Рішення від 18.11.2025 по справі 620/10773/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/10773/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ 21390940) щодо застосування у 2025 році при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N 1058-1V показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2014-2016 роки;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ 21390940) здійснити нарахування та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 у відповідності до частини першої статті 27, частин першої та другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2022-2024 роки, з 07.04.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач при розрахунку розміру пенсії зобов'язаний був застосувати показник середньої заробітної плати в економіці України, з якого обчислено страхові внески за 2022-2024 роки.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки позивачу пенсію призначено 26.12.2014 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», а з 07.04.2025 переведено на пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, має бути незмінним.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 07.04.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, з 26.12.2014 позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення». З 09.11.2015 пенсія була припинена, у зв'язку з працевлаштуванням.

На звернення позивача, листом від 03.09.2025 № 10183-10095/К-02/8-2500/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача, що станом на 1 жовтня 2017 року середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки складає - 3764,40 грн. Відповідно до заяви позивача від 07.04.2025 про перерахунок пенсії, а саме, перехід на інший вид пенсії, на пенсію за віком, останню переведено на пенсію за віком з 07.04.2025 відповідно до частини 3 статті 45 Закону з урахуванням страхового стажу та заробітної плати по 31.03.2025. Вказано, що для обчислення пенсії врахована заробітна плата за даними персоніфікованого обліку 01.07.2000 по 31.03.2025 яка визначена відповідно до ст. 40 Закону з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн) збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115) (а.с.11-12).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Частиною першою статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною другою статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В силу частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 вищевказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Однак, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Згідно пункту 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Відповідач в обґрунтування правомірності відмови у проведенні перерахунку пенсії зазначає, що заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинна визначатися з урахуванням Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» № 2148-VІІІ від 03.10.2017, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2014, 2015, та 2016 роки.

В той же час, пункт 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону передбачає застосування вказаного показника середньої заробітної плати (2014-2016) виключно для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Для осіб, яким призначено пенсію, зокрема, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», пункт 4-3 застосовується виключно з метою визначення наявності підстав для автоматичного переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», шляхом порівняння розміру пенсії, що отримує особа за спеціальним законом, та розрахункової величини, обрахованої за приписами пункту 4-3, а не для обрахунку нового розміру пенсії.

В той же час, при переведенні позивача з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має застосовуватися порядок обрахунку, визначений для призначення пенсії, оскільки у даному випадку, незалежно від підстав зміни виду пенсії (за заявою пенсіонера або в автоматичному режимі) мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 (№ 577/2576/17) погодилась з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що позивачу пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначена вперше, а тому відповідач мав керуватися, у даному випадку, положеннями частини другої статті 40 вказаного Закону, а саме застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а за таких обставин відповідачем при розрахунку пенсії позивача неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу з 07.04.2025 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 07.04.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 07.04.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.04.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).

Повне судове рішення складено 18.11.2025.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО

Попередній документ
131863541
Наступний документ
131863543
Інформація про рішення:
№ рішення: 131863542
№ справи: 620/10773/25
Дата рішення: 18.11.2025
Дата публікації: 20.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (29.09.2025)
Дата надходження: 24.09.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ОКСАНА ТИХОНЕНКО
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
позивач (заявник):
Куца Людмила Василівна
представник позивача:
Кашуба Микола Олексійович