Справа № 420/4443/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Пудової Г.В.
За участю сторін:
Представника позивача: Міркун О.С.
Представника відповідача: Грінченко Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОРП ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОРП ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 року №45547/15-32-04-06, прийняте на підставі висновків акту перевірки від 27.08.2024 року №36923/15-32-04-06/43827732.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що податковим органом була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю «КОРП ЕСТЕЙТ», за результатами якої складено Акт №36923/15-32-04-06/43827732 від 27.08.2024 року, в якому зазначено про порушення підприємством п.57.1 ст.57, абз. «а» п.50.1 ст.50 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за звітні (податкові) періоди: 2021 рік, 2022 рік, 3 квартали 2023 року, 2023 рік.
Внаслідок висновків акту перевірки, 21.10.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №45547/15-32-04-06, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 549540,10 грн.
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про його оскарження.
Ухвалою суду від 18.02.2025 року по справі №420/4443/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
03.03.2025 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив по справі (а.с. 31-57), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що податкове повідомлення-рішення №45547/15-32-04-06 від 21.10.2024 року прийнято законно та обґрунтовано. Заява щодо неможливості виконання податкових зобов'язань, відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року, до Головного управління ДПС в Одеській області підприємством не подавалась.
17.03.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 58-66), з якої вбачається, що аналіз пункту 69 ПК України та вищенаведеного Порядку свідчить, що ці нормативні акти регулюють виключно випадки неможливості виконання податкових обов'язків, які виникли внаслідок подій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Вони не охоплюють ситуацій, пов'язаних технічними адміністративними обмеженнями, які не є наслідком воєнних дій. У даному випадку, затримка у сплаті податку на прибуток була викликана технічними обмеженнями, встановленими Національним банком України. Отже, посилання відповідача на необхідність подання заяви про неможливість виконання податкових обов'язків є необґрунтованим, оскільки п.69.1 ПК України не регулює ситуації, пов'язані з технічними затримками у проведенні банківських операцій та відповідно не охоплюють виниклих спірних правовідносин між сторонами.
Ухвалою суду від 18.04.2025 року було вирішено подальший розгляд справи №420/4443/25 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.
27.05.2025 року та 30.06.2025 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких приймали участь представники товариства з обмеженою відповідальністю «КОРП ЕСТЕЙТ» адвокат Міркун О.С. та Головного управління ДПС в Одеській області Нестеренко А.М., які надавали усні пояснення по суті спірних правовідносин та долучали додаткові письмові докази по справі (а.с.77-84, 91-108). У підготовчих судових засіданнях представник позивача зазначила, що не підтримує позовні вимоги в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 21.10.2024 року №45547/15-32-04-06 на суму штрафних санкцій у розмірі 1,05 грн. (за подання податкової декларації №9386048387).
Також 30.06.2025 року підготовче провадження у справі №420/4443/25 було закрито та призначено розгляд справи по суті на 29.07.2025 року, але було відкладено за клопотанням представника позивача.
07.10.2025 року було проведено судове засідання, в якому представник позивача адвокат Міркун О.С. виступила із вступним словом та підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Представник Головного управління ДПС в Одеській області Грінченко Є.В. у вступному слові заперечував проти заявлених позовних вимог у повному обсязі. Також за клопотанням сторін були долучені додаткові письмові докази по справі (а.с. 126-150). У судовому засіданні було оголошено перерву для підготовки сторін до судових дебатів на 05.11.2025 року.
У судових дебатах 05.11.2025 року, представники сторін наполягали на раніше висловлених позиціях по суті спірних правовідносин.
Суд у справі встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРП ЕСТЕЙТ» (далі - ТОВ «КОРП ЕСТЕЙТ», підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом - 43827732.
Відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України, підприємством було подано до податкового органу декларації за наступні періоди:
- уточнюючий розрахунок до декларації за 2021 рік №9435250759 (донараховано до сплати 7 961 122 грн) (+ сума штрафних санкцій 3% на суму 238 834 (а.с.145-146);
- уточнюючий розрахунок до декларації за 2022 рік №9314367015 (донараховано до сплати 891 190 грн) (а.с.143-144);
- звітну декларацію за 9 місяців 2023 року (3 квартали 2023 року) (після терміну надання) №9358568045 (донараховано до сплати 2 430 356 грн) (а.с.141-142).
Датою подання вищевказаних податкових декларацій до податкового органу є 31.12.2023 року, що підтверджується квитанціями про доставку документів до ДПС України (а.с. 92, 99, 106, 134-136).
