Рішення від 18.11.2025 по справі 420/27500/25

Справа № 420/27500/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в письмовому проваджені в приміщені суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Таїровської селищної ради (далі відповідач) №1219- VIII від 27 червня 2025 р. про надання дозволу ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення земельного сервітуту - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на обмежене платне користування земельною ділянкою., мотивуючи це тим, що 7 червня 2025р. за зверненням ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» Таїровська селищна рада ухвалила рішення №1219-VIII про надання дозволу ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення земельного сервітуту - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на обмежене платне користування земельною ділянкою. Таке рішення порушує права та законні інтереси ТОВ «Пальміра Капітал» як користувача земельної ділянки та власника нерухомого майна, яке на неї розташоване.

Земельна ділянка (кадастровий номер 5123755800:01:003:4841 площею 6.3614 га ) призначена для експлуатації та обслуговування під'їзних залізничних шляхів (12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту). На земельній ділянці розташована частина об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 558866851108): «Ділянка залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ - Паромна)» (далі за текстом ОНМ), який розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5123755800:01:002:3164 (2.888га); 5123755800:01:002:3165 (0.0764га); 5123755800:01:002:3165 (0.0764га); 5123755800:01:002:3166 (0.6043га); 5123755800:01:003:3924 (1.3502га); 5110800000:03:001:0115 (6.1386га); 5123755800:01:003:4841 (6.3618га).

Власником зазначеного ОНМ є ТОВ «Пальміра Капітал». Припинення права користування земельною ділянкою попереднім власником ОНМ - ДП «Одеська залізниця», та наявність права користування земельною ділянкою власником ОНМ - ПРАТ «Антарктика» встановлено та підтверджено фактичними обставинами, які встановлені постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2011 року у справі № 3-22/177-09-4676, якою припинено право користування ДП «Одеська залізниця» земельною ділянкою площею 12,24 га, у межах Овідіопольського району Одеської області за державним актом на право постійного користування землею І-ОД №000018 від 27.06.1997 року. Зазначена земельна ділянка площею 12,24 га складалася в тому числі із земельних ділянок з кадастровими номерами: 5123755800:01:002:3164 (2.888га); 5123755800:01:002:3165 (0.0764га); 5123755800:01:002:3165 (0.0764га); 5123755800:01:002:3166 (0.6043га); 5123755800:01:003:3924(1.3502га); 5123755800:01:003:4841 (6.3618га). 5110800000:03:001:0115 (6.1386га);

Після переходу права власності на ОНМ від ПРАТ «Антарктика» до ТОВ «Пальміра Капітал», до останнього перейшло і право користування земельною ділянкою на якій розташована під'їзна залізнична колія із залізничними спорудами, які входять до її складу (ст.120 ЗК України).

Стосовно наведених вище земельних ділянок, окрім ділянки кадастровий номер 5123755800:01:003:4841 (6.3618га), ТОВ «Пальміра Капітал» укладені договори оренди.

Стосовно ділянки кадастровий номер 5123755800:01:003:4841 (6.3618га) за зверненням ТОВ «Пальміра Капітал», Таїровська селищна рада рішенням № 777-VII від 14.11.2017 року надала ТОВ «Пальміра Капітал» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6.3614 га в довгострокову оренду для обслуговування та експлуатації розміщених на неї залізничних споруд.

Розроблений за замовленням ТОВ «Пальміра Капітал» проект землеустрою тривалий час перебував на розгляді та в 2025 році Таїровською селищною радою був відхилений і повернутий ТОВ «Пальміра Капітал» без затвердження. Відмова у затверджені проекту була обумовлена тим, що за позовом ТОВ «АГРОТРАНСЕРВІСБУД» рішенням окружного адміністративного суду від 14.12.2023р. у справі № 420/16235/23 зобов'язано Таїровську селищну раду вчинити дії у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами, державними стандартами на ділянці дороги у направленні із міста Одеса до с.Бурлача Балка, вдовж червоного бетонного забору до земельної ділянки за номером 11 по вул.Пивоварна в смт.Таїрове, Овідіопольського району Одеської області, яка пролягає вздовж залізничної колії і не перетинає її. Виконання цього рішення призвело до відмови у затвердженні вже розробленого за замовленням ТОВ «Пальміра Капітал» проекту землеустрою, оскільки виконання рішення суду у справі № 420/16235/23 вимагає зменшення розмірів та меж земельної ділянки кадастровий номер 5123755800:01:003:4841 площею 6.3618га для виділення із неї ділянки площею орієнтовно 0.9 га під автодорогу і відповідно, коригування наявного проекту землеустрою. Разом із цим, ТОВ «Пальміра Капітал» вже витрачені значні кошти як на розроблення відхиленого проекту землеустрою, так і на його коригування з метою забезпечення можливості виконання судового рішення від 14.12.2023р. у справі № 420/16235/23. Рішення відповідача №1219-VIII від 27 червня 2025р., яке має ознаки протиправності, призводить до відмови у затвердженні вже в відкоригованого проекту землеустрою та витрачання коштів на його додаткове коригування з урахуванням розробленого ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» на підставі протиправного рішення проекту землеустрою.

Крім того, зазначене рішення Відповідача призводить до ще більшого, ніж необхідне для виконання рішення суду у справі № 420/16235/23, зменшення земельної ділянки, якою користується ТОВ «Пальміра Капітал» для обслуговування розташованих на неї залізничних споруд.

При цьому, встановлення сервітуту за рішенням відповідача №1219-VIII від 27 червня 2025р. не призводить до забезпечення потреб ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» щодо проїзду до належної йому території, оскільки такий проїзд потребує перетинання належної ТОВ «Пальміра Капітал» залізничної колії у необладнаному залізничним переїздом місті і такий сервітут не розповсюджується на користування майном (залізнична колія) ТОВ «Пальміра Капітал» для проїзду до території ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД».

Встановлення земельного сервітуту за рішенням Відповідача, унеможливлює використання земельної ділянки для утримання та експлуатації належних ТОВ «Пальміра Капітал» залізничних споруд, тим паче, з огляду на незначну відстань (довжину) менше 10 метрів ділянки між автомобільною дорогою О161827 Курортна зона «Чорноморка» - Рибпорт - /М-27/ по вул. Приморській до залізничної колії з урахуванням смуги габаритів потягу.

Встановлення сервітуту унеможливлює подальший розвиток колійного господарства. Стає неможливою реконструкція під'їзної колії в зв'язку із збільшенням залізничних перевезень та/або перевезень спеціальних негабаритних вантажів з укладанням додаткової колії 9-а паралельно колії №9 з вимогами до габаритів Ссн згідно Правил технічної експлуатації залізниць України. Встановлення сервітуту унеможливлює проведення робіт з укладання скидної стрілки на додатковій колії для попередження самовільного виходу вагонів на інші колії, як це визначено п.3.5 Правила технічної експлуатації залізниць України.

