Справа № 420/19732/25
18 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 щодо відмови в перерахунку пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1981 по 31.12.1985 роки з коефіцієнтом заробітку 1,46144, який було розраховано станом на дату призначення пенсії за віком 07.06.2000 р.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 16.04.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком з коефіцієнтом заробітку виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1981 по 31.12.1985 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно до матеріалів пенсійної справи вбачається, що пенсію позивачу було призначено 07.06.2000 року на пільгових умовах за віком на пільгових умовах визначених пунктом першим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058). Коефіцієнт заробітку при призначенні пенсії складався із заробітної плати за період з 01.01.1981 по 31.12.1985 роки та складав 1,46144.
Позивач вказує, що після призначення пенсії позивач продовжувала працювати на підставі чого були здійснені перерахунки пенсії виходячи із заробітної плати за період 01.07.2000 по 30.09.2000, з 01.04.2001 по 31.10.2001, з 01.11.2002 по 31.03.2004, з 01.12.2004 по 31.01.2006, з 01.03.2006 по 31.10.2008 роки. Зараз коефіцієнт заробітку складає 1,08907. Позивач 16.04.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, у якій просив: здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1981 по 31.12.1985 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,46144. За результатами розгляду поданого звернення, відповідач листом від 01.05.2025 року у зазначеному у заяві перерахунку відмовив, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Ухвалою суду від 25.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 , (надалі по тексту Позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні та з 07.06.2000 отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1), обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсію обчислено як непрацюючій особі при страховому стажі 44 роки (враховано по 22.11.2021), середньомісячній заробітній платі 9707,78 грн (коефіцієнт заробітної плати 1,08907) визначеній за періоди з 01.01.1981 по 31.12.1985 згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 31.10.2008 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 01.03.2025 становить 5138,06 грн. 17.04.2025 від представника позивача на електронну пошту Головного управління за вх.11770/А-1500-25 надійшла заява, в якій він просив здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1981 по 31.12.1985 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,46144. Листом Головного управління 12576-11770/А-02/8-1500/25 від 01.05.2025 надано обґрунтовану відповідь на звернення позивача, в якій було надано роз'яснення стосовно порушеного у питання у зверненні
Представник відповідача вказує, що за змістом ч. 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону №1058 передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск : К)) показник середньої заробітної плати працівників, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення. Розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 проведено за нормами статті 40 Закону та для перерахунку пенсії підстав не має.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Позивачу з 07.06.2000 року призначено пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітку, обчисленого за період з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року, та індивідуального коефіцієнту 1,46144 відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.03.2025 року №1500-0308-8/59611.
Після призначення позивачу пенсії вона продовжувала працювати. Відповідно до інформації з форми РС-право від 10.03.2025 року, позивачу пенсію обчислено виходячи зі страхового стажу 44 роки 18 днів з урахуванням заробітку, обчисленого за період з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року та коефіцієнту заробітку 1,08907.
Представник позивача 16.04.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивача виходячи із заробітної плати за період роботи 01.01.1981 року по 31.12.1985 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,46144.
У відповідь на вказану заяву відповідачем 01.05.2025 року надано лист № 12576-1170/А-02/8-1500/25, в якому зазначено, що: “...Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії врегульовано статтею 40 Закону, згідно з якою для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням особи, може враховуватися заробітна плата за будь-які 60 місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
ОСОБА_1 з 07.06.2000 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за СП № 1 обчислену як непрацюючій особі при страховому стажі 44 роки (враховано по 22.11.2021), середньомісячній заробітній платі 9707.78 грн (коефіцієнт заробітної плати 1,08907) визначеній за періоди з 01.01.1981 по 31.12.1985 згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 31.10.2008 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 01.03.2025 становить 5138,06 грн.
Розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 проведено за нормами статті 40 Закону та для перерахунку пенсії підстав не має».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
З наведених норм можна дійти висновку, що при обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від кількості відпрацьованих місяців) та коефіцієнт заробітку, який обчислюється шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця.
Вказане надає суду підстави для висновку, що особі при призначенні пенсії надано право обирати заробітну плату (дохід), яка буде враховувати при обчисленні розміру її пенсії. Разом з тим, наведені вище правові норми не наділяють правом пенсійний орган самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19.
Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться і заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу.
Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.
Тобто, перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV має на увазі за вибором пенсіонера зміну величини - заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Позивач вважає, що вона має право на перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону № 1058-IV виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1981 по 31.12.1985 роки з коефіцієнтом заробітку 1,46144, який було розраховано станом на дату призначення пенсії за віком 07.06.2000.
При цьому, як вбачається з наявної в матеріалах справи трудової книжки позивача та вкладки до неї серії НОМЕР_1 , позивач продовжувала працювати після призначення пенсії та зокрема була звільнена у зв'язку з закінченням строку дії трудового договору 30.11.2021 року, після чого позивачу перераховано пенсію на підставі заяви позивача від 19.09.2022 року виходячи з трудового стажу 44 роки 18 днів, коефіцієнту заробітної плати 1,08907, визначеної за періоди з 01.01.1981 по 31.12.1985 згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 31.10.2008 за даними персоніфікованого обліку.
Відповідно до п.3 п. 4 п. 7 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 № 10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії: 1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Перерахунок проводиться тим особам, які станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбачене пунктом 3 цього Порядку, на найбільш вигідних умовах. Перерахунок пенсії проводиться на підставі заяви пенсіонера у строки, встановлені частиною четвертою статті 45 Закону.
Враховуючи, що позивач продовжувала працювати після призначення їй пенсії за віком у 2000 році, відповідно до статті 42 Закону №1058 вона має право на перерахунок пенсії, у зв'язку із збільшенням страхового стажу. Позивачка, реалізуючи своє право на обрання заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, правомірно розраховує на обчислення їй пенсії, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1981 по 31.12.1985 роки, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,46144.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 29.06.2022 у справі №160/1052/19 та від 18.03.2025 року у справі №160/16191/24.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
За подання даного адміністративного позову позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (та похідну до неї позовну вимогу, за яку судовий збір не сплачується), слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року з коефіцієнтом заробітку 1,46144, який було розраховано станом на дату призначення пенсії 07.06.2000 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 16.04.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком з коефіцієнтом заробітку виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1981 по 31.12.1985 роки.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).
Суддя П.П. Марин