Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження у справі
18 листопада 2025 р. Справа № 520/29904/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИГОРОДНА НЕРУХОМІСТЬ" (вул. Диканівська, буд. 50,м. Харків, 61030, код ЄДРПОУ 34469256) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИГОРОДНА НЕРУХОМІСТЬ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправним бездіяльність Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243) щодо не звернення до органів Державного земельного кадастру із заявою про приведення відомостей Державного земельного кадастру у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме для внесення цифрового коду класифікації виду цільового призначення земельної ділянки загальною площею 1,5910 га по вул. Диканівській, 50 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:05:050:0052);
- зобов'язати Харківську міську раду (ЄДРПОУ 04059243) звернутися до органів Державного земельного кадастру із заявою про приведення відомостей Державного земельного кадастру у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме для внесення цифрового коду класифікації виду цільового призначення земельної ділянки загальною площею 1,5910 га по вул. Диканівській, 50 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:05:050:0052).
Приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Тому, кваліфікуючою істотною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з кваліфікуючих ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Участь у спорі суб'єкта владних повноважень є лише одним із критеріїв класифікації спору як публічно-правового, проте не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язковість суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 (справа №814/1754/16) необхідно з'ясувати у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Згідно з правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 (справа № 815/6956/15) публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Судом встановлено із змісту позовної заяви, що спірні правовідносини виникли на підставі договору оренди земельної ділянки. Позовні вимоги спрямовані на спонукання органу місцевого самоврядування виконати дії, пов'язані з реалізацією зобов'язань, що випливають із вказаного договору. У цих правовідносинах міська рада діє не як суб'єкт владних повноважень, що здійснює управлінські функції, а як власник земельної ділянки та орендодавець, тобто як рівноправний учасник цивільно-господарських правовідносин.
Статтями 140-146 Конституції України визначені конституційні засади функціонування місцевого самоврядування в Україні, котрі деталізовані у приписах Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Так, відповідно до ст.1, ст.5, ч.1 ст.10, ч.1 ст.11, ст.ст.12, 51, 53, 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування є, зокрема: 1) сільські, селищні, міські ради; 2) виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи; 3) міський, селищний сільський голова як головна посадова особа територіальної громади; 4) староста.
Звідси слідує, що орган місцевого самоврядування - рада, виконавчий комітет ради, виконавчі органи ради і міський, селищний, сільський голова є різними окремими та незалежними суб'єктами владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України.
Водночас із цим, відносно землі як речі матеріального світу - об'єкту нерухомого майна саме орган місцевого самоврядування - рада у силу ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" може виконувати реалізацію правомочностей власника.
Так, згідно з ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ч.1 ст.78); право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч.2 ст.78); земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч.3 ст.78).
Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно з ч. 1 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.
За визначенням ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, а згідно з ч.8 цієї ж статті під орендодавцями земельних ділянок розуміються їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.
У силу норми ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
За правилами п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Оскільки предмет позову пов'язаний виключно з виконанням умов договору оренди землі та не стосується оскарження дій відповідача як суб'єкта владних повноважень, даний спір є приватноправовим і має розглядатися в порядку господарського судочинства, залежно від суб'єктного складу сторін.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.243, ст.248, ст.256, ст.294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИГОРОДНА НЕРУХОМІСТЬ" (вул. Диканівська, буд. 50,м. Харків, 61030, код ЄДРПОУ 34469256) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що дана справа розглядається місцевим загальним судом в порядку господарського судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