05 листопада 2025 рокусправа № 380/3062/25
зал судових засідань № 14
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Янковська І.І.,
за участю:
представника позивача Кальмука Т.В.,
представника відповідача Павліша О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Приватне акціонерне товариство «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» (місцезнаходження: 82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Геологів, 12А, код ЄДРПОУ 22415322) (далі - позивач, ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар») звернулося до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ ВП 43968090) (далі - відповідач, податковий орган), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 240 від 17.10.2024 про проведення документальної перевірки ПрАТ «МЗМВ «Оскар»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 573300040101 від 31.01.2025, яким позивачу збільшено частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до державного бюджету відповідно до закону у розмірі 208 849 815,00 (двісті вісім мільйонів вісімсот сорок дев'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень 00 копійок), з яких 167 079 852,00 грн. збільшення суми грошового зобов'язання за податковими та/або іншими зобов'язаннями, 41 769 963, 00 грн. сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 583300040101 від 31.01.2025, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові санкції (штрафи) у сумі 680,00 (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідачем виявлено порушення ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» статті 20 Закону України від «Про Державний бюджет України на 2023 рік», статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та ст. 57.1-1.2 Податкового кодексу України, п. 46.2 ст. 46, підпунктів 49.18.2, 49.18.6 пункту 49.18 ст. 49 та пункту 137.3 статті 137 Податкового кодексу України, зокрема заниження нарахування частини чистого прибутку (доходу господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до Закону та не подання розрахунку частини чистого прибутку.
У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято спірні податкові-повідомлення рішення, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові санкції (штрафи) та збільшено частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до державного бюджету відповідно до Закону. З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, зазначає, що фактично підставою для їх прийняття є висновки контролюючого органу про те, що передача корпоративних прав ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» в управління АРМА є зміною акціонера на користь держави, а тому позивач повинен виплатити державі дивіденди. Позивач стверджує, що корпоративні права ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» ніколи не були та не є власністю держави, а їхній перехід в державне управління не означає переходу права власності та необхідності сплати дивідендів на користь держави. З цих підстав просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 21.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач 12.03.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, корпоративні права ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» та ТОВ «ІДС Аква сервіс» (код ЄДРПОУ 42201052) передані в управління АРМА. Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.11.2022 у справі №761/24404/22 передано в управління АРМА, зокрема, корпоративні права «International distribution systems limited» у вигляді 100% частки статутного капіталу ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» (код згідно з ЄДРПОУ 22415322), що становить 8 800 000,00 гривень. Відповідно до інформації, отриманої від АРМА (листи від 07.11.2024 №1396/6.1 41-24/6.3 та від 29.11.2024 1525/6.1-41- 24/6.3) переможцем конкурсного відбору на управління цими активами визначено ТОВ «Карпатські мінеральні води». 29.03.2024 між АРМА та ТОВ «Карпатські мінеральні води» укладено договір управління активами (майном).
Відповідно до статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним періодом.
Крім того, відповідно до Закону України 09.05.2024 №3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» доповнено частину п'яту статті 11 Закону № 185 новим абзацом сьомим, яким передбачено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України від 17.05.2012 №4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (зі змінами), та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним.
Згідно з наданою ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» інформацією, наглядова рада не приймала рішення щодо проведення річних зборів акціонерів ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» за 2022-2023 роки; рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями Товариством не приймалось. За період 01.01.2024 по 30.11.2024 дивіденди засновникам не виплачувались.
ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» подано податкову та фінансову звітність за 2022 рік, в т. ч. « Звіт про фінансові результати (Звіт пр сукупний дохід)» та декларацію по податку на прибуток в якому задекларовано чистий фінансовий результат в сумі 4 643 246 грн., за 2023 рік - 181 001 034 грн. Тому, з врахуванням частини 17 пункту 2 статті 29 Бюджетного кодексу України, відповідно до абзацу 5 п.2 ст.4 ПК України, позивач зобов'язаний задекларувати до 01.07.2024 та сплатити в терміни, визначені пунктом 16.8 статті 16 Закону № 185 та статтею 20 Законів України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» частину чистого прибутку, дивідендів на державну частку за 2022 рік в сумі - 4 178 921,4 грн. та за 2023 рік - 162 900 930,6 грн. З огляду на вищевказане, просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 16.04.2025 задоволено клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог. Провадження у справі №380/3062/25 за позовом ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №240 від 17.10.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «МЗМВ «Оскар» - закрито.
Протокольною ухвалою судді від 26.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідків.
Ухвалою від 23.06.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.
Ухвалою від 07.08.2025 суд відмов в задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи на розгляд Верховного Суду як зразкової.
Представник позивача 13.10.2025 подав додаткові пояснення, в яких з посиланням на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 16.05.2025 у справі №903/421/24, від 09.06.2025 у справі №922/1633/24, зазначає, що передача корпоративних прав ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» в управління АРМА не змінює титулу власності та не перетворює активи на державну власність, сама передача акцій товариства в управлінні АРМА не може бути підставою розгляду таких активів, як об'єкта державної власності та сплати дивідендів. Окремо наголошує на підставах набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (стаття 328 ЦК України ). Статтею 329 ЦК України визначено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом. Таким чином, щоб стверджувати про набуття у власність юридичною особою публічного права акцій простих бездокументарних іменних ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», необхідно дослідити доказ, який підтверджує набуття цією особою майнових прав на даний об'єкт, до моменту передачі його іншій особі, адже норма закону визначає, що об'єктом управління державної власності є майно (тобто річ, яка до моменту передачі належить юридичній особі публічного права) та передається державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Проте, такого доказу відповідачем не надано, оскільки його не існує, як і не надано доказу про припинення права власності діючих акціонерів на арештовані активи.
Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями сторін та для подання доказів.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних в позовній заяві та в додаткових поясненнях. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.03.2003 з кодом ЄДРПОУ 22415322.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» із 100% часткою в статутному капіталі в розмірі 8800000 грн є «International distribution systems limited» (адреса: Кіпр, 2373, Нікосія Тассу Пападопулу 6, офіс 22 Аріос Дометіос).
Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.11.2022 у справі № 761/24404/22 визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42022000000000463 від 14.04.2022, шляхом передачі Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) для здійснення заходів з управління ними з метою їх збереження та збереження їх економічної вартості корпоративних прав «International distribution systems limited» у вигляді 100% частки статутного капіталу ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» (код згідно з ЄДРПОУ 22415322), що становить 8 800 000,00 гривень.
Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків скеровано позивачу запит від 02.10.2024 №3593/6/33-00-04-01-01 про надання пояснень та документів щодо підтвердження нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку за 2022-2023 роки
У відповідь на цей запит позивач листом від 10.10.2024 №541 повідомив відповідача про відсутність підстав для нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку за 2022-2023 роки. Вказав, що по відношенню до ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» державними органами у порядку Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів» не приймались рішення про примусове вилучення. Відтак, позивач не є об'єктом управління державної власності та не має підстав для нарахування та сплати частини чистого прибутку. При прийнятті слідчим суддею ухвали про передачу активів в управління АРМА, агенство не стає власником таких активів, а актив, переданий в управління, ні прямо ні опосередковано не стає власністю держави.
Наказом №240 від 17.10.2024 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі п.п.191.1.1 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 ПК України призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» (код ЄДРПОУ 22415322) з питання нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2022 рік та 2023 рік.
ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення на проведення перевірки від 17.10.2024 №80 та копію наказу про проведення перевірки від 17.10.2024 №240, які отримано платником 22.10.2024.
На підставі повідомлення на проведення перевірки від 17.10.2024 №80 та наказу від 17.10.2024 №240 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до п.п.191.1.1 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 ПК України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» (код ЄДРПОУ 22415322) з питання нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2022 рік та 2023 рік.
