Рішення від 17.11.2025 по справі 480/11224/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року Справа № 480/11224/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/11224/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" до Вінницької митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" (вул.Коновальця Євгена, буд.17, кімната 9, м. Конотоп, Сумська область, 41602), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вінницької митниці (вул.Лебединського, буд.17, м. Вінниця, 21034), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000089/2 від 02.12.2024 та картку відмови №UA401060/2024/000265 від 02.12.2024;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000090/2 від 03.12.2024 та картку відмови №UA401060/2024/000266 від 03.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.07.2024 між ТОВ «Мультітцл-Стандарт" (Покупець) та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO (Продавець) укладено контракт №RTTF20240717. Додатковими угодами №б/н від 23.08.2024 року та №б/н від 07.09.2024 року до Контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультітул-Стандарт» та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO доповнено умови Контракту. Зокрема, відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ШКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».

Позивачем було подано до Вінницької митниці (далі - Відповідач/Митниця):

1) 02.12.2024 року електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №24UA401060017307U6, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту (копія декларації надається у до да тках)

2) 02.12.2024 року електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №24UA401060017338U9, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту (копія декларації надається у до да тках).

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні вищезазначених митних декларацій, винесено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості товару.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, а тому підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано Відповідачу всі необхідні документи для підтвердження митної вартості задекларованого товару за першим методом, тому підстави для витребування додаткових документів, як і коригування за другорядним методом відсутні. Крім цього, позивач наполягає на тому, що ним надано Відповідачу документи, які у сукупності виключають розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять достатні відомості про складові митної вартості.

При цьому, на переконання позивача, відповідачем не виконано обов'язку з послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає про безпідставність позовних вимог. Вказує, що Вінницькою митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені у спірних рішеннях фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. У зв'язку із цим відповідач вважає, що спірні рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Представником позивача в спростування наведених заперечень у відзиві на позовну заяву, подано відповідь на відзив.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи:

Як свідчить з матеріалів справи, 17.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" (Покупець) та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO (Продавець) укладено контракт №RTTF20240717.

Додатковими угодами №б/н від 23.08.2024 року та №б/н від 07.09.2024 року до Контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO доповнено розділ 3 Контракту.

Абзацом 1 ст. 1 Контракту визначено, що: «За цим договором Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі - «Товар»)».

Абзацом 2 ст. 2 Контракту встановлено: «Загальна кількість і асортимент Товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в комерційному рахунку на кожну поставку».

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».

Згідно зі ст. 4 Контракту: «Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США».

Відповідно до абз. 2 ст. 5 Контракту «Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця».

Позивачем було подано до Вінницької митниці (далі - Відповідач/Митниця):

Вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який є предметом розгляду у даній справі.

Надавши оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

І. Щодо відмови у митному оформленні електронної митної декларації №24UA401060017307U6 від 02.12.2024 року:

Як свідчить з матеріалів справи, 02.12.2024 року Позивачем було подано до Відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №24UA401060017307U6 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 51388,41 долар США, разом із декларацією позивачем було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року;

2. Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року;

3. Коносамент (Bill of lading) №143471882802 від 07.09.2024 року;

4. Автотранспортну накладну (Road consignment note) CMR №4820 від 25.11.2024 року;

5. Декларацію T1 (Dispatch note model T1) MRN №24ROCT1900U55628L0 від 25.11.2024 року;

6. Декларацію про походження товару (Declaration of origin) №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року;

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-106/11-2024 від 28.11.2024 року;

8. Розрахунок ціни (калькуляція) №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року (з перекладом);

9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTTF20240717 від 17.07.2024 року;

10. Додаткову угоду до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 23.08.2024 року;

11. Видаткову накладну №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року (з перекладом);

12. Відвантажувальну специфікацію №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року (з перекладом);

13. Комерційну пропозицію №RAJHANS20240709 від 09.07.2024 року (з перекладом);

14. Лист №11/11-3 від 11.11.2024 року з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт", що страхування вантажу не здійснювалось;

15. Лист №11/11-4 від 11.11.2024 року з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту;

16. Лист №RAJTT240830-2-1 від 30.08.2024 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

17. Лист №RAJTT240830-2-2 від 30.08.2024 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

18. Лист №RAJTT240830-2-3 від 30.08.2024 року з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

19. Лист №RAJTT240830-2-4 від 30.08.2024 року з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

20. Лист №RAJTT240830-2-5 від 30.08.2024 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

21. Прайс-лист №RAJHANS20240719/4 від 19.07.2024 року (з перекладом);

22. Якісний опис №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року (з перекладом).

Копії вказаних вище документів надаються у додатках до цієї позовної заяви.

02.12.2024 Відповідачем було направлено Позивачу повідомлення №836635 про витребування додаткових документів: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів».

В подальшому, також в02.12.2024 року, Відповідачем було направлено Позивачу повідомлення №836636, у якому зазначено: «Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 17.07.2024 RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-106/11-2024 від 28.11.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає "дійсну вартість " у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPTХарків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрату повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціям».