У разі подальшого розвитку колійного господарства із встановленням скидної стрілки, що передбачає встановлення стрілочного поста, засобів освітлювання і т.і., наявність сервітуту унеможливлює такий розвиток та встановлення споруд та приладів, які є необхідними згідно Правил технічної експлуатації залізниць України.

Наведене обґрунтовує та доводить порушення прав та інтересів ТОВ «Пальміра Капітал» в зв'язку із прийняттям Відповідачем Рішення №1219-VIII від 27 червня 2025р., яке є протиправним та суперечить нормам земельного законодавства.

Земельна ділянка, про яку ідеться в рішенні, сформована, зареєстрована в ДЗК та має кадастровий номер 5123755800:01:003:4841, що доводиться витягом із ДЗК.

Проте, відповідно до ст.79-1 ЗК України за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок здійснюється формування ще не сформованих земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті).

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Формування земельної ділянки за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах території, на яку буде поширюватися право земельного сервітуту допускається тільки у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, не сформованих у земельну ділянку (ст.100 ЗК України).

Відтак, рішення відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення частини вже сформованої земельної ділянки з метою встановлення земельного сервітуту суперечить нормам ст.79-1 ЗК України.

Рішення відповідача, яке передбачає подальше укладення ним договору сервітуту на частку сформованої земельної ділянки без її поділу чи виділу, як власником земельної ділянки, а не землекористувачем, яким є ТОВ «Пальміра Капітал» суперечить наведеним нормам.

Відповідно до ст.102 ЗК України, дія земельного сервітуту підлягає припиненню коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Отримані від відповідача документи, які стали підставою та якими обґрунтовано рішення, також доводять його протиправність з огляду на наступне.

Рішення прийнято за відсутності документів, які обґрунтовують і доводять відсутність забезпечення проїзду до території ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» іншим шляхом, без встановлення сервітуту на частині земельної ділянки із кадастровим номером 5123755800:01:003:4841, користувачем якої є ТОВ «Пальміра Капітал».

Серед документів, на підставі яких приймалось спірне рішення, відсутні документи щодо користування ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» земельною ділянкою, для проїзду до якої вимагається встановлення сервітуту, зокрема договір оренди.

Зміст рішення не містить переліку розглянутих документів, мотивів та обґрунтувань його прийняття. В рішенні також не міститься кадастрового номеру земельної ділянки, на якій планується встановлення сервітуту, хоча такий номер (5123755800:01:003:4841) зазначений в документах, на підставі яких приймалось рішення.

За наведених обставин, рішення Таїровської селищної ради №1219-VIII про надання дозволу ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення земельного сервітуту - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на обмежене платне користування земельною ділянкою від 27 червня 2025р. не може вважатися законним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суді від 18.08.2025 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою судді від 26.08.2025 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 10.11.2025 р. у задоволенні клопотання представника позивача про залучення третьої особи відмовлено.

Відповідач надав до суду відзив у якому вимоги не визнав, та вказав, що у вересні 2024 року ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» звернулося до Таїровської селищної ради з заявою про встановлення земельного сервітуту, який передбачає використання земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:003:4841 загальною площею 6,3618 га, цільове призначення - 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

Орієнтовну площа земельної ділянки, на якій передбачається встановлення земельного сервітуту 0,0314 га, строком на 10 (десять) років, місцерозташування якої: вул. Пивоварна, 12, селище Таїрове, Одеський район, Одеська область.

Розглянувши заяву, що надійшла на адресу селищної ради, відповідачем було прийнято рішення від 17.09.2024р. №936-VІІІ "Про відмову у наданні дозволу ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" на укладання договору про встановлення земельного сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху по земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:01:003:4841), загальною площею 6,3618га, цільове призначення - 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, орієнтовну площа земельної ділянки, на якій передбачається встановлення земельного сервітуту 0,0314 га, строком на 10 (десять) років, місцерозташування якої: вул.Пивоварна, 12, селище Таїрове, Одеський район, Одеська область".

В подальшому ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Таїровської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

07.03.2025 року Одеським окружним адміністративним судом було прийнято рішення у справі №420/32967/24 яким частково задоволено позовні вимоги ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД»: Визнано протиправним та скасовано рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 17.09.2024 р. №936-VIII "Про відмову у наданні дозволу ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" на укладання договору про встановлення земельного сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху по земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:01:003:4841), загальною площею 6,3618 га, цільове призначення - 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, орієнтовну площа земельної ділянки, на якій передбачається встановлення земельного сервітуту 0,0314га, строком на 10 (десять) років, місцерозташування якої: вул.Пивоварна, 12, селище Таїрове, Одеський район, Одеська область";

Зобов'язано Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області повторно розглянути заяву ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" від 21.07.2024р. про надання дозволу ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" на укладання договору про встановлення земельного сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху по земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:01:003:4841), загальною площею 6,3618 га, цільове призначення - 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, орієнтовну площа земельної ділянки, на якій передбачається встановлення земельного сервітуту 0,0314 га, строком на 10 (десять) років, місцерозташування якої: вул.Пивоварна, 12, селище Таїрове, Одеський район, Одеська область, та прийняти відповідне рішення, передбачене ч.3 ст.124-1 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків, викладених у рішенні.

На виконання судового рішення у справі №420/32967/24 Таїровською селищною радою у добровільному порядку було винесено рішення №1219 VІІІ від 27.06.2025 року «Про надання дозволу ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою встановлення земельного сервітуту». Оскаржуване ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» рішення було винесено з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Однією з основних ознак сервітуту, який підлягає встановленню за рішенням суду, є неможливість задоволення такої потреби у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягнути згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Виходячи із сутності сервітуту обсяг користування чужим майном повинен бути чітко окреслений, оскільки обмеження права власності особи на майно, щодо якого встановлено сервітут, не позбавляє власника продовжувати використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто можливості здійснення правомочностей володіння, користування, розпорядження майном у межах, не обтяжених сервітутом (ч.3 ст.98 ЗК України, ч.5 ст.403 ЦК України). На виконання вимог законодавства України селищною радою було досліджено наданий ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» пакет документів, а також обставини, викладені у відповідній заяві та зроблено висновок про необхідність надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Таким чином, 27.06.2025 року було винесено рішення № 1219-VIII «Про надання дозволу ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою встановлення земельного сервітуту», при винесені оскаржуваного рішення селищною радою також були враховані наступні обставини:

По - перше, ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» у 2017 році зверталася до Таїровської селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки заг. орієнтованою площею 6,3618 га в довгострокову оренду.

