17 листопада 2025 р. № 400/7842/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаМіністерства оборони України, просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049,
третя особаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним рішення від 28.02.2025 №20/д в частині, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 28.02.2025 року № 20/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів (рішення суду), якими встановлено факт перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що дають право на отримання одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву від 19.11.2024 року ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у бою за Батьківщину в районі н.п. Григорівка, Донецької області, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.
Ухвалою від 25.07.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що вона звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю цивільного чоловіка ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі н.п. Григорівка, Донецької області, що підтверджується сповіщенням сім'ї № 252 від 26.09.2023 року, під час проходження військової служби у Збройних Силах України у період дії воєнного стану.
До вказаної заяви позивач долучила необхідні для виплати такої допомоги документи, серед яких, зокрема, рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.08. 2024 року у справі № 483/146/24, яким встановлено факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.10.2006 року по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Подану заяву разом із долученими до неї документами направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в подальшому - до Міністерства оборони України.
Проте, 28.02.2025 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , оскільки відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого.
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, адже, на її думку, рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.08.2024 року у справі №483/146/24, яким встановлено факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.10.2006 року по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджує те, що позивач була одним з подружжя ОСОБА_2 .
Тобто, на переконання позивача, вона має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , а тому вважає, що слід визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 20/а від 28.02.2025 року, а також зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що позовні вимоги обґрунтовані неправильним трактуванням положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки проживання однією сім'єю із загиблим військовослужбовцем не свідчить, що позивачка має офіційний статус дружини та належить до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 цього ж Закону. Представник відповідача зазначив, що статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантовано виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги здійснюється, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Водночас перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначений у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Як зазначає представник відповідача далі, відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у пп. 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
При цьому ст. 21 Сімейного кодексу України визначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 27 Сімейного кодексу України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб.
Згідно зі ст. 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, на переконання представника відповідача, виключно шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків у подружжя. Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно. Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків.
Посилання на рішенням Очаківського міськрайсуду суду миколаївської області від 14.08.2024 року у справі № 483/146/24 не свідчить про наявність у позивача права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, оскільки проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
При цьому право на отримання спірної допомоги має саме один із подружжя, відтак факт спільного проживання чоловіка і жінки не свідчить про те, що позивач має офіційний статус дружини ОСОБА_2 .
Від третьої особа надійшли пояснення де зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 зі свого боку зауважує, що позивачем не надано жодних доказів надання їй статусу члена сім'ї загиблого. Із наданого позивачем рішення суду можливо встановити лише те, що судом було підтверджено факт проживання однією сім'єю. Виходячи із вказаного вище, вважаємо, що дії третьої особи відповідають вимогам Закону , у задоволені позову просив відмовити.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Рішенням Очаківського міськрайсуду суду миколаївської області від 14.08.2024 року у справі № 483/146/24 встановлено факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.10.2006 року по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_2 загинув у районі н.п. Григорівка, Донецької області, під час проходження військової служби у Збройних Силах України у період дії воєнного стану, що підтверджується сповіщенням сім'ї № 252 від 26.09.2023 року.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 49 років в н.п. Григорівка, Донецької області, про що 04.10.2024 року складено відповідний актовий запис № 638.
Позивач звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю цивільного чоловіка ОСОБА_2 . До заяви позивач долучила необхідні для виплати такої допомоги документи, серед яких, зокрема, рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.08.2024 року у справі № 483/146/24.
Подану заяву разом із долученими до неї документами направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в подальшому - до Міністерства оборони України.
28.02.2025 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення (протокольної форми) № 20/д про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , оскільки відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого.
Не погоджуючись із відмовою у призначення одноразової грошової допомоги, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне:
Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі ст.ст. 1, 1-2, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону № 2489-IX від 29.07.2022 року; саме в такій редакції була чинною норма станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) передбачалося, що у випадках, зазначених у п.п. 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення)».
