Справа № 420/20832/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, Головного управління ПФУ в Черкаській області, в якому позивач просить суд:
визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за №155550005774 від 22.05.2025 року в частині відмови у призначенні пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до загального стажу роботи для призначення пенсії період роботи у період 01.09.1979 по 03.07.1980 року; період роботи з 03.07.1980 по 08.04.1981; період роботи з 11.06.1981 по 09.11.1981, починаючи з моменту звернення до відділу обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області тобто з 14.05.2025 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.05.2025 року позивач звернулась до відділу обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з питанням призначення їй пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за №155550005774 від 22.05.2025 року їй відмовлено в призначенні пенсії за віком оскільки згідно поданих документів, стаж роботи становить 28 років 7 місяців 18 днів, а тому право на пенсію у мене відсутнє.
Позивач вважає зазначене рішення незаконним, протиправним та таким, що підлягає до скасування, оскільки на момент подачі заяви позивачу виповнилося 61 рік і згідно відомостей її трудової книжки трудовий стаж складає понад 30 років, відтак вважає, що має право на пенсію до досягнення віку 60 років.
Ухвалою суду від 02.07.2025 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання адміністративного позову у справі №420/20832/25 до 28.08.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області було встановлено, що вік Позивача - 61 рік 8 місяців 13 днів, а страховий стаж Позивача складає 28 років 07 місяців 18 днів. На підстави заяви та наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 22.05.2025 винесено Рішення № 155550005774 про відмову у призначенні пенсії Позивачу, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1979 по 03.07.1980, оскільки в трудовій книжці відсутнє посилання на документ, що засвідчує факт навчання; період роботи з 03.07.1980 по 08.04.1981, оскільки відбиток печатки підприємства, яким засвідчені записи про роботу, ідентифікувати неможливо; період роботи з 11.06.1981 по 09.11.1981, оскільки дата наказу про прийняття на роботу виправлена. З наведеного вбачається, що у Позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ознайомившись із адміністративним позовом, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення. За результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що його страховий стаж становить 28 років 07 місяців 18 днів. До страхового стажу не зараховано періоди: період навчання з 01.09.1979 по 03.07.1980, оскільки в трудовій книжці відсутнє посилання на документ, що засвідчує факт навчання; період роботи з 03.07.1980 по 08.04.1981, оскільки відбиток печатки підприємства, яким засвідчені записи про роботу, ідентифікувати неможливо; період роботи з 11.06.1981 по 09.11.1981, оскільки дата наказу про прийняття на роботу виправлена. Довідки від 24.04.2025 № 02/31 та від 01.04.2025 № 225 не взято до уваги, оскільки вказані документи видані установами невизнаної держави. Крім того, до заяви не долучено документ, що підтверджує зміну прізвища заявниці з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Враховуючи вищевикладене, зазначає представник відповідача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області винесено рішення № 155550005774 про відмову у призначенні пенсії Позивачу, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши надані докази, судом встановлено такі факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.03.2025 року звернулася через відділ обслуговування громадян №2 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо призначення їй пенсії за віком.
22.05.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 155550005774, з тих підстав, що: “...Страховий стаж особи становить 28 років 7 місяців 18 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
до страхового стажу не зараховано відповідно до трудової книжки від 08.07.1980 серії НОМЕР_1 :
- період навчання з 01.09.1979 по 03.07.1980, оскільки в трудовій книжці відсутнє посилання на документ, що засвідчує факт навчання;
- період роботи з 03.07.1980 по 08.04.1981, оскільки відбиток печатки підприємства, яким засвідчені записи про роботу, ідентифікувати неможливо;
- період роботи з 11.06.1981 по 09.11.1981, оскільки дата наказу про прийняття на роботу виправлена.
* Довідки від 24.04.2025 № 02/31 та від 01.04.2025 № 225 не взято до уваги, оскільки зазначені документи видані установами невизнаної держави. Крім того, до заяви не долучено документ, що підтверджує зміну прізвища заявниці з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Вирішено: відмовити у призначенні пенсії за віком на підставі частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі також - Закон №1058-IV) визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам (далі - Закон №1058).
