Справа № 420/15231/25
17 листопада 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши клопотання представника відповідачів про залишення адміністративного позову без розгляду
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:
визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків:
від 05.11.2024 №12005693/43738095 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6709 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005684/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6712 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005678/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6717 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005699/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6720 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12003679/43738098 про відмову в реєстрацій в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6721 від 16.11.2023 p.;
від 05.11.2024 №12005705/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6722 від 16.11.2023 p.;
від 05.11.2024 №12005642/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6727 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005674/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6728 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005686/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6730 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005655/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6731 від 16.11.2023 p.;
від 05.11.2024 №12005675/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6732 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005700/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6736 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005656/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6737 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005680/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6750 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005659/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6752 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005685/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6755 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005643/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6758 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005706/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6759 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005644/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6760 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005647/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6800 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005646/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6810 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005641/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6812 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005701/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6813 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005648/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6814 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005691/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6816 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005652/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6817 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005645/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6820 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005653/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6828 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005712/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6844 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005687/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6849 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005702/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6855 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005676/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6865 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005682/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6876 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005651/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6890 від 16.11.2023 p.;
від 05.11.2024 №12005657/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6891 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005683/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6892 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005688/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6898 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005654/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6899 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005673/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6900 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005681/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6903 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005707/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6904 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005692/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6905 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005704/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6906 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005689/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6908 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005660/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6922 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005650/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6924 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005710/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6936 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005661/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6937 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005690/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6953 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005694/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6954 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005711/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6958 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005671/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6961 від 16.11.2023 р.;
від 05 11.2024 №12005672/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6968 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005703/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6969 від 16.11.2023 р.;
від 05.11.2024 №12005658/43738098 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6971 від 16.11.2023 р.;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» від 16.11.2023 №6752, №6720, №6922, №6709, №6727, №6760, №6758, №6728, №6900, №6717, №6722, №6937, №6971, №6904, №6820, №6898, №6721, №6865, №6855, №6924, №6954, №6800, №6730, №6755, №6750, №6814, №6759, №6953, №6813, №6906, №6890, №6736, №6968, №6712, №6732, №6817, №6844, №6936, № 6903, №6961, № 6810, №6731, №6891, №6828, №684, №6969, №6816, №6899, №6812, №6908, №6905, №6892, №6958, №6876, №6737 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Представником відповідачів подані клопотання про залишення адміністративного позову залишити без розгляду, в обґрунтування яких зазначено, що дана позовна заява надійшла на адресу Одеського окружного адміністративного суду лише - 15.05.2025 року. ТОВ «Імпортмакс» не було використано право на адміністративне оскарження рішення комісії регіонального рівня, шляхом направлення скарги до ДПС України Відповідач критично оцінює надану позивачем накладну про відправлення позовної заяви за допомогою кур'єрської служби «Двадцять п'ять годин». В поштовій накладній № 3118 в якості відправника зазначено: ТОВ «Імпортмакс», адреса м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20., оф. 101, отримувач: Одеський окружний адміністративний суд, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, опис вкладення: позовна ТОВ «Імпортмакс», дату відправлення: 05.05.2025 р., час: 17:50.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про поштовий зв'язок», «кур'єрською послугою» вважається послуга поштового зв'язку з пересилання поштового відправлення поштового відправлення, приймання якого від відправника та/або вручення якого адресату здійснюється поза межами об'єкта поштового зв'язку. Вказаний документ служби кур'єрської доставки не містить поштового штемпелю із датою вказаного відправлення та ідентифікатором (штрих-кодом), який надав би можливість відстежити відправлення (дату прийняття, передачу на сортувальний центр, дату отримання, дату вручення повідомлення про отримання тощо), а також не містить належних та достатніх даних про особу кур'єра (ПІБ кур'єра). Разом із тим, з наданої до суду копії поштової накладної вбачається категорія доставки: «економ» та здійснення оплати за рахунок: «відправника». У наданій копії накладної хоча і наявний відбиток печатки ТОВ «Двадцять п'ять годин», але відбиток накладений на незаповнені (порожні) графи вказаної накладної, де зазначаються реквізити платника, зокрема «ПІБ», «Організація», «Адреса», а також відсутня дата відправлення кореспонденції, а фіскальний чек чи інший розрахунковий документ на оплату кур'єрської доставки позивач суду так і не надав. Відтиск печатки з реквізитами певного товариства, навіть за умови, що це товариство включене до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, не може саме по собі за цих зазначених вище конкретних обставин належно підтверджувати факт прийняття певною конкретною відповідальною особою товариства у певний час вказаного поштового відправлення, адже конкретних даних про таку відповідальну особу, її підпису на накладній немає. При цьому, надання накладної служби кур'єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання позову у день, зазначений на відповідній накладній. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.12.2019 року по справі №910/6447/18.