За результатами перевірки складено акт від 06.01.2025 №9/33-00-04-01-01/22415322 (далі - акт перевірки), в якому описані виявлені податковим органом порушення позивачем вимог законодавства.
Зокрема, в акті перевірки від 06.12.2024 №9-/33-00-04-01-02/22415322 відповідач вказав, що згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, корпоративні права ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» та ТОВ «ІДС Аква сервіс» (код ЄДРПОУ 42201052) передані в управління АРМА, зокрема:
- ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.11.2022 у справі №761/24404/22 передано 100% частки статутного капіталу ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» (код ЄДРПОУ 22415322).
Відповідно до вищевказаного, в управління АРМА передано корпоративні права «International distribution systems limited» у вигляді 100% частки статутного капіталу ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» (код згідно з ЄДРПОУ 22415322), що становить 8 800 000,00 гривень.
З отриманої від АРМА інформації (листи від 07.11.2024 №1396/6.1 41-24/6.3 та від 29.11.2024 1525/6.1-41- 24/6.3) відповідач встановив, що переможцем конкурсного відбору визначено ТОВ «Карпатські мінеральні води». 29.03.2024 між АРМА та ТОВ «Карпатські мінеральні води» укладено договір управління активами (майном).
Згідно з наданою ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» інформацією, наглядова рада не приймала рішення щодо проведення річних зборів акціонерів ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» за 2022-2023 роки; рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями Товариством не приймалось. За період 01.01.2024 по 30.11.2024 дивіденди засновникам не виплачувались.
ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» подано податкову та фінансову звітність за 2022 рік, в т. ч. «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» та декларацію по податку на прибуток, в якому задекларовано чистий фінансовий результат (об'єкт оподаткування) в сумі 4 643 246 грн, за 2023 рік - 181 001 034 грн.
Отже, із врахуванням частини 17 пункту 2 статті 29 Бюджетного кодексу України, відповідно до абзацу 5 п.2 ст.46 ПК України, відповідач дійшов висновку, що позивач був зобов'язаний задекларувати до 01.07.2024 та сплатити в терміни, визначені пунктом 16.8 статті 16 Закону № 185 та статтею 20 Законів України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік», частину чистого прибутку, дивідендів на державну частку за 2022 в сумі 4 178 921,40 грн та за 2023 рік - 162 900 930,60 грн.
Враховуючи вищенаведене відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:
- заниження нарахування частини чистого прибутку в сумі 4 178 921,4 грн. відповідно до статті 20 Закону України від 03.12.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та ст.57.11.2 Податкового кодексу України;
- не подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) порушення вимог п.46.2 ст.46, підпунктів 49.18.2, 49.18.6. пункту 49.18 статті 49 та пункту 137.3. статті 137 Податкового кодексу України за 2022 рік;
- заниження нарахування частини чистого прибутку в сумі 162 900 930,6 грн. відповідно до статті 20 Закону України від 09 листопада 2024 року № 3460-IX 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та ст.57.11.2 Податкового кодексу України;
- не подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) порушення вимог п.46.2 ст.46, підпунктів 49.18.2, 49.18.6. пункту 49.18 статті 49 та пункту 137.3. статті 137 Податкового кодексу України за 2023 рік.
На підставі акту перевірки від 06.01.2025 №9/33-00-04-01-01/22415322 податковим органом винесено наступні податкові повідомлення - рішення:
- від 31.01.2025 року №573300040101 (форми «Р»), яким за заниження нарахування частини чистого прибутку за 2022-2023 рр. збільшено частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до державного бюджету відповідно до закону у розмірі 208 849 815,00 (в т. ч. 167 079 852,00 грн - збільшення суми грошового зобов'язання за податковими та/або іншими зобов'язаннями, 41 769 963, 00 грн - сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- від 31.01.2025 року №583300040101 (форми «ПС»), яким за неподання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за 2022-2023 рр. застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 680,00 грн.
Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції на час спірних правовідносин).
Абзацом першим п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Суд встановив, що листом №24194/7/99-00-04-03-02-07 від 26.08.2024 Державною податковою службою України з метою забезпечення контролю за повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі за результатами фінансово-господарської діяльності з управління активами ,які були примусово вилучені відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів» повідомлено Головним управлінням ДПС в областях, м.Києві та Міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, що суб'єкти господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належить державі (Управителю), яким Національним агенством було передано в управління об'єкти права власності російської федерації та її резидентів, зобов'язані сплачувати дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня, що настає за звітним.
Відповідач скеровував на адресу позивача запит про надання пояснень та копій документів, що підтверджують нарахування та сплату до бюджету частини чистого прибутку за 2022-2023 роки. Позивач таких доказів не надав, а тому на підставі наказу №240 від 17.10.2024 та відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України податковим органом правомірно проведено позапланову документальну перевірку ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» з питання нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2022 рік та 2023 рік.
Щодо суті порушень, які стали підставою для застосування фінансових санкцій суд зазначає таке.
Правові основи управління об'єктами державної власності визначає Закон України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» (далі - Закон № 185).
Відповідно до ст.1 Закону № 185 управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Згідно з ст.3 Закону № 185 об'єктами управління державної власності є:
майно, яке передане казенним підприємствам, державним некомерційним підприємствам в оперативне управління;
майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям;
майно, яке передане державним господарським об'єднанням;
корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави);
державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
державне майно, передане в оренду, лізинг;
державне майно, передане та/або створене (збудоване) на підставі договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (у тому числі концесійного договору);
державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій;
державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук;
безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду;
державне майно, надане суб'єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства.
Порядок розподілу прибутку і збитку, нарахування та виплати дивідендів господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі встановлено частиною п'ятою статті 11 Закону № 185.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 11 Закону № 185 рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом.
Згідно з абзацом четвертим частини п'ятої статті 11 Закону № 185 господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 52 Закону № 185 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об'єктами державної власності, разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, забезпечує формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із абзацом другим частини п'ятої статті 11 Закону № 185 наглядові ради господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, до 15 березня наступного за звітним року відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, надають акціонеру пропозиції щодо визначення розміру частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році.
Відповідно до статті 20 Закону України від 03.11.2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним періодом.
Відповідно до статті 20 Закону України від 09.11.2023 року №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним періодом.
Крім того, відповідно до Закону України 09.05.2024 №3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» доповнено частину п'яту статті 11 Закону № 185 новим абзацом сьомим, яким передбачено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України від 17.05.2012 №4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (зі змінами), та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним.
З аналізу змісту норм ч.2 ст.20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та ч.2 ст.20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», на які посилався відповідач у акті перевірки, випливає, що лише дві категорії господарських товариств згідно з цією нормою сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку:
- господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави (з будь-якими відсотками);
- господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», 100 % акцій Товариства належать компанії Інтернешил Дістрібюшн Сістемз Лімітед (Кіпр, 2373, Нікосія Тассу Пападопулу 6, офіс 22, Агіос Дометіос).
Відповідачем не надано доказів того, що у кіпрській компанії Інтернешил Дістрібюшн Сістемз Лімітед наявна частка держави Україна.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази того, що у статутному капіталі ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» є корпоративні права держави або ж, що 50 і більше відсотків акцій (часток) ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків.
Щодо посилання відповідача на передачу корпоративних прав ПАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» в управління АРМА, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10.11.2015 № 772-VIII (далі - Закон № 772-VIII) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Національне агентство є юридичною особою публічного права (ч. 7 ст. 2 Закону №772-VIII).
Відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №772-VIII управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Статтею 21 Закону №772-VIII передбачено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Згідно з ст. 21-1 Закону №772-VIII у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.
Винятковими вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абзацом першим частини першої цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу;
2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.
Після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього Закону, з обов'язковим забезпеченням безперервності управління активами.
Надаючи правову оцінку відображеним в акті перевірки висновкам відповідача, суд враховує, що згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.11.2022 у справі №761/24405/22 визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні 42022000000000463 від 14.04.2022, шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його збереження та збереження його економічної вартості наступного майна, а саме:
- корпоративні права «International distribution systems limited» у вигляді 100 % частки статутного капіталу ПАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» (код ЄДРПОУ 22415322), що становить 8 800 000,00 гривень.
Зі змісту цієї ухвали суд встановив, що слідчим суддею не визначено конкретний спосіб управління майном, передбачений Законом №772-VIII.
Представник відповідача стверджує, що з моменту винесення ухвали слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва контролюючий орган вважав, що ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» має частку держави у своєму статутному капіталі.
Водночас, статтею 19 Закону №772-VIII визначено порядок прийняття активів в управління та зберігання та повноваження Національного агенства для зберігання цих активів.
Відповідно до норм частин 4 та 5 цієї статті, прийняті в управління активи зберігаються Національним агентством до моменту їх передачі відповідному управителю активом або реалізації. Зберігання активів здійснюється Національним агентством з дотриманням умов, необхідних для збереження властивостей активів, запобігання ризикам їх псування, втрати, посягань на такі активи.
З метою зберігання активів Національне агентство має право:
1) укладати цивільно-правові договори із суб'єктами господарювання, які мають необхідну матеріально-технічну базу, персонал з відповідними професійними навичками та досвід для забезпечення належного зберігання активів;
2) укладати цивільно-правові договори із спеціалізованими організаціями для забезпечення охорони активів, які потребують захисту від зовнішніх впливів або ризиків посягання;
3) проводити інвентаризацію активів з метою перевірки їхнього стану та відповідності умов зберігання;
4) замовляти експертні висновки або консультації щодо активів, наділених специфічними ознаками;
5) вживати інших заходів, необхідних для забезпечення належних умов зберігання активів.
Як вже йшлося вище, стаття 1 Закону №772-VIII визначає управління активами як діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу АРМА, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Верховний Суд у постанові від 19.12.2024 у справі № 903/62/23 зазначив, що «…визначений вказаною нормою закону зміст управління активами є тотожним змісту права власності, наведеному у статті 317 Цивільного кодексу України (власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном)».
Водночас, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об'єднана палата) у постанові від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 903/62/23, відповідно до яких зміст управління активами є тотожним змісту права власності.
У зазначеній постанові об'єднана палата виснувала, що управління активами, переданими відповідно до статті 100 КПК України та положень Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», не є тотожним або рівнозначним за правовим змістом праву власності, передбаченому статтями 316 та 317 ЦК України.
Об'єднана палата зазначила, що управління арештованим майном АРМА має характер строкового повноваження спеціального призначення, яке виникає на підставі судового рішення або згоди власника. Воно має ознаки тимчасовості (діє до моменту скасування арешту або завершення провадження) та цільового характеру (служить для збереження майна). При цьому управитель відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління. Таким чином, власник активу зберігає право власності навіть у випадку передачі майна в управління АРМА. Управління не змінює титулу власності - воно лише обмежує реалізацію окремих правомочностей, як-от користування чи розпорядження, і лише на час дії арешту.
Отже, управління активами, здійснюване АРМА, не перетворює такі активи на державну власність, а тому саме перебування корпоративних прав товариства в управлінні АРМА не може бути підставою для сплати дивідендів на користь держави.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2025 у справі №903/421/24 (пункт 8.68) та постанові Верховного Суду від 09 червня 2025 у справі №922/1633/24, від 02.10.2025 у справі №910/1986/25.
Вищевикладене дає підстави для висновку про те, що положення ч. 5 ст. 11 Закону № 185, ч. 17 п. 2. ст. 29 Бюджетного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» та ст. 20 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» можуть застосовуватися лише до тих господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі. Водночас, відповідними нормами не передбачено обов'язку сплати частини чистого прибутку на користь держави господарськими товариствами, щодо яких здійснюється тимчасове управління активами, без зміни форми власності.
