18 листопада 2025 р. Справа № 480/5415/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо скасування з 01 травня 2025 нарахування та виплати соціальної пільги на житлово комунальні послуги ОСОБА_1 - ветерану військової служби, яка встановлена розділом II пунктом 6 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист",
2) зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату з 01 травня 2025 року соціальної пільги на житлово комунальні послуги ОСОБА_1 яка встановлена розділом II пунктом 6 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Свої вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно з 01 травня 2025 припинив нарахування та виплати соціальної пільги на житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 - ветерану військової служби, яка встановлена розділом II пунктом 6 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, цією ухвалою витребувано у відповідача додаткові докази у справі.
Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримано представником відповідача, про що свідчить довідка про доставку електронного листа ГУ ПФУ в Сумській області, однак, ні відзиву на позовну заяву, ні витребуваних доказів суду у встановленій в ухвалі строк надано не було.
Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Поряд з цим, у зв'язку з не наданням відповідачем витребуваних доказів, ухвалою суду від 03.11.2025 такі докази витребувано повторно та запитувані судом докази на виконання вимог суду надано ГУ ПФУ в Сумській області.
При цьому суду також надано пояснення, в якому представник ГУ ПФУ в Сумській області вказав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» згідно з якою функції призначення субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг від органів соціального захисту населення передані органам Пенсійного фонду України.
Для забезпечення нарахування пільг із січня 2023 року Пенсійним фондом України державне підприємство “Інформаційно обчислювальний центр Міністерства соціальної політики» здійснив міграцію Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги станом на 1 січня 2023 року. Відповідно до вище викладеного призначення пільг до 31.12.2022 включно здійснювалось структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, починаючи з 01.01.2023 органами Пенсійний фонд України (у готівковій формі ).
На позивача в підсистемі “Призначення та виплата деяких соціальних виплат» наявна автоматично мігрована справи з управління соціального захисту населення на підставі якої призначалися пільги.
З посиланням на п.6 ст.6, ст. 7 Закону України №203/98-ВР, постанову Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389, зазначив, що при автоматичному масовому перерахунку пільги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 №1553 ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні пільги у зв'язку із перевищенням сукупного доходу сім'ї за попередні 6 місяців (а.с.22-23).
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області як ветеран військової служби та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів військової служби, що підтверджується копією відповідного посвідчення (а.с.9-10).
Відповідно Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист “ від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР (далі - Закон №203/98-ВР, Закон України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист») позивач був отримувачем згідно із пунктом 6 частини першої статті 6 Закону № 203/98-ВР пільги на оплату житлово-комунальних послуг.
З травня 2025 року відповідач припинив позивачу нарахування і виплату зазначеної пільги, не погоджуючись з чим позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, на яку ГУ ПФУ в Сумській області, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389 повідомило про те, що позивачу з 01.05.2025 при призначенні пільги на неопалювальний період відмовлено у призначенні такої пільги, так як середньомісячний сукупний дохід домогосподарства у розрахунку на одну особу склав 26410,20 грн., та перевищує величину доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (розмір податкової соціальної пільги розраховується згідно з пунктом 169.4.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами) станом на 1 січня звітного податкового року та її розмір з 01.01.2025 складає 4240,00 грн.) (а.с.11-13).
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статус ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, та членів їхніх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві визначає Закон України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР.
Статтею 3 Закону № 203/98-ВР визначено гарантії прав та соціального захисту ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей.
Так, вказаною статтею визначено, що держава гарантує кожному ветерану військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України рівні з іншими громадянами України можливості в економічній, соціальній, політичній сферах щодо задоволення різноманітних життєвих потреб, а також надає різні види допомоги шляхом: реалізації права на працю відповідно до рівня професійної підготовки та цільових програм соціальної адаптації; створення умов для підтримки та поліпшення здоров'я з метою забезпечення активного довголіття; надання пільг, компенсацій та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності та заслуженого відпочинку; реалізації цільових програм поліпшення житлових умов; організації соціально-побутового обслуговування; пенсійного забезпечення відповідно до законодавства.
Ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та члени їхніх сімей нарівні з іншими громадянами України користуються всіма соціально-економічними правами і свободами, закріпленими Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами України.
Ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за наявності у них підстав, визначених законодавством України, визнаються також ветеранами війни та ветеранами праці.
