про залишення позову без розгляду
18 листопада 2025 р.№ 826/8182/16
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., суддів Брагара В.С., Величка А.В., за участі секретаря судового засідання М'ялик В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС в Одеській області, вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044,
до відповідачаМіністерства розвитку громад та територій України, просп. Берестейський, 14,м. Київ,01135,
треті особиДержавне підприємство "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів», вул. Судоремонтна, 35, с. Олександрівка, Одеський район, Одеська область, 68091,
простягнення податкового боргу у сумі 12 603 736,80 грн,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2016 відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду колегією суддів.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX матеріали адміністративної справи №826/8182/16 скеровано за належністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 14.04.2025 року, прийнято адміністративну справу до провадження. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на12 травня 2025 року.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте в підготовче судове засідання не прибув, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Розгляд справи було відкладено на 07.07.2025року , у зв'язку з неявкою позивача. Повістка про виклик була направлена через Електронний суд, яку отримано 23.05.2025
В судове засідання призначене на 07.07.2025 позивач не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Розгляд справи було відкладено на 27.10.2025, у зв'язку з неявкою сторони - позивача у судове засідання, призначене на 07.07.2025.Повістка про виклик була направлена через Електронний суд, яку отримано 26.09.2025, та засобами поштового зв'язку, яку також отримано 03.10.2025.
В судове засідання призначене на 27.10.2025 позивач не прибув, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Розгляд справи було відкладено на 18.11.2025, у зв'язку з неявкою сторони - позивача у судове засідання, призначене на 27.10.2025. Повістка про виклик була направлена через Електронний суд, яку отримано 28.10.2025, та засобами поштового зв'язку, яку також отримано 03.11.2025.
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з кількома неявками позивача.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає про таке.
Позивачу направлялись повістки про виклик на 12.05.2025, 07.07.2025, 27.10.2025, 18.11.2025, які ним отримані засобами поштового зв'язку та через Електронний суд.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно частини 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
За таких обставин та з огляду на те, що позивач не з'являється без поважних причин до суду, не виконує вимоги суду, не надає заяв до суду, не підтримує заявлені позовні вимоги та не надає пояснення суду щодо дійсних обставин справи, без встановлення яких неможливий розгляд справи по суті спірних правовідносин, суд вважає за належне залишити позовну заяву без розгляду.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем допущено повторну неявку в судове засідання, без будь-яких повідомлень про поважність причин неприбуття.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Суд, зважаючи на значення спору для позивача, розцінює неприбуття в судові засідання позивача чи його представника, як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, а також не повідомлення суду про причини такої неявки.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Суд також враховує, що згідно частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача та його представника в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем та його представником заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
Слід вказати, що позивач не з'являвся та не забезпечував явку свого представника в судові засідання призначені на 12.05.2025, 07.07.2025, 27.10.2025, 18.11.2025 для розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв.
При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.4 ч.1 ст.240 КАС України, викладену у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Частина 5 статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини 5 статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивач та/або його представник не з'явилися в судові засідання для розгляду справи, не повідомляли суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подавали заяви про розгляд справи без їх участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без їх участі, суд дійшов висновку про наявності підстав, для застосування визначеного частиною 5 статті 205 та пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України він має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.
Керуючись ст.ст. 44, 131, 205, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
1. Клопотання представника відповідача задовольнити.
2. Позовну заяву - залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Головуючий суддя О.М. Мельник
Суддя В.С. Брагар
Суддя А.В. Величко