Справа № 420/24689/25
18 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна,3, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій областіза результатом якого позивач просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійногофонду України в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії від 25.06.2025 №951370837540;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеськійобласті здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії завіком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від усіх сумзаробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати для призначенняпенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка завислугу років) від 14.10.2024 р. № 42-Б та довідкою про складові заробітної плати дляпризначення пенсії осіб, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах,віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсіюне займає посади державної служби від 14.10.2024 р. № 42-Б, виданих Департаментомпраці та соціальної політики Одеської міської ради починаючи з 16.10.2024 року зурахуванням уже отриманих сум пенсії;
звернути рішення до негайного виконання в межах одного місяця.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 липня 2025 року ОСОБА_1 отримала поштою Рішення про відмову вперерахунку пенсії від 25.06.2025 № 951370837540, яке прийняте Головнимуправлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому відмоваґрунтувалась на тому, що за результатами повторного розгляду заяви від 16.10.2024№ 5424 та наданих документів, а саме трудової книжки НОМЕР_1 від 26.08.1982встановлено, що ОСОБА_1 з 31.10.2017 звільнена з посади.Крім того не враховано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державногослужбовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 42-Б від14.10.2024 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії осіб, якамає не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посаддержавної служби, і яка на момент виходу на пенсію займає посаду державноїслужби № 42-Б від 20.08.2024 року, видана Департаментом праці та соціальноїполітики Одеської міської ради. Позивач вважає таке рішення протиправним та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).
До суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого ГУ ПФУ в Одеській області позовні вимоги вважає необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню зазначивши, щоГоловним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прирозрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» доуваги правомірно не взято довідку про складові заробітної плати для призначення пенсіїдержавного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугуроків) від 14.10.2024 р. № 42-Б та довідку про складові заробітної плати дляпризначення пенсії осіб, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах,віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсіюне займає посади державної служби від 14.10.2024 р. № 42-Б, виданих Департаментомпраці та соціальної політики Одеської міської ради.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого ГУ ПФУ в Донецькій області позовні вимоги вважає необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню зазначивши, щорішення про відмову в перерахунку пенсії №951370837540 від25.06.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій областіприйнято правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, тому не підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Як встановлено судом ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінніПенсійного фонду України в Одеській області.
25 березня 2025 року Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/33428/24 винесено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 частково.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управлінняПенсійного фонду України в Донецькій області про пенсійне забезпеченнягр. ОСОБА_1 від 23.10.2024 №951370837540.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькійобласті повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від16.10.2024 №5424 про переведення з пенсії за віком відповідно до ЗаконуУкраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» напенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавшидо її стажу державної служби період роботи з 01.06.1991 по 31.10.2017.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року посправі № 420/33428/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фондуУкраїни в Донецькій області залишено без задоволення, а рішення Одеськогоокружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року - без змін
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 25.06.2025 №951370837540, яким на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2025,яке набуло чинності на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративногосуду від 29.05.2025 (далі- Рішення суду) по справі № 420/33428/24 до стажу державноїслужби Позивача зараховано періоди її роботи з 01.06.1991 по 31.10.2017. Станом на01.05.2016 стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державнихслужбовців становить - 24 роки 11 місяців 1 день.
Проте, за результатами повторного розгляду заяви від 16.10.2024 №5424 та наданих документів, а саме трудової книжки НОМЕР_1 від 26.08.1982 встановлено, що ОСОБА_1 з 31.10.2017 звільнена з посади.Також ОСОБА_1 до заяви про перерахунок пенсії від 16.10.2024 №5424 надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №42-Б від 14.10.2024 та довідку про складові заробітної плати дляпризначення пенсії осіб, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію займає посаду держаної служби №42-Б від 20.08.2024 року, видана Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради, які не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 14.09.2016 №622 (зі змінами, внесеними ПКМУ від 12.07.2024 № 823), якою затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх врахування. Крім того Постанова правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 № 1-3 втратила чинність.
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та за його скасуванням звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Слід зазначити, що згідно з паспортом громадянина України ОСОБА_1 виповнилось 60 років.
Згідно із статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 30 років по 31 грудня 2023 року.
Оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (60 років), на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ займала посаду державної служби та мала понад 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та мала страховий стаж понад 30 років, то вважаю правомірним твердження, що позивачка набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723- ХІІ.
Відповідно до пункту 5 Порядку №622, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (далі - Постанова №1-3) затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII Про державну службу.
Такими довідками є: 1) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); 2) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); 3) про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
З матеріалів справи вбачається, що о із заявою від 16.10.2024 № 5424 про переведення на пенсію заіншим Законом на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державнуслужбу» Позивач надавала довідку про складові заробітної плати для призначенняпенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка завислугу років) від 14.10.2024 р. № 42-Б та довідку про складові заробітної плати дляпризначення пенсії осіб, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах,віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсіюне займає посади державної служби від 14.10.2024 р. № 42-Б, виданих Департаментомпраці та соціальної політики Одеської міської ради.
