Справа № 420/12605/20
18 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі заяву представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,-
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в частині вчинення дій з організації проведення спеціальної перевірки ОСОБА_1 , як переможця конкурсного відбору на посаду директора НПП “Білобережжя Святослава» та в частині вчинення дій з укладення трудового договору та видання наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду директора НПП “Білобережжя Святослава»; зобов'язано Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України здійснити дії щодо вирішення питання про укладення з ОСОБА_1 трудового договору строком на п'ять років та видання наказу про його призначення на посаду директора Національного природного парку “Білобережжя Святослава».
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021 змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2021; викладено третій абзац резолютивної частини у наступній редакції: “Зобов'язати Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України укласти з ОСОБА_1 трудовий договір строком на п'ять років та видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Національного природного парку “Білобережжя Святослава».
11.05.2021 П'ятим апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №420/12605/20, щодо зобов'язання Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України укласти з ОСОБА_1 трудовий договір строком на п'ять років та видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Національного природного парку “Білобережжя Святослава».
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про видачу дубліката виконавчого листа, з підстав, що судом першої інстанції, який ухвалив рішення у справі №420/12605/20, є Одеський окружний адміністративний суд до повноважень якого, на підставі ч.1 ст. 373 КАС України належить обов'язок видачі дубліката виконавчого листа у справі.
Ухвалою суду від 29.08.2025 задоволено заяву представника ОСОБА_1 від 29.07.2025 про видачу дублікату виконавчого листа; видано ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа у справі №420/12605/20 про зобов'язання Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України укласти з ОСОБА_1 трудовий договір строком на п'ять років та видати наказ про призначення Коваля В.В. на посаду директора Національного природного парку “Білобережжя Святослава».
У провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №65558954, відкрите за виконавчим листом у справі №420/12605/20 про зобов'язання Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України укласти з ОСОБА_1 трудовий договір строком на п'ять років та видати наказ про призначення Коваля В.В. на посаду директора Національного природного парку “Білобережжя Святослава».
24.10.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження у прохальній частині якої заявник просить суд замінити первісного боржника Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (Код ЕДРПОУ - 43672853) у виконавчому провадженні за номером 65558954 відкритого на підставі виконавчого листа від 11.05.2021р. №420/12605/20 за позовом ОСОБА_1 «Про визнання протиправною бездіяльність Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в частині вчинення дій з організації проведення спеціальної перевірки ОСОБА_1 , як переможця конкурсного відбору на посаду директора НІШ «Білобережжя Святослава» та укладення трудового договору строком на п'ять років та видання наказу про його призначення на посаду директора Національного природного парку «Білобережжя Святослава» належним боржником Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України (Скорочена назва МІНЕКОНОМІКИ), код ЄДРПОУ 37508596.
Обґрунтовуючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження представник позивача, посилаючись на положення розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про можливість забезпечення здійснення Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства функцій і повноважень» від 17.09.2025 №997-р зазначив, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості про реєстрацію Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.10.2025р. за кодом доступу 6699509401 МИНДОВКИЛЛЯ з 24.07.2025р. знаходиться в стані припинення. Відтак, як вказав заявник у зв'язку із ліквідацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, перейменуванням Міністерства економіки України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, яке є правонаступником майна, прав і обов'язків Міндовкілля, необхідно замінити сторону виконавчого провадження.
Учасники справи та державний виконавець повідомлялись про день та час розгляду заяви, однак у судове засідання не з'явились. Керуючись положеннями ст.379 КАС України судом продовжено розгляд питання про заміну сторони виконавчого провадження у письмовому провадженні.
Відповідно до частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться у частинах першій та другій статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з приписами частини другої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (частина перша статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною четвертою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Суд зауважує, що розгляд адміністративної справи №420/12605/20 завершено, рішення у справі набрало законної сили на підставі чого судом було видано виконавчий лист.
Підставою для заміни кредитора у зобов'язанні відповідно до пункту 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, зокрема, є правонаступництво.
Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Так, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.
У процесі провадження у справі у адміністративному судочинстві можлива також заміна сторін та третіх осіб іншими особами, коли до них переходить права та обов'язки у спірних правовідносинах. Така заміна сторін називається процесуальним правонаступництвом.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, означає зміну персонального складу учасників спору. Процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб'єктів права або обов'язку в матеріальних правовідносинах.
Публічне правонаступництво є однією з підстав здійснення процесуального правонаступництва, передбаченого КАС України.
Так, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
За висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права до іншого. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладаються на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають із публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функцій від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бити припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Верховний Суд у зазначеній вище постанові виділяє два види правонаступництва: фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією), та процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Верховний Суд підкреслив, що при визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Так, відповідно до пунктів 1 - 4 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства» від 21.07.2025 №903 перейменовано Міністерство економіки України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України; затверджено Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, що додається; ліквідовано: Міністерство аграрної політики та продовольства, поклавши його функції на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства; Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, поклавши його функції на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Установлено, що: правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства аграрної політики та продовольства і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, що ліквідуються згідно з пунктом 3 цієї постанови, є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства; строк заявлення кредиторами своїх вимог до Міністерства аграрної політики та продовольства і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів становить два місяці з дня набрання чинності цією постановою; строк проведення ліквідації Міністерства аграрної політики та продовольства і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів становить не більше шести місяців з дня набрання чинності цією постановою.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про можливість забезпечення здійснення Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства функцій і повноважень» від 17.09.2025 №997-р вирішено погодитися з пропозицією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства щодо можливості забезпечення здійснення з 22 вересня 2025 р. Міністерством покладених на нього згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 р. №903 «Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства» функцій і повноважень.
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості про перебування Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в стані припинення.
Відтак, у зв'язку із ліквідацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, перейменуванням Міністерства економіки України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, яке є правонаступником майна, прав і обов'язків Міндовкілля, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача та заміни боржника з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (код ЄДРПОУ - 43672853) у виконавчому провадженні за номером 65558954 відкритого на підставі виконавчого листа від 11.05.2021р. №420/12605/20 на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України ( код ЄДРПОУ 37508596).
Керуючись ст.52, 248, 379 КАС України,суд,--
Заяву представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження -задовольнити.
Замінити боржника з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (код ЄДРПОУ - 43672853) у виконавчому провадженні за номером 65558954 відкритого на підставі виконавчого листа від 11.05.2021р. №420/12605/20 на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України ( код ЄДРПОУ 37508596).
Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294- 296 КАС України.
Суддя К.О. Танцюра