02.12.2024 Позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача №836635, у яких Позивач зазначив:

- у відповіді №02/12/24-1 - щодо надання додатків до контракту - вказано, що додаткова угода №б/н від 23.08.2024 року до Контракту ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією №24UA401060017307U6 та вже знаходиться у Відповідача;

- у відповіді №02/12/24-2 - щодо надання транспортних (перевізних) документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - вказано, що п. 6 ч.2 ст. 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024 року поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови постачання визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ- СТАНДАРТ» транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається;

- у відповіді №02/12/24-3 - щодо надання додаткових документів, а саме, якщо рахунок сплачено, банківських документів - вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, лише за умови якщо рахунок сплачено.

При цьому, статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 року встановлено, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» вказаних документів на законодавчому рівні не вимагається (копія відповіді в справі).

Також, 02.12.2024 Позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача №836636, у яких Позивач зазначив:

- у відповіді №02/12/24-4 - стосовно того, що статтею 5 контракту від 17.07.2024 року №RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній - вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, надаються за умови якщо рахунок сплачено.

Статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 року встановлено можливість оплати Товару на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» вказаних документів на законодавчому рівні не вимагається (копія відповіді в справі).

- у відповіді №02/12/24-5, стосовно того, що наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-106/11-2024 від 28.11.2024 року взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів - позивач зазначає, що п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України надає митному органу право витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини виключно у встановлених цією частиною випадках та лише за наявності такого документа. У відповіді зауважено, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року. Висновок експерта №20-106/11-2024 від 28.11.2024 року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару;

- у відповіді №02/12/24-6 - стосовно того, що наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, - вказано, що п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України надає митному органу право витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, виключно у встановлених цією частиною випадках та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист №RAJHANS20240719/4 від 19.07.2024 року ТОВ «Мультітул-Стендарт» подано разом із митною декларацією №24UA401060017307U6 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом;

- у відповіді №02/12/24-7 - стосовно того, що абзацем 3 статті 3 Контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай), що вказує про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі, - позивачем вказано, що відповідно до ст. 3 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024 року Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) N°RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №24UA401060017307U6 Відповідачу надано калькуляцію собівартості товару №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року, а також лист Продавця №RAJTT240830-2-1 від 30.08.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB і витрати на транспортування вже включені у вартість товару;

- у відповіді №02/12/24-8 - щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» вказаних документів не вимагається;

- у відповіді №02/12/24-9 - щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - вказано, що за Контрактом №RTTF20240717 від 17.07.2024 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Продавця №RAJTT240830-2-5 від 30.08.2024 року. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;

- у відповіді №02/12/24-10 - щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Продавця №RAJTT240830-2-2 від 30.08.2024 року. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п.3 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стендарт" рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається;

- у відповіді №02/12/24-11 - щодо надання додаткових документів, а саме, виписки з бухгалтерської документації - вказано, що статтею 5 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024 року встановлено, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається (копіявідповіді надаєтьсяудодатках).

- у відповіді №02/12/24-12 - щодо надання копії митної декларації країни відправлення - вказано, що декларацію MRN №24ROCT1900U55628L0 від 25.11.2024 року ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією №24UA401060017307U6 та вже знаходиться у Відповідача;

- у відповіді №02/12/24-13 - щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів - вказано, що висновок експерта №20-106/11-2024 від 28.11.2024 року, підготовлений ТОВ «Одеський аукціонний центр» ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом з митною декларацією №24UA401060017307U6 та вже знаходиться у Відповідача.

02.12.2024 року Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000089/2, у якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Обґрунтування відповідачем причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:

Статтею 5 контракту від 17.07.2024 RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані;

- наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-106/11-2024 від 28.11.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;

Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацем 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.

- Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ " МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;

- а також, у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ:

документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи;

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

копію митної декларації країни експорту;

При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні.

Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ.

Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.

Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару№1 є МД від 15.10.2024 № UA102020/2024/005962, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Виробник: ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Країна виробництва : CN» та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз'яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуску вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також, роз'яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000265 від 02.12.2024 року.

Через винесення Відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000265 від 02.12.2024 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000089/2 від 02.12.2024 року Позивач подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД №24UA401060017351U4 від 02.12.2024 року.

Позивачем було визначено митну вартість товару згідно інвойсу № RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року, яка становить 51388,41 долари США (графа 22 митної декларації №24UA401060017307U6).

Суми платежів, нараховані за митною вартістю згідно інвойсу №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року склали 170957,73 грн (вид 020 - мито) та 461585,87 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В «Подробиці розрахунків» митної декларації №24UA401060017307U6.

Суми платежів, нараховані за митною вартістю, визначеною Відповідачем, склали 336555.6грн. (вид 020 - мито) та 908698,66 грн. (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В «Подробиці розрахунків» нової митної декларації ІМ 40 ДЕ МД №24UA40106001735U4.

Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю згідно інвойсу №ИЛІТТ240830-2 від 30.08.2024 року (170957,73 грн + 461585,87 грн = 632543,6 грн) та сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною Відповідачем (336555,06 грн + 908698,66 грн = 1245253,72 грн) склала 1245253,72 грн - 632543.6грн = 612710,12 гривень.

Позивачем було сплачено мито та податок на додану вартість у загальному розмірі 612710,12 гривень.

ІІ. Щодо відмови у митному оформленні електронної митної декларації №24UA401060017338U9 від 02.12.2024 року:

Як свідчить з матеріалів справи, 02.12.2024року Позивачем було подано до Відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №24UA401060017338U9, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 45861,27 долари США, разом із декларацією було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) №RAJTT240830 від 30.08.2024 року;

2. Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №RAJTT240830 від 30.08.2024 року;

3. Коносамент (Bill of lading) №143471882811 від 07.09.2024 року;

4. Автотранспортну накладну (Road consignment note) CMR №6763 від 25.11.2024 року;

5. Декларацію T1 (Dispatch note model T1) MRN №24ROCT1900Q55649L5 від 25.11.2024 року;

6. Декларацію про походження товару (Declaration of origin) №RAJTT240830 від 30.08.2024 року;

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-109/11-2024 від 29.11.2024 року;

8. Розрахунок ціни (калькуляція) №RAJTT240830 від 30.08.2024 року (з перекладом);

10. Додаткову угоду до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 07.09.2024 року;

11. Видаткову накладну №RA.JTT240830 від 30.08.2024 року (з перекладом);

12. Відвантажувальну специфікацію №RA.JTT240830 від 30.08.2024 року (з перекладом);

13. Комерційну пропозицію №RAJHANS20240709 від 09.07.2024 року (з перекладом);

14. Лист №11/11-1 від 11.11.2024 року з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт», що страхування вантажу не здійснювалось;

15. Лист №11/11-2 від 11.11.2024 року з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту;

16. Лист №RAJTT240830-1 від 30.08.2024 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

17. Лист №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

18. Лист №RAJTT240830-3 від 30.08.2024 року з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

19. Лист №RAJTT240830-4 від 30.08.2024 року з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

20. Лист №RAJTT240830-5 від 30.08.2024 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

21. Прайс лист №RAJHANS20240719/3 від 19.07.2024 року (з перекладом);

22. Якісний опис №RAJTT240830 від 30.08.2024 року (з перекладом).

02.12.2024 року Відповідачем направлено Позивачу повідомлення №836694, у якому зазначено: «Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів».

В подальшому, також 02.12.2024, Відповідачем направлено Позивачу повідомлення №836731, у якому зазначено: «Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 17.07.2024 RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-109/11-2024 від 29.11.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІзі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №°1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №91440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає "дійсну вартість "у розумінні ст.УІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. УІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/ або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями».

03.12.2024 Позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача №836694, у яких Позивач зазначив:

- у відповіді №03/12/24-1 - щодо надання додатків до контракту - вказано, що додаткова угода №б/н від 07.09.2024 року до Контракту ТОВ «МУЛЬТІТУЛ- СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією №24UA401060017338U9 та вже знаходиться у Відповідача;

- у відповіді №03/12/24-2 - щодо надання транспортних (перевізних) документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - вказано, що п. 6 ч.2 ст. 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024 року поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови постачання визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJTT240830 від 30.08.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається;

- у відповіді №03/12/24-3 - щодо надання додаткових документів, а саме, якщо рахунок сплачено, банківських документів - вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, лише за умови якщо рахунок сплачено.

Статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 року встановлено, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT240830 від 30.08.2024 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стендарт» вказаних документів на законодавчому рівні не вимагається.

Також, 03.12.2024 Позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача №836731, у яких Позивач зазначив:

- у відповіді №03/12/24-4 - стосовно того, що статтею 5 контракту від 17.07.2024 року №RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній - вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, надаються за умови якщо рахунок сплачено.

Статтею 5 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024 року встановлено можливість оплати Товару на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT240830 від 30.08.2024 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ- СТАНДАРТ» вказаних документів на законодавчому рівні не вимагається.

- у відповіді №03/12/24-5 - стосовно того, що наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-109/11-2024 від 29.11.2024 року взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів - вказано, що п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України надає митному органу право витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини виключно у встановлених цією частиною випадках та лише за наявності такого документа. У відповіді зауважено, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі №RAJTT240830 від 30.08.2024 року. Висновок експерта №20-109/11-2024 від 29.11.2024року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару;

- у відповіді №03/12/24-6 - стосовно того, що наданий до митного оформлення прайслист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, - вказано, що п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України надає митному органу право витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, виключно у встановлених цією частиною випадках та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист №RAJHANS20240719/3 від 19.07.2024 року ТОВ «Мультітул-Стендарт» подано разом із митною декларацією №24UA401060017338U9 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом;