На той момент, селищною радою було винесено рішення від 14.11.2017 року №777-VII та ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» було надано відповідний дозвіл, разом з тим, у п. 4.2 та п. 4.3 відповідного рішення:

«Рекомендувати землевпорядній організації, обраній ТОВ «Пальміра Капітал» для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: 4.2 Передбачити проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду «Пальміра Капітал», встановлення земельних сервітутів, обмежень (обтяжень) у використанні земель, пов'язаних із наявністю на земельній ділянці орієнтовною площею 6,3618 га мереж інженерних комунікацій (водопроводів), ліній електропередач, кабелів зв'язку тощо), шляхів сполучення (автодорога Одеса- Іллічівськ, асфальтований переїзд через залізничні шляхи до земельної ділянки іншого землекористувача), які перебувають у власності, користуванні або знаходяться на балансі інших юридичних осіб;

4.3. Долучити до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки матеріали, що обґрунтовують розмір, площу та місце, розташування частин земельної ділянки, на які поширюється право сервітуту, встановлюється обмеження (обтяження) у використанні земель, у відповідності до чинних нормативно-правових актів.»

А відтак, серед вимог до потенційного землекористувача ще на той момент ставилась задача щодо оформлення сервітуту, у тому числі, до території Спецавтоцентру, який проходить через залізничну колію, що належить Позивачу.

2025 року ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» звернулася до селищної ради з заявою про затвердження документації з землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки. Рішенням Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 21.02.2025 року №1100-VІІІ було відмовлено ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» у затвердженні проекту землеустрою, у зв'язку з його невідповідністю затвердженій містобудівній документації та планувальним рішенням, а саме: «вищезазначена земельна ділянка частково співпадає з об'єктом будівництва «Нове будівництво дороги від вул. Пивоварна до вул. Старої Люстдорфської дороги вздовж залізничної колії та траси М-27 на масиві 20 смт. Таїрове Одеського району, Одеської області». На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 р. по справі N420/155/23, Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області зобов'язано вчинити дії в межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами, державними стандартами та нормативами по вул. Пивоварній, що в смт Таїрове, Одеського району Одеської області.

Разом з тим, будівництво дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами, державними стандартами та нормами по вул. Пивоварній смт. Таїрове Одеського району Одеської області, є суспільною необхідністю.».

Таким чином, наразі ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» не має жодного відношення до земельної ділянки, яка потенційно буде надана у користування третій особі.

Наразі у ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» немає можливості альтернативного заїзду на територію Спецавтоцентру, оскільки селищною радою рішення у справах №420/16235/23 та №420/155/23 виконані не були.

Вищезгаданими рішеннями селищну раду було зобов'язано здійснити будівництво дорожнього покриття по вулиці Пивоварній.

Наразі виконуються дії щодо здійснення будівництва в рамках мирової угоди, підписаної між Таїровською селищною радою, ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» та ОСОБА_1 .

Разом з тим, фактично, станом на дату винесення оскаржуваного рішення альтернативного під'їзду до Спецавтоцентру дійсно не було.

Зауважує на тому, що у селищної ради були наявні вагомі підстави для винесення оскаржуваного рішення, що вказує на протиправність вимог, заявлених ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ».

Позивач надав відповідь на відзив у якому вказує, що наявність судових рішень справи №420/16235/23 та №420/155/23, що набрали законну силу і є обов'язковими до виконання відповідно до ст. 129-1 Конституції України, спростовує висновок відповідача про відсутність будь-якого іншого способу задоволення потреби ТОВ «Агротранссервісбуд» у проїзді до Спецавтоцентру ніж через належну Таїровській селищній раді земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:01:003:4841, на якій розташована залізнична колія.

Таїровська селищна рада відхилила ТОВ «Пальміра Капітал» проект землеустрою саме з огляду на необхідність його коригування щодо виключення площі та меж земельної ділянки, необхідної для будівництва дорожнього полотна на наявному шляху, який не перетинає залізничну колію, а саме від вул. Пивоварна до вул. Старої Люстдорфської дороги вздовж залізничної колії та траси М-27 на масиві 20 смт. Таїрове Одеського району, Одеської області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 р. по справі N 420/155/23, а також уклала мирову угоду із визначенням умов будівництва та розпочала проектування.

Крім того, мирова угода підписана відповідачем, ТОВ «Агротранссервісбуд» та учасником справи N 420/155/23 від 13.08.2025 року доводить наявність можливості задоволення потреби ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» в проїзді до своєї території без встановлення земельного сервітуту та без втручання в права власника залізничних колій щодо користування земельною ділянкою земель залізничного транспорту внаслідок встановлення земельного сервітуту.

Будь-які будівлі, споруди ТОВ «Агротранссервісбуд» на земельній ділянці з кадастровим номером 5123755800:01:003:4841 відсутні.

Належний ТОВ «Агротранссервісбуд» на праві власності об'єкт нерухомості - Спецавтоцентр розташований на іншій земельній ділянці з кадастровим номером 5123755800:01:003:0422. В складі належного позивачу об'єкту нерухомого майна - ділянки залізничної колії залізничний переїзд відсутній, власником залізничної споруди залізничний переїзд не створювався, не обліковується, ТОВ «ЧРП» - орендарем залізничний переїзд не експлуатується.

Технологічний проїзд № 2 не вважається залізничним переїздом у розумінні п.п. 2.1.-2.3 Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 січня 2007 р. N 54.

Виходячи з норм чинного законодавства, є неприпустимим та безпідставним визначати залізничним переїздом будь-який настіл між залізничними рейками тільки тому, що це місце знаходиться на території, яка документально ще не оформлена як територія підприємства - власника залізничної колії.

Наявними в матеріалах справи документами з інвентаризації, паспортизації та обліку залізничних споруд, які належать позивачеві, доводиться відсутність залізничного переїзду на залізничній колії.

Так саме, в справі відсутні докази існування автомобільної дороги або вулиці, яка перетинає залізничну колію. З кадастрової карти (https://kadastrova-karta.com) вбачається, що місце перетину із залізничною колією не є автодорогою або вулицею. Вулиця Пивоварна також розташована паралельно залізничній колії та не перехрещується із нею. Ділянка місцевості, по якій пролягає залізнична колія, знаходиться між паралельними вулицями Приморська та Пивоварна, які не з'єднуються між собою. Листом Таїровської селищної ради від 30.01.25р №13/02-07 (копія листа додається), якій належить земельна ділянка та яка здійснює управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг в цьому населеному пункті (ст.19 ЗУ «Про автомобільні дороги), доводиться, що земельна ділянка під будівництво автодороги на земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:01:003:4841) не відводилась, документи щодо будівництва та введення до експлуатації такої дороги, яка перетинає залізничну колію, відсутні.

