18 листопада 2025 року м. Суми Справа №480/5057/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Суть спору, позиція сторін. Клопотання сторін. Процесуальні дії суду.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно-господарській санкції за невиконання нормативу створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2024 рік у сумі 22248,81 грн та пеню за порушення термінів сплати таких санкцій у розмірі 255,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повинен у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю сплачувати позивачу адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру середньої річної заробітної плати у фізичної особи, яка використовує найману працю. Відповідач такого обов'язку не виконав. Також за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу була нарахована пеня.
04.07.2025 судом було відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвала від 04.07.2025 направлялася на адресу реєстрації відповідача, а тому відповідно до норми п.5 ч.6 ст.251 КАС України вважається врученою їй належним чином.
Відповідач правом подання відзиву не скористалася, доказів сплати адміністративно-господарських санкцій та пені не надала. Тому суд на підставі норми ч. 6 ст.162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини.
Відповідач зареєстрована фізичною особою - підприємцем з 09.10.2023 та перебуває на обліку у позивача, як особа, яка в своїй діяльності використовує найману працю.
Позивачем у автоматизованому режимі сформовано та підписано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті відповідачем у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2024 рік становила 8 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 осіб, при нормативі робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 особа. Середня річна заробітна плата штатного працівника складає 44497,61 грн та за 1 робоче місце, незайняте особою з інвалідністю, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 22248,81 грн.
Крім того, у зв'язку з порушенням терміну сплати адміністративно-господарських санкцій на 23 дні, то відповідачу нараховано пеню в сумі 255,76 грн.
Адміністративно-господарські санкції та пеню відповідач в добровільному порядку не сплачено. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Висновки суду та їх мотиви.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-ХII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Частиною 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ встановлено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приписами ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ визначено, що установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до частин 2, 4, 11 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Керівники підприємств, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Враховуючи зміни внесені до статті 19 Закону № 875-ХІІ Законом від 18.10.2022 № 2682-ХІ фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду України інформацію: про створення підприємствами робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону.
Згідно з частинами 13, 14 ст. 19 Закону № 875-ХІІ Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону № 875-ХІІ).
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Норми закону не ставлять відповідний обов'язок підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких особа з інвалідністю не може працювати на підприємстві, не встановлюють підстав, за яких роботодавець може бути звільнений від обов'язку виконання нормативу та звільнений від відповідальності за його невиконання. У який спосіб виділяти і створювати місця для працевлаштування особи з інвалідністю, згідно із законодавством, вирішує підприємство.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка міститься у постанові від 25.04.2018 у справі № 819/537/16, виконанням нормативу робочих місць вважається саме працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, а не лише створення робочих місць для таких осіб.
Також варто зауважити, що з набранням чинності Законом № 2682-IX (з 06 листопада 2022 року) Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі, виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, зафіксованих станом на контрольну дату до 10 березня року, наступного за звітним.
Відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця як джерело такої інформації. Несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є ризиком роботодавця і не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції, навіть якщо фактичні обставини не відповідали поданій звітності.
Обов'язок роботодавця відповідати за достовірність звітності є ключовим у контексті виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Подібного висновку дійшов Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 30.10.2025 по справі № 520/10920/25 та Верховний Суд у постанові від 24.04.2025 по справі № 280/3642/23.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу одного робочого місця для працевлаштування інваліда в сумі 22248,81 грн. Розрахунок адміністративно-господарських санкцій розміщено в електронному кабінеті відповідача 04.03.2025. Також позивачем за період несплати відповідачем санкцій з 16.04.2025 по 08.05.2025 розраховано пеню в розмірі 255,76 грн. Розрахунок суми адміністративно-господарської санкції та пені відповідачем не спростовується.
Вказаних адміністративно-господарських санкцій та пені відповідач не сплатив у строк, який визначений Законом №875-ХІІ.
Отже, суд задовольняє позовні вимоги і стягує з відповідача на користь позивача вказані санкції у розмірі 22248,81 грн та пеню у розмірі 255,76 грн.
Судові витрати.
Враховуючи той факт, що позовні вимоги суб'єкта владних повноважень задоволені, той факт, що ним не понесено судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Британська, 2, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 14004771) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Горького, 2, м. Суми, 40011, код ЄДРПОУ 14004771) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2024 рік у розмірі 22248 (двадцять дві тисячі двісті сорок вісім) грн 81 (вісімдесят одна) коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн 76 (сімдесят шість) коп.
3. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І. Сидорук