Отже, в розумінні ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній станом на день прийняття оскаржуваного рішення) право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги маюли батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Відповідно до п. 1, 6, 7, 8, 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених п.п. 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у ст. 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у ст. 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Згодом Законом України від 09.12.2023 року № 3515-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги», який набрав чинності 29.03.2024 року, статтю 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в такій редакції:
«Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги
1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.
Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
- вдова (вдівець);
- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом «а» частини 1 статті 16 як в редакції Закону № 2489-IX від 29 липня 2022 року, так і в редакції Закону № 3515-IX від 09 грудня 2023 року передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2 Постанови №168 (у первинній редакції) установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Якщо сім'я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.
У подальшому до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни.
Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» № 400 від 01.04.2022 року, яка набрала чинності 02 квітня 2022 року та застосовується з 24.02.2022 року, пункт 2 Постанови № 168 після абзацу першого доповнено новими абзацами другим - шостим такого змісту:
«Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).».
Пунктом 2 Постанови № 168 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 року № 836, яка набрала чинності 11.08.2023 року) установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пунктах 1-1-2 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
Якщо сім'я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд установив, що рішенням Очаківського міськрайсуду суду Миколаївської області від 14.08.2024 року у справі № 483/146/24 встановлено факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.10.2006 року по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 року № 20/д підтверджується те, що комісія, розглянувши подані документи, дійшла висновку відмовити позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця) право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Водночас згідно з поданими документами заявниця не належить до одного з подружжя загиблого.
Відтак ключовим для правильного вирішення цієї справи є встановлення факту, чи мала ОСОБА_1 право на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю під час захисту Батьківщини ОСОБА_2 .
Так, суд уже наголошував на тому, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення (28.02. 2025 року) стаття 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» діяла в редакції Закону від 29.07.2022 року № 2489-IX, якою передбачалося, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Згодом Законом України від 09.12.2023 року № 3515-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги», пункт 1 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в такій редакції: «У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті».
Водночас Законом України від 09.12.2023 року № 3515-IX до п. 4 ст. 16-1 Закону № 2011-XII також внесено зміни, якими передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать зокрема жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
З огляду на таке правове регулювання слід виснувати, що право на отримання одноразової грошової допомоги в редакції Закону від 29.07.2022 року № 2489-IX мав один з подружжя, який не одружився вдруге, а в редакції Закону від 09.12.2023 року № 3515-IX - таке право має в тому числі й жінка, з якою загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Тобто, Законом від 09.12.2023 року № 3515-IX, яким внесено зміни зокрема і до п. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», розширено перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, та включено до такого переліку зокрема і жінку загиблого військовослужбовця, з яким остання проживала однією сім'єю, але не перебувала у шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Разом із тим відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № від 09.12.2023 року № 3515-IX цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Як свідчать відомості із офіційного сайту Верховної Ради України (посилання - https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3515-20) Закон від 09.12.2023 року № 3515-IX опубліковано в офіційному виданні «Голос України» 29.12.2023 року, а тому днем набрання чинності цим Законом слід вважати 29.03.2024 року.
Водночас оскаржуване у цій справі рішення прийнято комісією Міністерства оборони України 28.02. 2025 року, тобто за часу дії статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції від 09.12.2023 року № 3515-IX, яка чітко передбачає, що жінку загиблого військовослужбовця, з яким остання проживала однією сім'єю, але не перебувала у шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, суд доходить висновку, що рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02. 2025 року № 20/д, є протиправним, адже на день прийняття такого рішення чинним законодавством передбачалося право на отримання одноразової грошової допомоги жінкою військовослужбовця, яка не перебувала з ним шлюбі, але спільно проживала (за умови, якщо такий факт встановлено рішенням суду), а тому в позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022), за участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 28.02.2025 року № 20/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів (рішення суду), якими встановлено факт перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
3. Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у бою за Батьківщину в районі н.п. Григорівка, Донецької області, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду, наданої судом у цьому рішенні.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя О.В. Малих