Відповідно до статті 4 Закону № 203/98-ВР забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального захисту ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно із пунктом 6 частини першої 1 статті 6 розділу ІІ Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» № 203/98-ВР ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються, серед іншого, такі пільги як:
50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України" визначено, що з 01.12.2022 призначення житлових субсидій та пільг здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 (далі - Порядок №373), за змістом пункту 1 якого Порядок визначає механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг як:
- на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком;
комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами;
на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об'єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;
на придбання твердого палива і скрапленого газу.
Відповідно до пункту 4 Порядку №373 право на отримання пільг, встановлених законами України, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї визначається, зокрема, органами Пенсійного фонду України - відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 (далі - Порядок КМУ №389).
У свою чергу, Порядок КМУ № 389 визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства (пункт 1).
Пунктом 3 Порядку №389 установлено, що пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Поряд з цим, пунктом 2 Порядку № 389 передбачено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законами України: "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"…, "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"…, "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" …, "Про освіту" …, "Про бібліотеки і бібліотечну справу", “Про захист рослин» …, “Про жертви нацистських переслідувань»…, “Про охорону дитинства» …, “Про соціальний захист дітей війни», “Про культуру» …, Кодексом цивільного захисту України.
Отже, дія Порядку № 389 не поширюється на осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України №1553 від 31.12.2024 Постанову КМУ від 4 червня 2015 р. № 389 було доповнено пунктом 1-1 такого змісту: установити, що у 2025 році:
1) пільги, передбачені, зокрема, пунктом 6 частини першої статті 6, статтею 7 в частині пільг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Бюро економічної безпеки, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Бюро економічної безпеки, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації), (...) надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою;
2) положення підпункту 1 цього пункту застосовується:
з 1 січня 2025 р. - для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 1 січня 2025р.;
після закінчення опалювального сезону 2024/25 року - для осіб, які отримували пільги у період до 31 грудня 2024 р. включно.
Посилаючись на вказаний Порядок КМУ №389 та Постанову Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389, з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України №1553 від 31.12.2024, в частині застосування пільг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6, статтею 7 в частині пільг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону №203/98-ВР, відповідач вважає правомірним припиненням пільг позивачу через перевищення його сукупного доходу сім'ї за попередні 6 місяців.
Надаючи оцінку цим доводам суд, насамперед, звертає увагу на те, що пункт 6 частини 1 статті 6 Закону №203/98-ВР не містить будь-яких застережень/умов для надання пільг ветеранам військової служби.
Норма статті 7 Закону №203/98-ВР також не ставила у залежність надання пільг, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 6 Закону №203/98-ВР від середньомісячного сукупного доходу сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу до 2008року.
Втім з 01.01.2008 пунктом 82 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину 4 статті 7 Закону №203/98-ВР :
після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту: “Пільги, передбачені пунктами 6 та 11 статті 6 цього Закону, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України". У зв'язку з цим частини четверту - п'яту прийнято вважати відповідно частинами п'ятою і шостою».
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), серед іншого положення пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Отже, у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України Рішень від 22.05.2008 у справі №1-28/2008 положення частини 4 статті 7 Закону №203/98-ВР втратили чинність та застосуванню надалі не підлягають.
Отже, станом на час розгляду справи Законом №203/98-ВР та Постановою КМУ №389 з 2025 визначено різні підходи щодо надання пільг, встановлених Законом №203/98-ВР, у тому числі статтею 7 Закону №203/98-ВР.
Так, Закон №203/98-ВР не ставить у залежність надання пільг від середньомісячного доходу сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу.
У той же час чинними є положення пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №389, які з 2025 року умовою надання пільг на підставі Закону №203/98-ВР передбачають умову: не перевищення розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.
Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту.
Частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відтак, застосуванню підлягають норми Закону №203/98-ВР, як норми правового акту, який має вищу юридичну силу у порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України №389.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідач протиправно припинив надання пільги по оплаті комунальних послуг позивачу.
Наведене в сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Згідно приписів частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до приписів статей 9,77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплати з 01.05.2025 соціальної пільги зі сплати житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 розділу ІІ Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 №203/ВР та зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату з 01.05.2025 соціальної пільги зі сплати житлово-комунальних послуг, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 6 розділу ІІ Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 №203/ВР.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з ГУ ПФУ в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1211,20грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції (а.с.6).
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 з 01.05.2025 соціальної пільги зі сплати житлово-комунальних послуг, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 6 розділу ІІ Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 №203/ВР.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату з 01.05.2025 соціальної пільги зі сплати житлово-комунальних послуг, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 6 розділу ІІ Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 №203/ВР.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211,20грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.11.2025.
Суддя І.Г. Шевченко