про залишення позову без розгляду
17 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа №600/4018/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо не звільнення дізнавача сектору дізнання Вижницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 17.06.2024, на підставі поданого ним рапорту про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням від 03.06.2024;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 25.07.2024 №496 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до дізнавача сектору дізнання Вижницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 05.08.2024 №243 о/с «По особовому складу», яким відповідно до статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого дізнавача сектору дізнання Вижницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, з 05 серпня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області прийняти рішення про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого дізнавача сектору дізнання Вижницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 09.07.2024, який є останнім днем його виходу на службу, на підставі поданого ним рапорту про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням від 03.06.2024;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області понесені судові витрати.
Ухвалою суду клопотання ОСОБА_1 , про поновлення строку звернення до суду - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено такий строк на час відкриття провадження у справі. Відкрито провадження у справі за позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Водночас, після відкриття провадження у справі до суду надійшло клопотання представника відповідача, про залишення адміністративного позову без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач ознайомився з оскаржуваними наказами 08.08.2024 (з моменту отримання рекомендованого повідомлення), що підтверджується матеріалами справи, а до суду звернувся 05.09.2024 року, а тому відповідач вважає, що позивачем пропущений строк оскарження спірних наказів 15 днів, який визначений Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Дослідивши матеріали справи судом після відкриття провадження у справі встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом із порушенням строків звернення.
Ухвалою суду від 30.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишено без руху.
Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
Зазначена ухвала направлена представнику позивача через систему "Електронний суд", що підтверджується матеріалами справи.
Разом з тим станом на 17.11.2025 року, ні позивачем ні його представником не подано заяв на усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.
Суд зазначає, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Статут) поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
У постанові від 30.11.2023 у справі №500/1224/23 Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут, що затверджений Законом України і, яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08.02.2023 у справі №120/7567/22, від 31.10.2023 у справі №400/5692/22, від 31.10.2023 у справі №340/4394/22. Вказаний підхід підтримано Верховним Судом в постанові від 31.05.2023 у справі №160/9356/22, та котрі необхідно враховувати в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України в ході розгляду даної справи.
Судом встановлено, що позивач оскаржує наказ від 25.07.2024 № 496 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та наказ від 05.08.2024 №243 о/с «По особовому складу», при цьому позивач з позовом звернувся до суду 05.09.2024.
Як свідчать матеріали справи, з вказаними наказами позивач ознайомився 08.08.2024, коли з ГУНП йому надійшло поштове відправлення з вмістом супровідного листа від 05.08.2024 №379 2024 та додатками до нього.
Таким чином, в розумінні частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України позовні вимоги заявлені поза межами 15 днів з дня ознайомлення з оскаржуваними наказами.
Законодавством регламентовано 15-денний строк звернення поліцейського до суду за захистом його прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Враховуючи вищевикладене, строк оскарження наказу сплив 23.08.2024, однак позов подано до суду лише 05.09.2024, тобто із пропуском 15-ти денного строку звернення до суду, встановленого законом, що не заперечується і самим позивачем.
У той час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше.
Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
При цьому суд вважає, що отримання позивачем 29.08.2024 відповіді на адвокатський запит не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Крім того, в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, представником позивача жодним чином не обґрунтовано не вжиття дії щодо реалізації права позивача на оскарження до суду наказу від 25.07.2024 № 496 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та наказу від 05.08.2024 №243 о/с «По особовому складу» у період з 08.08.2024 по 22.08.2024 (дата звернення з запитом до відповідача).
Отримання позивачем листа у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічна позиція дотримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 квітня 2023 року у справі №380/14933/22.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, в тому числі, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.
Тобто, зазначене свідчить про те, що при належному добросовісному відношенні до своїх прав та виконанні своїх обов'язків позивач не був позбавлений можливості отримати копії матеріалів службового розслідування та подати адміністративний позов у межах строку, проте таким правом не скористався.
Незнання про порушення своїх прав через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду наголосила (п.52, п.60 Постанови від 27 липня 2023 року, справа № 990/154/22), що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Отже, позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.
Натомість пропуск строку на звернення до суду відбувся через пасивну поведінку недобросовісного скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі.
Оскільки перебіг строку звернення до адміністративного суду визначається днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, то з огляду на тривалий характер порушення прав, свобод та інтересів позивача цим днем є кожен день, коли його права фактично порушені (обмежені) (п18 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2023 року, справа № 990/154/22).
Водночас суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз наведеного вище в сукупності дає підставі суді дійти висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання представника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - задовольнити.
2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - залишити без розгляду.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Боднарюк