Оплата підприємством за вищевказаними податковими деклараціями донарахованих податкових зобов'язань проведена 02.01.2024 року, що позивачем за час розгляду справи не заперечувалось, та підтверджується витягом з КОР (а.с. 133)
Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток за звітні (податкові) періоди: 2021 рік, 2022 рік, 3 квартали 2023 року, 2023 рік. За результатами перевірки був складений Акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №36923/15-32-04-06/43827732 від 27.08.2024 року (далі - Акт) (а.с.20-21), у висновку якого було зазначено про виявлення порушення п.57.1 ст.57, абз. «а» п.50.1 ст.50 ПК України в частині несвоєчасної сплати підприємством позивача узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за звітні (податкові) періоди: 2021 рік, 2022 рік, 3 квартали 2023 року, 2023 рік.
Враховуючи зазначені висновки, контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 року №45547/15-32-04-06, яким на підприємство накладену штрафні (фінансові) санкції у розмірі 549 540,10 грн. (а.с.15) за затримку на 1, 2 календарних днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 10 990 802 грн.
До податкового повідомлення-рішення було додано форму, в якій розраховано штрафні (фінансові) санкції за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання відповідно до ст.124 ПК України (а.с.18).
Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/4443/25.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульована Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства.
Відповідно до ст.36 ПК України податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та /або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ.
За п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошових зобов'язань, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податків від обов'язків нарахування і сплати податку і збору.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац 1 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України).
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним (пп. «а» п. 50.1 ст.50 ПК України).
Тобто платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати до подання такого уточнюючого розрахунку.
Згідно п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкових зобов'язань, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.
Згідно п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як було зазначено в Акті про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №36923/15-32-04-06/43827732 від 27.08.2024 року, контролюючим органом виявлено порушення підприємством п.57.1 ст.57, абз. «а» п.50.1 ст.50 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за звітні (податкові) періоди: 2021 рік, 2022 рік, 3 квартали 2023 року, 2023 рік.
Судом встановлено, що підприємством було подано до податкового органу декларації за наступні періоди:
- уточнюючий розрахунок до декларації за 2021 рік №9435250759,
- уточнюючий розрахунок до декларації за 2022 рік №9314367015,
- звітну декларацію за 9 місяців 2023 року (після терміну надання) №9358568045.
Датою подання вищевказаних податкових декларацій до податкового органу є 31.12.2023 року. Водночас, оплата підприємством за вищевказаними донарахованими зобов'язаннями проведена лише 02.01.2024 року, тобто із пропуском строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання на 2 дні.
В обґрунтування пропуску строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання сторона позивача посилається на те, що несвоєчасна сплата податку на прибуток відбулася не з вини платника, а через встановлені НБУ обмеження.
З цього приводу суд зазначає, що згідно п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку зі сплати конкретного виду податку та завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Постановою Правління Національного банку України віл 03.03.2023 року №16 було затверджено Інструкцію про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті (далі - Інструкція)
Згідно п.2 розділу І Інструкції закріплено, що СЕП - державна платіжна система міжбанківських розрахунків, що забезпечує проведення міжбанківських операцій між учасниками СЕП із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації. Функціонування СЕП забезпечується програмно-технічним комплексом - центр оброблення СЕП (далі - ЦОСЕП), який розміщений у Національному банку.
Згідно п.12 розділу ІІ Інструкції учасниками СЕП можуть бути банки-резиденти, їх філії та філії іноземних банків, а також Державна казначейська служба України та інші суб'єкти, визначені законом, за умови дотримання вимог, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.
Відповідно до п.43 розділу VI Інструкції списання коштів з рахунку учасника СЕП у Національному банку здійснюється за платіжними інструкціями, що надійшли від учасника СЕП - власника рахунку або сформовані Національним банком у випадках, визначених законом або обумовлених договором.
Згідно п.23-1 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України визначено, що єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (включаючи кошти, зараховані на єдиний рахунок).
Аналізуючи вищезазначене, здійснення будь-яких оплат на користь Державної казначейської служби України можливо виключно за використання СЕП.
Разом з тим, згідно п.2 постанови Правління Національного банку України від 20.12.2023 року №170 на підставі звернення Державної казначейської служби України було встановлено обмеження на роботу в системі електронних платежів Національного банку України для Державної казначейської служби України 30, 31 грудня 2023 року та 01 січня 2024 року згідно з додатком 1 до цієї постанови.
