Справа № 420/14560/25
18 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошової компенсацію за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 09.05.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 180 від 28 березня 2025 року “Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
2. Скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 6810/с від 17 квітня 2025 року про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
3. Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області або на іншій рівнозначній посаді;
4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2023-2025 роки з урахуванням фактично сплаченої суми;
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 квітня 2025 року по дату поновлення на роботі (службі);
6. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, визначеному Головним управлінням Національної поліції Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 03.05.2023 він був прийнятий на службу до Департаменту патрульної поліції. Відповідно до наказів ДПП №256 від 31.01.2025 та №402 від 14.02.2025 було призначено службове розслідування та утворені дисциплінарні комісії. Наказом №180 Департаменту патрульної поліції від 28.03.2025 “за вчинення дисциплінарного проступку» до рядового поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом №681о/с Департаменту патрульної поліції від 28.03.2025 “…звільнення із служби в поліції рядового поліції ОСОБА_1 (0028905), поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 полку управління патрульної поліції в Одеській області з 17-го квітня 2025 року…». Копії вказаних наказів позивачем були отримані 17 квітня 2025 року. Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалю судді від 13.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху встановивши 10-денний строк для усунення недоліків надання до суду позовної заяви в новій редакції, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України та в якій вірно визначити суб'єктний склад учасників справи.
19.05.2025 від позивача надійшла заява (вх. №48698/25) на усунення недоліків.
Ухвалою судді від 23.05.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, встановивши 5-денний строк, шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України та в якій вірно визначити суб'єктний склад учасників справи.
10.06.2025 від позивача надійшла заява (вх. №58248/25) про приєднання позовної заяви в новій редакції, в якій викладено позовні вимоги наступним чином:
1. Скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Одеській області № 180 від 28 березня 2025 року “Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
2. Скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Одеській області № 681о/с від 17 квітня 2025 року про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
3. Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області або на іншій рівнозначній посаді;
4. Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2023-2025 роки з урахуванням фактично сплаченої суми;
5. Стягнути з Департаменту патрульної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 квітня 2025 року по дату поновлення на роботі (службі);
6. Зобов'язати Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, визначеному Головним управлінням Національної поліції Одеській області.
Ухвалою судді від 13.06.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувати з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в Одеській області матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 15.09.2025 постановлено виправити описку, допущену по всьому тексту ухвали від 13.06.2025 про відкриття провадження у справі №420/14560/25, зазначивши вірно найменування та місцезнаходження відповідача - “Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646)» замість помилково зазначеного “Департамент патрульної поліції Національної поліції України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, код ЄДРПОУ 39961329)»; витребувати з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 .
01.10.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшла заява (вх. №ЕС/102840/25), в якій заявник просить суд продовжити строк на подання відзиву.
Ухвалою суду від 06.10.2025 задоволено заяву представника відповідача Департаменту патрульної поліції (вх. №ЕС/102840/25 від 01.10.2025) про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, подовжено Департаменту патрульної поліції строк на подання відзиву на позовну заяву, який встановити протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
08.10.2025 (вх.№105517/25) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що ознайомившись зі змістом та вимогами адміністративного позову, Департамент патрульної поліції категорично не погоджується з вимогами та доводами позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України та не підлягають задоволенню.
З покликанням на фактичні обставини справи, у відзиві зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища, в умовах воєнного стану.
З метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, зібрано та опрацьовано матеріали, що стосуються службового розслідування.
За результатами службового розслідування встановлено, що 31.01.2025 рядового поліції ОСОБА_1 було затримано в порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища, в умовах воєнного стану та повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вартість якого у більше, ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Також 03.02.2025 до рядового поліції ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.03.2025 включно. У ході службового розслідування обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність рядового поліції ОСОБА_1 , дисциплінарною комісією не встановлено. Причинами та умовами виявленого порушення, на думку дисциплінарної комісії, стали особиста недисциплінованість, негативні особисті якості рядового поліції ОСОБА_1 , не виявлення ним високої свідомості дисципліни.