Листом служби автомобільних доріг від 14.04.2025 № 330-25 доводиться відсутність перехрещення автодороги місцевого значення О161827 Курортна зона - Чорноморка - Рибпорт - /М-27/, яка розташована паралельно залізничній колії, з цією колією, та будь-яких примикань до складу дороги М-27.

В постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/27954/23, на яку посилається відповідач у відзиві, наведено саме оцінне судження, щодо статусу наявного місця перетинання залізничної колії, яке зроблене судом під час зіставлення певних фактів з нормами права, що не є тотожнім встановлення факту, та не має преюдиційного значення.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/27954/23 не досліджував і так саме не зазначав в судовому рішенні, чи встановлено ним факт перетинання автодорогою місцевого значення О161827 Курортна зона - Чорноморка - Рибпорт - /M- 27/ або невід'ємною частиною цієї дороги залізничної колії, і чи саме ця дорога призначена для під'їзду до виробничих потужностей ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД". Враховуючи непорушність права власності, встановлену ч. 1 ст. 321 ЦК України, завдання адміністративного судочинства, визначені ст. 2 КАС України, висновок, зроблений П'ятим апеляційним адміністративним судом в постанові від 16.07.2024 р. у справі №420/27954/23 про те, що «спірний переїзд не реалізований власником залізничної колії як технологічний ...» а також про те, що «наявність таких дорожніх знаків перед спірним переїздом, свідчить про те, що останній має статус нерегульованого залізничного переїзду ...» свідчить про грубе порушення цим судом апеляційної інстанції чинного законодавства, прав та інтересів позивача - власника колії. Встановлення земельного сервітуту у вигляді права проїзду транспортним засобом, за загальним правилом, є можливим у разі, якщо на земельній ділянці вже наявний шлях для проїзду.

В контексті земельних відносин, "наявний шлях" може стосуватися існуючого шляху, який використовується для проїзду або проходу через земельну ділянку, і може бути як законним, так і незаконним.

"Наявний шлях" може бути незаконним шляхом, якщо він не має юридичного обґрунтування, наприклад, якщо він був самовільно прокладений, в тому числі за відсутності відповідного дозволу власника землі та без будівництва у визначеному законом порядку автодороги, введення її до експлуатації. Зокрема п. 1.10. Правил дорожнього руху визначає, що автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, яка призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

Відтак, у разі застосування до довільно накатаної дороги (колії) на земельній ділянці, яка не відведена для будівництва та експлуатації дороги, і така дорога не будувалась, не має дорожнього полотна та інших елементів дороги, терміну «наявний шлях», слід розуміти, що такий наявний шлях є незаконним. До такого незаконного шляху не можуть застосовуватися норми законодавства, які застосовуються до вулиць і доріг, які улаштовані та експлуатуються відповідно до норм законодавства. Користуватися та експлуатувати такий незаконний шлях для проїзду автотранспорту, в тому числі перетинати залізничну колію, можливо лише після виконання низки умов: відведення у встановленому законом порядку земельної ділянки для будівництва і експлуатації автодороги; проектування, будівництво та прийняття в експлуатацію у визначеному законом порядку такої автодороги.

Чинне законодавство не передбачає встановлення сервітута на земельну ділянку, по якій пролягає вулиця та/або автодорога в межах населеного пункту, які створюють мережу вулиць і доріг населених пунктів, так саме, як і встановлення сервітуту на вулиці та/або автодороги в населеному пункті.

Таким чином, наявність рішення Таїровської сільради від 27.06.25р. №1219-VIII доводить відсутність вулиці або автодороги загального користування для проїзду до території ТОВ «АГРОТРАНСЕРВІСБУД» із перетинанням залізничної колії та залізничного переїзду.

Від представника третьої особи до суду надійшли пояснення у яких він вважає, що позов не підлягає задоволенню та вказує, що ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна Спецавтоцентр, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 11, та розташований на земельній ділянці загальною площею 4,6797 га кадастровий номер 51237555800:01:003:0422 (надалі за текстом Спецавтоцентр).

Станом на сьогоднішній день ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» значно обмежений у праві користуванням належним йому на праві приватної власності нерухомим майном - Спецавтоцентром.

Відтак, задля доступу до власного майна Товариство має 2 варіанти:

- заїзд до Спецавтоцентру через ділянку дороги у напрямку із міста Одеса до с.Бурлача Балка, вздовж червоного бетонного забору до земельної ділянки за номером 11 по вул. Пивоварна в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області.

Проте, на даній ділянці дороги повністю відсутнє дорожнє покриття (фото - таблиця додається), що ускладнює пересування нею у будь - якому випадку, тим паче, ситуація посилюється у непогоду, коли через зливу або сніг відповідна ділянка дороги перетворюється у фактично непрохідну ані для автомобільного транспорту, ані для пішоходів.

У зв'язку з цим, ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» також неодноразово звертався до селищної ради зі зверненнями щодо будівництва дорожнього покриття на згаданій вище ділянці дороги. Не отримавши жодного конструктивного діалогу з боку селищної ради та зіткнувшись з протиправною бездіяльністю з її боку товариство звернулося до суду з адміністративним позовом, за результатами чого було відкрито провадження у справі №420/16235/23.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2023року у справі № 420/16235/23, залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 року було зобов'язано Таїровську селищну раду вчинити дії у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами, державними стандартами та нормами на ділянці дороги у направленні із міста Одеса до с. Бурлача Балка, вздовж червоного бетонного забору до земельної ділянки за номером 11 по вул. Пивоварна в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області.

Станом на сьогоднішній день, не дивлячись на перебування рішення у справі №420/16235/23 на примусовому виконанні Боржник не вчиняє жодних дій спрямованих на будівництво дорожнього покриття, у зв'язку з чим Товариство вимушене шукати інші шляхи вирішення виниклої проблеми. Використовуючи під'їзну дорогу, яка проходить через залізничну колію, яка на праві приватної власності належить ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» та наразі перебуває у користуванні ТОВ «ЧРП» та є відгалуженням від автомобільної дороги загального користування державного значення (О161827 Курортна зона -Чорноморка - Рибпорт - / М-27/).