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховийстаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 23 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 5 ст. 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, 25.11.2005 за №22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Пункт 1.1 Порядку № 22-1: заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з п. 1.7-1.8 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Пункт 2.23 Порядку № 22-1 визначає, що до заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 3 Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.07.2015 № 13-1, принципи здійснення прийому та обслуговування осіб органами Пенсійного фонду: додержання вимог чинного законодавства та етичних норм поведінки; прозорість, відкритість та зрозумілість дій у сфері надання послуг; компетентність та ефективність; своєчасність та якість; нерозголошення інформації, повідомленої особою, яка звертається за отриманням послуги, крім випадків, встановлених чинним законодавством; орієнтація на одержувача - формування ефективної системи взаємодії з одержувачем послуги, надання послуги на базі централізованих інформаційних технологій незалежно від місця взяття його на облік (проживання, перебування на обліку); інформованість - функціонування постійно діючої системи інформаційного забезпечення одержувача послуги.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Судом встановлено, що підставою відмови позивачу у призначенні пенсії є те, що до страхового стажу не зараховано відповідно до трудової книжки від 08.07.1980 серії НОМЕР_1 :
- період навчання з 01.09.1979 по 03.07.1980, оскільки в трудовій книжці відсутнє посилання на документ, що засвідчує факт навчання;
- період роботи з 03.07.1980 по 08.04.1981, оскільки відбиток печатки підприємства, яким засвідчені записи про роботу, ідентифікувати неможливо;
- період роботи з 11.06.1981 по 09.11.1981, оскільки дата наказу про прийняття на роботу виправлена.
Також у рішенні зазначено, що довідки від 24.04.2025 № 02/31 та від 01.04.2025 № 225 не взято до уваги, оскільки зазначені документи видані установами невизнаної держави, та що до заяви не долучено документ, що підтверджує зміну прізвища заявниці з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Як вбачається з наявної у матеріалах пенсійної справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , така була видана ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У вказаній трудовій книжці прізвище « ОСОБА_5 » взято у дужки та нижче нього записано прізвище « ОСОБА_3 », а на внутрішній стороні обкладинки трудової книжки внесено записи про те, що: прізвище змінене на “ ОСОБА_3 » підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 26.01.1985 року.
При цьому, позивачем до суду надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 26.01.1985 року, згідно якого прізвище ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінено на “ ОСОБА_3 ».
Також у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 наявні записи:
- №1 - навчання в ГПТУ-11 з 01.09.1979 по 03.07.1980 згідно атестату;
- №2-3 - період роботи з 03.07.1980 по 08.04.1981 у Рибницькій трикотажно-білизновій фабриці;
- №4-5 - період роботи з 11.06.1981 по 09.11.1981 у Рибницькій ОУС.
Щодо доводів відповідача про наявність виправлень у даті наказу про прийняття на роботу та недоліки відбитка печатки, суд зазначає.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, робітники та службовці, які надходять на роботу, зобов'язані пред'являти адміністрації підприємств трудову книжку, оформлену в установленому порядку (п.1.2). У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність (п.2.2). Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження (п.2.10). Після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей (п.2.11). Зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові та дату народження проводяться адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер та дату цих документів. Вказівка зміни вноситься першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рисою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище чи ім'я, по батькові, дата народження та записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п.2.12).
Суд зазначає, що зважаючи на наявність відповідного запису у трудовій книжці позивача про зміну її прізвища з “ ОСОБА_2 » на “ ОСОБА_7 », який засвідчений підписом працівника та печаткою відділу кадрів, у відповідача відсутні були підстави для витребування у позивача додаткових документів (копії свідоцтва про шлюб та свідоцтва про розірвання шлюбу) на підтвердження такого запису.