Отже, належним доказом надіслання кореспонденції є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Проте, позивачем не надано суду будь-якого розрахункового документа, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), як належний доказ дати направлення відповідачем позовної заяви на адресу суду.
Стосовно ж тривалості строку між датою, яка вказана в примірнику поштової накладної, як дата відправки (05.05.2025.), та датою надходження позовної заяви до суду (15.05.2025 р.), варто зазначити, що за правилами п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958 нормативні строки пересилання простої кореспонденції операторами поштового зв'язку (без врахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) : місцевої -Д+2; у межах області та між обласними центрами України -Д+3, пріоритетної -Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкт поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2,3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. Від вул. Маразліївська, буд.1/20 у м.Одеса (зареєстроване місцезнаходження позивача) до Одеського окружного адміністративного суду невелика відстань - 8,4 км, що у свою чергу ставить під сумнів той факт, що кур'єр більше тижня ніс до суду пакет з позовною заявою.
Отже, відповідачі ставлять під сумнів той факт, що кур'єр більше тижня доставляв до суду пакет з позовною заявою.
На підставі викладеного представник відповідачів просить залишити без розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку із пропуском строків звернення до адміністративного суду із позовом.
Ухвалою суду від 05.06.2025 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
За змістом частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/2355/20 від 28 травня 2021 року.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до Постанови Верховного суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року №640/20468/18 (К/9901/16396/19) було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах. Так, Верховний Суд дійшов наступного висновку: «Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
При цьому, позивачем не наведено жодної підстави, яка б об'єктивно перешкоджала (утворювала обставини непереборної сили) йому звернутися до суду у строк із даними вимогами.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги пред'явлені до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки позов Товариства доставлено до суду 15.05.2025 за сумнівною кур'єрською відправкою з актом від 05.05.2025.
Обираючи стандарт доказування, який має використовуватися, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Це означає, що в достовірності факту не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що при оцінці доказів Європейський суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.
Суд ставить під сумнів наданий до суду бланк кур'єрського відправлення від 05.05.2025, оскільки останній не містить обов'язкових реквізитів, зокрема назви служби доставки, печатки, ПІБ кур'єра, відомостей щодо оплати послуг доставки кореспонденції. При цьому на бланку вказано дату прийняття відправлення - 05.05.2025, а доставка до ООАС відбулась 15.05.25, тобто через 10 днів. Крім того, в зазначеному бланку у графі «послуги оплачуються» проставлена відмітка «відправником» «б/нал», тобто послуги кур'єрської служби доставки оплачені позивачем у безготівковий спосіб, у зв'язку із чим для усунення сумнівів у достовірності наданого до суду доказу позивачу належить надати до суду доказ здійснення 05.05.2025 грошового переказу на користь кур'єрської служби доставки за оплату послуг кур'єрської доставки, або надати інший розрахунковий документ (квитанція, чек, платіжне доручення тощо), який би підтверджував зазначений факт.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже позивачу належить надати до суду належні докази його звернення 05.05.2025 до оператора поштового зв'язку, або звернутися із заявою в порядку ст. 123 КАС України про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання ухвали суду усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде залишений без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин