Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 листопада 2025 року Справа № 520/23754/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державної установи «Качанівська виправна колонія №54» (пров. Вишневий, буд. 16, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 08564564) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Качанівська виправна колонія №54», в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Качанівська виправна колонія №54» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно протягом служби до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2025 року;
- зобов'язати Державну установу «Качанівська виправна колонія №54» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але неотримане речове майно протягом служби до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу в повному обсязі без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2025 року.
Ухвалою від 08.09.2025 відкрито спрощене провадження у цій справі.
Відповідачем 13.11.2025 подано до суду заяву, в якій зазначено про порушення позивачем строку звернення до суду.
Дослідивши зазначену заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 122 КАС України врегульовано строк звернення до адміністративного суду.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
Таке трактування приписів ч. 3 ст. 122 КАС України відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року по справі № 640/25034/19.
Як свідчить зміст позовної заяви та додані до позовної заяви документи, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо компенсації вартості за неотримане речове майно протягом служби до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2025 року
Відповідно до витягу із наказу від 05.06.2025 №179/ОС-25 позивача звільнено зі служби.
06.06.2025 ОСОБА_1 звернулась з заявою до державної установи «Качанівська виправна колонія №54» з заявою, щодо виплати грошової компенсації за належне, проте, неотримане речове майно. Листом від 12.06.2025 року № 6/7-127-25/П-65/Шм-25 Позивачка була повідомлена, що згідно з пунктом 22 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально - виконавчої служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013 року, грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі. Бюджетні асигнування затверджуються Законом України «Про державний бюджет», паспортом бюджетної програми та кошторисом.
Листом від 12.06.2025 відповідач повідомив позивача, що видатки на грошову компенсацію за неотримане речове майно, затверджені за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», за якими здійснюється виплата компенсації замість предметів речового майна особистого користування в паспортах бюджетних програм державної установи «Качанівська виправна колонія (№54)» на 2025 рік не передбачені. При надходженні коштів за бюджетною програмою 3601020 їй буде виплачена грошова компенсація.
Суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.121 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 N 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 N 2352-IX , який набрав чинності 19 липня 2022 року, частини першу та другу статтю 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Відповідно до пункту першої глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, у постанові від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 наголосив, що положення ст. 233 КЗпП в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.
До 19.07.2022 КЗпП не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати; після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, зокрема і про стягнення належної працівнику зарплати, обмежено трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (аналогічний висновок зробив КАС ВС у рішенні від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22).
Утім, відповідно до п. 1 гл. XIX “Прикінцеві положення» КЗпП під час дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 КЗпП, продовжуються на строк дії такого карантину; отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених ст. 233 КЗпП, на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Тобто, з 01.07.2023 строк звернення до суду з позовними вимогами про виплату грошового забезпечення чи його складових обмежено трьома місяцями, і у випадку спірних правовідносин такий строк спливає 07.09.2025 .
З цим позовом позивач звернувся до суду 04.09.2025, тобто, у межах визначеного КЗпП України строку звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 121- 123, 243, 248, 293, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Державної установи «Качанівська виправна колонія №54» (пров. Вишневий, буд. 16, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 08564564) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено 18 листопада 2025 року .
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