано окремі періоди страхового стажу, які мали б зараховуватися до стажу роботи на посаді судді, зокрема: 2 роки 5 місяців - половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, 4 роки 11 місяців 24 дні - робота на посаді помічника Прилуцького міжрайонного прокурора.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказані дії відповідача є протиправними, оскільки суперечить вимогам пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402- VII та вчинені всупереч Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» у відповідній редакції, Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», що діяли на день призначення позивача на посаду судді, якими передбачено порядок визначення стажу роботи на посаді судді.
Отже, не зарахування відповідачем періодів страхового стажу, які мали б зараховуватися до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, зокрема: 2 роки 5 місяців - половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, 4 роки 11 місяців 24 дні - робота на посаді помічника Прилуцького міжрайонного прокурора є безпідставним, впливає на розмір довічного грошового утримання, який має становити 54% заробітної плати працюючого судді.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення ОСОБА_1 з 21 березня 2025 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50 відсотків без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців, роботи на посаді помічника Прилуцького міжрайонного прокурора - 4 роки 11 місяців 24 дні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2025 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54% суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців, роботи на посаді помічника Прилуцького міжрайонного прокурора - 4 роки 11 місяців 24 дні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).
Повне судове рішення складено 18.11.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО