Єдиний унікальний номер 205/744/24
Номер провадження 1-кп/205/33/25
14 листопада 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні, в місті Дніпро в режимі відео конференції, клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України,
за участю сторін
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України.
У зв'язку з неможливістю закінчити розгляд справи до спливу строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики не зменшилися, а інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх зобов'язань, так як ОСОБА_5 будучи раніше неодноразово судимим, після звільнення, в короткий термін знов обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не працює, не має сталих соціальних зв'язків, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід. В обґрунтування заявленого клопотання заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає що ризики передбачені ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведені, пред'явлене обвинувачення не знаходить свого підтвердження під час судового розгляду. Вважає що більш м'який запобіжний захід аніж тримання під вартою зможе забезпечити правослухняну поведінку його підзахисного. Також посилався на те, що повторна перевірка Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань у місті Полтаві за заявою ОСОБА_5 щодо застосування відносно нього не дозвільних методів ведення слідства не встановленими працівниками ВП № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, буде проводитися тривалий час, в той час його підзахисний продовжує триматися під вартою. Вважає, що більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе забезпечити виконання його підзахисним покладених на нього обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив задовольнити клопотання його захисника.
Суд, заслухав думки учасників судового засідання, приходить до наступного.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 18 вересня 2025 року, строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 було продовжено до 16 листопада 2025 року.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд, за наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня його застосування.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Так, відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини визначені в зазначеній статті.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України, є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Приймаючи рішення за доводами сторони захисту про відсутність достатніх правових підстав для продовження ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу в виді тримання під вартою суд вважає їх неспроможними та виходить з того, що на даному етапі кримінального провадження та судового розгляду в поведінці обвинуваченого існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Приймаючи рішення за доводами сторони захисту про відсутність достатніх правових підстав для продовження ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу в виді тримання під вартою суд вважає їх неспроможними та виходить з того, що на даному етапі кримінального провадження та судового розгляду в поведінці обвинуваченого існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_5 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд приходить до наступного.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
При вирішенні даного питання суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та відповідно до процедури, встановленої законом.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартого та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Судом враховується те, що ОСОБА_5 будучи раніше неодноразово судимим обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до особливо тяжкого злочину (ст.12 КК України), не працює, сталих соціальних зв'язків не має, отже суд виходить з того, що без застосування до нього запобіжного заходу існує висока вірогідність переховування від суду, враховуючи тяжкість можливого покарання у разі доведення його вини в інкримінованому злочині. При цьому, відсутність, на теперішній час, фактів втечі обвинуваченого, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому, оскільки його агресивна поведінка свідчить про не бажання в законний спосіб доводити свою невинуватість. Суд також критично ставиться до посилань сторони захисту на наявність у обвинуваченого батьків, що на думку захисту свідчить про сталі соціальні стосунки, оскільки зазначені обставини, не стали стримуючим чинником та не забезпечили обвинуваченому правослухняної поведінки.
Розглядаючи питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу в виді домашнього арешту, суд приходить до наступного.
Суд вважає, що застосування домашнього арешту не можливе, оскільки тяжкість інкримінованих злочину вказує на високий ризик втечі обвинуваченого з метою ухилення від суду. Оскільки домашній арешт за своєю суттю не може забезпечити щогодинний контроль обвинуваченого, у тому числі і його доступ до телекомунікаційних мереж. А періодичне відключення світла, а іноді на тривалий термін, робить не можливим застосування електронних засобів контролю, у зв'язку з їх не коректною роботою.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки не можуть бути застосовані, оскільки суду не подано будь яких клопотань від осіб, які виражають бажання взяти на поруки обвинуваченого та які можуть попередити наведеним ризикам та можливого переховування ОСОБА_5 від суду.
Застосування застави до обвинуваченого ОСОБА_5 неможливе у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину пов'язаного із застосуванням насильства.
Таким чином розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_5 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є необхідність дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою високою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше тримання ОСОБА_5 під вартою.
Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки продовжує існувати наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за можливе продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне розмір застави не обирати, оскільки, злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_5 пов'язаний із погрозою застосування насильства.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 331 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу - відмовити .
Клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023041690001938 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпропетровська установа виконання покарань № 4» УДПтСУ в Дніпропетровській області строком на шістдесят діб тобто до 12 січня 2026 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1