Суд наголошує, що відповідно до згаданої вище ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.11.2022 про передачу майна в управління, АРМА має лише прийняти в управління корпоративні права, що спростовує доводи відповідача про частку держави у статутному капіталі ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар».
Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на листи Міністерства економіки України та Закон України від 17.05.2012 №4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», адже такі роз'яснення не мають нормативно-правового характеру, а в матеріалах справи відсутні докази того, що корпоративні права ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» були примусово вилучені на користь держави.
Ба більше, питання стягнення в дохід держави активів, зокрема 100% від загальної кількості акцій ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» в кількості 880000 шт, номінальною вартістю 8800000 грн, якими опосередковано, через компанію «International distribution systems limited» володіє компанія «Rissa Investments Limited», на даний час тільки є предметом судового спору у справі за позовом Міністерства юстиції України, що перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді. Тобто, корпоративні права ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» на даний час ще не вилучені на користь держави.
Зі змісту акту перевірки суд також встановив, що рішенням уповноваженої особи АРМА переможцем конкурсного відбору з управління корпоративними правами ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатські мінеральні води» (далі - ТОВ «Карпатські мінеральні води»).
На виконання вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції» АРМА спільно з ТОВ «Карпатські мінеральні води» подали до Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) заяву про надання дозволу на концентрацію від 17.08.2023.
29.03.2024 між АРМА (далі - Установник управління) та ТОВ «Карпатські мінеральні води» (далі - Управитель) укладено договір управління активами (майном).
Водночас, умовами Договору передбачено, що підписання Договору та/або акта (ів) приймання-передачі Активів в управління не є фактом переходу права управління та усіх прав, пов'язаних із Активами до Управителя, контроль та права, пов'язані з Активами, переходять до Управителя з моменту отримання Управителем дозволу АМКУ на концентрацію.
Сторонами не надано суду доказів отримання дозволу на концентрацію ТОВ «Карпатські мінеральні води», відтак не підтверджено переходу до Управителя прав щодо управління спірними активами.
Суд також бере до уваги долучені представником позивача лист Регіонального відділення Фонду державного майна України № 946-13-2227 від 20.10.2025 та лист АРМА №11176/4-40-25/6.3 від 10.10.2025, відповідно до яких за даними Реєстру корпоративних прав держави, державна частка у ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» відсутня.
З урахуванням наведеного суд погоджується з доводами позивача про те, що корпоративні права ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» на дату виникнення спірних правовідносин не були власністю держави ні прямо, ні опосередковано, а їхня передача в управління АРМА, не означає переходу права власності та необхідності сплати дивідендів чи розподілу чистого прибутку на користь держави.
Відтак, в силу положень ч.2 ст.77 КАС України, податковим органом не надано доказів, які б підтверджували висновки акта перевірки.
За викладених обставин суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 31.01.2025 №573300041101 (форми «Р»), яким за заниження нарахування частини чистого прибутку за 2022-2023 роки позивачу збільшено частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до державного бюджету відповідно до закону у розмірі 208 849 815,00 грн (в т.ч. 167 079 852,000 грн - збільшення суми грошового зобов'язання за податковими та/або іншими зобов'язаннями, 41 769 963,00 грн - сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення-рішення від 31.01.2025 №583300040101 (форми «ПС»), яким за неподання розрахунку частину чистого прибутку за 2022-2023 роки до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 680,00 грн, не відповідають критеріям правомірності, які передбачені п.1 та п.2 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов ПАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» є обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 573300040101 від 31.01.2025, та податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 583300040101 від 31.01.2025.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» (місцезнаходження: 82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Геологів, 12А, код ЄДРПОУ 22415322) за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 44045187) сплачений судовий збір в сумі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 17.11.2025.
Суддя Р.І. Кузан