Крім того, з огляду на вказані вище положення Інструкції та Порядку, суд вважає, що важливим для врахування відповідного періоду роботи особи до її страхового стажу, що дає право на пенсію, є наявність відповідних записів у трудовій книжці щодо такої роботи, а не якість оформлення трудової книжки працівника його роботодавцем.
Будь-які недоліки такого заповнення трудової книжки роботодавцем не можуть ставитись в провину працівнику, оскільки таке заповнення не залежить від його волі, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, та не може впливати на особисті права працівника.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, від 12.09.2022 у справі № 569/16691/16-а.
Відтак, є необґрунтованим та протиправним оскаржуване рішення в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача періодів її роботи з 03.07.1980 по 08.04.1981 та з 11.06.1981 по 09.11.1981.
Щодо періоду навчання позивача з 01.09.1979 по 03.07.1980 суд зазначає.
Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до п. 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Пунктами 2.10, 2.15 та 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 передбачено, що освіта - середня, середня спеціальна та вища - вказується лише на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома). Запис про незакінчену середню або незакінчену вищу освіту також може бути здійснений лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу тощо).
Студентам, учням, аспірантам та клінічним ординаторам, які мають трудові книжки, навчальний заклад (науковий заклад) вносить записи про час навчання у денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, у партійних школах та школах просування. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукового закладу) про зарахування на навчання та відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів клінічних ординаторів.
У трудові книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів наступних документів:
а) про час служби у складі Збройних Сил СРСР, в органах Комітету державної безпеки СРСР та Міністерства внутрішніх справ СРСР, у всіх видах охорони, де на тих, хто проходить службу, не поширюється законодавство про працю та державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) та дати звільнення зі служби;
б) про час навчання у професійно-технічних та інших училищах, на курсах та школах щодо підвищення кваліфікації, з перекваліфікації та підготовки кадрів;
в) про час навчання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах (включаючи і час роботи у студентських загонах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики), партійних школах, школах профруху та про час перебування в аспірантурі клінічної ординатури1, крім випадків.
г) про роботу як члена колгоспу - у тих випадках, коли чинним законодавством передбачено залік цієї роботи до загального трудового стажу робітників і службовців.
Передбачені у цьому пункті записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу цьому підприємстві.
Зважаючи на те, що у трудовій книжці позивача запис про навчання внесено без посилань на дату та номер атестата, на підставі якого внесено такий запис, оскільки позивач до пенсійного органу та до суду не надала копії такого атестата, з огляду на те, що довідка №225 від 01.04.2025 року, яку позивач надала на підтвердження періоду її навчання в ГПТУ-11, видана установою “Рыбницкий политехнический техникум» державного освітнього закладу середньої професійної освіти Міністерства освіти Придністровської Молдавської Республіки, тобто установою невизнаного в Україні самопроголошеного в якості “держави» утворення, розташованого на території, яку Україна безумовно визнає частиною Республіки Молдова - відтак суд вважає обґрунтованим оскаржуване рішення в частині відмови в зарахуванні позивачу до страхового стажу періоду її навчання з 01.09.1979 по 03.07.1980.
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Приписами абз. 1 п. 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви від 08.05.2025 року за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, рішенням якого відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача про призначення пенсії за віком.
Аналогічні висновки щодо визначення органу, який має розглянути заяву викладені у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2024 року справа №500/1216/23, від 07 травня 2024 року справа №460/38580/22.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та про доцільність їх задоволення з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №155550005774 від 22.05.2025 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, подану ОСОБА_1 14.05.2024 року, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням того, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, зважаючи на те, що судом відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення, з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь Державного бюджету України (ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, код банку отримувача (МФО)899998, рахунок отримувача UA468999980313171206084015756, код класифікації доходів бюджету 22030101) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №155550005774 від 22.05.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, подану ОСОБА_1 14.05.2024 року, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA468999980313171206084015756, код класифікації доходів бюджету 22030101) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012).
Відповідач - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, адреса: вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000).
Суддя П.П. Марин