Справа № 420/32283/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.07.2025 р. № ЮО80113. № ЮО80113 про розмір грошового забезпечення відповідно станом на 01.01.2022 р., 01.01.2023 р.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.07.2025 р. №ЮО80113, № ЮО80113 про розмір грошового забезпечення відповідно станом на 01.01.2022 р., 01.01.2023 р., починаючи відповідно з 01.02.2022 р., 01.02.2023 р., з урахуванням раніше виплачених сум;
відповідно до ст. 382 КАС України, встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом покладення обов'язку на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом термін з моменту набрання законної сили звіт про виконання рішення суду у цій справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Представник позивача зазначає, що на виконання рішення суду від 15.01.2025 року по справі 420/29109/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області лист з Довідками про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 від 22.07.2025 р. №ЮО80113, виданих станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року.
Представник позивача зазначає, що звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою щодо здійснення перерахунку, нарахування та виплати пенсії позивачу відповідно до виданих довідок. Проте, позивачу відмовлено у задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Такі дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача є протиправними, порушують права позивача на належний гарантований законом рівень пенсійного забезпечення.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано до суду засобом електронного зв'язку відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що позовні вимоги вважає необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, ІНФОРМАЦІЯ_3 передана довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» за нормами, чинними на 01.03.2018. На виконання вищезазначеної Постанови №103 Головним управлінням у 2018 році проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Також представник відповідача зазначає, що Головне управління призначає/перераховує пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, оскільки розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить. До Головного управління ПФУ в Одеській області від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшли оновлені довідки від 22.07.2025 р. №ЮО80113 про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 для перерахунку пенсії позивача.
Разом з тим, представник відповідача зазначає, що рішенням Окружного адміністративно суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103, проте, Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося, таким чином положення Порядку не були дотримані.
Крім того, за твердженнями відповідача, довідка ІНФОРМАЦІЯ_3 видана з порушенням вимог Порядку, тому відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії за повторно наданими довідками про розмір грошового забезпечення.
Також представник відповідача вказує, що Міністерство соціальної політики України листом від 21.08.2019 № 15308/0/2-19/54 підтримало позицію Пенсійного фонду України щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови №103 згідно з повторно наданими довідками про розмір грошового забезпечення.
Тож у Головного управління відсутні законні підстави діяти в інший спосіб, ніж той, що передбачений законодавством.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262).
ІНФОРМАЦІЯ_4 виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 від 22.07.2025 року №ЮО80113 станом на 01.01.2022, 01.01.2023 р., для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року відповідно.
Представник позивача звернувся до відповідача з заявою, у якій просив провести перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року, на підставі довідок від 22.07.2025 року №ЮО80113 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2022, 01.01.2023. Позивачу листом від 11.09.2025 року відмовлено у проведенні перерахунку на підставі оновлених довідок.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
По-перше, суд вважає за необхідне зазначити щодо застосування строку звернення до суду, відповідно до зауважень представника відповідача, викладених у відзиві на адміністративний позов.
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі “Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
Відповідно до правових висновків, які містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 23.01.2020 у справі № 809/535/16, від 18.05.2021 року у справі №343/870/17 підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Так, підставою для звернення позивача до суду є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійснені перерахунку розміру пенсії позивача згідно довідок від 22.07.2025 року №ЮО80113.
Тобто, підстава для звернення із заявою перерахунок пенсії позивача виникла лише після видачі довідки про грошове забезпечення, у зв'язку з чим позивач звернувся до Головного управління щодо перерахунку пенсії, на що було надано відповідь у листі від 11.09.2025 року.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі №240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Зважаючи на вищевикладене та підстави звернення ОСОБА_1 до суду, позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строків, визначених приписами КАС України.
Щодо перерахунку пенсії позивача з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.07.2025 року №ЮО80113.
За частинами 1, 2 та 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац 4 підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704);
- надбавка за кваліфікацію, відсотків посадового окладу (додаток 15 до постанови).
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку № 45, передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Пунктом 6 постанови №103, внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", далі Постанова №103), було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку №45, міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Проте, варто звернути увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Також, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові по справі № 400/6214/21 від 19 жовтня 2022 року.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" було не лише підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а й закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.
Тому, як висновок, з 29.01.2020 (з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18), у позивача виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних та одноразових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд дійшов висновку, що саме з 29.01.2020 у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції, який враховується при визначенні розміру посадового окладу та інших складових, в яких застосовується розмір прожиткового мінімуму.
Водночас, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 23.01.2020 у справі № 809/535/16, від 18.05.2021 року у справі №343/870/17.
Алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови КМУ № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 порядку №45 не змінився.
Суд зазначає, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення довідки про розмір грошового забезпечення позивача встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення).
При цьому підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи повідомляють орган ПФУ.
Отже, отримавши оновлену довідку, що враховує додаткові складові грошового забезпечення, у відповідача виник обов'язок з перерахування пенсії позивача з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року. Посилання відповідача на те, що Урядом не приймалось окремого рішення щодо підвищення грошового забезпечення даної категорії осіб, на переконання суду, є необґрунтованими, позаяк перерахунок пенсії позивача не обґрунтовується даною підставою, а зумовлений отриманням позивачем оновленої довідки на виконання рішення суду.
Щодо вимоги позивача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд зазначає, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Позивач в позовній заяві не навів жодних обґрунтувань щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю на день постановлення рішення у справі.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року, на підставі довідок від 22.07.2025 року №ЮО80113, виданих ІНФОРМАЦІЯ_4 про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року, на підставі довідок від 22.07.2025 року №ЮО80113, виданих ІНФОРМАЦІЯ_4 про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією №TE32-5DMF-1ASE від 19.09.2024 року.
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 стягнути 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року, на підставі довідок від 22.07.2025 року №ЮО80113, виданих ІНФОРМАЦІЯ_4 про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року, на підставі довідок від 22.07.2025 року №ЮО80113, виданих ІНФОРМАЦІЯ_4 про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ПФУ в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (код ЄДРПОУ 20987385, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).
Суддя П.П. Марин