Вказує, що ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» набуло право власності на «Спецавтоцентр» у 2019 році задля провадження господарської діяльності, проте, через непридатний для використання стан комунального майна, а саме доріг, які ведуть до Спецавтоцентру провадження цієї діяльності стало фактично неможливим, у зв'язку з чим, протягом останніх декількох років Товариство постійно зверталося до селищної ради зі зверненнями щодо приведення у придатний для використання стан під'їзної дороги до Спецавтоцентру та ділянки дороги у направленні із міста Одеса до с. Бурлача Балка, вздовж червоного бетонного забору до земельної ділянки за номером 11 по вул. Пивоварна в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області.

Першочергово, ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» звернулися до суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії до Таїровської селищної ради, у зв'язку з тим Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 року у справі № 420/32967/24 позовні вимоги ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 17.09.2024 р. № 936-VIII "Про відмову у наданні дозволу ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" на укладання договору про встановлення земельного сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху по земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:01:003:4841), загальною площею 6,3618 га, цільове призначення - 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, орієнтовну площа земельної ділянки, на якій передбачається встановлення земельного сервітуту 0,0314 га, строком на 10 (десять) років, місцерозташування якої: вул.Пивоварна, 12, селище Таїрове, Одеський район, Одеська область";

Зобов'язано Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області (565496, Одеська область, Одеський район, селище Таїрове, вул.Перемоги, буд.27, код ЄДРПОУ 05582159) повторно розглянути заяву ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" від 21.07.2024 р. про надання дозволу ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" на укладання договору про встановлення земельного сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху по земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:01:003:4841), загальною площею 6,3618 га, цільове призначення - 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, орієнтовну площа земельної ділянки, на якій передбачається встановлення земельного сервітуту 0,0314 га, строком на 10 (десять) років, місцерозташування якої: вул.Пивоварна, 12, селище Таїрове, Одеський район, Одеська область, та прийняти відповідне рішення, передбачене ч.3 ст.124-1 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків, викладених у рішенні.

На виконання судового рішення у справі № 420/32967/24 Таїровською селищною радою у добровільному порядку було винесено рішення № 1219-VIII від 27.06.2025 року «Про надання дозволу ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою встановлення земельного сервітуту».

Враховуючи факт того, що селищна рада продовжує ігнорувати усі звернення Товариства, а також вимоги судових рішень, якими останніх зобов'язано вчиняти дії, спрямовані на будівництво дорожнього покриття Товариство намагається власноруч забезпечити для себе безпечні та ефективні умови використання власного майна, що зумовило звернення до суду з заявою про встановлення земельного сервітуту.

Обставини, встановлені постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 року по справі №420/27954/24 спростовують доводи ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» стосовно відсутності у третьої особи правових підстав для перетину залізничної колії у місці, де її перетинає під'їзна дорога до Спецавтоцентру.

Згідно до п.п. 4.2., 4.3. Рішення №M777-VII 23 сесії VII скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 14 листопада 2017 року «Про надання дозволу ТОВ "Пальміра Капітал" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,3618 га в довгострокову оренду», визначено, наступне: передбачити проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду «Пальміра Капітал», встановлення земельних сервітутів, обмежень (обтяжень) у використанні земель, пов'язаних із наявністю на земельній ділянці орієнтовною площею 6,3618 га мереж інженерних комунікацій (водопроводів, ліній електропередач, кабелів зв'язку тощо), шляхів сполучення (автодорога Одеса- Іллічівськ, асфальтований переїзд через залізничні шляхи до земельної ділянки іншого землекористувача), які перебувають у власності, користуванні або знаходяться на балансі інших юридичних осіб (п.4.2).

Долучити до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки матеріали, що обґрунтовують розмір, площу та місце розташування частин земельної ділянки, на які поширюється право сервітуту, встановлюється обмеження (обтяження) у використанні земель, у відповідності до чинних нормативно-правових актів (п.4.2).

З вказаного аркушу №107 Проекту «Експлікація земельних угідь» вбачається, що сервітут №7 є саме під'їзною дорогою яка належить ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД», що підтверджується наступним.

На вказаному документі зображено опис меж: Серед іншого межа: Д-Е землі Таїровської селищної ради. Межа Е-Є землі ТОВ «АВПРОМ-ЮГ»

Згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі речових прав ТОВ «АВПРОМ-ЮГ» зареєстровано речове право - право оренди земельної ділянки з земель Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, щодо земельної ділянки кадастровий номер 5123755800:01:003:4029.

Тобто, твердження Позивача щодо фактичної відсутності під'їзної дороги до Спецавтоцентру спростовуються проектом землеустрою, який був виготовлений власником залізничної копії, у якому останній передбачає, «асфальтований переїзд через залізничні шляхи до земельної ділянки іншого землекористувача».

Таким чином, в межах розгляду даної справи Позивач намагається маніпулювати дійсними обставинами справи, коли наголошує на тому, що оскаржуване рішення селищної ради порушує їх права, оскільки фактично ще у 2017 році ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» були обізнані про необхідність забезпечення асфальтованого переїзду через залізничні шляхи до земельної ділянки іншого землекористувача.

Звертає увагу на те, що ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» звернулася до селищної ради задля розроблення власного проекту землеустрою з метою отримання земельної ділянки площею 6,3618 га в оренду.

Рішенням від 14.11.2017 року ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» було надано відповідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою, разом з тим, визначено перелік зауважень, які мають бути враховані при його розробці, серед яких й містилась вимога щодо передбачення права сервітуту.

Разом з тим, до моменту звернення ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» з власною заявою про встановлення земельного сервітуту, Позивач взагалі не згадував про свій намір отримати у довгострокову оренду земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пивоварна, буд. 12.

Вказує, що жодним нормативно - правовим актом не врегульовано питання щодо пакету документів, який подається разом з заявою про встановлення земельного сервітуту. Зокрема, ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» вказує на те, що ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» не було подано документів, що підтверджують право користування ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» відповідною земельною ділянкою.

Проте, наголошує на тому, що метою звернення з заявою про встановлення земельного сервітуту й є отримання в якості результатів цих документів. Таким чином, у чинному законодавстві відсутня вимога щодо надання документів, підтверджуючих наявність права користування земельною ділянкою, стосовно якої просить надати сервітут.

У даному випадку ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД», як власник суміжної земельної ділянки та об'єкту нерухомого майна, розташованого на ній, користуючись своїм правом, намагається домогтися оформлення належним чином свого права користування земельною ділянкою, задля того аби безперешкодно користуватися під'їзною дорогою до Спецавтоцентру.

Земельний кодекс України не містить положень, які б забороняли звертатися до органів місцевого самоврядування задля того аби здійснити оформлення права користування на вже сформовану земельну ділянку.