- у відповіді №03/12/24-7 - стосовно того, що абзацем 3 статті 3 Контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай), що вказує про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі, - вказано, що відповідно до ст. 3 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024 року Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJTT240830 від 30.08.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №24UA401060017338U9 Відповідачу надано калькуляцію собівартості товару №RAJTT240830 від 30.08.2024 року, а також лист Продавця N°RAJTT240830-1 від 30.08.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB і витрати на транспортування вже включені у вартість товару;

- у відповіді №03/12/24-8 - щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJTT240830 від 30.08.2024 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» вказаних документів не вимагається;

- у відповіді №03/12/24-9 - щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - вказано, що за Контрактом №RTTF20240717 від 17.07.2024 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Продавця №RAJTT240830-5 від 30.08.2024 року. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ "Мультітул-Стандарт" рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається ;

- у відповіді №03/12/24-10 - щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJTT240830 від 30.08.2024 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Продавця №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п.3 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається;

- у відповіді №03/12/24-11 - щодо надання додаткових документів, а саме, виписки з бухгалтерської документації - вказано, що статтею 5 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024 року встановлено, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT240830 від 30.08.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» виписки з бухгалтерської документації не вимагається;

- у відповіді №03/12/24-12 - щодо надання копії митної декларації країни відправлення - вказано, що декларацію MRN №24ROCT1900Q55649L5 від 25.11.2024 року ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією №24UA401060017338U9 та вже знаходиться у Відповідача;

- у відповіді №03/12/24-13 - щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів - вказано, що висновок експерта №20-109/11-2024 від 29.11.2024 року, підготовлений ТОВ «Одеський аукціонний центр» ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом з митною декларацією №24UA401060017338U9 та вже знаходиться у Відповідача.

03.12.2024 року Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000090/2, у якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ:

- наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-109/11-2024 від

29.11.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;

- Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ " МУЛЬТІТУЛ- СТАНДАРТ" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;

- а також, у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ:

документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи;

виписку з бухгалтерської документації;

копію митної декларації країни експорту;

Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ.

Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару№1 є МД від 15.10.2024 № UA102020/2024/005962, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Виробник: ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Країна виробництва : CN» та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз'яснено, що згідно з п.3 ст.52 МКУ він має право на випуску вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Також роз'яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».

Через винесення Відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000266 від 03.12.2024 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000090/2 від 03.12.2024 року Позивач подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД №24UA401060017363U7 від 03.12.2024 року.

Позивачем було визначено митну вартість товару згідно інвойсу №RAJTT240830 від 30.08.2024року, яка становить 45861,27 доларів США (графа 22 митної декларації №24UA401060017338U9).

Суми платежів, нараховані за митною вартістю згідно інвойсу №RAJТТ240830 від 30.08.2024 року склали 152570,17 грн (вид 020 - мито) та 411939,46 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В «Подробиці розрахунків» митної декларації №24UA401060017338U9.

Суми платежів, нараховані за митною вартістю, визначеною Відповідачем, склали 298368,85 грн (вид 020 - мито) та 805595,90 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В «Подробиці розрахунків» нової митної декларації ІМ 40 ДЕ МД №24UA401060017363U7.

Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю згідно інвойсу №RAJTT240830 від 30.08.2024 року (152570,17 грн + 411939,46 грн = 564509,63 грн) та сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною Відповідачем (298368,85 грн + 805595,90 грн = 1103964,75 грн) склала 1103964,75 грн - 564509,63 грн = 539455,12 гривень.

Позивачем здійснено оплату мита та податку на додану вартість у загальному розмірі 539455,12 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, щодо відмови у митному оформленні за деклараціями №24UА401060017307U6 від 02.12.2024 року та №24UА401060017338U9 від 02.12.2024 року, суд виходить з наступного:

Суд погоджується з твердженнями позивача стосовно того, що Товариством було надано Відповідачу всі необхідні документи для підтвердження митної вартості задекларованого товару.

Так, згідно зі ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІІ цього Кодексу та цією главою.

Отже, декларант визначає митну вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 МК України встановлено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, виходячи з положень ст. 53 МК України, для підтвердження митної вартості товару декларант надає необхідні та наявні у нього документи, передбачені ч. 2 цієї статті, і виключно у випадку наявності у поданих документах розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, надає документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України.

Законодавчо встановлено, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів та інше.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, встановлених ч. 3 ст. 53 МК України.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Одночасно з цим, Відповідач у повідомленнях щодо Митних декларацій запитував у Позивача документи, які вже було подано останнім до направлення повідомлень (тобто, на момент відправлення повідомлень у Відповідача вже були всі необхідні документи, про що наглядно продемонстровано вище у фактичних обставинах відносно Митних декларацій), або запитував документи, яких не існувало/не були наявними (тобто, вони не повинні надаватися відповідно до положень ч. 3 ст. 53 МК України).

Окрім цього, у повідомленнях щодо Митних декларацій Відповідач запитував додаткові документи (які також вже було подано Позивачем або їх не існувало/не були наявними), що підпадають під ч. 3 ст. 53 МК України та вимагають наявності законодавчо встановлених підстав для їх витребування, яких Відповідач не мав. Логічно припустити, що Відповідач навіть не ознайомився або свідомо проігнорував подані Позивачем документи, що підтверджує незаконність його дій та протиправність винесених рішень та карток відмови.