У відзиві вказано, що вчинок рядового поліції ОСОБА_1 є проявом негідної поведінки, тому є усі підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення. Зважаючи на те, що рядовий поліції ОСОБА_2 є діючим працівником патрульної поліції, який зобов'язується неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, останній, усвідомлюючи характер своїх дій, не утримався від скоєння протиправних дій.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Станом на дату вирішення даної справи, інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.
Позивач - ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 24.08.2015 по 11.04.2017, в органах поліції з 03.05.2023, на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - з 03.05.2023.
З наданої до суду службової характеристики позивача, яка складена 26.02.20205 командиром роти № 1 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, судом встановлено, що за період несення служби на займаній посаді в складі роти № 1 батальйону № 1 з 18.04.2024 ОСОБА_1 зарекомендував себе з негативної сторони, так як у роботі потребує постійного контролю за якістю виконання наказів, намагається самоусунутись від їх виконання. Іноді безвідповідально ставиться до дорученої справи. В роботі не спрямовує зусилля на виконання поставленого завдання, внаслідок чого не завжди доводить його до завершення, при цьому не прагне самовдосконалення. До виконання службових обов'язків відноситься недбало, службою не дорожить. На зауваження зі сторони керівництва реагує, але не завжди сприймає їх до уваги. До категорії відповідальних працівників не відноситься. У спілкуванні з громадянами та товаришами по роботі також показав себе з негативної сторони, дружніх відносин ні з ким не підтримує. Не завжди дотримується встановлених правил носіння форми одягу та потребує контролю.
З довідки про наявність стягнень у колишнього поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 судом встановлено, що ОСОБА_1 за період служби в поліції притягувався до дисциплінарної, зокрема, у виді суворої догани наказом ДПП № 642 від 24.11.2023. Копію даного наказу відповідачем надано до суду разом із відзивом на позов.
31.01.2025 т.в.о. інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення поліції патрульної управління в Одеській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_3 доповів начальнику УПП в Одеській області ДПП рапортом за № ВН 2408/41/13/03/2024 про те, що 31.01.2025 працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві спільно з працівниками Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку України УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 (0028905) за підозрою в учинені ним кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною четвертою статті 189 Кримінального Кодексу України (далі-ККУ) та частиною третьою статті 288 ККУ, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.01.2025 № 62025150020000267.
31.01.2025 начальником УПП в Одеській області ДПП направлено начальникові Департаменту патрульної поліції доповідну записку вих. №2409/41/13/03-01-2025 «Про можливе порушення службової дисципліни», в якій вказано, що 31.01.2025 т.в.о. інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення поліції патрульної управління в Одеській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Височин Б. доповів рапортом за № ВН 2408/41/13/03/2024 про те, що 31.01.2025 працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві спільно з працівниками Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку України УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 (0028905) за підозрою в учинені ним кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною четвертою статті 189 Кримінального Кодексу України (далі-ККУ) та частиною третьою статті 288 ККУ, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.01.2025 № 62025150020000267.
У доповідній записці повідомлено, що під час досудового розслідування встановлено, що поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (0028905) та його дружина ОСОБА_4 , незаконно заволоділи автомобілем NISSAN NV 400, який належить громадянину «З» та вимагали за його повернення грошові кошти у сумі 500 доларів США. 31.01.2025 в результаті проведення оперативної комбінації задокументовано отримання грошових коштів у сумі 500 доларів США рядовим поліції ОСОБА_5 поліції ОСОБА_1 приїхав на зустріч в однострої поліцейського, предмет неправомірної вигоди поклав до кишені куртки. Відповідно до частин першої, другої та сьомої статті 17, статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», частини першої та п'ятої статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу другого пункту 2 розділу II, абзацу першого пункту 1 розділу II, пунктів 1, 2 та 3 розділу III Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, пунктів 2 та 3 розділу І, пункту 1 розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, начальник УПП в Одеській області ДПП просив призначити службове розслідування
Також начальник УПП в Одеській області ДПП просив поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 (0028905) відсторонити від виконання службових обов'язків та визначити останньому робоче місце у відділі забезпечення діяльності управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до статей 14, 15, 17, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі Дисциплінарний статут), статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, за фактом унесення 17.01.2025 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025150020000267 за ознаками вчинення, кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 та частиною третьою статті 289 Кримінального Кодексу України та з метою встановлення обставин події за участю рядового поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Департаментом патрульної поліції наказом №256 від 31.01.2025 року «Про призначення розслідування, службового утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків», зокрема, призначено службове розслідування у формі письмового провадження, для проведення службового розслідування утворено дисциплінарну комісію, відповідно до частин першої, другої статті 17 Дисциплінарного статуту, частин першої і восьмої статті 70 Закону України «Про Національну поліцію» на період проведення службового розслідування рядового поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків.
