Справа № 932/14937/25
Провадження № 3/932/4221/25
17 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468371 від 29.09.2025, близько 07 год. 50 хв. 18.09.2025 за адресою м. Дніпро, на перехресті вул. Пресової та проїзду О. Гальченка, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Daewoo Nubira д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний за кермом, не стежив за дорожньої обстановкою, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Linkoln д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинивши дорожньо-транспортну пригоду. Після чого залишив місце пригоди пішим ходом та не дочекався прибуття поліції, чим порушив п. 2.10.а ПДР України та, як наслідок, ст. 122-4 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468362 від 29.09.2025, близько 07 год. 50 хв. 18.09.2025 за адресою м. Дніпро, на перехресті вул. Пресової та проїзду О. Гальченка, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Daewoo Nubira д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний за кермом, не стежив за дорожньої обстановкою, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Linkoln д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Так, ОСОБА_1 інкриміноване порушення п. 2.3.б. ПДР України, та, як наслідок, ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 468388 від 29.09.2025, близько 07 год 50 хв., 18.09.2025 за адресою м. Дніпро, на перехресті вул. Пресової та проїзду О. Гальченка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Nubira д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Так ОСОБА_1 інкриміноване вчинення порушення п. 2.1.а. ПДР України, та, як наслідок, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09.10.2025 вищезазначені матеріали справ про адміністративні правопорушення були об'єднані в одне провадження.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього на адресу суду не надходило.
Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього на адресу суду не надходило.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої особи.
Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,
- тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до п. 2.3.б. ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно зі ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні,
- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Як вбачається з п. 2.10.а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті,
- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно з п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Встановлені судом обставини виявлених правопорушень свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 та частиною 5 статті 126 КУпАП, а його дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбачених п. 2.1.а, 2.10.а та 10.9. Правил дорожнього руху, що, зокрема, спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому, підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468362 від 29.09.2025 за ст. 124 КУпАП;
-викликом ОСОБА_3 до УПП в Дніпропетровській області для опитування та складання матеріалів про адміністративні правопорушення;
-рапортом співробітника патрульної поліції від 18.09.2025;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.09.2025;
-схемою місця ДТП від 18.09.2025;;
-рапортом реагування №18842 від 18.09.2025 та відпрацювання №18839 від 18.09.2025;
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468371 від 29.09.2025 за ст. 122-4 КУпАП;
-копією особової картки на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з витягом адмін. практики щодо вчинених раніше правопорушень;
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468388 від 29.09.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вказані докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення судом усіх обставин, що підлягають з'ясуванню.
Суду не надано доказів та не наведено доводів, які б викликали сумніви або вказували на суперечності в обставинах встановлених судом.
Частиною другою статті 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також особу яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, передбачена можливість оплатного вилучення транспортного засобу. Оскільки згідно з матеріалів справи право власності на транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 в момент вчинення адміністративних правопорушень належить ОСОБА_4 , а будь-яких інших документів підтверджуючих право власності ОСОБА_1 на інші транспортні засоби надано не було, суд дійшов висновку про неможливість застосування такого виду адміністративного стягнення.
Крім того, у відповідності до статті 40-1 КУпАП, частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому винесено постанову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 24, 27, 33, 36, 38, 122-4, 124, 126, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,. визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп .
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги .
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Суддя Н.М. Юдіна