Тобто, Позивач хоча й не був зобов'язаний подавати додаткові документи Відповідачу, проте, одночасно з Митними деклараціями надав розширений пакет документів (як основних, так і додаткових) для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів, але Відповідач взагалі не взяв до уваги надані документи (про що в т.ч. свідчать повідомлення про необхідність подання декларантом документів, які вже були наявні у Відповідача).

Отже, повнота поданих Позивачем документів та відповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, свідчать про необґрунтованість сумнівів Відповідача у достовірності поданих відомостей.

Таким чином, подані Позивачем до митного оформлення документи містять достатні відомості про складові митної вартості товару, дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості товару, а тому рішення та картки відмови є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім цього, позивачем надано Відповідачу документи, які в сукупності виключають розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять достатні відомості про складові митної вартості, а тому зазначені Відповідачем сумніви є необґрунтованими.

Так, аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь- якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Винесені спірні рішення відносно Митних декларацій містять аналогічні посилання Відповідача, на те, «що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально», що не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на нижченаведене.

Щодо того, що Позивачем підтверджено всі складові митної вартості та використані відомості підтверджені в повній мірі документально, а розбіжності у наданих документах відсутні.

Не зважаючи на те, що Позивачем було підтверджено всі складові митної вартості та подано всі документи на підтвердження митної вартості одночасно з Митними деклараціями, Відповідач у спірних рішеннях приходить до хибного висновку про не підтвердження відомостей в повній мірі документально.

Такі висновки митного органу є необґрунтованими , з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари». Митна вартість товару - ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, які підлягають митному обкладенню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку- фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

У поданих до Відповідача документах на підтвердження митної вартості містяться всі складові для підтвердження митної вартості.

Вартість товару у дол. США вказана у вже наявних у Відповідача прайс-листах №RAJHANS20240719/4 від 19.07.2024 року та №RAJHANS20240719/3 від 19.07.2024 року. Загальна вартість товару, що відображена в Митних деклараціях, підтверджена вже наявними у Відповідача інвойсами №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830 від 30.08.2024 року.

Інвойсами №RATTT240830-2 від 30.08.2024 року та №RATTT240830 від 30.08.2024 року визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару. Додатково це підтверджено також і вже наявними у Відповідача листами Продавця №RAJTT240830-2-1 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830-1 від 30.08.2024 року відповідно до яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Отже, інвойсами №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830 від 30.08.2024 року підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами Продавця №RAJTT240830-2-3 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830-3 від 30.08.2024 року та листами ТОВ «Мультітул-Стандарт» №11/11-3 від 11.11.2024 року та №11/11-1 від 11.11.2024 року.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами Продавця №RAJTT240830-2-5 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830-5 від 30.08.2024 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830 від 30.08.2024 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами Продавця №RAJTT240830-2-2 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830 від 30.08.2024 року ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами Продавця №RAJTT240830-2-4 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830-4 від 30.08.2024 року, а також листами ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» №11/11-4 від 11.11.2024 року та №11/11-2 від 11.11.2024 року.

При цьому, позивач обґрунтовано зазначає, що всі витрати вказано у калькуляціях №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830 від 30.08.2024 року, які також надавалися Відповідачу. Наявність інших витрат відповідачем не доведена.

Тобто, всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за митними деклараціями №24UА401060017307U6 від 02.12.2024року та №24UА401060017338U9 від 02.12.2024 року Відповідачу було надано та вони вже знаходилися у Відповідача. Розбіжності у наданих документах відсутні. Всі необхідні документи вже наявні у Відповідача у відповідних листах на повідомлення, які також Відповідачем не враховано.

Щодо умов оплати, а також банківських платіжних документів.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000089/2 від 02.12.2024 року та №UА401060/2024/000090/2 від 03.12.2024 року зазначено, що: «Статтею 5 контракту від 17.07.2024 RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані».

Суд вважає посилання митниці на не зазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, є безпідставними, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.

Слід зазначити, що умови оплати визначенні статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 року, за змістом якої оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Інвойсами №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830 від 30.08.2024 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови, якщо рахунок сплачено.

Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» таких документів на законодавчому рівні не мають вимагатися.

Окрім того, Відповідачу були надані листи-відповіді ТОВ «Мультітул-Стандарт» №02/12/24-3 від 02.12.2024 року, №02/12/24-4 від 02.12.2024 року, №03/12/24-3 від 03.12.2024 року, №03/12/24-4 від 03.12.2024 року, у яких вже була зазначена відповідна інформація. Таким чином, не ознайомлення або ігнорування поданих Позивачем документів призвели до прийняття Відповідачем протиправних рішень та карток відмов, які повинні бути скасовані судом.

Згідно висновку зробленого Верховним Судом у постанові від 08 липня 2022 року у справі № 815/1718/16:

«В свою чергу, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані ТОВ «Дарком» документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари.

