про закриття провадження в адміністративній справі
14 листопада 2025 р. № 400/10310/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Буряченко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про закриття провадження у справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаНаціонального агентства з питань запобігання корупції, бульв. Миколи Міхновського, 28, м. Київ, 01103,
провизнання протиправними та скасування п.п.6.1 п.6 розділу ІІІ та п.4.1 розділу IV довідки від 04.07.2025 року № 500/25,
за участю:
представника позивача: Гузенко А.М.,
представника відповідача: Гончаров О.В.,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п.п. 6.1 п. 6 розділу III Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.07.2025 року № 500/25 «Про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом, секретарем Миколаївської міської ради»;
- визнати протиправним та скасувати п. 4.1 розділу IV Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.07.2025 року № 500/25 від 04.07.2025 року «Про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом, секретарем Миколаївської міської ради» в частині встановлення, що суб'єктом декларування при поданні декларації зазначено недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2251287 грн.
Ухвалою від 26.09.2025 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).
Ухвалою від 21.10.2025 року суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
30.10.2025 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження, яке обґрунтоване наступним:
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 в межах даного спору оскаржує Довідку від 04.07.2025 № 500/25, в якій Національним агентством викладено встановлені в ході проведення повної перевірки поданої ним декларації обставини. Зокрема, зі змісту Довідки вбачається, що суб'єкт декларування у декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 2326598,33 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
У зв'язку з цим, у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3662 КК України.
При цьому, згідно примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 3662 КК України, належить до пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.
Ураховуючи, що за результатами проведення повної перевірки декларації Позивача уповноваженою особою Відповідача виявлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3662 КК України. Національним агентством на виконання вимог ч. 7 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», складено та затверджено обґрунтований висновок, який листом від 08.07.2025 року № 42-01/59222-25 надіслано до Національної поліції України.
Так, за матеріалами повної перевірки декларації позивача Відділенням поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Миколаївській області відкрито кримінальне провадження № 12025152020000926 від 24.07.2025 року за ч. 1 ст. 3662 КК України відносно секретаря Миколаївської міської ради ОСОБА_1 .
Отже, матеріали повної перевірки декларації позивача є частиною матеріалів вищевказаного кримінального провадження та на них розповсюджується особливий режим доступу.
У таких випадках виникає ситуація за якої складена Національним агентством Довідка, яка являється доказом в рамках відповідного кримінального провадження, є предметом оскарження в межах адміністративного спору, що безпосередньо не узгоджується із завданням адміністративного судочинства, яке не охоплює собою ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, що становлять предмет доказування у кримінальному провадженні.
В аспекті вищенаведеного слід зауважити, що законодавцем у п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України встановлено застереження в частині того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Позивач надав заперечення на клопотання відповідача, у яких вказав, що вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин насамперед спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Водночас, дотримання принципу верховенства права полягає в тому, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Тому саме на адміністративні суди покладено обов'язок офіційного з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що і забезпечує ефективність такого захисту.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом № 1700-VII. Зокрема, статтею 4 визначено статус НАЗК, яке згідно з частиною першою указаної норми є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Коло повноважень НАЗК окреслене у статті 11 Законом № 1700-VII, відповідно до приписів підпункту 7-1 частини першої якої НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб'єктів декларування, зберігає та оприлюднює такі декларації, проводить моніторинг способу життя суб'єктів декларування. Види контролю під час перевірки декларацій визначені статтею 51-1 Закону № 1700-VII.
Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 року № 26/21 (далі - Порядок № 26/21).
За правилами до пункту 1 розділу III цього Порядку за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.
Пунктом 6 розділу III Порядку №26/21 передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках. На офіційному вебсайті НАЗК оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону № 1700-VII.
Таким чином, аналізуючи наведені норми закону у взаємозв'язку з оцінюванням алгоритму проведення самої процедури перевірки декларації та наслідками її завершення, Верховний Суд у справах №№ 640/29515/21, 240/24844/21 та 160/4098/22 констатував, у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей довідка про результати проведення повної перевірки декларації містить владний припис НАЗК, що виданий ним на виконання владно-управлінських функцій, визначених статтею 51- 3 Закону №1700-VII, який стосується прав та інтересів позивача та дія якого вичерпується його виконанням. За своєю правовою природою та довідка є актом індивідуальної дії, оскільки безпосередньо породжує правові наслідки для суб'єкта декларування у вигляді виникнення обов'язку (подати відповідну декларацію з достовірними відомостями) у встановлений такою довідкою строк. При цьому сам факт оприлюднення на офіційному вебсайті НАЗК довідки про результати проведення повної перевірки, яка містить висновки щодо виявлення у декларації недостовірних відомостей суб'єкта декларування (позивача), з огляду на її правовий статус особи, що займає особливо відповідальне становище, є втручанням в її особисте та/або сімейне життя, що гарантоване, приписами статті 32 Конституції України.
Отже оскарження зазначеної довідки здійснюється за правилами адміністративного судочинства.
Суд вислухав доводи сторін, дослідив клопотання по суті та зазначає наступне:
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 року у справі № 826/9341/17, від 19.06.2019 року у справі № 802/385/18-а, від 06.11.2019 року у справі № 826/3731/18 неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, вказуючи, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У даній позовній заяві позивач просить скасувати п. 4.1 розділу IV та пп. 6.1 п. 6 розділу III довідки від 04.07.2025 року № 500/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік.
Разом з тим, обставини, встановлені контролюючим органом під час зазначеної перевірки та відображені в довідці від 04.07.2025 року № 500/25 про її результати, зокрема зазначення позивачем недостовірних відомостей у декларації за 2023 рік, що відрізняються від достовірних на суму 2251287,00 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, слугували підставою для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні від 24.07.2025 року № 12025152020000926.
Отже, на час звернення позивача до адміністративного суду довідка від 04.07.2025 року № 500/25 про результати проведення повної перевірки декларації позивача за 2023 рік є частиною матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У постанові від 23.11.2023 року у справі № 520/25012/21 Верховний Суд висловив застереження щодо аналогічних спірних правовідносин, за яким довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження (у порядку адміністративного судочинства) лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 5 і 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки довідка містить висновок про наявність у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, та 20.03.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025152020000926, то з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 23.11.2023 року у справі № 520/25012/21, суд вважає, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 9 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Враховуючи викладене, провадження по справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Керуючись ст.ст. 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції - задовольнити.
2. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452) про: визнання протиправним та скасування п.п. 6.1 п. 6 розділу III Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.07.2025 року № 500/25 «Про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом, секретарем Миколаївської міської ради»; визнання протиправним та скасування п. 4.1 розділу IV Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.07.2025 року № 500/25 від 04.07.2025 року «Про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої Фальком Дмитром Володимировичем, депутатом, секретарем Миколаївської міської ради» в частині встановлення, що суб'єктом декларування при поданні декларації зазначено недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2251287 грн - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Малих