Форма вказаних довідок відповідає формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затверджених Постановою №1-3 та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці та щомісячна премія, за останнім місцем роботи на державній службі за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією.
На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому довідки, видані позивачу, мають братися відповідачем до уваги при призначенні та розрахунку розміру пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу».
Окремо суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
При цьому, 30.03.2021 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області визначено як суб'єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення).
Отже, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заявлені безпідставно.
Такий підхід висловлений у постановах Верховного Суду від 24.05.2024р. у справі №460/17257/23, від 07.05.2024р. у справі №460/38580/22, висновки викладені в яких підлягають обов'язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, здійснюючи переведення, відповідач - Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повинен врахувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.10.2024 р. № 42-Б та про складові заробітної плати для призначення пенсії осіб, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 14.10.2024 р. № 42-Б, видані Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради для здійснення перерахунку пенсії позивача починаючи з 16.10.2024 року.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з позицією Верховного Суду (постанови від 4 вересня 2018 року у справі №826/1934/17, від 9 листопада 2018 року у справі №823/217/17 та від 11 грудня 2018 року у справі №826/8837/17) справи, які розглядаються за правилами адміністративного судочинства, повинні максимально відповідати принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права, оскільки основна ідея/мета системи адміністративних судів полягає у тому, щоб захистити "малу людину" від "великої держави", в особі її багаточисленних суб'єктів владних повноважень, які наділені множинністю повноважень та низкою механізмів владного примусу.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Статтею 13 зазначеної Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов'язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та адекватним наявним обставинам.
Ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття та зазначеній нормі міжнародного права. Відсутність "бажаного результату" виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки "бажаний результат" встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, який полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме в цих межах.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №826/4175/16 Великої Палати Верховного суду від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15 (провадження №11-778апп18).
За таких умов задля належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідневизнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії від 25.06.2025 №951370837540 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від усіх сум заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.10.2024 р. № 42-Б та довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії осіб, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 14.10.2024 р. № 42-Б, виданих Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради починаючи з 16.10.2024 року з урахуванням уже отриманих сум пенсії.
Щодо заявленого позивачем у позовній заяві клопотання допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць, суд вказує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
З аналізу наведених норм вбачається, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Разом з тим, КАС України не передбачено негайне виконання всіх судових рішень. Більш того, ст.371 КАС України передбачає вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшлоклопотання в якому відповідач просить Клопотання про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження усправі №420/24689/25 задовольнити.
В обґрунтування зазначеного клопотання зазначено, що предметом позову є зобов'язання до Головного управління Пенсійного фонду Українив Одеській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплатупенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60%від усіх сум заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати дляпризначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг,надбавка за вислугу років) від 14.10.2024 №42-Б та довідкою про складові заробітноїплати для призначення пенсії осіб, яка має не менш як 20 років стажу роботи напосадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу напенсію не займає посади державної служби від 14.10.2024 №42-Б, виданихДепартаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради, починаючи з16.10.2024 з урахуванням уже отриманих сум пенсії.Разом з тим, позовна заява подана до суду позивачем 23.07.2025, тобто зпропуском шестимісячного строку звернення до суду в частині позовнихвимог провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 16.10.2024.
Розглянувши зазначену заяву суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема упостановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі№640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строкузвернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що призастосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справслід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та поверненняпозовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмовиу захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу,з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18(касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а(касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк зверненняпозивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отриманняпозивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсіїза відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі№822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строкузвернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідновстановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушеннясвоїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись нанеобізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до судувін повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права йсаме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяціввід дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений закономстрок звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи несвідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуваннямнаявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересі;.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмірвідомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа відтериторіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву незмінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав,а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права іця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщотака особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодоотримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії,своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Що стосується питання пропуску строку звернення до суду, слід зазначити,що відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення доадміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновленняцього строку та докази поважності причин його пропуску.
Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій областіфактично розглянуло заяву позивача від 16.10.2024 № 5424тільки 25.06.2025 року прийнято оскаржуване рішенняпро відмову.
З огляду на викладене позивачем не пропущено шестимісячного строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про залишення адміністративного позову без руху відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна,3, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії від 25.06.2025 №951370837540.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010, електронна пошта: gu@dn.pfu.gov.ua)здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )розрахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від усіх сум заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.10.2024 р. № 42-Б та довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії осіб, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 14.10.2024 р. № 42-Б, виданих Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради починаючи з 16.10.2024 року з урахуванням уже отриманих сум пенсії;
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.С. Єфіменко