Справа № 640/28316/20
18 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" до Київської митниці Держмитслужби, Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,-
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа № 640/28316/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" до Київської митниці Держмитслужби, в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA100030/2020/000006/2 від 25.06.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, Акту приймання-передачі від 29.01.2025 року,Розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 «Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ,нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 27.03.2025 року адміністративну справу №640/28316/20 розподілено судді Г.П. Самойлюк.
Ухвалою від 31.03.2025 року прийнято справу до провадження та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено про обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення про коригування митної вартості товарів, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.
Ухвалою від 15.04.2025 року клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача на належного у справі №640/28316/20 задоволено частково. Залучено в якості другого відповідача Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 30.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» (покупець) та Компанією «USOO S.P.A» продавець, Італія) був укладений Договір купівлі-продажу запасних частин №USCO/ZEPUKR/12/2017. Відповідно до умов Договору продавець зобов'язується продавати та поставляти, а покупець приймати та оплачувати запасні частини до будівельної та гірничодобувної техніки таких торгових марок як ITR, Caterpillar, Komatsu, Volvo, Hyundai згідно кількості та цін, зазначених в інвойсах.
Поставка обладнання здійснюється автомобільним або авіаційним транспортом на умовах Modena Італія (Інкотермс-2010) поетапно, окремими партіями, в строки і обсягах узгоджених Сторонами згідно умов цього Договору (пункт 2.1. Договору).
При поставці автомобільним або авіаційним транспортом, пункт відправки та умови поставки можуть відрізнятись (п. 2.2). Ціни на запасні частини визначаються за кожною окремою позицією в дійсному інвойсі Продавця (пункт 4.3.). Оплата кожної отриманої партії повинна бути здійснена протягом 60 календарних днів від дати інвойсу, за умови попередньої доставки та отримання запасних частин. Оплата має бути здійснена в Євро (пункт 4.4. Договору).
Для реалізації умов вказаного Договору купівлі-продажу у червні 2020 року позивачем подані для митного оформлення запасні частини до дорожньо-будівельної техніки ITR за митною декларацією «ІМ 40 ДЕ» № UA100030/2020/135931 від 25.06.2020 року.
Визначення митної вартості товарів за наданою до митного оформлення декларацією здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно ч. 10 ст. 58 МК України включала вартість товару згідно інвойсів № 000-7542/2020, 000-7543/2020 від 10.06.2020 року та вартість витрат на транспортування товарів згідно довідки (калькуляції) про транспортні витрати №2010292 від 24.06.2020 року до місця ввезення на митну територію України (умови поставки згідно договору БСА ІТ Модена).
До митної декларації був наданий комплект обов'язкових документів для визначення митної вартості товару, передбачений частинами 1,2 статті 53 Митного кодексу України, як-то: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний договір; інвойс, міжнародна товарно-транспортна накладна, довідка про транспортні витрати, копії договорів про перевезення.
Відповідно до протоколу обробки електронного документу 318002 електронним листом від 25.06.2020 митний орган зазначив про необхідність надання додаткових документів по митній вартості вантажу.
У відповідь на вказаний запит позивачем направлено заяву та надано всі наявні додаткові документи для підтвердження визначення митної вартості товару, зокрема було надано експортну декларацію, прайс- лист, рахунок на транспортно-експедиторські послуги та заявку на перевезення.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100030/2020/000006/2 від 25.06.2020 року.
Оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості №UA100030/2020/000006/2 від 25.06.2020 року встановлено, що під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією 25.06.2020 №ІІА100030/2020/135931 встановлено, що документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка сплачена. Так, згідно положень п.2.1 контракту від 30.12.2017 №и5СО/2ЕРІІКН/12/2017. оцінюваний товар продається в Україну на умовах поставки FCA-Modena. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Для підтвердження витрат на транспортування надана калькуляція про транспортні витрати 01.10.2019 № 012/19/SCH від ІП «Шерп ІЛС», а у наданій транспортній накладній CMR від 10.06.2020 № 8287/2020 перевізником зазначено МРР TREYD. Також, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно- експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов'язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. При митному оформленні оцінюваних товарів договір із експедитором не надавався. Також згідно пункту 5.6 зовнішньо-економічного договору від 30.12.17 № USCO/ZEPUKR/12/2017 зазначено, що Продавець одночасно з поставкою кожної партії запасних частин надає Покупцю разом з іншими документами експортну декларацію. Однак до митного оформлення вказаний документ не подано. Таким чином, складові митної вартості не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно).
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
Водночас, суд звертає увагу на те, що на підтвердження такої складової митної вартості товару як ціна товару позивачем було надано митному органу наступні документи: Договір №K/LLC/SCH-020/19 від 25.10.2019 на надання транспортно- експедиційних послуг; калькуляція транспортних витрат №2010292 від 24.06.2020 року; рахунок на транспортно-експедиторські послуги №2010292 від 24.06.2020; заявка на замовлення транспорту 2010292 від 10.06.2020р. згідно Договору № K/LLC/SCH-020/19 від 25.10.2019 на надання транспортно-експедиційних послуг; акт здачі -прийняття робіт (надання послуг) №2010292 від 25.06.2020р.; договір перевезення № 012/19/SCH від 01.10.2019 (між ТОВ «ШЕРП» та МПП «Трейд»); інвойси № 000-7542/2020, 000-7543/2020 від 10.06.2020 року; прайс лист від 10.06.2020р.; CMR №8287/2020 від 10.06.2020 року; договір купівлі-продажу запасних частин №USCO/ZEPUKR/12/2017 від 30.12.2017; додаткова угода №3 від 28.12.2018; копія митної декларації країни відправлення 20ITQTC1T0027339E2 від 10.06.2020.; сертифікати про походження товару А/0921680,А/0921681 від 12.06.2020; довідка банку за вих №МО/200818/2/БТ від 18.08.2020 року про оплату товару за ціною договору; звіт №166 про оцінку вартості товару - запасні частини до дорожньо-будівельної техніки Caterpillar, торгівельної марки ITR за комерційним інвойсом №000- 7542/2020 від 10.06.2020р.
Вказані документи не містили розбіжностей або ознак підробки та підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, в тому числі вартість перевезення, відсутність витрат на страхування та сплату роялті, включення вартості упакування до ціни товару.
Оскаржуване рішення не містить відомостей, які б спростовували зазначене.
За таких підстав та враховуючи, що будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA100030/2020/000006/2 від 25.06.2020 року.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2197,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (вул. Васильківська, 34, 3й поверх, м. Київ, 03022, Код ЄДРПОУ 30178004) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Гавела Вацлава, 8-А, м. Київ, 03124, Код ЄДРПОУ 43337359), Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA100030/2020/000006/2 від 25.06.2020 року.
Стягнути з Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (вул. Васильківська, 34, 3й поверх, м. Київ, 03022, Код ЄДРПОУ 30178004) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2197,00 грн. (дві тисячі сто дев'яносто сім гривень, 00 коп.)
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.