Додатком 1 до вищевказаної постанови є Регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року (далі - Регламент).
За п.6 Регламенту 30 та 31 грудня 2023 року фінансові повідомлення (платіжні та інформаційні) від / на адресу Державної казначейської служби України (коди ID НБУ 820172 та 899998) через СЕП не приймаються.
За п.12 Регламенту 01 січня 2023 року фінансові повідомлення (платіжні та інформаційні) від / на адресу Державної казначейської служби України (коди ID НБУ 820172 та 899998) через СЕП не приймаються.
Тобто, враховуючи вищевказані приписи, у період з 30.12.2023 року по 01.01.2024 року включно учасники СЕП НБУ не мали можливості здійснювати платежі на адресу Казначейства.
За п.57.1 ст.57 ПК України також зазначено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
У постанові від 01.07.2020 року у справі №804/4602/16 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно якого у разі несвоєчасного або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов'язання з вини банку платника такий платник звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені, однак, не звільняється від обов'язку сплатити в повному обсязі податкове зобов'язання.
За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У свою чергу суд зазначає, що в контексті положень ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.
Особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення.
Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.
Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов'язку.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Пунктом 112.8 статті 112 ПК України закріплено перелік обставин, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Умовами які визначають вину особи, у розумінні ст.112 Кодексу є: встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
У постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2024 року по справі №420/20853/23 було зроблено правовий висновок, що саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, однак невжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.
Колегія суддів зазначила, що кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є вчинення особою діяння умисно. Податкове законодавство не містить визначення «умислу, умисності діяння», однак так само як і поняття «вини», розкриває його зміст та суть.
Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених за платником податків у ст.ст.16, 36 Податкового кодексу України.
У постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2024 року по справі №420/20853/23 також було зроблено висновок, що вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Не дотримання цих правил та норм, є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення, за умови доведення вказаного контролюючим органом. Підтвердженням вини особи також може бути вчинення нею триваючого та повторного правопорушення.
Підприємством не заперечується факт сплати грошових зобов'язань з порушенням граничного терміну, проте суд погоджується зі стороною позивача в тому, що у ТОВ «КОРП ЕСТЕЙТ» була відсутня можливість сплатити податкові зобов'язання у встановлений законом строк (31.12.2023 року) за поданими податковими деклараціями 31.12.2023 року, враховуючи обмеження, встановлені Регламентом, затвердженим постановою Національного банку України від 20.12.2023 року №170. На думку суду, несвоєчасна сплата податкового зобов'язання відбулася не з вини платника, а через встановлені НБУ обмеження.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За час розгляду справи представниками Головного управління ДПС в Одеській області не було спростовано твердження представника позивача про те, що ТОВ “КОРП ЕСТЕЙТ» діяло добросовісно та з належною обачністю, однак через обставини, які не залежали від його волі, здійснило оплату податковий зобов'язань не 31 грудня 2023 року, а у перший операційний день, як тільки через СЕП почали прийматися платіжні та інформаційні повідомлення на адресу Державної казначейської служби України.
Враховуючи вищевказане суд доходить висновку, що податковий орган за час розгляду справи не довів обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.10.2024 року №45547/15-32-04-06 в частині застосування до підприємства штрафних санкцій у сумі 549539,05 грн., а тому суд вважає за необхідне задовольнити в цій частині адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОРП ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС в Одеській області.
В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2024 року №45547/15-32-04-06 на суму штрафних санкцій у розмірі 1,05 грн., розрахованих на підставі несвоєчасної сплати податкових зобов'язань у сумі 21 грн. по податковій декларації №9386048387 суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, оскільки обставини визначення зазначених грошових зобов'язань позивачу відрізняються від викладених вище. Позивачем в судовому засідання позовні вимоги в цій частині спірного ППР не були підтримані, як і не було надано будь-яких обґрунтувань щодо його протиправності в зазначеній частині.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява №22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого ним судового збору у розмірі 8 243,09 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОРП ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.10.2024 року №45547/15-32-04-06 в частині зобов'язання позивача сплатити штраф у сумі 549 539,05 грн.
В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОРП ЕСТЕЙТ» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 8243,09 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 17 листопада 2025 року.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРП ЕСТЕЙТ» (65082, м.Одеса, вул. Гоголя, 23/1, оф.3, код ЄДРПОУ 43827732).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).
Суддя О.В. Білостоцький