Щодо посилання митниці на не зазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, то суди цілком об'єктивно його відхилили, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюю чим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.»

Отже, вимога Митниці надати банківські платіжні документи, яких на момент митного оформлення не існувало у зв'язку з визначеними сторонами умовами оплати товарів за Контрактом у вигляді відстрочки, суперечить п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Щодо висновку експерта.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000089/2 від 02.12.2024 року та №UА401060/2024/000090/2 від 03.12.2024 року зазначено, що: «наданий до митного оформлення Висновок експерта

... взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами».

Суперечливо посилаючись у спірних рішеннях щодо висновку експерта на певні вимоги Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, (взагалі до того ж не вказуючи, які конкретно вимоги на його думку не дотримано) як підставу для коригування митної вартості товарів, Відповідач фактично повністю нівелював положенням ч. 1 ст. 54 МК України, здійснивши перевірку нечислових значень, замість числових (як того вимагає МК України), та вийшов за межі предмету контролю правильності визначення митної вартості товару.

Слід зазначити, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються в інвойсах №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830 від 30.08.2024 року.

Незаконність коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як висновок експерта, який митну вартість не підтверджує, висвітлено у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17, від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16.

Суд наголошує, що посадові особи митного органу не є експертами чи спеціалістами у відповідній сфері та повинні діяти в межах своїх посадових інструкцій та рекомендацій. Митним органом вказано, що надані висновки підготовлені нібито з порушенням, однак останній не має права виявляти "порушення" у висновках експерта. Натомість, Відповідач при дослідженні висновків експерта намагався перейняти на себе повноваження експерта, хоча компетенція у нього для цього відсутня.

Отже, надані Позивачем Відповідачу висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару, проте, дослідження Відповідачем нечислових значень, вихід за межі предмета контролю та намагання також ще й виконати функцію "експерта" призвели до прийняття протиправних індивідуальних актів, які мають бути скасовані судом.

Щодо умов поставки.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000089/2 від 02.12.2024 року та №UA401060/2024/000090/2 від 03.12.2024 року зазначено, що: «Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPTХарків, Україна, разом з тим, абзацем 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі».

Суд вважає зазначені твердження відповідача безпідставними.

Так, відповідно до ст. 3 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

У інвойсах №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830 від 30.08.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов"язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця.

Щодо умови поставки «FOB» - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом. Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов'язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.

Виходячи з наведеного, умови поставки «FOB» взагалі не відповідають умовам Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024 року.

Як свідчить з матеріалів справи, відповідачу одночасно з митною декларацією №24UA401060017307U6 від 02.12.2024 року надано калькуляцію собівартості товару №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року, а також лист Продавця №RAJTT240830-2-1 від 30.08.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Також, одночасно з митною декларацією №24UA401060017338U9 від 02.12.2024 року, Відповідачу було надано калькуляцію собівартості товару №RAJTT240830 від 30.08.2024 року, а також лист Продавця №RAJTT240830-1 від 30.08.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Суд бере до уваги правовий висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 13.05.2021 року у справі № 400/2126/19:

«Окрім того, судами враховано, що у Специфікаціях до контрактів з контрагентами-нерезидентами було визначено умови постачання, а саме: CPT порт Очаків. Такі ж умови постачання були вказані в митних деклараціях та визнані посадовими особами митниці такими, що відповідають документації. Право власності на поставлений нерезиденту товар переходив від продавців до покупця на умовах CPT порт Очаків. Незважаючи на викладене, відповідач поставив під сумнів дотримання платником умов виконання контрактів щодо поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС і зробив припущення про застосування платником інших умов поставки, ніж визначені в наведених вище контрактах, а саме: FOB Франко-борт. Однак, оскільки позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що ТОВ «НК ГРЕЙН» здійснено поставку товару покупцям-нерезидентам KARDIMORIO LTD та VISTATRADE LTD за умовами CPT порт Очаків, суди дійшли висновку, що контролюючим органом безпідставно здійснено коригування умов поставки з CPT на FOB та визначено відхилення ціни контрольованої операції щодо експорту сільськогосподарської продукції на користь компаній KARDIMORIO LTD, VISTATRADE LTD», (є загальнодоступною в ЄДРСР за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96977828).

Отже, суд вважає правомірною та обґрунтованою позицію позивача стосовно того, що Товариством до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, в т. ч., але не виключно, Контракт, інвойси №RAJTT240830-2 від 30.08.2024 року та №RAJTT240830 від 30.08.2024 року, які чітко та однозначно дозволили би встановити, що умовами поставки є саме CPT, а не FOB та усі витрати на транспортування/витрати, пов'язані з транспортуванням включено в ціну товару. Проте, не ознайомлення Відповідача з наданими Позивачем документами і стали результатом прийняття протиправних індивідуальних актів, які мають бути скасовані судом.

Щодо цінової інформації відносно вартості товару.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000089/2 від 02.12.2024 року та №UА401060/2024/000090/2 від 03.12.2024 року зазначено, що: «Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців».

Дані твердження митниці є безпідставними, оскільки такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Відповідачу одночасно з Митними деклараціями надавалися прайс-листи №RAJHANS20240719/4 від 19.07.2024 року, №RAJHANS20240719/3 від 19.07.2024 року.

Також щодо твердження митниці, що наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає "дійсну вартість", то дане зауваження митниці не підтверджено жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.

Щодо цього Верховним Судом зроблено слушний висновок у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19: «Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайслист і певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів. (Постанова є загальнодоступною в ЄДРСР за посиланням: h ttps://reyestr. court, gov ua/Revie w/107759519).

Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання Відповідача на "недоліки" наданих Позивачем прайс-листів на підставі здійсненого Відповідачем дослідження "загальносвітової практики" не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку Відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб'єктивних припущеннях.

Прайс-листи містять цінову інформацію, а посилання Відповідача на «загальносвітову практику» (яка не підтверджена жодними документами) є необґрунтованим.

Митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайслиста, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Така позиція викладена у постанові 23 жовтня 2020 р. Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 810/690/17:

«23. Посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, якихдостатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто праис-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару». (є загальнодоступною в ЄДРСР за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92385399).

З цього приводу слід звернути увагу і на постанову ВС від 02.06.2022 року у справі №460/2674/20:

«60. Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв'язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне:

-термін дії прайс-листа не є обов 'язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися;

-продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницькоїдіяльності.

61. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 рокуу справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайслист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайслист ів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару», (є загальнодоступною в ЄДРСР за посиланням: https://reyestr.court.gov.Ua/Review/104593335)

Тобто, прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, твердження Відповідача про «недоліки» прайс-листів є необґрунтованим та не підтвердженим жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами, надані прайс-листи містять достатню цінову інформацію про товар, а коригування митної вартості на підставі додаткового документа, який митну вартість не підтверджує, є незаконним.

Щодо наявних рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, слід зазначити наступне:

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000089/2 від 02.12.2024 року та №UА401060/2024/000090/2 від 03.12.2024 року зазначено, що: «наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству».

При цьому, суд бере до уваги обґрунтовані посилання позивача на те, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки Позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 (адміністративне провадження № К/9901/8839/19):

«Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова манка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару». (Постанова є загальнодоступною в ЄДРСР за посиланням: https://reyestr.court.gov.Ua/Review/104191517).

Також щодо наведеного Верховним Судом зроблено слушний висновок в постанові від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а:

«Слід вказати про те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органудоходів і зборів більшдетально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками». (постанова є загальнодоступною в ЄДРСР за посиланням:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/80168854).

Отже, Відповідачем необґрунтовано здійснено коригування митної вартості товарів з посиланням на наявність інших рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству.

Щодо витребування додаткових документів та необґрунтованості визначення ненадання таких документів окремою підставою для коригування митної вартості, у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000089/2 від 02.12.2024 року та №UА401060/2024/000090/2 від 03.12.2024року окремою підставою коригування зазначено: «...у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53МКУ:

документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначенимидоговором (угодою, контрактом);

виписку з бухгалтерськоїдокументації;

копію митної декларації країни експорту».

Дане твердження є безпідставними, оскільки позивачем одночасно з Митними деклараціями було подано всі необхідні та наявні як основні документи на підтвердження митної вартості товарів, так і додаткові документи на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товарів.

Процедура витребування додаткових документів є стадією контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, запит митного органу про надання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України не має самостійних правових наслідків, а є частиною процедури контролю.

Тобто, Відповідачем безпідставно визначено «ненадання витребуваних додаткових документів» як окрему підставу для зді0снення коригування митної вартості товарів.

Водночас, декларантом надано наявні додаткові документи, а також в кожній відповіді на повідомлення митниці вказувалося, що всі необхідні документи вже подано та вони вже знаходяться у Відповідача.

Суб'єктивне припущення Відповідача щодо ненадання декларантом всіх витребуваних додаткових документів не узгоджується з дійсними обставинами справи та свідчить про явну необґрунтованість прийнятих спірних індивідуальних актів.

При цьому, наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів вказує, що «Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано», однак відповідне посилання є безпідставним та хибним, оскільки декларантом обрано саме перший (основний) метод визначення митної вартості товару, а не резервний.

Отже, суд дійшов висновку, що Позивачем надано Відповідачу всі необхідні та наявні документи для підтвердження митної вартості задекларованого товару саме за першим методом. Подані ТОВ «Мультітул-Стандарт» документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає саме перший метод визначення митної вартості товару.

При цьому, відповідачем безпідставно застосовано до Позивача другорядний метод визначення митної вартості товару, не виконано обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості, що є підставою для визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови.

Частиною 2 ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначениху частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4, 7 ст. 57 МК України, основнимметодомвизначеннямитної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Методи на основівіднімання та додаваннявартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на проханнядекларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до вимог «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно із ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000089/2 від 02.12.2024 року та №UA401060/2024/000090/2 від 03.12.2024 року Відповідачем зауважено, що: «З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому».

