за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень
18 листопада 2025 р. Р і в н е №460/27871/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянувши Звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 постановлено:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.02.2022 по 04.08.2022 в розмірі 82320 грн 20 коп (сума вказана без утримання обов'язкових платежів та зборів). Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати доходів з 01.01.2016 по вересень 2022 року на суму виплаченого доходу 82320 грн 85 коп. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно з Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати доходів за період з 01.01.2016 по вересень 2022 року на суму виплаченого доходу 82320 грн 85 коп. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 (шістдесят) коп за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 вирішено:
«Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року в справі №460/27871/23 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів, за період з 28 лютого 2018 року 24 жовтня 2023 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати індексації грошового забезпечення. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів, за період з 28 лютого 2018 року по 24 жовтня 2023 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати індексації грошового забезпечення. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 судовий збір в сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок)».
Ухвалою суду від 24.03.2025 заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №460/27871/23 - задоволено; зобов'язано відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/27871/23 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 12.05.2025 у прийнятті Звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення у справі №460/27871/23 - відмовлено; встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до суду Звіту про виконання судового рішення у справі №460/27871/23, який становить два місяці, з дати отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 12.09.2025 встановлено Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання до суду Звіту про виконання судового рішення у справі №460/27871/23, який становить два місяці, з дати отримання копії цієї ухвали.
10 листопада 2025 року Відповідач подав до суду Звіт про виконання судового рішення у справі №460/27871/23 (далі - Звіт).
Ухвалою суду від 11.11.2025 Звіт призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Звіт відповідає вимогам частин другої та третьої статті 382-2 КАС України і поданий у встановлений судом строк.
Розглянувши Звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, суд зазначає таке.
За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідач у Звіті зазначив, що станом на 10.11.2025 судове рішення у справі № 460/27871/23 Військовою частиною НОМЕР_1 не виконане виходячи з наступного. Відповідно до пункту 3.2 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 № 744 (далі - Інструкція № 744) рішення про неоскарження судового рішення, прийнятого не на користь Міноборони або Збройних Сил України, приймає структурний підрозділ видів Збройних Сил України, якому підпорядковується військова частина за її письмовим інформуванням.
Після залишення постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі № 460/27871/23 апеляційної скаргу військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року - без змін, з метою добровільного виконання рішення суду в адміністративній справі №460/27871/23, командиром Військової частини НОМЕР_1 подано клопотання про неоскарження зазначеного судового рішення та погодження розрахунків сум необхідних для виконання даного судового рішення до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вимог Інструкції № 744.
За результатами розгляду вищенаведеного клопотання від Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України надійшов лист від 17.09.2025 № 220/13/25138 (у відповідь на лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.09.2025 № 370/14244) щодо надання згоди на виконання судового рішення.
Військова частина НОМЕР_1 у своїй діяльності керується наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України», вказівками Департаменту фінансів Міністерства фінансів України та є установою, що повністю фінансується з бюджету.
Відповідно до вказівки Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 29.06.2022 № 423/132, для виконання рішень судів за напрямом грошового забезпечення, військовими частинами з 1 по 12 число поточного місяця подається щомісячна основна Заявка - тобто розрахунок на фінансування, а виплата здійснюється після надходження коштів, фінансування яких здійснюється в межах бюджетних асигнувань - до 14 числа місяця наступного за місяцем подання основної Заявки.
Потреба у коштах для виконання даного рішення суду включена Військовою частиною НОМЕР_1 у основну Заявку від 10.09.2025 № 56/2809, від 10.10.2025 № 56/3082, від 10.11.2025 №56/3371, яка спрямована до бюджетного розпорядника вищого рівня та буде реалізована після їх надходження.
Наразі відсутнє фінансування видатків за КЕКВ 2800 для виплат коштів необхідних для виконання даного судового рішення, у зв'язку з відсутністю у Міністерства оборони України додаткового фінансового ресурсу та вичерпанням асигнувань на 2024 рік і аналогічною ситуацією у 2025 році (роз'яснення Департаменту соціального забезпечення МОУ від 04.11.2024 № 220/13/9088).
За таких умов, Військовою частиною НОМЕР_1 встановленим порядком згідно існуючих вимог, здійснено всі необхідні дії для погодження та подальшого забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими доводи Відповідача про відсутність відповідних коштів на погашення заборгованості за рішеннями суду.
Суд зазначає, що спосіб судового контролю, передбачений статтями 382 - 382-3 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним.
При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Отже, суд не має обґрунтованих сумнівів у виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення в іншій його частині (фактична виплата), за умови виділення відповідного бюджетного фінансування.
За відсутності бюджетного фінансування для виплати заборгованості за судовим рішенням, багаторазове встановлення Відповідачу нового строку для подання звіту про виконання судового рішення є формальним заходом, оскільки не впливає на поведінку Відповідача та не призводить до повного виконання судового рішення, яке, як встановив суд, не виконується з незалежних від Відповідача причин.
Отже, в такому випадку мета судового контролю відповідно до приписів статей 382 - 382-3 КАС України не досягається.
Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Керуючись статтями 241, 248, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти поданий Військовою частиною НОМЕР_1 звіт про виконання рішення суду по справі №460/27871/23.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 18 листопада 2025 року
Суддя К.М. Недашківська