Справа № 204/7776/22
Провадження № 1-кп/204/217/25
18 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
сторін кримінального провадження:
прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань кримінальне провадження № 12022052410000332, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красноармійськ Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей не маючого, з середньою освітою, в порядку ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
На початку червня 2022 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_10 перебуваючи у м. Покровську Донецької області, з метою протиправного особистого збагачення, у порушення вимог ст.ст. 7, 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року, з подальшими внесеними до нього змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів», вирішив здiйснити незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин на території м. Покровська Донецької області, за попередньою змовою групою осіб із особою, матерiали відносно якоi виділені окреме кримінальне провадження.
З цією метою, ОСОБА_10 усвідомлюючи наслідки своїх злочинних дій,
розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому, переслідуючи мету протиправного та швидкого особистого збагачення, шляхом незаконного придбання, зберігання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних психотропних речовин PVP, створив у месенджері «Telegram» особистий акаунт під назвою у вигляді «смайлів прапорів України та парасольки» з прив'язкою до особистого номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , та у месенджерi «Telegram X2» особистий акаунт під назвою «ОСОБА_21» з прив'язкою до номеру мобільного телефону НОМЕР_2 .
У зазначений час ОСОБА_11 шляхом листування у месенджерi «Telegram X» iз невстановленою особою, матеріали вiдносно якої видiленi в окреме кримінальне провадження, яка також мала особистий акаунт під назвою «ОСОБА_22», вступив у злочинну змову, направлену на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин PVP безконтактним способом (шляхом розкладання («закладок») у публічно доступних місцях м. Покровська Донецької області.
3 метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, ОСОБА_10 та невстановлена особа, матерiали вiдносно якоi видiленi в окреме кримінальне провадження, розробили план своiх спільних злочинний дiй, з розподілом функцій між собою, згідно з якими вони домовились координувати свої дії за допомогою підтримки постійного зв'язку, використовуючи при цьому засоби мобільного зв'язку мобільних додатків «Telegram» та «Telegram X». Цi дії здійснювались шляхом повідомлень у вказаних месенджерах, з метою не викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, організації мiсць зберігання та мiсць знаходження «закладок» iз особливо небезпечними психотропними речовинами PVP, які були призначені для збуту, прихованих від стороннього виявлення, що дозволило б ОСОБА_12 та невстановленій особі, матерiали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, уникнути кримінального переслідування з боку правоохоронних органів.
Згідно з розробленим злочинним планом, невстановлена особа, матерiали вiдносно якоi виділені в окреме кримінальне провадження, взяла на себе функції координатора незаконного збуту особливо небезпечних психотропних речовин PVP. Так, невстановлена особа, через листування за допомогою месенджера «Telegram X», вказала ОСОБА_12 координати розташування закладки з особливо небезпечними психотропними речовинами, якому відведено роль виконавця незаконного придбання, зберiгання з метою збуту, та незаконного збуту особливо небезпечних психотропних речовин PVP. ОСОБА_9 повинен був особисто здійснювати розповсюдження особливо небезпечних психотропних речовин PVP, шляхом придбання та зберігання з метою збуту та подальшого збуту методом «закладок» у публічно доступних місцях на території м. Покровська Донецької області. При цьому місця кінцевого місцезнаходження «закладок» із особливо небезпечними психотропними речовинами PVP, ОСОБА_10 повинен був особисто фотографувати та ці зображення з зазначенням точних географічних координат відправляти невстановленій особі на її особистий аккаунт під назвою «ОСОБА_22» в месенджерi «Telegram X».
22 червня 2022 року приблизно о 18:20, точного часу не встановлено, ОСОБА_9 діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, на виконання спільного з невстановленою особою, кримінально-протиправного умислу, розуміючи, що PVP є особливо небезпечною психотропною речовиною, не маючи дозволу на її придбання, зберігання та розповсюдження, незаконно, порушуючи вимоги законодавства України, що регулює обіг психотропних речовин на території України, а саме: Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-BP (із подальшими змінами та доповненнями), Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 6 травня 2000 року № 770 (із подальшими змінами та доповненнями), Наказу МОЗ України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» від 01 серпня 2000 року № 188 (із подальшими змінами та доповненнями), через мессенджер «Telegram» у невстановленої особи з акаунтом «ОСОБА_22» замовив та, у подальшому в прихованому місті, поблизу гаражних споруд бiля будинку АДРЕСА_3, згідно з наданих координат, виявив та підняв поліетиленовий згорток обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору, оглянувши який побачив, що в ньому знаходиться 50 згортків, з кристалічною речовиною білого кольору масами не менше: 0,4722 г, 0,4252 г, 0,4056 г, 0,4118 г, 0,4072 г, 0,4202 г, 0,4269 г. 0,4301 г. 0,4275 г, 0,4304 г, 0,4195 г, 0,4300 г, 0,4285 г, 0,4236 г, 0,4378 г, 0,4267 г. 0,4514 г, 0,4401 г, 0,4246 г, 0,4441 г, 0,4563 г, 0,4555 г, 0,4584 г, 0,4341 г, 0,4362 г, 0,4642 г, 0,4332 г, 0,4344 г, 0,4596 г, 0,4406 г, 0,4482 г, 0,4461 г, 0,4603 г, 0,4525 г, 0,4427 г, 0,4493 г, 0,4437 г, 0,4660 г, 0,4623 г, 0,4490 г, 0,4712 г, 0,4319 г, 0,4647 г, 0,4505 г, 0,4518 г, 0,4552 г, 0,4316 г, 0,4393 г, 0,4363 г, 0,4652 г, які містять в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масами не менше: 0,3658 г, 0,3163 г, 0,3149 г. 0,3103 г, 0,3137 г, 0,3115 г, 0,3301 г, 0,3341 г, 0,3373 г, 0,3243 г, 0,3103 г, 0,3293 г. 0,3188 г, 0,3155 г, 0,3398 г, 0,3110 г, 0,3479 г, 0,3523 г, 0,3375 г, 0,3415 г, 0,3394 г, 0,3474 г, 0,3658 г, 0,3421 г, 0,3456 г, 0,3225 г, 0,3405 г, 0,3445 г, 0,3572 г, 0,3332 г, 0,3412 г, 0,3506 г, 0,3596 г, 0,3445 г, 0,3440 г, 0,3523 г, 0,3498 г, 0,3605 г, 0,3526 г, 0,3551 г, 0,3737 г, 0,3433 г, 0,3634 г, 0,3666 г, 0,3600 г, 0,3517 г, 0,3239 г, 0,3329 г, 0,3485 г, 0,3468 г, загальною масою 17,0214 г., та таким чином незаконно придбав з метою подальшого збуту особливо небезпечні психотропні речовини PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), невстановленою в ході слідства особою.
Достовірно знаючи про те, що придбання та зберігання психотропних речовин незаконне, тягне за собою кримінальну відповідальність, ОСОБА_9 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою особою, з метою подальшого збуту, поклав у свою особисту сумку і надалі залишив незаконно зберігати поліетиленовий згорток обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору, у якому знаходилось вищевказані 50 згортків з кристалічними речовинами білого кольору, які у собі містять особливо небезпечні психотропні речовини PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
У цей же день та час, тобто 22.06.2022, приблизно о 18:27, точного
часу не встановлено, ОСОБА_9 перебуваючи поблизу будинку №17 по вул. Таманова м. Покровська Донецької області, був зупинений працівниками поліції УКР ГУНП в Донецькій області, з метою перевірки документів на підставі Постанови КМУ «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» №1456 від 29.12.2021, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12 травня 2015 року, ст.15 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст.ст.32, 34 Закону України «Про Національну поліцію». Під час перевірки документів ОСОБА_9 повідомив, що при собі незаконного зберігає 50 згортків з кристалічними речовинами білого кольору, які у собі містять особливо небезпечні психотропні речовини PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), якi вiн незаконно придбав та зберігав, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою особою, для їх подальшого збуту на території м. Покровська Донецької області, після чого останнього було затримано працівниками поліції.
У цей же час, під час подальшого особистого обшуку затриманого ОСОБА_9 у останнього виявлено та вилучено 50 згортків з кристалічними речовинами білого кольору масами: 0,4722 г, 0,4252 г, 0,4056 г, 0,4118 г, 0,4072 г, 0,4202 г, 0,4269 г, 0,4301 г, 0,4275 г, 0,4304 г, 0,4195 г, 0,4300 г, 0,4285 г, 0,4236 г, 0,4378 г, 0,4267 г, 0,4514 г, 0,4401 г, 0,4246 г, 0,4441 г, 0,4563 г, 0,4555 г, 0,4584 г. 0,4341 г, 0,4362 г, 0,4642 г, 0,4332 г, 0,4344 г, 0,4596 г, 0,4406 г, 0,4482 г, 0,4461 г, 0,4603 г, 0,4525 г, 0,4427 г, 0,4493 г, 0,4437 г, 0,4660 г, 0,4623 г, 0,4490 г, 0,4712 г, 0,4319 г, 0,4647 г, 0,4505 г, 0,4518 г, 0,4552 г, 0,4316 г, 0,4393 г, 0,4363 г, 0,4652 г, які містять в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масами вiдповiдно: 0,3658 г, 0,3163 г, 0,3149 г, 0,3103 г, 0,3137 г, 0,3115 г, 0,3301 г, 0,3341 г, 0,3373 г, 0,3243 г, 0,3103 г, 0,3293 г, 0,3188 г, 0,3155 г, 0,3398 г, 0,3110 г, 0,3479 г, 0,3523 г, 0,3375 г, 0,3415 г, 0,3394 г, 0,3474 г, 0,3658 г, 0,3421 г, 0,3456 г, 0,3225 г, 0,3405 г, 0,3445 г, 0,3572 г, 0,3332 г, 0,3412 г, 0,3506 г, 0,3596 г, 0,3445 г, 0,3440 г, 0,3523 г, 0,3498 г, 0,3605 г, 0,3526 г, 0,3551 г, 0,3737 г, 0,3433 г, 0,3634 г, 0,3666 г, 0,3600 г, 0,3517 г, 0,3239 г, 0,3329 г, 0,3485 г, 0,3468 г, загальною масою 17,0214 г., яка відноситься до особливо великого розміру вказаної особливо небезпечної психотропної речовини, які ОСОБА_9 , за попередньою змовою групою осіб із невстановленою особою, матеріали відносно якої видiленi в окреме провадження, незаконно придбав та зберігав з метою подальшого збуту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину свою в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України відмовився, погодившись надати відповіді на певні запитання захисника під час судового засідання. Так, відповідаючи на запитання захисника ОСОБА_9 пояснив, що повідомлення про підозру він в повному обсязі не отримав, отримавши лише аркуш, на якому потрібно було поставити підпис. 24.06.2022 було проведено слідчий експеримент за відсутності захисника, але від захисника він не відмовлявся. Під час ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження були присутні: він, захисник, прокурор. Під час ознайомлення його з матеріалами справи було не три томи матеріалів провадження, а один.
Не дивлячись на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_9 , вина останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження у судовому засіданні сукупністю наступних доказів.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав суду, що з обвинуваченим він не знайомий. Улітку 2022 року, точних дати та часу не пам'ятає, у другій половині дня, він був запрошений працівниками поліції у якості понятого. При ньому у ОСОБА_9 щось вилучали, якийсь пакунок, що саме, не пам'ятає, оскільки це було давно. Після цього складали протокол, з яким він ознайомився та підписав. При вилученні у ОСОБА_9 речей, був присутній другий понятий, проводилась відеозйомка. У його присутності до ОСОБА_9 ніяких заходів впливу не застосовували, чи був ОСОБА_9 у кайданках, не пам'ятає. Що знаходилось у пакунку, вилученому у ОСОБА_9 , не пам'ятає. Вилучений пакунок ОСОБА_9 дістав з сумочки. Чи був при вилученні предметів адвокат, не пам'ятає. Свідок розписувався, на якійсь упаковці, але точно цього не пам'ятає.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 показав суду, що він працює головним судовим експертом сектору дослідження наркотичних засобів відділу дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, сильнодіючих та отруйних лікарських засобів ДНДЕКЦ МВС України. Даний ним висновок експертизи підтвердив у повному обсязі. Невірний номер у дослідницькій частині експертизи - це механічна помилка, що підтверджується фототаблицею. На пакеті, який надійшов на дослідження були останні цифри - «21», є фото, яке це підтверджує. Висновок читав, але помилку в ньому не побачив.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 показала суду, що вона є заступником завідувача лабораторії досліджень матеріалів, речовин та виробів ДНДЕКЦ МВС України. Даний нею висновок у кримінальному провадженні підтверджує. Зазначений у висновку невірний номер пакета є механічною помилкою, що підтверджує ілюстративна таблиця. Помилково вказано цифру «1», замість цифри «2». Перед проведенням експертизи експерт повинен перевірити відповідність постанови, у разі незбігу складається Акт. Іноді трапляються випадки допущення механічних помилок у висновках експертиз. Час у висновку вказується від початку дослідження до складання висновку. Експерт починає роботу з часу, коли отримує постанову. Коли експерт отримує постанову про призначення експертизи ставиться дата отримання, час отримання не зазначається. На постанові слідчого керівник експертної установи ставить резолюцію: до виконання», при отриманні постанови експерт під резолюцією керівника ставить свій підпис.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав суду, що він є слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Під час складання протоколу затримання на адресу центру правової допомоги було направлено доручення про призначення ОСОБА_9 захисника, однак доручення про призначення захисника прийшло тільки під ранок. Під час затримання ОСОБА_9 повідомляв, що правової допомоги не потребує. При затриманні ОСОБА_9 були роз'яснені права та обов'язки, були присутні поняті. Оскільки на час ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, він перебував у відпустці за сімейними обставинами, ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження було доручено іншому слідчому.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що він є старшим слідчим Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. Він був у групі слідчих, які здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 та приїжджав ознайомлювати його з матеріалами кримінального провадження. Для ознайомлення ОСОБА_9 з матеріалами кримінального провадження він приїжджав до СІЗО у м. Дніпро разом з прокурором ОСОБА_4 . Його до приміщення СІЗО не пустили, у зв'язку з закінченням строку дії посвідчення. У зв'язку з вказаним, у приміщення СІЗО для ознайомлення ОСОБА_9 з матеріалами провадження пішов прокурор та захисник. Слідчий передав матеріали прокурору та залишився чекати біля СІЗО. Дійсно протокол про ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України було складено та підписано ним, але ОСОБА_9 з матеріалами кримінального провадження ознайомлював прокурор. Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження є процесуальною, а не слідчою дією, головна задача полягає в тому щоб надати матеріали кримінального провадження для ознайомлення стороні захисту. При ознайомленні сторони захисту з матеріалами кримінального провадження захисник ОСОБА_9 заперечень не висловлювала, не надходило зауважень і від прокурора. При ознайомленні ОСОБА_9 був присутній захисник, ОСОБА_9 з матеріалами кримінального провадження ознайомлений. Речові докази та відеозаписи у день ознайомлення були у слідчого, при ньому, але ОСОБА_9 не виявив бажання з ними ознайомлюватися.
Допит свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 визнано неможливим, у зв'язку з тим, що відповідно до відомостей штабу командування сухопутних військ ЗСУ ОСОБА_18 призваний на військову службу. Щодо виклику до судового засідання свідка ОСОБА_19 , то за наданою суду інформацією, встановити місцезнаходження свідка, його мобільний номер або дружні чи родинні відносини, не надалось можливим.
Також вина обвинуваченого підтверджується наступними письмовими доказами.
Протоколом обшуку особи, затриманої в порядку ст. 208 КПК України, від 22.06.2023 року, фототаблицею та відеозаписом до нього, відповідно до якого у присутності двох понятих, проведено обшук ОСОБА_9 , у ході якого останній добровільно дістав зі своєї сумки поліетиленовий згорток, обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору. Під час обшуку згорток було розпаковано, у ньому знаходилися згортки, обмотані ізоляційною стрічкою жовто-зеленого кольору, які були розкладені та перераховані, кількість яких склала 49 штук. Один зі згортків було розпаковано, у якому знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору.
Окрім того, в ході обшуку ОСОБА_9 у задній кишені його шорт було виявлено та вилучено мобільний телефон «Redmi Note 11» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , з двома сім-картами мобільних операторів ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_5 та ТОВ «Лайфселл» з номером НОМЕР_1 , у силіконовому чохлі. При огляді вказаного телефону, у мобільному додатку «Telegram» виявлено листування з невідомою особою та інформацію у вигляді фотографій з координатами місцевості та позначками. Після цього в ході проведення обшуку, у сумці ОСОБА_9 було виявлено один згорток, обмотаний ізоляційною стрічкою жовто-зеленого кольору, при розпакуванні якого виявлено зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору (т.1, а.с.20-28).
Висновком експерта №СЕ-19/104-22/16828-НЗПРАП від 23.06.2022 та фототаблицею до нього, відповідно до якого надана на дослідження 23.06.2022 року кристалічна речовина білого кольору масою 0,4722 г., містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) до отруйних та сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами не відноситься.
Речовина масою 0,4711 г., містить PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якого становить 0,3658 г. (т1, а.с.41-44).
Висновком експерта № СЕ - 19/104-22/16830 - НЗПРАП від 07.09.2022 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого надані на експертизу 23.06.2022 року кристалічні речовини білого кольору масами: 0,4252 г, 0,4056 г, 0,4118 г, 0,4072 г, 0,4202 г, 0,4269 г, 0,4301 г, 0,4275 г, 0,4304 г, 0,4195 г, 0,4300 г, 0,4285 г, 0,4236 г, 0,4378 г, 0,4267 г, 0,4514 г, 0,4401 г, 0,4246 г, 0,4441 г, 0,4563 г, 0,4555 г, 0,4584 г. 0,4341 г, 0,4362 г, 0,4642 г, 0,4332 г, 0,4344 г, 0,4596 г, 0,4406 г, 0,4482 г, 0,4461 г, 0,4603 г, 0,4525 г, 0,4427 г, 0,4493 г, 0,4437 г, 0,4660 г, 0,4623 г, 0,4490 г, 0,4712 г, 0,4319 г, 0,4647 г, 0,4505 г, 0,4518 г, 0,4552 г, 0,4316 г, 0,4393 г, 0,4363 г, 0,4652 г, містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, і яка не відноситься до отруйних та сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами.
Кристалічні речовини білого кольору масами 0,4252 г, 0,4056 г, 0,4118 г, 0,4072 г, 0,4202 г, 0,4269 г, 0,4301 г, 0,4275 г, 0,4304 г, 0,4195 г, 0,4300 г, 0,4285 г, 0,4236 г, 0,4378 г, 0,4267 г, 0,4514 г, 0,4401 г, 0,4246 г, 0,4441 г, 0,4563 г, 0,4555 г, 0,4584 г. 0,4341 г, 0,4362 г, 0,4642 г, 0,4332 г, 0,4344 г, 0,4596 г, 0,4406 г, 0,4482 г, 0,4461 г, 0,4603 г, 0,4525 г, 0,4427 г, 0,4493 г, 0,4437 г, 0,4660 г, 0,4623 г, 0,4490 г, 0,4712 г, 0,4319 г, 0,4647 г, 0,4505 г, 0,4518 г, 0,4552 г, 0,4316 г, 0,4393 г, 0,4363 г, 0,4652 г, містять PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) - особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено. PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) не відноситься до отруйних та сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами. Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в речовинах становить відповідно 0,3163 г, 0,3149 г, 0,3103 г, 0,3137 г, 0,3115 г, 0,3301 г, 0,3341 г, 0,3373 г, 0,3243 г, 0,3103 г, 0,3293 г, 0,3188 г, 0,3155 г, 0,3398 г, 0,3110 г, 0,3479 г, 0,3523 г, 0,3375 г, 0,3415 г, 0,3394 г, 0,3474 г, 0,3658 г, 0,3421 г, 0,3456 г, 0,3225 г, 0,3405 г, 0,3445 г, 0,3572 г, 0,3332 г, 0,3412 г, 0,3506 г, 0,3596 г, 0,3445 г, 0,3440 г, 0,3523 г, 0,3498 г, 0,3605 г, 0,3526 г, 0,3551 г, 0,3737 г, 0,3433 г, 0,3634 г, 0,3666 г, 0,3600 г, 0,3517 г, 0,3239 г, 0,3329 г, 0,3485 г, 0,3468 г (т.1, а.с.54-58).
Протоколом огляду речей від 23 червня 2023 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого у присутності понятих оглянуто мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Not 11», у корпусі сірого кольору, вилучений у ОСОБА_9 IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 . Назва акаунта при переході до підвкладки «Google»: ІНФОРМАЦІЯ_2 . При переході до підвкладки «SIM - карты и мобыльные сети» наявна інформація щодо номеру SIM - НОМЕР_5 .
При відкритті електронного месенджеру «Telegram» наявні наступні дані користувача ( Графічне зображення з 3 смайлів - два прапори України між яких знаходиться парасоля) та номер СІМ - НОМЕР_1 та велика кількість Telegram - каналів та контактів месенджеру. Серед телеграм-каналів є канал з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». При переході до телеграм-каналу у ньому наявний обмін повідомленнями між учасниками чату, серед яких деякі учасники запитують у адміністратора каналу про можливість перезакладки наркотичних речовин.
Також в ході огляду мобільного телефону встановлена наявність телеграм - каналів: « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », « ІНФОРМАЦІЯ_6 », де здійснюється переписка щодо замовлення власником телефону наркотичних речовин, переписка щодо продажу наркотичних речовин.
При відкритті електронного месенджеру «Telegram X» наявні дані
користувача- ОСОБА_21 та номер НОМЕР_6 та декілька чатів з користувачами. Так, серед них наявний чат з користувачем « ОСОБА_22 ». У чаті наявний обмін повідомленнями, у яких володілець телефону в ході спілкування з користувачем « ОСОБА_22 » обмінюється фото-файлами з прив'язкою до візуальних орієнтирів з місцем «закладок» наркотичних речовин. Серед інших наявні повідомлення від власника телефону щодо оплати його роботи зі збуту наркотичних речовин шляхом «закладок». При цьому володiлець телефону передав користувачу « ОСОБА_22 » реквізити своєї банківської картки для переводу грошової винагороди НОМЕР_7 . Також володілець телефону надає інформацію щодо виконаної ним роботи з розкладки наркотичних речовин та підкріплює цю інформацію фото-файлами з місцями «закладок».
У мобільному телефоні наявний додаток «Raiffeisen bank aval» (т.1, а.с.78-104).
Протоколом слідчого експерименту від 24.06.2022 року та відеозаписом до нього, відповідно до якого ОСОБА_9 у присутності двох понятих, захисника ОСОБА_23 , пояснив, що йому у мобільному додатку «Telegram» невідома особа запропонувала роботу, пов'язану з розповсюдженням наркотичних засобів на території м. Покровська Донецької області, на що він погодився. Через деякий час ним було отримано повідомлення від невідомої особи з фотографіями, координатами та міткою, де знаходяться наркотичні засоби. Прийшовши за отриманими координатами на відкриту ділянку місцевості ОСОБА_9 знайшов «клад» з наркотичними засобами, розфасовані у згортки з ізоляційною стрічкою, приблизно 50 згортків, які ОСОБА_9 розповсюдив у загальнодоступних місцях на території м. Покровська. Місця, де знаходились наркотичні засоби, фотографував та відправляв повідомлення особі на ім'я « ОСОБА_22 ».
Через декілька днів ОСОБА_9 знову отримав повідомлення від особи на ім'я « ОСОБА_22 » з фотографією та координатами другої партії наркотичних засобів у кількості близько 40 згортків. ОСОБА_9 знайшов їх за координатами, розповсюдив їх аналогічним способом у загальнодоступних місцях. Після розповсюдження другої партії ОСОБА_9 отримав від невстановленої особи грошові кошти у сумі 8000 грн, шляхом зарахування вказаних коштів на свою банківську карту.
22.06.2022 року ОСОБА_9 отримав від особи на ім'я « ОСОБА_22 » нове повідомлення з фотографією та координатами місця знаходження нової партії наркотичних засобів. Направившись за координатами, біля гаражів, ОСОБА_9 знайшов згорток обмотаний ізоляційною стрічкою, який обернув на власну користь, з метою подальшого незаконного збуту на території м. Покровська, однак неподалік вказаного місця був затриманий працівниками поліції для перевірки документів. В ході спілкування пояснив, що має при собі заборонені речовини. Після цього ОСОБА_9 погодився вказати місце, де він знаходив наркотичні засоби. Прибувши на провулок Полтавський у м. Покровську, який розташований вздовж Динасового заводу, по вул. Таманова, біля буд. 17, ОСОБА_9 у присутності понятих, захисника, вказав на місця, де він знаходив згортки з наркотичними засобами, зазначивши, що в одному згортку знаходились згортки у кількості 50 штук, у подальшому вказав на місце, де був затриманий (т.1, арк.п.145-155).
Протоколом огляду речей від 24.06.2022 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого, у присутності понятих, за участю ОСОБА_9 , його захисника ОСОБА_25 проведено огляд телефону марки «Redmi Notе 11», який був вилучений у ОСОБА_9 під час затримання, під час огляду ОСОБА_9 пояснив, що у телеграм каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у ньому наявна інформація щодо замовлення власником телефону наркотичних речовин у м. Покровськ та м. Мирноград Донецької області. При переході до каналу «ІНФОРМАЦІЯ_5» наявний обмін повідомленнями між учасниками чату, серед яких адміністратор каналу розміщує інформацію рекламного характеру щодо продажу наркотичних речовин, а також відгуки деяких учасників чату щодо задоволення від сервісу інтернет магазину з продажу наркотичних речовин. При переході до каналу «MS13» у ньому наявна інформація про направленість роботи каналу, а саме: з продажу наркотичних речовин.
Крім того, ОСОБА_9 пояснив, що «ОСОБА_21» це його нікнейм у мобільному месенджері «Telegram X», який прив'язаний до сім-картки індонезійського оператора з номером НОМЕР_2 , який він замовив у мобільному додатку «Смс - активатор». Із вказаного номеру він листувався з особою під нікнеймом « ОСОБА_22 », якому відправляв фотографії з координатами та мітками, куди він ховав «закладки» з наркотичними засобами та обмінювався інформацією щодо незаконного розповсюдження наркотичних засобів на території м. Покровська.
Також при огляді мобільного телефону ОСОБА_9 зазначив, що на його банківську картку з номером НОМЕР_7 , мобільний додаток наявний в телефоні, надходили грошові кошти в сумі близько 8000 грн. від невідомої особи за розповсюдження ним наркотичних засобів на території м. Покровська (т.1, а.с.156-185).
Протоколом огляду речей від 18.07.2022 року та відеозаписом до нього, відповідно до якого проведено огляд транзакцій по банківському рахунку ОСОБА_9 , згідно якого встановлено рух коштів по рахунку, по яким ОСОБА_9 виступав, як відправником так і отримувачем грошових коштів (т.1, а.с.199-208).
Постановою слідчого СВ Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області про визнання речових доказів та їх передачу на зберігання від 23.06.2022 року, відповідно до якої вилучений 22.06.2022 року в ході затримання та обшуку ОСОБА_9 один згорток обмотаний ізоляційною стрічкою жовто-зеленого кольору, в якому знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору масою 0,4722 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої обмежено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0, 3658г, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (т.1, а.с.45).
Постановою слідчого СВ Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області про визнання речових доказів та їх передачу на зберігання від 23.06.2022 року, згідно з якою вилучені 22 червня 2022 року в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_9 : поліетиленовий згорток, обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору, в якому знаходилось 49 згортків, обмотаних ізоляційною стрічкою жовто-зеленого кольору, в яких знаходились зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору; мобільний телефон марки «Redmi Note 11» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , з двома сім-картами мобільних операторів ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_5 та ТОВ «Лайфселл» з номером НОМЕР_1 у силіконовому чохлі; один згорток, обмотаний ізоляційною стрічкою жовто-зеленого кольору, в якому знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т.1, а.с.33).
Постановою слідчого СВ Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області про визнання речових доказів та їх передачу на зберігання від 19.09.2022 року, відповідно до якої вилучені 22 червня 2022 року в ході затримання і обшуку ОСОБА_9 49 згортків, обмотаних ізоляційною стрічкою жовто-зеленого кольору, в якому знаходились зіп-пакети з кристалічними речовинами білого кольору масами 0,4252 г, 0,4056 г, 0,4118 г, 0,4072 г, 0,4202 г, 0,4269 г, 0,4301 г, 0,4275 г, 0,4304 г, 0,4195 г, 0,4300 г, 0,4285 г, 0,4236 г, 0,4378 г, 0,4267 г, 0,4514 г, 0,4401 г, 0,4246 г, 0,4441 г, 0,4563 г, 0,4555 г, 0,4584 г. 0,4341 г, 0,4362 г, 0,4642 г, 0,4332 г, 0,4344 г, 0,4596 г, 0,4406 г, 0,4482 г, 0,4461 г, 0,4603 г, 0,4525 г, 0,4427 г, 0,4493 г, 0,4437 г, 0,4660 г, 0,4623 г, 0,4490 г, 0,4712 г, 0,4319 г, 0,4647 г, 0,4505 г, 0,4518 г, 0,4552 г, 0,4316 г, 0,4393 г, 0,4363 г, 0,4652 г, які містять особливо небезпечну психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої становить 0,3163 г, 0,3149 г, 0,3103 г, 0,3137 г, 0,3115 г, 0,3301 г, 0,3341 г, 0,3373 г, 0,3243 г, 0,3103 г, 0,3293 г, 0,3188 г, 0,3155 г, 0,3398 г, 0,3110 г, 0,3479 г, 0,3523 г, 0,3375 г, 0,3415 г, 0,3394 г, 0,3474 г, 0,3658 г, 0,3421 г, 0,3456 г, 0,3225 г, 0,3405 г, 0,3445 г, 0,3572 г, 0,3332 г, 0,3412 г, 0,3506 г, 0,3596 г, 0,3445 г, 0,3440 г, 0,3523 г, 0,3498 г, 0,3605 г, 0,3526 г, 0,3551 г, 0,3737 г, 0,3433 г, 0,3634 г, 0,3666 г, 0,3600 г, 0,3517 г, 0,3239 г, 0,3329 г, 0,3485 г, 0,3468 г, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (т.1, а.с.59-60).
Постановою слідчого СВ Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області про визнання речових доказів та їх передачу на зберігання від 23 червня 2022 року та 24.06.2022 року, відповідно до якої вилучений та оглянутий мобільний телефон ОСОБА_9 марки «Redmi Notе 11» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 з двома сім - картами мобільних операторів ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_5 та ТОВ «лайфселл» з номером НОМЕР_1 у силіконовому чохлі, в якому містить інформація щодо незаконного розповсюдження наркотичних засобів, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (т.1, а.с.105, 186).
Постановою слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 18.07.2022 року, згідно з якої інформація по руху коштів на банківському рахунку підозрюваного ОСОБА_9 , яка міститься на оптичному диску CD-R диск, визнано речовим доказом (т.1, а.с.210).
Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, у межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені докази, суд критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_9 , який вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, та уважає покази обвинуваченого про те, що: йому не було вручено повідомлення про підозру, а лише аркуш, на якому він повинен був поставити підпис; під час слідчого експерименту за його участю захисник був відсутній; при відкритті йому матеріалів у порядку ст.290 КПК України, він був ознайомлений не з трьома томами, а з одним, такими, що не відповідають дійсності та спростовуються доказами, безпосередньо сприйнятими судом під час судового розгляду кримінального провадження.
При цьому покази в частині не вручення обвинуваченому повідомлення про підозру свого об'єктивного підтвердження, відповідно до матеріалів кримінального провадження не знайшли, та приймаються судом, як відповідна лінія захисту.
Щодо тверджень обвинуваченого про те, що слідчий експеримент за його участю був проведений за відсутності захисника, а також про те, що під час відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України він був ознайомлений не з трьома томами, а з одним, спростовано відповідними протоколами, наявними в матеріалах кримінального провадження, у яких відповідні зауваження, як то проведення слідчого експерименту за відсутності захисника, або ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не в повному обсязі, відсутні. При цьому, твердження обвинуваченого щодо проведення слідчого експерименту за відсутності захисника спростовано також додатком до вказаного протоколу, який був досліджений в судовому засіданні.
Аналіз та оцінка наведених доказів у їх сукупності, які повно і всебічно досліджені в судовому засіданні, дає можливість суду дійти висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_9 та кваліфікацію його дій за ч.3 ст. 307 КК України.
Протягом судового розгляду кримінального провадження захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_8 подані клопотання про визнання доказів недопустимими, а саме: протоколу затримання, з тих підстав, що при затриманні ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_23 була відсутня, були відсутні поняті; протоколів: обшуку, огляду речей (т.1, а.с.78, 156), слідчого експерименту, оскільки в жодному протоколі слідчих дій не зазначено, що слідчий будь-яким чином встановив відсутність у понятих обмежень щодо можливості бути понятими; висновків експерта з підстав, що жодна з методик використана експертами не входить до реєстру методик проведення судових експертиз, що унеможливлює їх використання; протоколу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування оскільки такий протокол є фальсифікацією, адже слідчий ОСОБА_16 22.09.2022 у приміщенні ДУВП 4 не ознайомлював ОСОБА_9 з матеріалами досудового розслідування, крім того згідно пояснень ОСОБА_9 слідчий під час останнього контакту з ним попросив його підписати пусті аркуші, очевидно підпис ОСОБА_9 на протоколі ознайомлення, і був проставлений на аркуші протоколу ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_9 не був ознайомлений з відеозаписами у кримінальному провадженні, не був ознайомлений з речовими доказами. Отже, протокол ознайомлення ОСОБА_9 з матеріалами кримінального провадження є сфальсифікованим.
З огляду на позицію сторони захисту, суд зазначає, що, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
Обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Водночас КПК не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
Визнавати недопустимими слід лише ті докази, які отримані внаслідок процесуальних порушень, які призвели до істотного порушення прав і свобод людини, або якщо допущені при збиранні доказів порушення викликали сумніви у їх достовірності, і ці сумніви не вдалось усунути у справедливому змагальному судовому процесі.
Отже, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, суд повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Щодо твердження сторони захисту про визнання недопустимими протоколів: затримання, обшуку, огляду речей (т.1, а.с.78, 156), проведення слідчого експерименту, з підстав не з'ясування слідчим відсутності у понятих обмежень бути понятими, суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Відповідно до змісту протоколів: затримання (т.1, а.с.15-19), обшуку затриманої особи (т.1, а.с.20-29), огляду речей (т.1, а.с.178, 156), слідчого експерименту (т.1, а.с.145), понятим, які були запрошені для участі у проведенні слідчих дій, слідчим було роз'яснено їх права та обов'язки, зокрема положення ст.223 КПК України, а отже твердження сторони захисту про не встановлення слідчим відсутності у понятих обмежень бути понятими, є помилковим. При цьому, захисник вказуючи, що слідчий при проведенні слідчих дій не впевнився у відсутності обмежень понятих бути понятими, не навів жодного аргументу, потенційної можливості наявності обмежень у понятих при проведенні вищевказаних слідчих дій. Також належить звернути увагу, що ОСОБА_9 , який з дня затримання був забезпечений правовою допомогою, не зазначав відповідних зауважень у складених протоколах, не подавав окремих заяв слідчому, щодо заінтересованості осіб, які були запрошені у якості понятих при проведенні слідчих дій. Отже, підстави для визнання вищевказаних протоколів недопустимими, з мотивів вказаних захисником, відсутні.
Суд також звертає увагу, що захисник у поданих клопотаннях про визнання доказів недопустимими одночасно посилався на відсутність понятих, а також у не з'ясуванні слідчим відсутності заінтересованості понятих, таким чином у поданих клопотанням на обґрунтування визнання доказів недопустимими захисник посилався на взаємовиключні обставини.
Щодо визнання недопустимим протоколу затримання ОСОБА_9 з підстав проведення затримання без присутності захисника, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, у випадках, зокрема, якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.
Отже, за змістом ст. 208 КПК України затримання є несподіваною для його учасників подією. Оскільки закон надає органам правопорядку повноваження за певних умов проводити затримання без попереднього судового дозволу, це означає, що законодавець визнає непередбачуваність обставин, які зумовлюють таке затримання.
Згідно протоколу затримання ОСОБА_9 (т.1, а.с.15-19) убачається, що його було складено 22.06.2022 о 21:55, з відображенням у його тексті години фактичного затримання - 18:27, тієї ж дати. У протоколі затримання ОСОБА_9 детально відображено підстави затримання - особу застали під час вчинення кримінального правопорушення або замаху на його вчинення; повідомлено підстави затримання; органу уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги повідомлено про затримання; роз'яснено особі права та обов'язки, передбачені ст. 42 КПК України. Затримання проводилось за участю двох понятих, яким роз'яснено їх права та обов'язки. При цьому ОСОБА_9 , ознайомившись з підставами затримання, своїми правами і обов'язками зазначив, що зауважень та доповнень не має. З будь-якими скаргами щодо процедури затримання ОСОБА_9 або його захисник, не зверталися.
Саме фактичне затримання особи без участі захисника не є порушенням вимог кримінального процесуального закону стосовно реалізації права на захист. Вимога присутності захисника в ході затримання не передбачена положеннями КПК, Конституції України чи міжнародних договорів України. Зокрема приписи статей 207, 208 КПК не містять вимог забезпечити обов'язкову участь адвоката під час фактичного затримання (постанови: Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 559/2530/19, провадження № 51-328км21, Верховного суду від 14.06.2022 у справі № 463/5551/15).
За пунктами 3 і 4 ч. 2 ст. 87 КПК суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
Відповідно до усталеної практики касаційного суду Верховний Суд послідовно визнає недопустимими показання, отримані від підозрюваної особи під час слідчих дій у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе (постанови від 18 грудня 2019 року у справі № 265/4872/16-к; від 26 лютого 2019 року у справі № 206/6798/16-к; від 10 вересня 2019 року у справі № 295/13008/15-к; від 09 грудня 2020 року у справі № 756/12749/18; від 02 березня 2021 року у справі № 737/641/17; від 03 червня 2021 року у справа №522/18414/19).
Однак у даному провадженні відсутні жодні відомості, які ОСОБА_9 повідомив поліцейським, з моменту його фактичного затримання, до представлення його захисником.
Таким чином, відсутність захисника під час затримання у випадку, передбаченому ст.208 КПК України, не може вважатися порушенням вимог кримінального процесуального закону. Під час проведення затримання ОСОБА_9 було вжито усіх, передбачених законом заходів з метою забезпечення його права на захист.
Твердження захисника ОСОБА_8 щодо відсутності підтвердження у матеріалах кримінального провадження доказів комендантської години, у зв'язку з чим була відсутня захисник при проведенні слідчих дій, судом не приймаються, оскільки введення комендантської години у містах України є загальновідомим фактом, отже додаткових доказів не потребує.
З наведеного слідує, що органом досудового розслідування не були порушені норми статей КПК України, які регулюють порядок затримання особи, його оформлення та забезпечення права на захист підозрюваного, відтак посилання захисника ОСОБА_8 про те, що при затриманні було порушено право ОСОБА_9 на захист, судом не приймається.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно з практикою Верховного Суду постанова ККС ВС від 13 червня 2023 року у справі 520/2703/17, провадження 51-1291км23), відповідно до ч. 5 ст. 208 КПК протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається обов'язково, оскільки це є гарантією забезпечення прав затримання особи. Тому протокол затримання не можна визнати недопустимим, оскільки це означало б, що факт затримання особи нічим не підтверджується.
Окремою підставою для визнання доказів недопустимими захисником ОСОБА_8 вказано злочинно неефективний захист, який на думку захисника полягає в тому, що: адвокат підробила протокол затримання ОСОБА_26 , зазначивши в ньому себе, як присутню під час його складання особу; відповідний підроблений протокол наданий головою колегії адвокатів Донецької області та досліджений судом; адвокат достовірно знала про свій обов'язок бути під час затримання, але не булла, протокол без її участі досліджений судом; адвокат підробила протокол ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, поставивши свій підпис в протоколі, де зазначені особи, які складали, як слідчі ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , при тому, що в суді встановлено, що фактично під час ознайомлення такі особи присутні не були, а був присутні прокурор ОСОБА_29 ; адвокат в протокол ознайомлення, в якому зазначена вона та слідчий, зазначила час понад 16 годин хоча відповідно до даних з ДУВП 4 в цей час не перебувала в приміщенні ДУВП.
Розглядаючи таке клопотання захисника, суд дійшов висновку, що в цілому відсутні підстави для визнання усіх доказів у кримінальному провадженні недопустимими, за вказаних підстав, оскільки твердження захисника про підроблення адвокатом Оніпко документів у даному кримінальному провадженні, у тому числі протоколу затримання ОСОБА_9 , не знайшли свого підтвердження. Так, судом у судовому засіданні досліджено оригінал протоколу затримання ОСОБА_9 , який не містить підпису захисника ОСОБА_30 . Будь-яких ознак невідповідності даного протоколу дійсним обставинам не встановлено. З огляду на що, суд не може прийняти в якості належного доказу на підтвердження доводів захисника надану ним копію протоколу затримання, яка не відповідає оригіналу, який міститься в матеріалах кримінального провадження.
Щодо тверджень захисника про недопустимість протоколу обшуку (т.1, а.с.20-29), суд зазначає, що протокол обшуку складений відповідно до норм КПК України, порушень, які б відповідно до ст.87 КПК України, зумовлювали визнання даного доказу недопустимим судом не встановлено, а стороною захисту не доведено.
Обставин, які б вказували на недопустимість протоколу слідчого експерименту від 24.06.2022 року, за участю ОСОБА_9 судом не встановлено. При цьому, суд зазначає, що слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_9 відповідає вимогам ст. 240 КПК. ОСОБА_9 було роз'яснено положення ст. 42 КПК України, з'ясовано, чи зрозумілі йому права та обов'язки. Слідчий експеримент проведено за участю захисника ОСОБА_23 , у присутності понятих. Протокол за результатами проведення цієї слідчої дії ОСОБА_9 , його захисником, понятими, підписано без жодних зауважень. Заяви та клопотання від ОСОБА_9 та його захисника не надходили. Під час вказаної слідчої дії ОСОБА_9 відтворено обставини події та дії щодо розповсюдження ним психотропних речовин.
Аналізуючи доводи сторони захисту про недопустимість висновку експерта, як процесуального джерела доказів, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно зі ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судову експертизу» методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 02.07.2008 (в редакції постанови КМУ від 15.11.2013 № 814-2013-п) затверджено «Порядок атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз», відповідно до якого встановлюються процедури атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, внесення змін до методик, що пройшли атестацію та державну реєстрацію, а також припинення застосування методик.
Відповідно до п. 16 Розділу І Інструкції з організації, проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Наказ МВС України від 17.07.2017 № 591 (далі - Інструкція), під час проведення судової експертизи або експертного дослідження з метою виконання певного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження (загальні, загальнонаукові, спеціальні), методики проведення судової експертизи, нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні стандарти УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти, мережа Інтернет тощо.
Відповідно до п. 18 Розділу І Інструкції вибір певних методик, методів дослідження, технічних засобів та визначення послідовності їх застосування належать до компетенції судового експерта.
Суд також звертає увагу, що у поданому клопотанні про визнання недопустимим висновку експерта захисником ОСОБА_8 не вказано, який саме висновок експерта, є недопустимим доказом у кримінальному провадженні.
Однак, розглядаючи клопотання в цій частині, суд зазначає, що експерти, які складали висновки: № СЕ-19/104-22/16828-НЗПРАП від 23.06.2022 та № СЕ-19/104-22/16830 - НЗПРАП від 07.09.2022, є атестованими судовими експертами, а саме: судовий експерт Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_31 , яка має вищу освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» (свідоцтво № 16495, видане Експертно-кваліфікаційною комісією МВС 05.11.2018, кваліфікацію підтверджено згідно протоколу засідання Експертно-кваліфікаційною комісією МВС № 2187 від 03.11.2020); головний судовий експерт відділу дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та i речовин виробів прекурсорів лабораторії досліджень матеріалів, Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_15 , яка має вищу хімічну освіту, кваліфікації судового експерта з правом проведення експертизи за експертною спеціальністю 8.15 «Дослідження сильнодіючих і отруйних лікарських засобів» (свідоцтво №8559, видане ЕКК МВС України 29.02.2008, свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта №458, видане ЕКК МВС України 20.05.2013, свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта №1869, видане ЕКК МВС України 19.11.2018), стаж експертної роботи 3 2002 року; старший судовий експерт відділу дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів лабораторії досліджень матеріалів, речовин i виробів Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_14 , який має вищу освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» (свідоцтво №18514, видане Експертно-кваліфікаційною комісією МВС 20.05.2022), стаж експертної роботи 3 2021 року.
У вступній частині висновку експерта № СЕ-19/104-22/16828-НЗПРАП від 23.06.2022, який складено експертами - ОСОБА_15 та ОСОБА_31 , наявне посилання на наступні джерела, які використані експертами при вирішенні поставлених питань: Шимановський та ін. Дослідження наркотиків. Поширених на території України, 1997; Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (із змінами); Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17.08.2007 № 490 « Про затвердження переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів»; Наказ МВС України від 17.07.2017 № 591 «Про затвердження інструкції з організації, проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України; у вступній частині висновку експерта № СЕ-19/104-22/16830 - НЗПРАП від 07.09.2022, який складено експертами - ОСОБА_32 та ОСОБА_15 , наявне посилання на наступні джерела, які використані експертами при вирішенні поставлених питань: ОСОБА_33 та ін. Дослідження наркотиків, поширених на території України. К.: МВС України, 1997.- 92с.; ОСОБА_34 , ОСОБА_35 . Експертне дослідження деяких найбільш поширених «структурних аналогів» наркотичних засобів та психотропних речовин. Єкатеринбург: ФС Російської федерації по контролю за обігом наркотиків, 2010. - 34с.; Рекомендуемые методы идентификации и анализа синтетических катинонов в изъятых материалах. Руководство для национальных лабораторий экспертизы наркотиков: Организация Объединенных Наций, Управление по наркотикам и преступности Вена. - Нью-Йорк, 2016; ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 . Дослідження сильнодіючих і отруйних лікарських засобів: методичні рекомендації. Київ: ДНДЕКЦ МВС України, 2021. 74.; Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17.08.2007 №490 «Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів»; Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів» (із змінами); Наказ МВС України від 17.07.2017 № 591 «Про затвердження Інструкції з організації, проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України».
Будучи допитаними у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту експерти - ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , складений ними висновок експерта підтвердили у повному обсязі.
Таким чином, з огляду на законодавче закріплення обов'язковості проведення експертиз атестованими експертами, з урахуванням права вибору судовим експертом певних методик та методів дослідження, права судового експерта при проведенні експертизи використовувати джерела інформації, які не підлягають атестації, висновки експерта № СЕ-19/104-22/16828-НЗПРАП від 23.06.2022 та № СЕ-19/104-22/16830 - НЗПРАП від 07.09.2022, є належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні, тому твердження сторони захисту щодо недопустимості вказаних доказів є помилковими.
Крім того, суд зазначає, що експертизи в цьому провадженні проведено згідно з вимогами Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертами, що мають кваліфікацію судового експерта відповідно до виданих свідоцтв та уповноважені на проведення експертних досліджень. Експертів було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, що відображено у висновках.
Посилання захисника на те, висновок експерта є недопустимим доказом, оскільки експерти не могли допустити описку, а предметом дослідження був не той сейф-пакет, який був вилучений, в судовому засіданні спростовано показами експертів, які були допитані судом в судовому засіданні, та пояснили, що у висновку сталася технічна помилка. Отже, підстави для визнання висновку експерта з вказаних підстав недопустимим доказом, відсутні.
Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_8 про визнання у кримінальному провадженні недопустимими доказів з підстав відсутності доказів виконання вимог ст. 290 КПК України, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
Згідно матеріалів кримінального провадження 22.09.2022 слідчим повідомлено ОСОБА_9 , його захисника про закінчення досудового розслідування. Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) від 22.09.2022 ОСОБА_9 та його захисник ознайомлені: з томом № 1 на 245 арк., томом № 2 на 33 арк., томом № 3 на 16 арк. (т.2, а.с.35); згідно з протоколом ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваного, 22.09.2022 у період часу з 15:00 по 16:00 ОСОБА_9 у приміщенні ДУВП (№4) ознайомлений з матеріалами досудового розслідування (т.2, а.с.36). Факт надання доступу до матеріалів засвідчено підписами ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_23 , за результатами ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від ОСОБА_9 , його захисника зауважень не надійшло. Відповідно до долученої захисником ОСОБА_8 інформації ДУ «ДУВП (№4)» від 10.11.2023 № 4/15-19564, згідно записів журналу № 15-17 «Обліку осіб, які перебувають у слідчих кабінетах ДУ «ДУВП (№4)» від 01.01.2022, взятого під варту ОСОБА_9 відвідував 22.09.2022 з 14:45 до 16:00 адвокат ОСОБА_23 та прокурор Покровської окружної прокуратури ОСОБА_4 . Документи про надання дозволу на можливість перенесення на територію ДУ «ДУВП (№4)» ноутбуку (чи інших технічних пристроїв для відтворення відеозапису) в особовій справі відсутні. Про наявність у відвідувачів речових доказів під час відвідування ДУ «ДУВП (№4)», інформація відсутні. Таким чином, факт ознайомлення ОСОБА_9 , у присутності його захисника, з матеріалами кримінального провадження (том 1-3) у період часу з 15:30 по 16:00 є підтвердженим. Як було зазначено у судовому засіданні прокурором ОСОБА_4 , дійсно, протокол про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваного було складено слідчим, але у день запланованого ознайомлення ОСОБА_9 з матеріалами кримінального провадження, слідчого, який повинен був ознайомити ОСОБА_9 з матеріалами кримінального провадження до приміщення ДУ «ДУВП (№4)» не пропустили, таким чином, з метою дотримання прав підозрюваного саме прокурор, у присутності захисника, ознайомив ОСОБА_9 з матеріалами кримінального провадження, при цьому будь-яких зауважень з цього приводу, ні ОСОБА_9 , ні його захисником не висловлювалось. З викладеного, суд дійшов висновку, складання протоколу в порядку ст. 290 КПК України слідчим, та фактичне надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення стороні захисту прокурором, не є істотним порушенням вимог КПК України.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати ККС ВС від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20 (провадження № 51-4684кмо21), закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов'язки і не порушила прав учасників кримінального провадження.
З урахуванням наявного письмового підтвердження ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_23 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, відсутнє порушення прав ОСОБА_9 , а відповідно і визнання недопустимим вказаного протоколу, та як наслідок усіх доказів, які наявні в матеріалах кримінального провадження. При цьому, слід зауважити, що будь-яких ознак підробок протоколу ознайомлення ОСОБА_9 з матеріалами кримінального провадження під час судового розгляду не встановлено, та відповідно такі твердження захисника ОСОБА_8 свого підтвердження не знайшли.
Щодо не відтворення під час ознайомлення ОСОБА_9 з матеріалами кримінального провадження відеозаписів відповідних слідчих дій, суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту ст. ст. 22, 290 КПК України у їх взаємозв'язку, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону було би не відкриття слідчими органами стороні захисту саме письмових матеріалів кримінального провадження, що могло спричинити визнання їх недопустимими доказами на підставі ст. 87 КПК України. Разом із цим безспірно встановлена свідома добровільна мовчазна відмова сторони захисту від реалізації права заявляти клопотання про надання на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України доступу до відеододатків до протоколів слідчих дій, автоматично не ставить під сумнів допустимість усіх доказів у кримінальному провадженні. Більш того, таке право реалізовано стороною захисту під час судового розгляду кримінального провадження, що не суперечить меті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У цьому кримінальному провадженні в ході реалізації положень ст. 290 КПК України обвинуваченим та стороною захисту не було виявлено бажання ознайомитися з речовими доказами та відеододатками до протоколів слідчих дій, будь-які заяви чи клопотання щодо цього у матеріалах провадження відсутні.
Окрім цього суд зазначає, що речові докази у даному кримінальному провадженні знищені в результаті обстрілу міста Покровська, у зв'язку з військовою агресією, яка здійснюється російською федерацією на території України. При цьому належить вказати, що факт вилучення у ОСОБА_9 психотропної речовини стороною захисту не оспорювалось, зафіксовано у належний процесуальний спосіб, а також підтверджено під час судового розгляду показами свідків у сукупності з дослідженими доказами.
Отже, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є правом сторони захисту, яке вона використовує на власний розсуд. Якщо сторона підтверджує, що ознайомилася з матеріалами, відкритими іншою стороною, або що вона відмовляється від ознайомлення з такими матеріалами, цього достатньо, щоб приписи частин 1 - 3 та ч. 6 ст. 290 КПК України були виконані.
При цьому усі відеододатки до протоколів слідчих дій було досліджено судом у судовому засіданні.
Ураховуючи наведене вище, суд уважає, що у даному кримінальному провадженні приписи ст. 290 КПК України з підстав, зазначених у клопотаннях захисника, порушено не було.
Щодо тверджень захисника ОСОБА_8 про недопустимість протоколу затримання, протоколу обшуку та висновку експерта, з підстав невідповідності часу проведення слідчих дій та часу необхідного експерту для проведення експертизи у порівнянні з робочим графіком експертної установи, а також часу, який необхідно витратити слідчому на дорогу з м. Покровська Донецької області до м. Дніпра, суд зазначає, що наведені захисником підрахунки здійснені на власний суб'єктивний розсуд, тому за відсутності доказів, які б підтверджували, що вказані докази здобуті внаслідок істотного порушення прав людини, недопустимим визнані бути не можуть.
Розглядаючи заяву захисника ОСОБА_8 щодо сумнівів до: протоколу обшуку затриманої особи від 22.06.2022 з використанням відеокамери Panasonic HC-V260; протоколу огляду речей від 23.06.2022 з використанням фотокамери Samsung, з підстав відсутності електронних оригіналів, суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів провадження, обшук затриманого проводився із фіксуванням його ходу за допомогою відеокамери, що відображено у протоколі.
До протоколу долучено диск із відповідним відеозаписом, який приєднано до матеріалів справи. Сторона захисту у поданій заяві не оспорює відповідності зафіксованих на відеозаписі даних тим, які відбувалися під час огляду, і не вказує про будь-яке втручання чи монтування відеозаписів. Проте зазначає, що цей запис не є оригіналом, однак вказані твердження є хибними.
Відповідно до ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації. У ч. 3 ст. 99 КПК України законодавець вказує, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення як документу.
З огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон): електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (ч. 3 ст. 5); допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8).
Відповідно до ст. 7 Закону у разі зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення, тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення.
Ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія.
Отже, дослідження відеозапису, перенесеного на накопичувач, за умови того, що сторона захисту не посилається на монтаж та невідповідність відтвореного запису ходу проведення обшуку, не свідчить про невідповідність такого запису та зафіксованої на ньому інформації.
Наведене узгоджується з позиціями Верховного Суду, викладеною зокрема в постанові від 26 травня 2021 року (справа № 761/12614/20), об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленою у постанові від 29 березня 2021 року (справа №554/5090/16-к).
Щодо висловлених сумнівів сторони захисту щодо протоколу огляду речей від 23.06.2022 з використанням фотокамери, суд зазначає, що з аналізу статей 214, 223, 237 КПК України слідує, що огляд є слідчою дією, хід якої оформлюється протоколом. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Отже Законом не вимагається долучення слідчим до протоколу огляду електронного носія з матеріалами фотозйомки проведеної під час огляду. Таким чином, при проведенні огляду речей 23.06.2022 слідчим було здійснено фотофіксацію в результаті чого виготовлено фототаблицю, автентичність якої ставити під сумнів у суду відсутні.
Доводи захисника ОСОБА_8 про визнання недопустимими у даному кримінальному провадженні недопустимими протоколів слідчих дій з підстав відсутності у них номеру кримінального провадження судом не приймаються, оскільки, серед реквізитів протоколу, визначених у ст. 104 КПК України, не має обов'язку зазначати номер кримінального провадження. При цьому слід вказати, що зміст та обставини, зафіксовані під час даної слідчої дії, час її проведення та склад учасників, свідчать про проведення їх саме у даному кримінальному провадженні, а не будь-якому іншому кримінальному провадженні.
Решта заперечень сторони захисту судом також відхиляється, оскільки зводиться до особистого тлумачення норм матеріального та процесуального закону, помилковій оцінці одиничних доказів. При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.
При цьому, розглядаючи вказані вище перелічені клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими суд вважає необхідним зазначити, що при розгляді вказаних клопотань, суд керується практикою Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що мета викладення мотивів рішення полягає в тому, щоб показати сторонам, що їх почули. Водночас це зобов'язує суддю обґрунтовувати свої міркування об'єктивними аргументами і дотримуватися прав сторони захисту (RuizTorijav. Spain, 9 December 1994, § 29, SeriesA, no. 303-A). Хоча суд не мусить надавати відповідь на кожне порушене питання (VandeHurkv. theNetherlands, 19 April 1994, § 61, SeriesA, no. 288), проте з рішення має бути зрозуміло, що головні проблеми, порушені у справі, було вивчено (Boldeav. Romania, 15 February 2007, § 30, no. 19997/).
Таким чином, проаналізувавши наведені письмові докази, з урахуванням клопотань сторони захисту про визнання доказів недопустимими, суд вважає їх належними та допустимим, оскільки вони містять відомості щодо фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також отримані та надані стороною обвинувачення в порядку, встановленому КПК України.
Надавши оцінку заявам та клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_8 про визнання доказів у кримінальному провадженні недопустимими, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність належних, допустимих та достовірних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що протокол затримання ОСОБА_9 та особистого обшуку, в ході якого були виявлені і вилучені сліп-пакети з особливо небезпечною психотропною речовиною, протокол проведення слідчого експерименту, висновки судових експертиз, протокол огляду мобільного телефону, узгоджуються між собою і в своїй сукупності доводять подію кримінального правопорушення, вину ОСОБА_9 в його вчиненні, а також є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
Доводи сторони захисту в частині того, що особливо небезпечна психотропна речовина, яка відповідно до висновку експерта відноситься до особливо небезпечної психотропної речовини PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) була придбана ОСОБА_9 для власного споживання, спростовано сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів. Так, про наявність в обвинуваченого умислу на збут особливо небезпечної психотропної речовини свідчить: її кількість, що складає особливо великий розмір, пакування, а саме фасування у 50 згортків, приблизно однаковими масами, загальною масою 17,0214 г., що підтверджує наявність безпосереднього умислу ОСОБА_9 на збут особливо небезпечної психотропної речовини. При цьому також слід зауважити, що спосіб пакування (зіп-пакети перемотані стрічкою) був очевидно обраний з метою збереження вмісту згортків з урахуванням розкладання зіп-пакетів на відкритих ділянках місцевості, та забезпечення конспірації при здійсненні їх розповсюдження (способом «закладок»).
Суд зауважує, згідно довідки НКП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» ОСОБА_9 на обліку у лікаря нарколога не перебуває, що, на переконання суду, свідчить про сумнівність зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту. Припускаючи, що ОСОБА_9 вживав психотропну речовину, слід зауважити, що виявлені та вилучені у ОСОБА_9 50 згортків з особливо небезпечною психотропною речовиною об'єктивно вказує на значне перевищення потреби ОСОБА_9 у власному вживанні, а також свідчить про наявність умислу на збут цієї речовини. Крім того, суд також оцінює і поведінку обвинуваченого, наявну переписку у месенджері Телеграм, згідно з якою ОСОБА_9 була замовлена психотропна речовина, а також надсилалися повідомлення певним адресатам щодо її розповсюдження.
Диспозиція ч.3 ст.307 КК України передбачає кримінальну відповідальність як за незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, так і за незаконне придбання, зберігання з метою збуту, зокрема, в особливо великих розмірах, вчинено за попередньою змовою групою осіб. Вказані елементи об'єктивної сторони складу злочину є альтернативними, тобто вчинення будь-якого із цих діянь утворює закінчений склад злочину.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 № 4, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.