Далі у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000089/2 від 02.12.2024 року та №UA401060/2024/000090/2 від 03.12.2024 року Відповідач робить висновок про те, що: «Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ.

Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано».

Тобто, підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в Митних деклараціях, поданих Позивачем, фактично стала наявність у базахданихАСМО «Інспектор» та ЄАІСДержмитслужби України іншої цінової інформації на товари, митне оформлення яких вже здійснено. При цьому, Відповідач технічно посилається щодо кожного попереднього методу на "відсутність інформації", намагаючись "обґрунтувати" обрання останнього шостого (резервного) методу коригування, проте, це не є належним та послідовним обранням методу, в т.ч. з огляду на те, що підстави не застосування першого методу були відсутні.

Суд зазначає, що наявність такої інформації за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Окрім того, відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу перед наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Висновки експерта №20-106/11-2024 від 28.11.2024 року та №20-109/11-2024 від 29.11.2024 року щодо визначення ринкової вартості майна, що ввозяться на територію України, також підтверджують правильність визначення митної вартості Позивачем і підтверджують необхідність застосування саме першого методу. Дані документи Позивачем Відповідачу надавалися, проте, останнім їх також не було взято до уваги належним чином.

Отже, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відсутність належних обґрунтувань Відповідача, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішень цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Тобто, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

В свою чергу, всі відомості щодо митної вартості задекларованого Позивачем товару документально підтверджено, визначені кількісно і достовірно з наявністю всіх складових митної вартості, а тому підстави для застосування другорядних методів відсутні.

Таким чином, Відповідачем необґрунтовано, за відсутності достатніх правових підстав, застосовано до Позивача другорядний метод визначення митної вартості товару (шостий), замість першого методу, що свідчить про грубе порушення послідовності та є підставою для визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови.

Отже, на підставі наведених аргументів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень та карток відмови є правомірними і підлягають задоволенню, а рішення Вінницької митниці щодо коригування митної вартості товару №UA401060/2024/000089/2 від 02.12.2024, №UA401060/2024/000090/2 від 03.12.2024 та картки відмови №UA401060/2024/000265 від 02.12.2024, №UA401060/2024/000266 від 03.12.2024 є протиправними та підлягають скасуванню з тих підстав, що:

1. Позивачем надано Відповідачу всі необхідні документи для підтвердження митної вартості задекларованого товару за першим методом, тому підстави для витребування додаткових документів, як і коригування за другорядним методом відсутні.

2. Позивачем надано Відповідачу документи, які у сукупності виключають розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять достатні відомості про складові митної вартості.

3. Відповідачем не виконано обов'язку з послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Щодо судових витрат (судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами 2 та 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов'язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що для реалізації положень ч. 2 ст. 134 КАС України та на підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 40000,00 грн позивачем надано договір про надання правової допомоги №б/н від 24.12.2024 року, додаткові угоди до Договору та докази сплати витрат на професійну правничу допомогу (а.с.96-98).

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 28.11.2022 у справі «Лавентс проти Латвії», відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, є неспівмірним.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 та від 19.12.2019 у справі № 520/1849/19.

Таким чином, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок митниці, має бути встановлено, не тільки, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумним і виправданим.

Відповідач у відзиві зазначив, що в даному випадку, визначений розмір витрат на правничу допомогу є не обґрунтованим і надміру завищеним, а відтак позовна вимога про стягнення зазначених коштів з Вінницької митниці є безпідставною, оскільки визначена вартість відшкодування вартості на правничу допомогу є явно не співмірною зі складністю конкретної судової справи, оскільки, справи даної категорії є типовими, нормативна база, що регулює вказане питання, а також судова практика вищих судів по справах даної категорії є усталеною.

Аналізуючи документи, надані представником позивача на підтвердження витрат на правничу (правову) допомогу, зважаючи на доводи відповідача стосовно витрат на правничу допоиогу, враховуючи критерії оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, встановлені ч. 5 ст. 134 КАС України, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Крім цього, на виконання ч. 3 ст. 161 КАС України, до цієї позовної заяви позивачем додано докази про сплату судового збору у загальному розмірі 23338,48 грн., які також підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" до Вінницької митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000089/2 від 02.12.2024 та картку відмови №UA401060/2024/000265 від 02.12.2024.

Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000090/2 від 03.12.2024 та картку відмови №UA401060/2024/000266 від 03.12.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ- СТАНДАРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43856496; адреса юридичної особи: Україна, 41602, Сумська область, Конотопський район, місто Конотоп, вулиця Коновальця Євгена, будинок 17, кімната 9) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 23 338,48 грн та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 20 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 43997544, Адреса: 21034, Вінницька обл, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець

Попередній документ

131861217

Наступний документ

131861219

Інформація про рішення:

№ рішення:	131861218
№ справи:	480/11224/24
Дата рішення:	17.11.2025
Дата публікації:	20.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (17.11.2025)
Дата надходження:	30.12.2024
Предмет позову:	про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КУНЕЦЬ О М

відповідач (боржник):

Вінницька митниця

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт"

представник позивача:

Бідна Оксана Іванівна