З даним наказом позивачем ознайомлений 06.02.2025.
Наказом Департаменту патрульної поліції №401 від 14.02.2025 відповідно до абзацу першого частини третьої статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пункту 11 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, згідно з доповідною запискою від 14.02.2025 про продовження строку проведення службового розслідування та унесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії, зокрема, продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 31.01.2025 № 256, на п'ятнадцять календарних днів.
Під час службового розслідування позивачем було надано пояснення, в яких зазначено, що ніяких протиправних дій він не здійснював, законодавство не порушував, ніяким чужим майном не заволодівав, ніяких коштів ні від кого не вимагав. Просив повернути власні кошти з сімейного бюджету, якими заволоділи шахраї ( ОСОБА_6 та його спільники) незаконним шляхом. У поясненнях вказано, що подробицями та обставинами у повному обсязі позивач не володіє, оскільки усіма цими справами займалась його дружина - ОСОБА_4 .
28.02.2025 дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування за фактом унесення 17.01.2025 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025150020000267 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 та частиною третьою статті 289 Кримінального Кодексу України та з метою встановлення обставин події за участю рядового поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції B Одеській області Департаменту патрульної поліції, який затверджено начальником Департаменту патрульної поліції.
Згідно даного висновку, дисциплінарною комісією встановлено, що 31.01.2025 т.в.о. інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Височин Б. доповів рапортом за № ВН 2408/41/13/03/01-2025 про те, що 31.01.2025 працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві спільно з працівниками Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 (0028905) за підозрою в учинені ним кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною четвертою статті 189 Кримінального Кодексу України (далі-ККУ) та частиною третьою статті 289 ККУ, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.01.2025 № 62025150020000267. Під час досудового розслідування встановлено, що поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП рядовий поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (0028905) та його дружина ОСОБА_4 , незаконно заволоділи автомобілем NISSAN NV 400, який належить громадянину «З» та вимагали за його повернення грошові кошти у сумі 500 доларів США. 31.01.2025 оперативної проведення комбінації. B результаті задокументовано отримання грошових коштів у сумі 500 доларів США рядовим поліції ОСОБА_5 поліції ОСОБА_1 приїхав на зустріч в однострої поліцейського, предмет неправомірної вигоди поклав до кишені куртки.
У висновку вказано, що 31.01.2025 за № 1314 до УПП в Одеській області ДПП надійшов запит слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві Кобернюка Є. в якому зазначено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у Одесі) ТУ ДБР У M. M. Миколаєві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62025150020000267 від 17.01.2025 за частиною четвертою статті 189 та частиною третьою статті 289 ККУ у зв'язку з чим виникла необхідність в отриманні копій службових документів стосовно поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_7 метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, було зібрано та опрацьовано матеріали, що стосуються службового розслідування. 04.02.2025 за № 2699/41/13/03/01-25 слідчому Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві було спрямовано запит на отримання витягу з ЄРДР № 62025150020000267, копій протоколу затримання ОСОБА_1 в порядку статті 208 КПК України, копію повідомлення про підозру ОСОБА_8 , копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 , за можливості, інших зібраних матеріалів та отримання дозволу на проведення опитування (отримання пояснення) ОСОБА_1 у ДУ «Одеський слідчий ізолятор», у разі перебування останнього у зазначеній установі. 06.02.2025 слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_9 старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП капітана поліції ОСОБА_10 було допущено у Державну установу «Одеський слідчий ізолятор» до слідчо-арештованого ОСОБА_1 з метою опитування останнього. 21.02.2025 за № 2222 до УПП в Одеській області ДПП 3 ТУ ДБР у м. Миколаєві надійшла відповідь з копією повідомлення про підозру, протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, копією ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 від 03.02.2025 по справі № 947/4458/25 (провадження № 1-кс/947/2035/25) та копією ухвали слідчого судді про відсторонення від посади ОСОБА_1 від 03.02.2025 по справі № 947/4458/25 (провадження № 1-кс/947/2037/25).
Відповідно до висновку від 28.02.2025 згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.01.2025 встановлено, що слідчий Другого слідчого відділу ТУ ДБР У м. Миколаєві Кобернюк Є., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 62025150020000267 від 17.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 189 КК України та частиною четвертою статті 289 КК України, 31.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , за участі понятих та учасників було затримано ОСОБА_1 в порядку статті 208 КПК України. Під час затримання особистий обшук не проводився, ОСОБА_2 добровільно видав наявні при ньому речі, а саме з кишені куртки, та кишені штанів темного кольору дістав та видав: мобільний телефон марки Самсунг, сірого кольору ІMEI352596764713757/01, який було поміщено до сейф пакету №1031378, грошові кошти 5 купюр номіналом 100 доларів США кожна, які поміщено до сейф пакету $1031379, картка замісник № 435 на ОСОБА_1 , службове посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , які поміщено до сейф пакету №1031377. Ознайомившись з підставами затримання та правами і обов'язками затриманого, ОСОБА_2 пояснив, що права та обов'язки зрозумілі, клопотання та заяви відсутні.
При дослідженні копії повідомлення про підозру від 01.02.2025 комісією встановлено, що ОСОБА_8 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України, за кваліфікуючими ознаками, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вартість якого у більше, ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Разом з тим, ОСОБА_8 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками, а саме: вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища, в умовах воєнного стану. Як зазначено у змісті повідомлення про підозру, досудовим розслідуванням установлено, що наказом начальника ДПП від 01.05.2023 № 503 о/с, з 03.05.2023 призначено на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, у спеціальному званні рядовий. Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_2 , всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою групою осіб, став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив злочин, пов'язаний з незаконним заволодінням транспортного засобу при наступних обставинах. Так, на початку жовтня 2024 року ОСОБА_11 познайомився зі ОСОБА_12 , який на той час працював маляром на станції технічного обслуговування за адресою: м. Одеса, провулок Житомирський, 4, будинок 26/1, (гаражний кооператив «Житомирський - 26/1») з метою ремонту транспортного засобу Nissan NV-400, номерний знак НОМЕР_2 , яким ОСОБА_11 користується та володіє за довіреністю № 4614, наданою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Далі, 24.12.2024 більш точний час у ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_11 привіз до ОСОБА_12 вказаний автомобіль та залишив його у гаражному боксі. За домовленістю зі ОСОБА_12 транспортний засіб він повинен був забрати через декілька днів. Окрім того, ОСОБА_11 дозволив ОСОБА_12 , пересуватись на автомобілі у випадку необхідності придбати запчастини чи фарбу. У свою чергу, у ОСОБА_12 на станції перебував на ремонті автомобіль марки Опель Корса, номерний знак НОМЕР_3 , яким користується працівник поліції ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 . Також у невстановлений у ході досудового розслідування час на території станції технічного обслуговування за адресою: м. Одеса, вул. Цілковського, буд. 3, було скоєно крадіжку. У зв'язку з цим, ОСОБА_12 вирішив залишити автомобіль Nissan NV-400, номерний знак НОМЕР_2 , у більш безпечному місці, про що повідомив 02.01.2025 у розмові ОСОБА_1 . У цей же час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом NISSAN NV 400, номерний знак НОМЕР_2 , під приводом надання допомоги ОСОБА_12 щодо тимчасового розміщення вказаного автомобіля на території свого заміського домоволодіння, з метою використання його для шантажу ОСОБА_12 , який, на його думку, необґрунтовано затримав ремонт його автомобіля. Про вказані наміри ОСОБА_1 повідомив своїй дружині ОСОБА_4 , яка погодилась на участь у вчиненні злочину, продемонструвавши таку згоду своїми подальшими активними та умисними діями. Так, реалізуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою, користуючись авторитетом працівника правоохоронного органу, ОСОБА_1 02.01.2025 запропонував ОСОБА_12 перегнати транспортний засіб NISSAN NV 400, номерний знак НОМЕР_2 , на територію дачного будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_4 , на що останній погодився. У це же день, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спільно з дружиною ОСОБА_4 на власному автомобілі разом зі ОСОБА_12 направилися за адресою: с. Вигода, Одеської області. Під час руху ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_12 , що він сяде за кермо автомобіля NISSAN NV 400, номерний знак НОМЕР_2 , а ОСОБА_12 повинен сісти в автомобіль до його дружини ОСОБА_4 з метою безперешкодного проїзду через блок-пости. Після цього, ОСОБА_1 , сівши за кермо автомобіля NISSAN NV 400, номерний знак НОМЕР_2 , стрімко вирушив вперед та зник у невідомому напрямку, а дружина ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_12 зупинилися на місці та очікували повернення останнього. Після цього ОСОБА_1 повернувся пішки до автомобіля дружини та повідомив ОСОБА_12 , що транспортний засіб знаходиться у надійному місці. З метою повернення автомобіля, 03.01.2025 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з відповідним проханням. Однак, ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, відмовили ОСОБА_12 у поверненні автомобіля та повідомили про існування надуманого боргу у зв'язку з затримкою ремонту їх автомобіля марки Опель Корса, номерний знак НОМЕР_3 . Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 висунули вимогу, про те, що транспортний засіб не буде повернутий, поки ОСОБА_12 не поверне неіснуючого борг. Про вказану ситуацію ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_11 . Прийшовши до висновку, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є протиправними, ОСОБА_11 вирішив звернутись до правоохоронних органів. Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вартість якого у більше, ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 02.01.2025 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які незаконно заволоділи транспортним засобом NISSAN NV « 400», номерний знак НОМЕР_2 , яким користується та володіє ОСОБА_11 , виник умисел на незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів в якості виплати неіснуючого боргу ОСОБА_12 за повернення вказаного транспортного засобу. Так, 23.01.2025 року, приблизно о 14.00 під час телефонної розмови з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_11 повідомив про необхідність забрати свій транспортний засіб NISSAN NV « 400», номерний знак НОМЕР_2 , яким вони незаконно заволоділи. У відповідь ОСОБА_1 зазначив, що вони не можуть повернути вказаний транспортний засіб, так як ОСОБА_12 , нібито, винен їм кошти в сумі 500 доларів США. Під час указаної розмови ОСОБА_4 підтвердила, що ОСОБА_12 повинен їм повернути кошти. У зв'язку з цим ОСОБА_11 запропонував організувати зустріч з усіма учасниками для вирішення питання щодо повернення належного йому автомобіля, на що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 погодились і домовилися про зустріч 25.01.2025. Під час зустрічі 25.01.2025 на автомийці за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, висунули вимогу ОСОБА_11 про те, що транспортний засіб повернуть лише після отримання грошових коштів у сумі 500 доларів США від ОСОБА_12 або ОСОБА_11 та наполягали на існуванні у ОСОБА_12 неіснуючого боргу. У свою чергу, ОСОБА_11 почав вимагати повернути належний йому транспортний засіб, на що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відмовились, і почали наголошувати на своїй незаконній вимозі. Так, 26.01.2025 року, приблизно о 19.00 ОСОБА_4 , на виконання спільного злочинного умислу з ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в телефонній розмові висунули вимогу ОСОБА_11 про необхідність погашення неіснуючого боргу ОСОБА_12 у будь-який спосіб, що є єдиною умовою повернення останньому транспортного засобу NISSAN NV « 400», номерний знак НОМЕР_2 . У свою чергу, 28.01.2025 приблизно о 19.30 ОСОБА_11 повторно зателефонував ОСОБА_1 з вимогою щодо повернення свого транспортного засобу, на що ОСОБА_1 , реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_4 , продовжуючи протиправні дії, направлені на примушування до передачі грошових коштів, відповів, що їх з ОСОБА_4 слова залишаються в силі та транспортний засіб йому повернуть виключно після передачі їм грошових коштів в розмірі 500 доларів США в рахунок оплати неіснуючого боргу ОСОБА_12 . На вказані умови ОСОБА_11 , у зв'язку з обмеженням його прав на володіння та користування належним йому транспортним засобом, вимушено погодився. В подальшому 31.01.2025, приблизно о 09.52 ОСОБА_11 під час телефонної розмови з ОСОБА_4 , повідомив що ним зібрано необхідні грошові кошти на їх вимогу з метою повернення свого транспортного засобу. У відповідь ОСОБА_4 за попередньою змовою ОСОБА_1 , призначила зустріч із ОСОБА_11 , з метою отримання грошових коштів та подальшого повернення транспортного засобу, належного останнього. У подальшому, 31.01.2025 приблизно о 16.30, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 разом із ОСОБА_11 прибули за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходився автомобіль ОСОБА_11 марки NISSAN NV « 400», номерний знак НОМЕР_2 . Після чого, на раніше висловлену незаконну вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_11 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 500 доларів США номіналом 100 доларів кожна купюра, за повернення транспортного засобу марки NISSAN NV « 400», номерний знак НОМЕР_2 , які останній поклав до своєї куртки. Після отримання грошових коштів, ОСОБА_1 викрито працівниками правоохоронних органів та затримано в порядку статті 208 КПК України.
Таким чином, вказано у висновку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється y вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища, в умовах воєнного стану.
Комісією встановлено, що відповідно до копії ухвали від 03.02.2025 слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Тішко Д. по справі № 947/4458/25 встановлено, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.03.2025 включно. Разом з тим, відповідно до копії ухвали від 03.02.2025 слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Тішко Д. по справі № 947/4458/25 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсторонено від посади поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП до 31.03.2025 включно.
У висновку вказано, що під час проведення службового розслідування для отримання додаткових відомостей було здійснено телефонний дзвінок за номером т. 0953804751, який належить ОСОБА_14 , який пояснив, що на даний час не може прибути до УПП в Одеській області ДПП з метою надання письмового пояснення, оскільки мобілізований до лав Збройних сил України та несе службу у Донецькій області.
З покликанням на приписи ст.19, ст.68 Конституції України, ст.1, ст.3, ст.8, ст.11, ст.18, ст.19, ст.64, ст.68 Закону України «Про Національну поліцію», ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 14.04.2021 по справі №320/3085/20, від 25.04.2018 по справі №800/547/17, від 22.01.2019 по справі №800/454/17, від 07.03.2019 по справі №819/736/18, від 05.03.2020 по справі №815/4478/16, від 06.03.2019 по справі №816/1534/17, від 17.07.2019 по справі №806/2555/17, у висновку службового розслідування вказано, що дисциплінарною комісією враховано, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини рядового поліції ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Також, з покликанням на ч.1 ст.11, ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у висновку зазначено, що вчинок рядового поліції ОСОБА_1 є проявом негідної поведінки, тому є усі підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.
Зважаючи на те, що рядовий поліції ОСОБА_2 є діючим працівником патрульної поліції, який зобов'язується неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, останній, усвідомлюючи характер своїх дій, не утримався від скоєння протиправних дій комісія вважала за необхідне, зокрема:
1. Службове розслідування за фактом унесення 17.01.2025 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025150020000267 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 та частиною третьою статті 289 КК України та з метою встановлення обставин події за участю рядового поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, завершити.
2. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту застосувати до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
28.03.2025 Департаментом поліції України прийнято наказ №180, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту застосувати до рядового поліції ОСОБА_1 (0028905), поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
У наказі вказано, що під час службового розслідування встановлено, що 31.01.2025 рядового поліції ОСОБА_1 затримано відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та 01.02.2025 повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 Кримінального кодексу України вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища, в умовах воєнного стану, та частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України незаконне заволодіння транспортним засобом, учинене за попередньою змовою групою осіб, вартість якого більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Зважаючи на те, що рядовий поліції ОСОБА_2 , який є працівником поліції та зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, сприяти посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, не втримався від дій, що підривають авторитет Національної поліції. Такі дії рядового поліції ОСОБА_1 указують на його особисту недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до обов'язку дотримуватись вимог законодавства України, наказів Національної поліції України, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», а також є проявом негідної поведінки, яка не відповідає високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку.
17.04.2025 Департаментом патрульної поліції на підставі наказу від 28.03.2025 №180 було прийнято наказ «По особовому складу», яким відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції рядового поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області з виплатою грошової компенсації за 56 діб невикористаних щорічних основних оплачуваних відпусток (2023 рік - 18 діб, 2024 рік -30 діб, 2025 рік - 8 діб», установивши премію за квітень 2025 року у розмірі 386,968%
З листа Т.в.о. начальника управління -головного бухгалтера управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції капітан поліції від 03.10.2025 №73758-2025 року судом встановлено, що у квітні 2025 року ОСОБА_8 нараховано та виплачено, грошову компенсацію за 56 діб невикористаних відпусток у розмірі 40176,31 грн.
У листі вказано, що відповідно до поданих ОСОБА_15 рапортів йому нараховано та виплачено: матеріальну допомогу для оздоровлення у жовтні 2023 році у розмірі 20613,29 грн та в липні 2024 році - 21222,29 грн; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у грудні 2023 року 15000,00 грн та в грудні 2024 року 4315,79 грн.
Згідно листа від 03.10.2025 №73758-2025 року у 2025 році рапорти ОСОБА_1 про виплату матеріальних допомог для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань до УФЗБО не надходили та виплата таких допомог не здійснювалась.
На підтвердження вказаної у листі інформації відповідачем надано до суду копії відповідних розрахункових листів.
Вважаючи накази Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Одеській області № 180 від 28 березня 2025 року “Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та № 681о/с від 17 квітня 2025 року про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 такими, що підлягають скасуванню, а також що при звільненні ОСОБА_1 не у повному обсязі було виплачено грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2023-2025 роки з урахуванням фактично сплаченої суми, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадянам, згідно ст. 43 Конституції України, гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України “Про Національну поліцію» (далі - Закон №580).
Згідно ст. 3 вказаного Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №580 поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Стаття 18 Закону №580 регламентує основні обов'язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до ч.1 ст.64 Закону №580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентується нормами Закону України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).
Так, службова дисципліна, в розумінні Дисциплінарного статуту, є дотриманням поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п.1, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
В свою чергу дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Нормами ч. 3 передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок № 893) відповідно до п.4 розділу V якого службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Суд врахував висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 320/22901/23, відповідно до яких, звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19.
Суд встановив, що застосований до позивача захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції прийнятий у зв'язку із висновками службового розслідування про вчинення позивачем грубого дисциплінарного проступку, а саме вчинення ним кримінального правопорушення, обставини про вчинення якого відтворив із повідомлення про підозру позивачу.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру - це процесуальна дія, яка виконується прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Згідно зі ст. 276 КПК України письмове повідомлення про підозру як документ містить відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Верховний Суд у постанові від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20 зазначав, що письмове повідомлення про підозру не є доказом ані події діяння, ані його складу в діях позивача, оскільки це є відтворенням версії сторони обвинувачення щодо причетності особи до інкримінованого їй діяння. Доведеність дисциплінарного проступку має розглядатись з урахуванням того, що процесуальна дія повідомлення про підозру не є доказом винуватості.
Суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Суд встановив, висновок службового розслідування крім відтворення змісту повідомлення про підозру та обставин, що підлягають доказуванню судом при розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр судових розслідувань за № 62025150020000267 від 17.01.2025 відносно позивача нічого не зазначено.