Положення на які посилається у своїй позовній заяві ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» фактично не містяться у Земельному кодексі України, а відтак, відповідне зауваження не має бути прийнятим до уваги.

У своїй позовній заяві ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» зазначає, що зміст оскаржуваного рішення «не містить переліку розглянутих документів, мотивів та обґрунтування його прийняття». Разом з тим, ані Закон України «Про місцеве самоврядування» ані будь - який інший нормативно - правовий акт не містить вимог до рішення сільської ради, не визначає обов'язкових вимог щодо положень, які мають міститися у ньому.

Таким чином, відповідні зауваження Позивача також є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги.

Від представника позивача до суду надійшли заперечення на пояснення третьої особи у яких вказує, що твердження третьої особи про нездійснення дій щодо будівництва дорожнього покриття на цьому шляху спростовується фактом укладання мирової угоди, яка надана позивачем до суду, та викладеними в угоді умовами. ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» не заперечує наявність шляху для проїзду до належної йому території без перетинання залізничної колії та способу забезпечення його потреби у користуванні своїм майном без встановлення сервітуту, визнаючи, що такий спосіб потребує певних зусиль та фінансових витрат, здійснювати які ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» не бажає, намагаючись накласти обтяження на права інших осіб шляхом встановлення сервітуту та використання чужої залізничної колії для проїзду.

ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» стверджує про альтернативну можливість «використовування під'їзну дорогу, яка проходить через залізничну колію, яка на праві приватної власності належить ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» та наразі перебуває у користуванні ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ»» наводить неправдиві відомості про те, що така дорога є відгалуженням від автомобільної дороги загального користування державного значення (О161827 Курортна зона - Чорноморка - Рибпорт - / М-27/).

Таке твердження ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД», що через залізничну колію проходить під'їзна дорога, яка є відгалуженням від автомобільної дороги загального користування державного значення (О161827 Курортна зона -Чорноморка - Рибпорт-/ М-27/), спростовується наданим до суду позивачем листом ДП «Служба місцевих автомобільних доріг», в якому зазначено що автомобільна дорога загального користування державного значення (О161827 Курортна зона -Чорноморка - Рибпорт -/ М-27/) не перетинає залізничну колію і не має доріг відгалуження, які перетинають залізничну колію і які були б призначені для проїзду до території ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД».

Так саме, не відповідає дійсності і те, що в місті, в якому вимагається встановлення земельного сервітуту, взагалі є якась під'їзна дорога.

ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» не надано до суду та в справі не має жодного доказу на доведення факту відведення земельної ділянки для будівництва такої під'їзної дороги із визначенням її меж, факту її будівництва, введення до експлуатації, утримання, паспортизації, обліку та відомостей про особу, яка таку дорогу утримує та забезпечує її експлуатацію.

Єдине, чим ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» доводить існування під'їзної дороги до своєї території з перетинанням залізничної колії, це посиланням на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 420/27954/24.

Та висновок суду не тотожній встановленню судом факту наявності та приналежності ТОВ «Пальміра Капітал» саме залізничного переїзду. Враховуючи факт того, що залізничний переїзд на місті, яке обліковується власником як технологічний проїзд №2, не будувався, до експлуатації не приймався, як залізничний переїзд не обладнувався та не експлуатується, не паспортизується і не обліковується як залізничний переїзд, наведений висновок П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/27954/24 не призводить до висновку та не доводить, що нереалізована власником як технологічний проїзд споруда (плити покриття між залізничними рейками), є саме залізничним переїздом.

Без наявності розпорядчих, дозвільних та технічних документів визначення місця на залізничній колії, яке має міжрейкове покриття, залізничним переїздом, є неприпустимим та протиправним. Так саме, як і без встановлення факту, що це місто за своїми наявними технічними та експлуатаційними характеристиками відповідає вимогам, які згідно до норм чинного законодавства висуваються до улаштування та експлуатації залізничних переїздів.

Проте, докази існування на належній ТОВ «Пальміра Капітал» залізничній колії в місті, де наявне покриття між залізничними рейками, залізничного переїзду певної категорії в справі відсутні.

Наявність лише певного покриття між залізничними рейками, не є достатнім для визначення цього міста як «залізничний переїзд», якщо такий залізничний переїзд власником не будувався, не експлуатується, не облаштовувався, не обліковується, та відсутні докази наявності інших технічних приладів та ознак, які відповідно до законодавства необхідні для будівництва та експлуатації залізничного переїзду певної категорії.

висновку апеляційний суд зазначає, що шлагбаум може бути встановлений лише на автомобільній дорозі перед залізничним переїздом. Разом із цим, апеляційний суд не встановив підстав для встановлення шлагбауму саме з огляду на те, що суд не встановив факту наявності залізничного переїзду, так саме, як і автомобільної дороги, хоча і зазначив, що як технологічний проїзд наявне покриття між залізничними рейками власником не реалізовано.

Обставини, встановлені постановою апеляційного суду від 16.07.2024 року жодним чином не спростовують наведене та доводи ТОВ «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» стосовно відсутності правових підстав для перетину автотранспортом залізничної колії у необладнаному залізничним переїздом місті, яке ТОВ «АГРОТРАНСЕРВІСБУД» безпідставно вважає під'їзною дорогою до території Спецавтоцентру.

Посилання ТОВ «АГРОТРАНСЕРВІСБУД» на «першочерговий проект землеустрою, виготовлений позивачем», є недоречним та не повинно прийматися судом до уваги з огляду на те, що такий проект не було затверджено, Таїровська селищна рада його відхилила, та він не набув юридичної сили. Відтак, такий проект не може вважатися доказом. Тим паче, що проект розроблявся ще до того, як між ТОВ «АГРОТРАНСЕРВІСБУД» та Таїровською селищною радою узгоджено питання задоволення потреб ТОВ «АГРОТРАНСЕРВІСБУД» проїзду до своєї території по іншому наявному шляху із будівництвом на ньому відповідного дорожнього покриття.

Також зазначає, що пояснення ТОВ «АГРОТРАНСЕРВІСБУД» щодо правомірності винесеного Таїровською селищною радою рішення не містять спростовувань доводів та обґрунтувань недотримання Відповідачем норм законодавства, які наведені в позові, а містять лише загальні обґрунтування права осіб на встановлення сервітуту, без врахування правовідносин та дій відповідача в цій справі. Рішення у справі № 420/35951/24 оскаржено в апеляційному порядку та не набуло чинності, що виключає його врахування під час розгляду справи.

