17 листопада 2025 року Справа № 480/7908/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7908/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 184250013003 від 21.05.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із недосягненням пенсійного віку - та скасувати його;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1) у відповідності до п. "а" ч. 1 спи 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення за її призначенням, тобто з 14.04.2025, провести нарахування та виплату призначеної пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, однак рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 21.05.2025 за позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з недосягненням пенсійного віку встановленого законодавством.
Позивач вважає таку відмову ГУ ПФУ в Запорізькій області у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 17.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
ГУ ПФУ в Запорізькій області з позовними вимогами не погодилось, у відзив на позовну заяву зазначило, що при винесенні оскаржуваного рішення діяло в порядку та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, 14.04.2025 звернулася до органів Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 21.05.2025 № 184250013003 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.08.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) розділом XIV1, який містить пункт 1 частини 2 статті 114 такого змісту: "На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах".
За приписами статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213- VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Законом № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (далі - Рішення № 1-р/2020).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення № 1-р/2020 Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік - у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 по справі № 360/3611/20 (провадження № 11-209заі21).
З матеріалів справи, а саме з оскаржуваного рішення, суд вбачає, що вік позивача на час винесення рішення про призначення пенсії становить 45 років, страховий стаж становить 25 років 3 місяця 14 днів, а пільговий стаж по Списку № 1 становить 10 років 10 місяць 15 день.
Тобто, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 позивач досягла необхідного віку (45 років) та у неї наявний необхідний стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту (10 років 10 місяць 15 день).
Відтак, відмова в призначенні ОСОБА_2 , яка на час прийняття спірного рішення досягла віку 45 років, мала загальний страховий стаж становить 25 років 3 місяця 14 днів, а пільговий стаж по Списку № 1 становить 10 років 10 місяць 15 день., пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини 1 статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим є протиправним, а позовні вимоги в цій частині - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з часу звернення позивача за її призначенням, тобто з 14.04.2025, суд зазначає, що за наявності встановлення факту досягнення особою трьох визначених пунктом "а" статті 13 Закону № 1788 умов (вік, загальний і спеціальний стаж) пенсійний орган зобов'язаний прийняти рішення про призначення такій особі пенсії за віком на пільгових умовах.
Отже, в даному випадку, чинне законодавство не передбачає іншого варіанту поведінки відповідача, крім призначення пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-VI пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Суд враховує, що згідно вимог ст. ст. 80, 81, 85 Закону № 1788-XII заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 14.04.2025, тому позовні вимоги необхідно задовольнити.
На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 184250013003 від 21.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із недосягненням пенсійного віку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1) у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення за її призначенням, тобто з 14.04.2025, провести нарахування та виплату призначеної пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 1 211 грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал