Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/2236/21
Номер провадження1-кп/173/13/2025
іменем України
18 листопада 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, кримінального провадження (ЄРДР № 12021046430000214 від 21.09.2021) за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області, із середньою освітою, який тимчасово не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Самбір Львівської області, яка офіційно не працює, із середньою освітою, вдови, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просить суд закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачені клопотання підтримали, просили його задовольнити, закрити кримінальне провадження.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до обвинувального акту (ЄРДР 12021046430000214 від 21.09.2021) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що ОСОБА_4 , в період липня 2021 року, більш точний час не встановлено, перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , належного на праві власності ОСОБА_8 , який на підставі усної домовленості у тимчасове користування винайняла ОСОБА_5 , вступив у попередню змову із останньою, яка також перебувала у вказаний період часу на території даного домоволодіння, спрямовану на таємне викрадення майна, належного ОСОБА_8 , та звернення його на свою користь.
Далі, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, за попередньою змовою, групою осіб, не маючи відповідного дозволу власника на розпорядження цим майном, внаслідок раптово виниклого умислу, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, діючи умисно, таємно, розподіливши при цьому між собою ролі, користуючись відсутністю контролю зі сторони потерпілого та сторонніх осіб, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, згідно відведеної кожному ролі, ОСОБА_4 шляхом фізичної сили рук та шляхом демонтажу, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , винесли з території домоволодіння АДРЕСА_3 вищевказаного населеного пункту, газовий підлоговий опалювальний водогрійний котел АГВ-80, у зборі із форсункою, газовим пальником із запальником, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку в сумі 875 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
09.08.2024 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886- IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна».
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зробила висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Такий же принцип гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється у правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.
У зв'язку зі змінами внесеними до ст. 51 КУпАП Законом України № 3886-1Х від 18.07.2024, після 09.08.2024, дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Так, неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 01 січня 2021 року складав 1135 гривень, а відповідно 2 (два) неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 2270 гривень.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкриміновано викрадення майна на суму 875 грн., яка станом на день скоєння крадіжки є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX та положень ПК України настає кримінальна відповідальність, а саме: 2270 гривень, відповідні такі діяння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене ст. 185 КК України.
За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усвідомлено та однозначно заявили, що бажають закриття кримінального провадження за вчинення крадіжки з підстави втрати чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на викладене, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність інкримінованого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діяння за ч. 2 ст. 185 КК України, за наявності згоди останніх, кримінальне провадження (ЄРДР № 12021046430000214 від 21.09.2021) за ч. 2 ст. 185 КК України підлягає закриттю.
Речові докази необхідно повернути потерпілому ОСОБА_8 .
Судові витрати відсутні. Цивільний позов не подавався.
Керуючись ст. ст. 284, 369, 371, 372, 376, 479-2 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Кримінальне провадження (ЄРДР № 12021046430000214 від 21.09.2021) за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази: металевий виріб, котрий представляє собою деталь до опалювального водонагрівача типу газового підлогового котлу АГВ-80, СССР, у вигляді форсунки із газовим пальником (газоваю горелкою) та запальником, зі слідами використання, переданий на зберігання до камери схову речових доказів ВП №3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути потерпілому ОСОБА_8 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1