Правомірність погодження проекту організації дорожнього руху за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, вул. Пивоварна, буд. 11 наразі оскаржується, та відповідно такий проект та копія ситуаційного плану М 1:5000 організації дорожнього руху за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, вул. Пивоварна, буд. 11 не повинні враховуватися судом до набрання чинності рішення суду у справі № 420/35951/24.

Аркушу №107 з Проекту землеустрою ТОВ «Пальміра капітал» виготовленого на виконання рішення Таїровської селищної ради щодо відведення земельної ділянки кадастровий №5123755800:01:003:4841 не повинен враховуватися судом, оскільки в його затверджені у складі проекту Таїровською селищною радою відмовлено, а відтак, ці документи не мають юридичного значення та не можуть вважатися доказом.

Ухвалою суду від 17.11.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивач про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

У вересні 2024 року ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» звернулося до Таїровської селищної ради з заявою про встановлення земельного сервітуту, який передбачає використання земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:003:4841 загальною площею 6,3618 га, цільове призначення - 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

Розглянувши заяву, що надійшла на адресу селищної ради, відповідачем було прийнято рішення від 17.09.2024р. №936 -VІІІ "Про відмову у наданні дозволу ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" на укладання договору про встановлення земельного сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху по земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:01:003:4841), загальною площею 6,3618га, цільове призначення - 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, орієнтовну площа земельної ділянки, на якій передбачається встановлення земельного сервітуту 0,0314 га, строком на 10 (десять) років, місцерозташування якої: вул.Пивоварна, 12, селище Таїрове, Одеський район, Одеська область".

ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» (далі третя особа) не погодилась із вищевказаним рішенням та звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Таїровської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

07.03.2025 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №420/32967/24 яким частково задоволено позовні вимоги ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД»: Визнано протиправним та скасовано рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 17.09.2024 р. №936-VIII "Про відмову у наданні дозволу ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" на укладання договору про встановлення земельного сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху по земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:01:003:4841), загальною площею 6,3618 га, цільове призначення - 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, орієнтовну площа земельної ділянки, на якій передбачається встановлення земельного сервітуту 0,0314га, строком на 10 (десять) років, місцерозташування якої: вул.Пивоварна, 12, селище Таїрове, Одеський район, Одеська область";

Вказане рішення не набрало законної сили.

20.06.2025 року третя особа подала до Таїровської селищної ради заяву вх.№376/06-01 у якому просило надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення сервітуту -право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, по земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:003:4841) загальною площею 6,3618га цільове призначення -12.01 на якій передбачається встановлення земельного сервітуту 0,0314 га місцерозташування якої вул.Пивоварна 12 селище Таїрове Одеський район Одеська область.

За результатом розгляду вказаної заяви відповідачем було винесено рішення №1219 -VІІІ від 27.06.2025 року «Про надання дозволу ТОВ «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою встановлення земельного сервітуту», яким третій особі наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення земельного сервітуту -право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на обмежене платне користування земельною ділянкою, із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності Таїровської селищної ради в селище Таїрове по вул.Пивоварна Одеського району Одеської області орієнтованою площею 0,03га згідно з графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Розроблений в порядку встановленому законодавством проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати для затвердження до Таїровської селищної ради.

З вказаним рішенням відповідача позивач не погодився та вважає його таким, що порушує його права як користувача земельної ділянки на частину якої можуть безпідставно встановити земельний сервітут для третьої особи та звернувся до суду з позовом.

Джерела права та висновки суду.

У відповідності до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зауважує що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії (інші назви: «індивідуальний акт», «правозастосовний акт», «акт застосування норм права», «індивідуально-правовий акт») є результатом застосування юридичних норм, установлених в акті нормативно-правовому. Тому акт індивідуальної дії є формально обов'язковим для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; вміщує індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресата цього акту; розрахований на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому його юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.

Згідно статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до статті 98 ЗКУ право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються у разі встановлення земельних сервітутів на земельній ділянці державної, комунальної власності, що сформована відповідно до частини третьої статті 100 цього Кодексу з метою встановлення земельного сервітуту.

Згідно статті 99 ЗКУ власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

Згідно статті 100 ЗКУ сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Істотними умовами договору про встановлення земельного сервітуту є:

обсяг прав сервітуарія щодо користування земельною ділянкою (її частиною);

кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут;

розмір та порядок внесення плати за встановлення сервітуту (крім випадків встановлення безоплатного сервітуту);

строк дії сервітуту.

У разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, не сформованих у земельну ділянку, допускається формування земельної ділянки в межах території, на яку буде поширюватися право земельного сервітуту.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.101 ЗКУ власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Згідно статті 124-1 ЗКУ особа, заінтересована у встановленні земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, звертається з заявою у разі, якщо:

а) земельна ділянка не передана у користування або у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях, не сформованих у земельні ділянки, - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності;

б) земельна ділянка перебуває у користуванні - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності, або до землекористувача.

У заяві має бути зазначена мета встановлення земельного сервітуту.

До заяви додаються:

а) копії документів, що підтверджують право власності заявника на будівлі, споруди, що розташовані на земельній ділянці (за наявності);

б) письмове погодження землекористувача (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, за договором з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності), справжність підпису на якому засвідчується нотаріально;

в) проект договору про встановлення земельного сервітуту (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки);

г) графічні матеріали із зазначенням орієнтовного місця розташування та площі земельної ділянки, яку передбачається сформувати з метою встановлення земельного сервітуту (у разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту);

ґ) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, що розробляється без одержання дозволу на її розроблення (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки).

У разі необхідності встановлення земельного сервітуту на сформованій земельній ділянці:

особа відповідно до пункту "а" частини першої цієї статті приймає рішення про надання згоди на встановлення земельного сервітуту та забезпечує укладення договору про встановлення земельного сервітуту або надає мотивовану відмову у його встановленні;

особа відповідно до пункту "б" частини першої цієї статті забезпечує укладення договору про встановлення земельного сервітуту або надає мотивовану відмову у його встановленні.

Укладення договору про встановлення земельного сервітуту з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування здійснюється на підставі рішення цього органу. У разі відмови в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки державної, комунальної власності такий договір визнається укладеним за рішенням суду.

З аналізу наведених правових норм слідує, що особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Метою встановлення земельного сервітуту є задоволення потреб у ефективному використанні свого майна.

Особа, заінтересована у встановленні земельного сервітуту на землях комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, в якому зазначає мету встановлення земельного сервітуту, до якого додає документи, визначені ч.1 ст.124-1 ЗК України.