Окрім цього, Верховними Судом сформульована позиція про те, що висновок про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може ґрунтуватись на великому або особливо великому розмірі лише разом із сукупністю інших обставин (постанова від 07 лютого 2019 року, справа № 750/7474/15-к, провадження № 51-1139км 18), а відповідно до системного аналізу норм права, спосіб упакування та розфасування наркотичних засобів, може свідчити про умисел на збут таких засобів за умов наявності в тому числі й інших достатніх, взаємопов'язаних між собою у сукупності зібраних доказів, зокрема: розміру наркотичних засобів; поведінки суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо (постанова від 09 січня 2019 року, справа № 335/5044/16-к, провадження № 51-2641км18).
Сторона захисту в судовому засіданні не заперечувала факт належності виявленого та вилученого у ОСОБА_9 в ході обшуку 22.06.2022 року мобільного телефону марки «Redmi Notе 11», з якого останнім здійснювалась переписка з невстановленою особою, щодо придбання особливо небезпечної психотропної речовини та її розповсюдження, тобто збуту.
Крім того, факт придбання та зберігання ОСОБА_9 особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту підтверджено в судовому засіданні сукупністю доказів, зокрема, протоколами слідчого експерименту та огляду мобільного телефону «Redmi Notе 11», відповідно до яких ОСОБА_9 детально та знаходячись безпосередньо на місці, вказаному ним самим, детально показував та розказував обставини придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, розповсюдження речовини. Недопустимість вказаних доказів судом не встановлена. Суд, також звертає увагу на те, що під час проведення вказаних слідчих дій дотримано вимоги КПК, слідчі дії проведені у присутності понятих та захисника обвинуваченого, при цьому при проведенні зазначених слідчих дій ОСОБА_9 показав про обставини вчинення кримінального правопорушення чітко, послідовно та логічно. Деталі, на які вказував ОСОБА_9 , зокрема щодо місць придбання (знаходження) особливо небезпечної психотропної речовини, які є узгодженими з іншими доказами у кримінальному провадженні, могли бути відомі тільки йому.
Показами свідка ОСОБА_13 , який безпосередньо допитаний судом, підтверджено факт виявлення та вилучення у ОСОБА_9 психотропної речовини у кількості 1 згортка, в якому знаходилось 50 пакетиків з речовиною, яка відповідно до висновків експертиз відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин.
У суду відсутні підстави ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених зазначеним свідком, та зміст досліджених письмових доказів, які є узгодженими між собою. Також заслуговують на увагу факти, на які вказував свідок, стосовно поведінки обвинуваченого, пов'язаної з добровільною видачею психотропної речовини; та обставина, що як відповідно до показань свідка, так і згідно до зазначених письмових доказів, пакет перемотаний ізоляційною стрічкою, в якому знаходились згортки перемотані зелено-жовтою стрічкою, загальною кількістю 50 згортків, вилучено саме у ОСОБА_9 . Даних про будь-яку зацікавленість свідка в результаті кримінального провадження, судом не встановлено, а його свідчення не суперечать обставинам, відомості про які містяться у кримінальному провадженні, та узгоджуються з наведеними письмовими доказами.
Суд також звертає увагу, що ОСОБА_9 та його захисник, підписуючи протоколи слідчих дій, жодних заперечень не висловлювали, не ставили під сумнів встановлені у них обставини, зокрема, що речовини вилучались саме в ОСОБА_9 , їх кількість, не вказували, на будь-які процесуальні порушення під час проведення слідчих дій. При цьому, під час проведення слідчих дій ОСОБА_9 жодного разу не було вказано на придбання психотропної речовини для власного вживання, без мети збуту. Позицію сторони захисту в судовому засіданні щодо відсутності умислу на збут особливо небезпечної психотропної речовини, суд розцінює як засіб захисту своїх інтересів та спробу уникнути відповідальності за вчинене.
Крім того, за висновком суду, доказом наявності у ОСОБА_9 умислу на збут психотропної речовини, свідчить також те, що останній, будучи особою працездатного віку, не маючий хронічних хвороб, будучи не працюючим, не маючи офіційних джерел доходу для забезпечення своєї життєдіяльності, по власному картковому рахунку здійснював грошові операції з отримання та переказу коштів, що свідчить про те, що збут психотропної речовини мав стати для останнього джерелом доходу.
З огляду на викладене, відповідні заперечення сторони захисту судом відхиляються.
Таким чином, надаючи оцінку сукупності досліджених доказів суд дійшов висновку, що вищенаведені докази у своїй сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення в межах обвинувачення, яке було підтримане прокурором і суд кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
При визначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує приписи ч. 2 ст. 50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , на підставі ст. ст. 65 - 67 КК України суд ураховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке згідно із ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою молодого віку, не одружений, має постійне місце проживання, а також те, що обвинувачений хронічними захворюваннями не страждає, на обліках у лікарів нарколога, психіатра не перебуває. Беручи до уваги відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_9 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії у вигляді позбавлення волі строком на дев'ять років з конфіскацією майна, цей захід примусу внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, нейтралізує негативні наслідки та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини. Таке покарання, на думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування положень ст. 69, ст.75 КК України судом не встановлено.
Питання з речовим доказами суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України та вважає, що довідку про клієнта банку, опис електронних копій документів на оптичному диску та оптичний диск CD-R, які долучені до матеріалів кримінального провадження, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
Доля речових доказів: мобільного телефону марки «Redmi Notе 11» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 з двома сім - картами, 49 згортків, які містять особливо - небезпечну психотропну речовину PVPмаса якої становить 0,3163 г, 0,3149 г, 0,3103 г, 0,3137 г, 0,3115 г, 0,3301 г, 0,3341 г, 0,3373 г, 0,3243 г, 0,3103 г, 0,3293 г, 0,3188 г, 0,3155 г, 0,3398 г, 0,3110 г, 0,3479 г, 0,3523 г, 0,3375 г, 0,3415 г, 0,3394 г, 0,3474 г, 0,3658 г, 0,3421 г, 0,3456 г, 0,3225 г, 0,3405 г, 0,3445 г, 0,3572 г, 0,3332 г, 0,3412 г, 0,3506 г, 0,3596 г, 0,3445 г, 0,3440 г, 0,3523 г, 0,3498 г, 0,3605 г, 0,3526 г, 0,3551 г, 0,3737 г, 0,3433 г, 0,3634 г, 0,3666 г, 0,3600 г, 0,3517 г, 0,3239 г, 0,3329 г, 0,3485 г, 0,3468 г, один згорток який містить особливо - небезпечну психотропну речовину PVP масою 0,3658 г,які були передані на зберігання до камери схову речових доказів Покровського РУП ГУНП в Донецькій області (квитанції № 1785,1869), не вирішується оскільки відповідно до повідомлення прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , речові докази знищено внаслідок руйнування приміщення Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, що є загальновідомим фактом.
Також, у зв'язку зі знищенням речових доказів, судом не вирішується питання про зняття арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2022 року (справа № 204/4176/22), відповідно до якої було накладено арешт на: мобільний телефон марки «Redmi Notе 11» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , з двома сім-картами; поліетиленовий згорток обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору в якому знаходилось 49 згортків обмотаних ізоляційною стрічкою жовто-зеленого кольору в яких знаходились зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору; один згорток обмотаний ізоляційною стрічкою жовто-зеленого кольору в якому знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору.
Документально підтверджені витрати на залучення експертів за проведення експертиз: № СЕ-19/104-22/16828-НЗПРАП від 23.06.2022 року у сумі 1132,68 грн., № СЕ-19/104-22/16830-НЗПРАП від 07.09.2022 року у сумі 5663,40 грн., слід стягнути з обвинуваченого на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.
Під час судового розгляду ухвалою суду від 10.02.2025 прийнято відмову ОСОБА_42 від виконання обов'язків поручителя відносно обвинуваченого. Задоволено клопотання прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу. Змінено обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді особистої поруки на особисте зобов'язання строком до 20 квітня 2025 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Далі строк запобіжного заходу не продовжувався та закінчився.
Керуючись статтями 86, 100, 368-371, 373-374, 392 КПК України, суд
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк покарання ОСОБА_9 рахувати з дня його фактичного затримання в порядку приведення вироку до виконання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_9 зарахувати строк попереднього ув'язнення, починаючи з часу затримання з 22 червня 2022 року по 09 травня 2024 включно, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув'язнення.
Речові докази: довідку про клієнта банку, опис електронних копій документів на оптичному диску та оптичний диск CD-R, які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертиз: № СЕ-19/104-22/16828-НЗПРАП від 23.06.2022 року у сумі 1132,68 грн., № СЕ-19/104-22/16830-НЗПРАП від 07.09.2022 року у сумі 5663, 40 грн., у загальному розмірі 6796, 08 грн.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1