Справа № 946/7583/25
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
25.09.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, в якій просить:
- скасувати усі рішення ВЛК про повну придатність до військової служби - прийняті з порушенням закону і не врахуванням усіх моїх документів;
- зобов'язати ЦВЛК Києва прийняти нове рішення ВЛК про не придатність до військової служби про непридатність до військової служби згідно наказу МОУ №402 з правками, не придатний до військової служби на підставі діючої групи інвалідності та пожиттєвого догляду за хворою матір'ю з 1-ю групою інвалідності пожиттєво і відмітка потребує стороннього догляду сімейні обставини;
- зобов'язати виключити мене з військового обліку і внести всі дані до Резерв+ і Оберіг.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.09.2025 р. адміністративну справу передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
13.11.2025 р. справа № 946/7583/25 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно з автоматизованим розподілом судових справ між суддями розподілена на суддю Бездрабка О.І.
Приписами ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України виходячи з наступного.
Положеннями п.2 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, в порушення вищевказаних вимог, позивачем в позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідачів.
За змістом п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з'ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 826/16958/17.
Суддя звертає увагу позивача на не чіткість прохальної частини, що виражається у відсутності реквізитів рішень ВЛК про повну придатність до військової служби (дат та номерів), а також суб'єктів їхнього прийняття. Крім того, не вказано, до кого саме із відповідачів заявлена позовна вимога № 3.
Окремо суддя зазначає на невідповідність заявлених позовних вимог приписам ст.5 КАС України.
При цьому для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв'язок між правопорушенням та способом захисту права. Іншими словами, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.
Крім того, позивачем допущено порушення п.5 ч.5 ст.160 КАС України з огляду на повну відсутність належного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява повинна містити власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вище зазначеної вимоги, позивач не надав до суду підтвердження щодо неподання нею до суду іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.4 ст.161 КАС України).
Вимоги до оформлення письмових доказів визначені в ст.94 КАС України, згідно якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд зауважує, що в порушення даних вимог позивачем до позовної заяви додано докази без належного засвідчення.
За змістом ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674).
Згідно ст.1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст.2 Закону № 33674-VI).
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3028,00 грн.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI).
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, в позові щонайменше (точно не зрозуміло, з огляду на відсутність вказівки про те, які саме рішення позивач вважає протиправними та бажає скасувати) заявлено 2 вимоги немайнового характеру, судовий збір за які складає 2422,40 грн.
Проте, до позовної заяви позивачем не долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. Натомість в позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що позивач є особою з інвалідністю третьої групи та не працює.
Згідно п.п.8, 9 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи та особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Отже, оскільки за змістом ст.5 Закону № 3674 пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено, жодних інших доказів на підтвердження того, що позивач має пільги як особа з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи та особа з інвалідністю I та II груп, законний представник дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, до позовної заяви не надано
Згідно ч.1 ст.8 Закону № 3674 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Як вбачається із аналізу позову, позивач перебуває у тяжкому матеріальному становищі, однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вказаних обставин, зокрема, щодо того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог,встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, а позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для подання до суду: позовної заяви у новій редакції у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України; належним чином засвідчених копій додатків до позовної заяви для суду та відповідачів; платіжний документ про сплату судового збору у сумі 2422,40 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 946/7583/25 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.І. Бездрабко