За результатами розгляду клопотання орган місцевого самоврядування приймає одне із двох рішень: про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу із зазначенням вичерпного переліку підстав для такої відмови з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

З аналізу наведених норм суд доходить висновку, що виходячи із того, що третьою особою було подано до відповідача заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення сервітуту -право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, по земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:003:4841) до якої було додано тільки графічні матеріали із зазначенням орієнтовного місця розташування та площі земельної ділянки, то це відповідає вимогам, які висуваються п.г) абз.3 ст.124-1 ЗКУ -у разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту.

При цьому вказана норма ЗКУ не вимагає подачу будь яких інших документів разом із заявою, а тому суд відхиляє аргумент позивача щодо ненадання повного пакету документів третьою особою.

Рішенням суду по справі №420/16235/23 від 14.12.2023 року встановлено, що ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" є власником об'єкту нерухомого майна - Спецавтоцентру, що розташований за адресою: Одеська область, Одеський район, смт.Таїрове, вул..Пивоварна, 11, на підставі акту прийому-передачі майнового внеску до статутного капіталу ТОВ "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" за номерами 126-127 від 21.11.2019 року у т.ч. складові частини об'єкта нерухомого естакада, ІІ та залізної дороги колія ІІІ зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.12.2019 року.

Та сторонами по цій справі визнається, що земельна ділянка 5123755800:01:003:4029 знаходиться у користуванні третьої особи, тоді як власником земельної ділянки 5123755800:003:4841 є відповідач.

Згідно ст.1 Закону України «Про землеустрій» заходи із землеустрою - передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об'єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів; проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Відповідно до п.е ч.1 статті 2. Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує серед іншого: організацію території підприємств, установ і організацій з метою створення умов сталого землекористування та встановлення обмежень і обтяжень (земельних сервітутів) у використанні та охороні земель несільськогосподарського призначення;

Згідно стаття 6 Закону України «Про землеустрій» землеустрій базується принципах серед яких: створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю;

Згідно статті 19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:

а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;

б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;

г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;

ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до стаття 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:

а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою;

в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;

г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);

Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Згідно статті 22 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється на підставі:

а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації);

б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;

в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України.

Згідно статті 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

Види документації із землеустрою:

а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

а-1) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;

б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;

б-1) містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);

в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів;

г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;

е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

з) робочі проекти землеустрою;

і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;

к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;

л) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об'єктів;

м) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини.

Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Згідно статті 30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Згідно статті 55 -1 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту.

Велика палата Верховного суду у справі № 688/2908/16-ц 29 вересня 2020 року зауважив: « Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регулюється статтями 123, 124 ЗК України. Цей порядок полягає в такому:

34.1 Зацікавлена особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У клопотанні ззазначаються, зокрема, орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення і додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

34.2 Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування надає дозвіл (або мотивовану відмову у його наданні).

34.3 За замовленням заінтересованої особи виконавець розробляє проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Він погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

34.4 Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки у користування, яким затверджує проєкт землеустрою щодо відведення ділянки.

34.5 Передача в оренду земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеного рішення шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

35. Отже, правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди.

36. До цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме - щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку. Етапи цих переговорів такі:

36.1 Звертаючись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа звертається до власника земельної ділянки - держави або територіальної громади (в особі відповідного органу) з пропозицією про укладення в майбутньому договору оренди (предмет якого на цей час точно не визначений) та про проведення переговорів з цього приводу.

36.2 У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

36.3 Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»).

36.4 Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від цього висновку.

36.5 Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проєкту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.

36.6 Затвердження проєкту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.

36.7 Таким чином, внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцем погоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди.

37. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов'язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов'язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо».

Верховний суд у постанові по справі №1640/2592/18 від 06 березня 2019 року зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Також, у постановах від 21 березня 2018 року (справа № 536/233/16-ц), 24 квітня 2018 року (справа № 401/2400/16-ц), 30 травня 2018 року (справа № 826/5737/16), 19 червня 2018 року (справа № 922/864/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Та позивач у позові не вказує, яким чином оскаржуване рішення від 27.06.2025 року №1219-VІІІ порушило його права та інтереси, водночас суд з урахуванням висновків Верховного суду вважає, що надання відповідачем дозволу на розробку проекту не порушує його прав як власника залізничної колії, та усі аргументи, які він висуває щодо порушення його прав, то вони є наслідками встановлення майбутнього сервітуту на тих умовах, які на його думку намагається отримати третя особа.

Та суд враховує, що результату дозволу наданому оскаржуваним рішенням - проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення сервітуту -право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, по земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:003:4841) загальною площею 6,3618га цільове призначення -12.01 на якій передбачається встановлення земельного сервітуту 0,0314 га місцерозташування якої вул.Пивоварна 12 селище Таїрове Одеський район Одеська область, третьою особою ще не виготовлено та на затвердження до відповідача не подавалось.

При цьому суд зауважує, що після надходження проекту від третьої особи до Таїровської селищної ради позивач має право подати всі зауваження та заперечення, які він буде вважати за необхідне висувати до нього, та відповідач повинен врахувати їх при прийнятті рішення за результатом його розгляду, та виготовлення проекту третьою особою не зобов'язує відповідача до його затвердження, якщо він не відповідає нормам законодавства.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес, який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям право (інтерес у вузькому розумінні цього слова), під яким розуміють правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець уважає неможливим або недоцільним.

Поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його в законах України в логічно-смисловому зв'язку з поняттям право має один і той же зміст.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, що належать безпосередньо заявнику.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього неможливо виконати завдання адміністративного судочинства.

Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів позивача.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Та як встановлено судом оскаржуваним рішенням відповідача не порушено право чи законні інтереси позивача, та за вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, про визнання протиправними та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ» (68094, Одеська обл., місто Чорноморськ, село Бурлача Балка, вулиця Центральна, будинок 1, офіс 416) код ЄДРПОУ 40694969.

Відповідач: Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області (65496, Одеська обл., Одеський район, смт. Таїрове, вул.40-річчя Перемоги, 27) код ЄДРПОУ 05582159.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНССЕРВІСБУД» (65496, Одеська обл., Одеський район, смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 11) код ЄДРПОУ 43257038.

Суддя Іванов Е.А.

Попередній документ

131860541

Наступний документ

131860543

Інформація про рішення:

№ рішення:	131860542
№ справи:	420/27500/25
Дата рішення:	18.11.2025
Дата публікації:	20.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (26.08.2025)
Дата надходження:	13.08.2025
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ІВАНОВ Е А

3-я особа:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД"

відповідач (боржник):

Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ"

представник позивача:

Зайцев Сергій Дмитрович

представник третьої особи:

Мартишко Ангеліна Святославівна