В той же час, повідомлення про підозру не є доказом ані події діяння, ані його складу в діях позивача, оскільки це є відтворенням версії сторони обвинувачення щодо причетності особи до інкримінованого їй діяння.
Згідно з п.7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Так, у ході службового розслідування посадові особи відповідача відібрали пояснення у позивача, який, як вже встановлено судом, зазначив, що ніяких протиправних дій він не здійснював, законодавство не порушував, ніяким чужим майном не заволодівав, ніяких коштів ні від кого не вимагав. Просив повернути власні кошти з сімейного бюджету, якими заволоділи шахраї ( ОСОБА_6 та його спільники) незаконним шляхом. У поясненнях вказано, що подробицями та обставинами у повному обсязі позивач не володіє, оскільки усіма цими справами займалась його дружина - ОСОБА_4 .
В той же час, ні дружина позивача, ні ОСОБА_12 , ні ОСОБА_1 опитані не були.
Матеріали службового розслідування не містять належних, допустимих та достовірних доказів, що безпосередньо підтверджують допущення позивачем дисциплінарного проступку.
Верховний Суд в постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява № 34049/96).
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №320/3085/20 працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Порушення моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення безпосередньо ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службової дисципліни.
Стверджуючи у висновку про прояв позивачем негідної поведінки, комісія жодним чином не конкретизує в чому така поведінка полягає, в тому числі, в контексті того, що сам факт затримання особи через підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення не є свідченням наявності також поведінки.
Щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, застосовного до позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до п.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до службових обов'язків.
Однак, висновок службового розслідування не містить аналізу характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до службових обов'язків.
Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем вчинення позивачем дисциплінарного проступку та, як наслідок, про протиправність наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Суд зазначає, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При розгляді даних категорій спорів суд не надає самостійно оцінку діям особи та наявність в них ознак дисциплінарного проступку, а оцінює встановлені саме суб'єктом владних повноважень порушення чинного законодавства, що роботодавець оцінює як дисциплінарний проступок.
З урахуванням вищевикладеного, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 180 від 28 березня 2025 року “Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та скасування Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 6810/с від 17 квітня 2025 року про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивача на посаді.
Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, підпунктом «з» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року (далі - Порядок №100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно п. 9 розділу І Порядку №260, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 91 Закону №580, особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час. Тобто згідно з чинним законодавством робочий час поліцейських є ненормованим.
Відповідно до довідки Департаменту патрульної поліції про доходи ОСОБА_1 №1237 від 02.10.2025 середньоденна заробітна плата позивача складає 214,81 грн.
Середньомісячна заробітна плата позивача складає 6336,75 грн.
Так кількість днів вимушеного прогулу за період з 18.04.2025 (оскільки 17.04.2025 року - було останнім робочим днем позивача на посаді) по 18.11.2025 складає 215.
Відтак, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 18.04.2025 по 18.11.2025, що підлягає виплаті на користь позивача, становить 46184,15 грн (214,81 грн х 215 дні).
При цьому, з вказаної суми необхідно відрахувати податки, збори та інші обов'язкові платежі, які повинні утримуватися із сум доходу поліцейського.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
В той же час, зважаючи на висновки суду про наявність підстав для поновлення позивача на посаді, суд вважає, шо у задоволенні вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2023-2025 роки з урахуванням фактично сплаченої суми та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, визначеному Головним управлінням Національної поліції Одеській області.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв'язку з чим рішення в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та присудження виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 16917,80 грн підлягає до негайного виконання.
Згідно з ст.139 КАС України, питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позовної заяви у даній справі.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошової компенсацію за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції № 180 від 28 березня 2025 року “Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
Скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції № 6810/с від 17 квітня 2025 року про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області ДПП або на іншій рівнозначній посаді з 18.04.2025.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 квітня 2025 року по 18 листопада 2025 року у розмірі 46184,15 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в поліції на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області ДПП або на іншій рівнозначній посаді з 18.04.2025 звернути до негайного виконання.
Рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах одного місяця в розмірі 6336,75 грн звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_4 ).
Відповідач - Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА