про передачу адміністративної справи до іншого суду
18 листопада 2025 р. р. № 400/11851/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Л.Л. Дерев'янко, розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
треті особиГоловне управління Національної поліції в Миколаївській області в особі відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області, вул. Центральна, 43,с-ще Березанка,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57401,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; скасування звернення,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), третя особа Головне управління Національної поліції в Миколаївській області в особі відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області, в якому позивач просить:
Скасувати звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 , надісланого у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовниква, військовозобов'язанмх та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, що надійшло 28.12.2024 року до відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Національної поліції України та було зареєстровано у ІКС ІПНП за № 4453 від 28.12.2024 року про необхідність затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210, 210-1 КУпАП.
Ухвалою від 04.11.2025 відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Згідно ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Приписами ст. 20 КАС України встановлені правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
В п. 1 ч.1 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
В ч. 1 ст. 286 КАС України зазначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Предметом спору у даній справі є, зокрема, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , при цьому відповідальність за порушення правил військового обліку передбачена ст. ст. 210, 210-1 КУпАП та направлені на забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено роздруківкою військово-облікового документу позивача із застосунку «Резерв+».
В ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_3 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних: організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі); звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В ст. 259 КУпАП визначено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Відповідно до ст. 235 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222-244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (ст. 255 КУпАП).
Таким чином, у разі виявлення факту вчинення призовником, військовозобов'язаним або резервістом порушення правил військового обліку, або порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (статті 210, 210-1 КУпАП), уповноважена територіальним центром комплектування та соціальної підтримки особа складає протокол у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, порушник може бути доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ст.259 КУпАП).
Таким чином, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, пов'язані з безпосереднім виявленням відповідачем ознак порушення позивачем правил військового обліку (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), тобто ознак вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, встановлення обставин правомірності чи протиправності дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку потребує, в першу чергу, надання оцінки висновкам відповідача про наявність ознак скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що виразилось у недотриманні позивачем встановлених чинним законодавством правил військового обліку або інших вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, і, як наслідок, наявності підстав для вжиття відповідних заходів для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином суд вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги свідчать про те, що предметом позову у цій справі є дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з виявленням ним обставин можливого порушення позивачем правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП.
Враховуючи висновок суду про те, що предметом спору у цій справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, розгляд цієї справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. Тобто порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішення суду як прийнятого не компетентним судом.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 26.08.2025 по справі №420/23357/25 скасував ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі та направив справу до суду першої інстанції для вирішення питання про її передачу за підсудністю до місцевого загального суду як адміністративного суду. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив із того, що встановлення обставин правомірності чи протиправності дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку вимагає, в першу чергу, надання оцінки висновкам відповідача про наявність ознак скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що виразилось у недотриманні позивачем встановлених чинним законодавством правил військового обліку або інших вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, і, як наслідок, наявності підстав для вжиття відповідних заходів для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Приписами ст. 29 КАС України врегульовано підстави передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого.
Згідно з п.3 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Положення КАС України не передбачають передачу справи після відкриття провадження за предметною підсудністю, а лише допускає таку передачу з огляду на територіальну підсудність. Вирішуючи питання подальшого розгляду цієї справи, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону та, керуючись ст. 29 КАС України, передати адміністративну справу за предметною підсудністю до місцевого загального суду як адміністративного суду.
Позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено відміткою в паспорті громадянина України.
Відповідачем по справі є ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи, що місцем реєстрації позивача та відповідача є Березанський район, Миколаївської області, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №400/11851/25 до Вознесенського районного суду Миколаївської області (місце знаходження: 57400 Миколаївська обл., селище Березанка, вул. Центральна, 58.).
Керуючись ст. ст. 25, 29, 30, 171, 241, 243, 256, 295 КАС України суд
Адміністративну справу №400/11851/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Миколаївській області в особі відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській областіпро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передати за територіальною підсудністю до Березанського районного суду Миколаївської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Суддя Л.Л. Дерев'янко