Справа №500/4622/25
17 листопада 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 через представника адвоката Печінку Павла Володимировича звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за №192550010555 від 05.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком,
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 квітня 2025 року, зарахувавши до його страхового стажу період роботи в Гримайлівській СШ із 02.02.1993 по 31.08.1993, період догляду за дитиною із 01.09.1993 по 23.09.1995, періоди здійснення підприємницької діяльності із 30.06.2006 по 30.03.2007, із 01.01.2012 по 31.12.2016 роки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 у період із 28.02.2022 по даний час проходить військову службу по мобілізації під час якої приймав участь у бойових діях у зв'язку із військовою агресією РФ а тому одержав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 18.05.2023.
Маючи вік більше 55 років а також трудовий стаж близько 25 років позивач, 28 квітня 2025 року звернувся до Гусятинського відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр) Головного управління ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком у відповідності до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за №192550010555 від 05.05.2025 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком у зв'язку із тим, що:
- позивач представив довідку про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією РФ, яка не відповідає встановленому зразку;
- посвідчення учасника бойових дій не відповідає встановленому зразку;
- не зараховано до страхового стажу період роботи із 02.02.1993 по 31.08.1993, відображений в архівній довідці №201 від 09.01.2025, через наявність в ній скорочених ініціалів позивача;
- не зараховано до страхового стажу період догляду за дитиною із 01.09.1993 по 23.09.1995, оскільки у наказі керівника установи про надання відпустки, ініціали позивача зазначені у скороченому вигляді;
Крім цього, відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди здійснення позивачем підприємницької діяльності із 30.06.2006 по 30.03.2007 та із 01.01.2012 по 31.12.2016 рік.
Вищевказана протиправна діяльність відповідача, яка виразилась у безпідставній відмові у призначенні пенсії з дня звернення за пенсією спонукала позивача звернутись до суду за захистом своїх соціальних прав.
Ухвалою суду від 05.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм правом не скористався та відзиву на позов не подав.
Згідно частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку черговості.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.05.2023, виданим Відділом персоналу штабу корпусу резерву СВ ЗС України.
Як слідує з матеріалів справи 28.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Для прийняття рішення згідно поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, рішенням якого від 05.05.2025 №192550010555 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного страхового стажу - 25 років.
Зі змісту спірного рішення видно, що вік заявника 55 років 0 місяців 24 дні.
Страховий стаж становить 16 років 06 місяці 14 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не враховано:
період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно довідки №616 від 17.09.1993р, оскільки в тексті наказу вказано скорочене ім'я заявника (прізвище та ініціали);
частково враховано дані архівної довідки №201 від 09.01.2025р., оскільки щодо трудової діяльності за період в 1993р скорочено ім'я особи.
Також до переліку документів долучено довідку №2361 від 14.06.2023р. про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України яка не відповідає встановленому зразку Постанови КМУ №413 (Додаток 6), а саме: відсутні назва посади, яку обіймає заявник, рік народження, реквізити документів, що посвідчують особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, найменування населених пунктів, де він дійсно приймав бойову участь та ін.
В посвідченні учасника бойових дій не вказано посилання щодо пунктів 19 (з числа резервістів, військовозобов'язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади) 20, 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Про прийняте рішення №192550010555 від 05.05.2025 про відмову у призначенні пенсії позивача повідомлено листом Відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.05.2025 № 1900-0207-8/22482.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення (дії) відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". (далі - Закон №1058-ІV)
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-ІV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), а саме, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За змістом положень статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Слід вказати, що в наданому позивачем до розгляду і призначення пенсії пакеті документів відсутня трудова книжка.
Спір в даному випадку виник з підстави не зарахування до страхового стажу періодів догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно довідки №616 від 17.09.1993, оскільки в тексті наказу вказано скорочене ім'я заявника (прізвище та ініціали) та частково враховано дані архівної довідки №201 від 09.01.2025, оскільки щодо трудової діяльності за період в 1993р скорочено ім'я особи.
Суд зазначає, що дійсно стосовно написання відомостей про позивача ОСОБА_1 у відомостях про особу в цих документах вказано " ОСОБА_1 " Проте такий недолік у написанні відомостей про особу ніяким чином не впливає на можливість зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача.
Так згідно наказу №616 по Гусятинському відділу освіти від 17.09.1993 ОСОБА_1 вчителю Гримайлівської школи надано частково оплачувану відпустку по догляду за дитиною до трьох років з 1 вересня 1993 по 23 вересня 1995 року.
Даний наказ підписаний зав. відділом В.Мартинюк, проставлена печатка установи, копія завірена завідувачем комунальної архівної установи "Трудовий архів Гусятинської селищної ради" Галиною Ковальською.
Вказаний період догляду за дитиною із 01.09.1993 по 23.09.1995 не зараховано до страхового стажу, оскільки в тексті наказу вказано скорочене ім'я позивача (прізвище та ініціали.
Також частково враховано дані архівної довідки №201 від 09.01.2025, оскільки щодо трудової діяльності за період в 1993р скорочено ім'я особи.
Згідно вказаної архівної довідки про заробітну плату №201 від 09.01.2025, видану комунальною архівною установою "Трудовий архів Гусятинської селищної ради" у документах архівного фонду "Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Гусятинської районної державної адміністрації" смт Гусятин значиться заробітна плата у Гримайлівській СШ ОСОБА_1 - 1992, ОСОБА_1 / ОСОБА_1 "так в документах" - 1993, а саме:
серпень 1992 - 391,20, вересень 1992 - 1086,67, жовтень 1992 - 1086,67, 1512, 785, листопад 1992 - 2995, 784,67, грудень 1992 - 1087, 784,67;
січень 1993 - 1871,67, 1310, 636,33, лютий 1993 - 3181,67, 636,33, березень 1993 - 3181,67, 636,33, квітень 1993 - 3818, травень 1993 - 3818, червень 1993 - 3908, 6114, липень 1993 - 3307, 5373, 1484, серпень 1993 - 10022.
Як видно з Форми РС-право ОСОБА_1 зараховано до страхового стажу період роботи з 10.08.1992 по 01.02.1993 - 5 місяців 22 дні.
Спірний період роботи в Гримайлівській СШ з 02.02.1993 по 31.08.1993 не зарахований, оскільки щодо трудової діяльності за період в 1993 році скорочено ім'я особи.
На переконання суду, обов'язок щодо внесення достовірних, повних та правильних записів у документи первинного обліку установи про стаж та заробітну плату працівника в частині відомостей про прізвище, ім'я та по батькові працівника, покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання цих правил не може мати негативні наслідки для особи, якої такі відомості стосуються, та не може впливати на її особисті права.
Скорочене зазначення імені, по батькові позивача в довідці не може нівелювати відомості трудової діяльності та позбавляти його права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним стажу, а відмова відповідача в зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.
Враховуючи наведене суд доходить висновку, що періоди роботи позивача з 01.09.1993 по 23.09.1995 та з 02.02.1993 по 31.08.1993 підлягають зарахуванню до страхового стажу.
Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в пункті 3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Відповідач в свою чергу не надав суду доказів того, що в документах позивача містяться неправильні чи неточні записи про вказані вище періоди роботи.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, відповідач таким правом не скористався.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протиправно не зарахувало вказані вище спірні періоди роботи позивача до загального страхового стажу, а тому рішення від 05.05.2025 №192550010555 про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо не зарахування до страхового стажу періодів здійснення позивачем підприємницької діяльності із 30.06.2006 по 30.03.2007 та із 01.01.2012 по 31.12.2016, то судом враховано наступне.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
У розумінні статті 1 названого Закону страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частинами шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Гусятинській ДПІ ГУ ДПС у Тернопільській області, як фізична особа - підприємець в період з 30.06.2006р. по даний час, зокрема з 30.06.2006р. по 31.12.2011р. на спрощеній системі оподаткування (2 група); з 01.01.2012р. по 31.03.2018р. на загальній системі оподаткування; з 01.04.2018р. по даний час на спрощеній системі оподаткування (2 група).
Суд зазначає, що положення Закону №1058-ІV набрали чинності з 01.01.2004 і саме з цього часу законом передбачено обчислення пенсій за віком за даними, накопиченими на кожну застраховану особу в електронних базах даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України відповідно до звітів роботодавців, а саме за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Період до 01.01.2004 підлягає до зарахування до страхового стажу незалежно від сплати страхових внесків при умові підтвердження трудової діяльності належними та допустимими доказами.
Оскільки ОСОБА_1 ні відповідачу, ні до суду не надав належних доказів, які підтверджували б сплату страхових внесків у спірний період, то враховуючи наведені положення пенсійного законодавства та умови для зарахування страхового стажу після 01.04.2004, підстави для зарахування такого за період 30.06.2006 по 30.03.2007 та із 01.01.2012 по 31.12.2016 відсутні.
При цьому позивач не позбавлений права надалі у разі зібрання належних і допустимих доказів про те, що у спірний період ним сплачувалися страхові внески, звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду України для перерахунку стажу.
В цій частині зарахування стажу слід відмовити.
Абзацами тринадцятим - вісімнадцятим підпункту 6 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що документами, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації є:
документи про проходження військової служби (служби);
довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації;
посвідчення учасника бойових дій;
особам, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 (з числа резервістів, військовозобов'язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), 20, 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":
посвідчення учасника бойових дій (у разі відсутності в посвідченні учасника бойових дій пункту і статті Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якого надано статус, такі відомості підтверджуються органом, що видав посвідчення, або додаються документи, які підтверджують безпосередню участь цих осіб в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації). Особами з числа резервістів і військовозобов'язаних, особами, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, додаються документи, які підтверджують їх належність до таких осіб (незалежно від наявності в посвідченні зазначених вище відомостей) (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).
При зверненні з заявою про призначення пенсії позивач подав до територіального органу Пенсійного фонду України разом з заявою про призначення пенсії посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.05.2023, виданим Відділом персоналу штабу корпусу резерву СВ ЗС України, що підтверджує статус учасника бойових дій.
Статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551-XII) встановлено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 (надалі - Положення №302).
Пунктом 9 Положення №302 визначено, що посвідчення учасника бойових дій і нагрудний знак видаються Мінветеранів, Держспецтрансслужбою, Державним бюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро, органами Мін'юсту, Міноборони, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, ДСНС, СБУ, розвідувальних органів, Управління державної охорони, Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, а також міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, в яких утворені комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 1995 р. №16 "Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ЗП України, 1995 р., №3, ст. 73), в порядку, затвердженому відповідними державними органами згідно із законодавством.
З аналізу норм пункту 2 Положення №302 слідує, що посвідчення є документом, що підтверджує статус особи.
Повноваження щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, в тому числі й перевірки факту чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії, належать органам, які видають "Посвідчення учасника бойових дій".
Як слідує з матеріалів справи та змісту спірного рішення до переліку документів було долучено довідку №2361 від 14.06.2023 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України яка не відповідає встановленому зразку Постанови КМУ №413 (Додаток 6), а саме: відсутні назва посади, яку обіймає заявник, рік народження, реквізити документів, що посвідчують особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, найменування населених пунктів, де він дійсно приймав бойову участь та ін.
Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 14.06.2023 №2361, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 молодшому сержанту ОСОБА_1 про те, що він дійсно в період з 10 березня по 06 липня 2022 року; з 15 липня по 30 жовтня 2022 року; з 09 листопада по 14 листопада 2022 року; з 17 листопада по 21 листопада 2022 року; з 23 листопада 2022 року по 16 лютого 2023 року та з 01 березня по 08 квітня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській (Криворізький район), Херсонській (Бериславський район) та Донецькій (Краматорський район) областях.
Підстава: витяг із наказу командувача угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (по стройовій частині) від 04.04.2022 №о51, витяг із наказу командувача оперативного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (по стройовій частині) від 15.11.2022 №39, розпорядження з бойового застосування РВіА ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 15.11.2022 №1629, розпорядження з бойового застосування РВіА ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 20.11.2022 №1708, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 23.11.2022 №293 дск, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.11.2022 №201, витяг із журналу бойових дій 1 гаубичної артилерійської батареї 64 гаубичного артилерійського дивізіону інв.№24 від 01.01.2023 за 15.02.2023, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.02.2023 №48, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.04.2023 №99.
В матеріалах справи наявна також довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 07.06.2025 №219, видана військовою частиною НОМЕР_3 про участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Чернігівська область, Донецька область, Краматорський район, Іллінівська СТГ в період з 01.07.2023 по 06.08.2023, з 19.08.2023 по 08.10.2023, з 13.12.2023 по 05.02.2024, з 20.02.2024 по 20.03.2024, з 20.06.2024 по 22.06.2024, з 04.07.2024 по 31.08.2024, з 04.09.2024 по 14.09.2024, з 02.11.2024 по 03.12.2024, з 23.12.2024 по 15.04.2025, з 05.05.2025 по 29.05.2025. Довідки є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.
Оскільки належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій ніким не оспорювалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, суд доходить до висновку, що позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Як вже вище зазначав суд, право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV мають, зокрема, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув віку 55 років, тобто набув право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV при наявності необхідного страхового стажу.
Щодо наявності у позивача достатньої кількості страхового стажу для призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, то повноваження щодо обчислення страхового стажу при призначенні пенсії належать до виключних повноважень органів пенсійного фонду, а тому суд не може підміняти собою такий орган і проводити відповідні обчислення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. Отож, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, зарахувавши додатково страховий стаж, визначений у цьому судовому рішенні. При цьому у разі наявності необхідного страхового стажу, пенсію за віком слід призначити позивачу з дати звернення за її призначенням, тобто з 28.04.2025.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №192550010555 від 05.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.04.2025 про призначення дострокової пенсії, зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи з 02.02.1993 по 31.08.1993, з 01.09.1993 по 23.09.1995.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 05.05.2025 №192550010555 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.04.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 02.02.1993 по 31.08.1993, з 01.09.1993 по 23.09.1995.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 17 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).
Головуючий суддя Мартиць О.І.