Справа № 199/7490/25
(2/199/3963/25)
Іменем України
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, в складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кахикало А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 34603,23 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» посилається на те, що 29.07.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 411886609 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитній кошти у розмірі 10700,00 грн.
Відповідач добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків власноручно заповнив заявку на отримання кредитних коштів з використанням мережі Інтернет, а саме в своєму особистому кабінеті на сайті Товариства, зазначивши свої персональні дані, в тому числі: паспортні дані, дані про електронну пошту та абонентський номер, реквізити банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит та ін.
Так, Договір між Товариством та відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні Договору.
Проте в порушення умов Договору та Правил Позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.
26.11.2024 року відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариством відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/10.
Відповідач під час підписання Договору ознайомився з усіма умовами, на яких здійснюється кредитування та загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов'язаних з користуванням кредиту та самостійно обрав умови кредитування, викладені в Договорі, виявивши волю на вступ у договірні відносини шляхом його підписання та отримання кредитних коштів у тимчасове користування.
Так, зобов'язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 39952,33 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим Позивачу від Первісного кредитора та розрахунком заборгованості Позивача.
Проте Позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить Позивачу. У зв'язку з цим, Позивач просить суд стягнути частину заборгованості за Договором.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення Позивачем становить - 34603,23 грн., з яких:
Заборгованість по кредиту - 10698,20 грн.;
Заборгованість по процентам за користування кредитом - 23905,03 грн.
Розмір штрафних санкцій, вказаний в загальному розрахунку заборгованості, Позивач не включає до розміру позовних вимог.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 34603,23 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу 5000,00 грн.
Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 01.07.2025 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, від представника позивача ТОВ «Таліон Плюс» надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
29.07.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 411886609 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитній кошти у розмірі 10700,00 грн.
Відповідач добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків власноручно заповнив заявку на отримання кредитних коштів з використанням мережі Інтернет, а саме в своєму особистому кабінеті на сайті Товариства, зазначивши свої персональні дані, в тому числі: паспортні дані, дані про електронну пошту та абонентський номер, реквізити банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит та ін.
Так, Договір між Товариством та відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні Договору.
Проте в порушення умов Договору та Правил Позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.
26.11.2024 року відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариством відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/10.
Так, зобов'язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 39952,33 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим Позивачу від Первісного кредитора та розрахунком заборгованості Позивача.
Проте Позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить Позивачу. У зв'язку з цим, Позивач просить суд стягнути частину заборгованості за Договором.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення Позивачем становить - 34603,23 грн., з яких:
Заборгованість по кредиту - 10698,20 грн.;
Заборгованість по процентам за користування кредитом - 23905,03 грн.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Аналізуючи положення вищевказаного законодавства вбачається, що договір кредитної лінії № 411886609 було укладено в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача за допомогою електронного підпису, визначеним Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта,гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Позивач ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Водночас, відповідач, активно використовуючи кредитну картку, взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконував, про що свідчить надана позивачем виписка про користування кредитними коштами.
Будь-яких доказів, які б спростовували наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості, відповідачем не надано, будь-яких дій з боку відповідача, щодо припинення, зміни умов договору, звернення до банку з пропозицією, суду не надано, а відтак суд приймає такий до уваги як належний доказ розміру наявної заборгованості.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач ОСОБА_1 порушує взяте на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором № 411886609 від 29.07.2024 року у розмірі 34603,23 грн. підлягає задоволенню.
Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
У зв'язку з чим сплачений позивачем судовий збір необхідно покласти на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 2422,4 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" заборгованість за кредитним договором в розмірі 34603,23 грн., а також 2422,4 грн. витрат по сплаті судового збору та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, всього - 42025,63 (сорок дві тисячі двадцять п'ять) гривень 63 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, ЄДРПОУ 39700642;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя А.О. Кошля