Справа № 420/38142/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області, у якій позивач просить суд:
визнати дії Головного управління Держпраці в Одеській області протиправними, щодо не присвоєння 4 рангу державного службовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідає спеціальному званню «Радник митної служби 1 рангу» з травня 2016р;
зобов'язати Головне управління Держпраці в Одеській області визнати запис за № 35 недійсним та вчинити новий, коректний запис у трудову книжку НОМЕР_2 , відповідно до положень, передбачених Інструкцією № 58 затвердженою Наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.93 р. Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», про встановлення 4 (четвертого) рангу державного службовця з травня 2016р. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає, зокрема, вимогам, встановленим ст.ст. 122, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У даній справі позивач оскаржує дії Головного управління Держпраці в Одеській області, щодо не присвоєння 4 рангу державного службовця ОСОБА_1 , що відповідає спеціальному званню «Радник митної служби 1 рангу» з травня 2016 р.
Заявлені позовні вимоги необхідно оцінювати, як вимоги щодо проходження громадянами публічної служби.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, до суду позивач звернувся з даним позовом 11.11.2025 року (дата формування адміністративного позову в підсистемі «Електронний суд»).
Отже, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовними вимогами.
Згідно з ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що прохальна частина адміністративного позову містить прохання поновити строк звернення з позовною заявою та визнати поважними причини пропуску звернення.
У тексті позовної заяви позивач обґрунтовує причини пропуску звернення до суду посиланням на положення статті 233 КЗпП України у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак суд відхиляє дані посилання позивача, оскільки, як вже було зазначено, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Також позивач вказує, що дізнався про порушення своїх прав отримавши відповідь від НАДС на звернення від 02.04.2025.
Суд відхиляє вказані доводи, оскільки отримання відповіді на звернення зі спірного питання не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого він почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата прямо не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.02.2021 у справі № 800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції “повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд наголошує, що позивач був обізнаний про внесення в його трудову книжку НОМЕР_2 за № 35 від 31.05.2016 р. запису, про помилковість якого зазначає позивач.
Суд звертає увагу на те, що ранг державного службовця безпосередньо впливає на розмір грошового забезпечення, а саме на розмір щомісячної надбавки за ранг, а тому позивач, отримуючи щомісячне грошове забезпечення, починаючи з 01.05.2016 був обізнаний про його складові, однак до відповідача щодо неналежної виплати грошового забезпечення не звертався.
Отже, позивач з 01.01.2016 року був обізнаний про присвоєний йому ранг і повинен був без зайвих зволікань, в розумний строк звернутись до відповідача для вирішення спірного питання.
Отримання позивачем стаціонарно-амбулаторного лікування, на що посилається позивач як на причини пропуску строку, наведені у позовній заяві, суд оцінює як загальні, не пов'язані з конкретними обставинами, що стосуються саме позивача та свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк.
Отже, проаналізувавши доводи позивача, судом встановлено, що позивачем жодним чином не доведено неможливості своєчасного звернення до суду для захисту свої прав.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач оскаржує дії відповідача починаючи з 01.05.2016 року, а з цим позовом звернувся до суду лише 11.11.2025, тобто з пропуском місячного строку, беручи до уваги періодичний характер виплати грошового забезпечення, що включає в себе щомісячну надбавку за ранг, суддя дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим адміністративним позовом.
З урахуванням зазначеного, суд визнає неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, викладені у позовній заяві.
Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на зазначене суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву та повідомляє, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС України, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази цьому.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що, відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст.ст. 122, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук