г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 197/123/20
Номер провадження 2/213/236/25
11 листопада 2025 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Мазуренко В.В., при секретарі судового засідання Гусаровій О.С., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування,
До суду надійшов вказаний позов, відповідно до якого позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , після смерті якого залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки. Позивач звертався до нотаріуса для отримання спадщини, але йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно. Просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225886600:15:001:0253, що належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю.
Відзиви на позов не подавались.
Позивач до суду не з'явився. Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позов, посилався на обставини викладені у позові.
Представник відповідача до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечують (а.с.76,84,100 т1).
20.08.2024р. справу прийнято до розгляду.
08.07.2025р. закрито підготовче провадження.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
ОСОБА_2 доводиться позивачу рідним дідом (додатки в електронному вигляді до клопотання від 07.11.2025р., а саме: свідоцтва про народження ОСОБА_3 , про реєстрацію шлюбу ОСОБА_3 , про народження ОСОБА_1 , про народження ОСОБА_4 , про смерть ОСОБА_4 , про смерть ОСОБА_5 , про смерть ОСОБА_6 )
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.13 т1).
Станом на 10.02.2003р., на момент смерті спадкодавця, разом з спадкодавцем ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (а.с.75 т1).
До нотаріуса для прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , звертався позивач, зверталась ОСОБА_7 , заяви про відмову від спадщини не подавались, заповіти померлим не складались (а.с.184-187 т1).
ОСОБА_2 мав у власності земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки 1225886600:15:001:0253), що належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ №138252, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Шр №10368 від 27.03.2003 виданого на ім'я ОСОБА_2 , площею 7,0892 гектарів на території Червоненської сільської ради (на даний час Карпівська сільська рада) Широківського району ( на даний час Криворізького) Дніпропетровської області (а.с.14,195,196,197 т1, витяг - додаток в електронному вигляді до документу а.с.245 т1).
12.02.2019р. рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 було визнано поважною причиною пропущення строку для прийняття спадщини та визначено додатковий строк для прийняття спадщини. 09.10.2019р. апеляційним судом скасовано вказане рішення від 12.02.2019р. та вирішено відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (додатки в електронному вигляді до клопотання від 07.11.2025р., а саме: копія рішення від 12.02.2019р., копія постанови від 09.10.2019р.).
06.12.2019р. нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ на пай (а.с.12 т1).
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як зазначено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон чи договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до положень п. 4 та п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в редакції 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК України в редакції 1963 року. Лише у випадку, коли спадщина відкрилась після 1 липня 2003 року та не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування на підставі ЦК України в редакції 1963 року , право спадкування виникає також у спадкоємців за законом третьої, четвертої та п'ятої черг відповідно до статей 1263-1265 ЦК України в редакції 2004 року.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК України в редакції 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Верховний Суд України у Постанові від 18 грудня 2013 року по справі № 6-138цс13 дійшов правового висновку, що відповідно до частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК України 1963 року.
Відповідно до ст. 529 ЦК України, в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК України, в редакції 1963 року, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що позивач є спадкоємцем за законом, позивач фактично прийняв спадщину, строки не пропустив (іншому спадкоємцеві було відмовлено у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини через відсутність поважних причин), спадкодавець за життя мав право власності на зазначену вище земельну ділянку, але нотаріусом відмовлено позивачу через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження право власності спадкодавця на спірну земельну ділянку, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10,12, 13, 19, 76, 80, 81, 83, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки 1225886600:15:001:0253), що належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ №138252, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Шр №10368 від 27.03.2003 виданого на ім'я ОСОБА_2 , площею 7,0892 гектарів, на території Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач Карпівська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04339712, Криворізький р-н с. Карпівка, вул. Центральна 97А
Суддя: В.В.Мазуренко