м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді 099 520 65 95
Справа № 932/1964/25
Провадження № 2-а/932/49/25
іменем України
29 жовтня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі
головуючої судді Ярощук О.В.,
за участі секретаря судового засідання Фещенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Іоніцой-Доценко О.П. до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -
установив:
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Іоніцой-Доценко О.П. звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови №16 від 13.01.2025 року у справі про адміністративне правопорушення.
Прохав суд, визнати протиправною та скасувати спірну постанову №16 від 13.01.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення - закрити, стягнути із відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що є військовозобов'язаним, мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 07.02.2025.
Із метою оформлення відстрочки Позивач неодноразово направляв засобами поштового зв'язку заяви про відстрочку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), зокрема у липні та жовтні 2024 року, а також у листопаді 2024 року, до яких долучалися особисті документи ОСОБА_1 , в тому числі роздруківка його електронного військово-облікового документа, що підтверджується описами вкладення у цінні листи, якими надсилалися заяви про відстрочку та додатки до них. За результатами розгляду вказаних заяв ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) приймалися відповідні рішення про надання Позивачу відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.
Зазначив, що військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом.
Таким чином, зважаючи на наявність у Позивача відстрочки від призову на військову служби за мобілізацією на момент винесення Постанови, відсутність у Відповідача відомостей щодо медичного огляду ОСОБА_1 , проведеного військово- лікарською комісією, не може слугувати підставою вважати, що Позивач порушує правила військового обліку.
Позивачу повістки для проходження медичного огляду не направлялися.
З огляду на вказане, вважає, що були відсутні підстави з'являтися до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) із метою проходження медичного огляду, а отже й притягнення до адміністративної відповідальності за непроходження військо- лікарської комісії на момент винесення Постанови не було підстав.
Разом із тим, Позивач фактично відвідував ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) 21 жовтня 2024 року із метою уточнення даних та отримання довідки про відстрочку.
Під час перетину державного кордону Позивачем 02.01.2025 працівниками Державної прикордонної служби України повідомлено йому про те, що він перебуває у розшуку відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг»).
Позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_6 , де з'ясовано, що він перебуває у розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) з 27.11.2024 у зв'язку із неявкою по повістці.
Під час перебування Позивача в ІНФОРМАЦІЯ_7 на нього складено протокол № 008 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 02.01.2025 у зв'язку з тим, що він не виконав вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме - не з'явився за викликом по повістці, яка була направлена засобами поштового зв'язку.
Згідно з Протоколом, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09.00 год 13.01.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ).
Позивач виклав у вказаному протоколі свої пояснення, відповідно до яких він не погоджується зі складеним протоколом, оскільки відвідував ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) 21 жовтня 2024 року з метою уточнення даних, про що були зроблено відмітку у відповідному журналі обліку, а також направляв відповідні заяви про відстрочку, до яких були долучені всі особисті документи Позивача.
У судове засідання Позивач та його представник не з'явилися, прохали проводити розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи. У судове засідання заяв чи клопотань не подавав, правом на подання відзиву не скористався.
За наведених обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до даних Резерв + Позивач є військовозобов'язаним та мав відстрочку до 07.02.2025 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначені дані уточнені станом на 18.05.2024 у Відповідача.
02 січня 2025 року стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. За змістом протоколу, Позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дніпро) згідно з повісткою, яка була роздрукована централізовано Міністерством оборони України та направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом цінного вкладення АТ «Укрпошта» під номером №0600293001097 від 05.10.2024 р., прийнятим оператором поштового зв'язку 07.10.2024 р.
У зв'язку із чим, Позивач не виконав вимоги, передбачені ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка зазначає, що громадяни зобов'язані, зокрема, з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені у повістці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
У протоколі визначено, що розгляд справи відбудеться 13.01.2025 о 09.00 год у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ).
13 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) винесено постанову №16 стосовно ОСОБА_1 за змістом якої, останній після отримання повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 вчасно не з'явився в установлений термін для уточнення (оновлення) облікових даних, чим порушив вимоги абз. 5 ч. 10 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку із чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Як наслідок, на Позивача накладено адміністративне стягнення у розмірі 25500 грн. та відкрите виконавче провадження щодо його стягнення.
Відповідно до частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період.
Натомість, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення 02 січня 2025 року зазначена інша стаття вчиненого адміністративного правопорушення, а саме ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, де кваліфікуючою ознакою є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За приписами ст.ст. 254, 256 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.
Статтею 279 КУпАП визначено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, у т.ч. визначено, що під час розгляду адміністративної справи оголошується протокол про адміністративне правопорушення.
Отже, підставою для розгляду адміністративної справи є попередньо складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, у якому викладається зміст вчиненого.
Як встановлено, протокол стосовно Позивача від 02 січня 2025 року складено за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у той час, як постанову №16 від 13 січня 2025 року винесено за ознаками ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Проте відповідач не надав доказів правомірності прийняття постанови від №16 від 13 січня 2025 року, які в нього наявні. Примірник повістки із відміткою про вручення суду не надавав, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не скеровував.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За встановлених у цій справі обставин, суд доходить висновку, що оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП прийнята не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини третьої ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, постанова № 16 від 13 січня 2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП, підлягає закриттю.
Щодо судового збору
Відповідно до квитанції №7167-3019-3879-7876 від 15.02.2025 Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2466 грн.
У той же час, Позивач мав сплатити судовий збір за дві немайнові вимоги 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн за кожну вимогу, у цілому, 1211,20 грн.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абз. 1 ч. 1ст. 139 КАС України).
На підставі ч. 1 ст.139 КАС України на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
У силу приписів ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, у т.ч у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу
У позовній заяві Позивач надав попередній розрахунок судових витрат за правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 394 від 30 липня 2024 року; додаткову угоду № 1 від 14.02.2025 до Договору № 394 про надання правничої допомоги від 30 липня 2024 року; рахунок на оплату № 65 від 18 березня 2025 року; платіжну інструкцію № B4KH-BM83-8CP1-3M90 від 18.03.2025.
Проаналізувавши документи щодо витрат на правничу допомогу суд вважає доведеним факт понесення позивачем витрат на отримання професійної правничої допомоги в цій справі, враховуючи задоволення судом позовних вимог Позивача, останній має право на відшкодування витрат за рахунок Відповідача.
Разом із цим, з огляду на те, що дана справа є справою незначної складності, а обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, вказує на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу, з урахуванням гонорару в разі задоволення позовних вимог, є неспівмірною зі складністю справи, відтак, суд дійшов висновку, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 3000,00 гривень.
Відтак, із Відповідача на користь Позивача має бути стягнута сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 210, 245. 251 КУпАП, ст.ст. 77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_9 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Дніпрі Солонець Є.В. № 16 від 13 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП - закрити.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок та 3000 гривень витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Оксана ЯРОЩУК