Справа № 420/22633/25
17 листопада 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому позивач просить:
визнати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V1-037/2025 від 7 червня 2025 року - протиправним (незаконним) та скасувати його.
Ухвалою суду від 28.07.2025 року судом вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Також, ухвалою суду від 28.07.2025 року витребувано у відповідача по справі - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належним чином засвідчені копії матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: вул. Балківська, 33, к. 116, м. Одеса, 65000).
Представником відповідача подано до суду відзив, до якого додано матеріали щодо розгляду скарги Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2024 року (провадження № 990/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Також представником відповідача подано клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області засвідчені належним чином копії матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката Орловського Олега Володимировича.
В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката, які мають значення для правильного вирішення адміністративного позову по суті, на підставі та з урахуванням яких ВКДКА приймала оскаржуване рішення, що є предметом даного судового спору, вже не знаходяться в провадженні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та були повернуті до КДКА Одеської області, у зв'язку з чим у ВКДКА відсутня можливість надати їх до суду. При цьому, чинним законодавством не передбачено повноважень ВКДКА витребовувати матеріали справ з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, окрім як на підставі отриманих заяв (скарг) на рішення, дії чи бездіяльність регіональних КДКА з метою їх розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 6, 7, 8 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Гарантії Статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є вчинення операцій із доказами на процесуальному рівні. Прийнятність доказів або спосіб їх оцінки за обставинами справи, у першу чергу питання національних судів, чиїм завданням є оцінка доказів у процесі слухання справи (Garcнa Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], § 28; Farange S.A. v. France (Фаранж проти Франції) (dйc.)).
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду.
Згідно з ч.7, 8 ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Стаття 147 КАС України передбачає, що у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема:
невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Пунктами 1,3 ч.2 ст. 149 КАС України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
Частиною 3 ст. 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
З огляду на предмет спору, витребувані докази мають суттєве значення для вирішення даної справи, а тому враховуючи необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, дотримання приписів ЄСПЛ та КАС України, суд вважає за необхідне витребувати у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області засвідчені належним чином копії матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Положеннями ч.ч.1 та 2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави, за наявності яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі та підстави.
Водночас у ч.3 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено умови, за наявності яких суд не може зупинити провадження у справі.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Однак законодавцем не передбачено як підставу для зупинення провадження у справі витребування доказів. А тому, суд вважає, що в даному випадку слід застосувати правила аналогії закону.
Згідно з ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відтак, враховуючи положення ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність прямої заборони щодо зупинення провадження на час витребування доказів, з метою реалізації прав сторін щодо надання доказів на обґрунтування своїх вимог і заперечень та для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.
Керуючись ст.ст.72, 77, 79, 80, 147, 149, 236 КАС України, суд
Витребувати у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області засвідчені належним чином копії матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області надати витребувані судом документи у строк до 28.11.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.
Провадження у справі зупинити до отримання витребуваних доказів.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та підлягає оскарженню в частині зупинення провадження.
Суддя П.П. Марин