Справа № 500/5954/25
18 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною відповідь відповідача листом за №494/11/7947 від 07 жовтня 2025 року, що суперечить вимогам статті 19 Закону України «Про звернення громадян";
зобов'язати відповідача розглянути скаргу позивача з реєстрацією від 19 вересня 2025 року з відповідністю вимогам статті 19 Закону України "Про звернення громадян".
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернувся до Міністерства оборони України із скаргою на неправомірні дії посадових осіб Військової частини НОМЕР_2 щодо формування довідки Ф-5, оскільки в такій не вказано, що отримана позивачем тяжка травма не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. У зв'язку з цим, позивач вимагав, щоб посадові особи привели довідку Ф-5 у відповідність до вимог пункту 21 Порядку, а також провести службове розслідування та визначити винних у порушенні його права на своєчасне отримання одноразової грошової допомоги.
Однак, відповідач не розглянув вказане звернення у відповідності з вимогами Закону України «Про звернення громадян», оскільки не перевірив об'єктивно, всебічно і вчасно скаргу, а також не забезпечив поновлення порушених прав позивача та не роз'яснив порядок оскарження прийнятого за скаргою рішення.
Відповідач, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Вказує, що Міністерство оборони України переадресувало звернення позивача для розгляду до Військової частини НОМЕР_1 . Листом від 07.10.2025 за №1494/11/7947 Військовою частиною НОМЕР_1 надана позивачу обґрунтована відповідь, однак в ній допущено помилку щодо номеру військової частини та дати її ліквідації, що підтверджується інформаційною довідкою. При цьому зазначає, що не зазначення у відповіді порядку оскарження рішення за результатами розгляду звернення, не може вважатись порушенням прав позивача, оскільки такий порядок йому відомий, про що свідчить інформація на веб-порталі «Судова влада України».
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 20.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
Інших заяв по суті справи та з процесуальних питань до суду не надходило.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами та доказами, в порядку статті 263 КАС України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Командиром Військової частини НОМЕР_1 листом від 07.10.2025 надана відповідь за №14941/11/7947 на звернення від 19.09.2025, у якій зазначено, що для з'ясування отримання позивачем травми наказом Командира військової частини НОМЕР_2 від 12.04.2024 року за № 102 було призначено службове розслідування. По результатам службового розслідування був складений акт службового розслідування, який затверджено наказом від 17.04.2024 № 42. Видана довідка форми 5 відповідає результатам службового розслідування. Підстав для коригування виданої довідки не має.
Також позивачу повідомлено, що для проведення службового розслідування щодо «визначення» винних у порушенні його прав не має підстав та проінформовано, що відповідно до директиви ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2025 Д 22/-к «Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році» військова частина НОМЕР_3 30.08.2025 була ліквідована. Правонаступником є військова частина НОМЕР_1 .
Як слідує з інформаційної довідки від 11.08.2025 №1494/21/5400 з 30 липня 2025 року відповідно до вимог спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 №д-321/65/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних силах України в 2025 році», директиви ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2025 Д 22/-к «Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році» Військова частина НОМЕР_1 є правонаступником низки військових частин, зокрема і Військової частини НОМЕР_2 .
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів позовної заяви суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
За приписами частини першої статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються (частини перша, третя статті 7 Закону № 393/96-ВР).
Порядок розгляду пропозицій (зауважень) громадян визначений статтею 14 Закону № 393/96-ВР, заяв (клопотань) статтею 15, скарг статтею 16.
Так за змістом статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Звернення громадян до відповідного органу мають бути викладені максимально чітко та зрозуміло з метою їх належного та всебічного розгляду. Зрозуміле та чітке викладення вимог сприяє всебічній оцінці, викладених у зверненні фактів, та наданні максимально чіткої відповіді на поставлені питання.
Відповідно до ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- знайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Разом з тим, як передбачено статтею 19 Закону № 393/96-ВР «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
З аналізу положень Закону № 393/96-ВР слідує, що в разі надходження до органу звернення чи скарги такий орган повинен об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в цьому зверненні чи скарзі обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 815/1178/17 та у справі № 280/4698/19 від 30.11.2020.
Крім цього, Законом № 393/96-ВР регламентовано надавати відповідь на всі питання, які викладені у заяві та належать до компетенції органу. У разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади зверненні, не входять до його повноважень, звернення повинно бути направлено за належністю.
Обов'язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади включає і доведення змісту відповіді до заявника. А орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов'язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв'язку.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.09.2019 у справі № 826/11164/16.
Судом встановлено, що на звернення позивача до Міністерства оборони України від 19.09.2025 відповідачем надано відповідь по суті звернення у відповідності до поставлених у ньому питань. Зокрема відповідач повідомив, що для з'ясування отримання позивачем травми наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 12.04.2024 року за № 102 було призначено службове розслідування. За результатами службового розслідування був складений акт службового розслідування, який затверджено наказом від 17.04.2024 № 42., Згідно висновків службового розслідування, наведених у акті, підстав для коригування виданої позивачу довідки форми 5 не має. У зв'язку з цим позивачу також повідомлено, що для проведення службового розслідування щодо «визначення» винних у порушенні його прав не має підстав.
При цьому сам по собі факт описки у відповіді на звернення позивача щодо номера військової частини та дати її реорганізації не змінює суті відповіді на звернення та правовідносин, що склались між сторонами.
Стосовно доводів позивача про не роз'яснення йому порядку оскарження прийнятого за скаргою рішення суд зазначає, що позивач, звернувшись до суду з даним позовом, реалізував право на оскарження дій відповідача щодо розгляду його звернення, що вказує на поінформованість про порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у зв'язку із розглядом звернення позивача відповідачем.
При цьому, як вказав Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 440/10933/22, суттєве (фундаментальне) порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Оскільки позивачем реалізовано право на оскарження дій відповідача щодо розгляду його звернення, суд вважає, що не зазначення у відповіді порядку оскарження рішення, дій чи бездіяльності не є фундаментальним порушенням, яке призвело до порушення прав позивача.
Суд звертає увагу, що предметом спору є виключно дії відповідача щодо розгляду звернення позивача від 19.09.2025, а тому процес формування відповідачем довідки Ф-5 та зазначення в ній відповідної інформації про обставини травми (поранення, контузії) до предмету дослідження у цій справі не належить.
При цьому позивач не позбавлений права оскаржити відповідні дії відповідача щодо формування довідки Ф-5.
Підсумовуючи зазначене, суд вважає, що дії відповідача щодо розгляду звернення позивача від 19.09.2025 відповідають критеріям правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Судові витрати
Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Головуючий суддя Юзьків М.І.