18 листопада 2025 рокусправа № 380/18048/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить : стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 39 082,85 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача виникла заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб. Відповідачем тривалий час не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно. Просить позов задовольнити повністю.
08.09.2025 суддя звернувся з запитом за вих. №380/18048/25 до відділу адресно-довідкової роботи Головного управління ДМС України у Львівській області щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1
25.09.2025 за вх. №76775 на адресу суду надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області, згідно з якою адреса, місце проживання ОСОБА_1 « АДРЕСА_1 ».
Ухвалою суду від 29.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачці встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Надісланий за адресою відповідача поштовий конверт з процесуальним документом суду повернувся на адресу суду.
Відповідно до приписів статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала суду від 29.09.2025 вважається врученою позивачу належним чином.
Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не подано.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.
Фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, що складається із основного платежу.
Заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість №9004/5/13-01-13-03 від 21.08.2025 року складає 39 082,85 гривень та виникла на підставі:
По податку на доходи фізичних осіб - 39 082,85 грн.: Податкова декларацiя про майновий стан i доходи №64711 вiд 24.05.2024 на суму 39 082,85 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань позивач 02.09.2024 виніс податкову вимогу форми "Ф" №0020714-1303-1301, яку надіслано платникові податків, що підтверджується матеріалами справи.
Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога відповідачем оскаржувалась у справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими.
У добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачена.
При вирішенні спору суд керується таким.
За приписами, наведеними у ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
У пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Як слідує з матеріалів справи, податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку не сплачені відповідачем у встановлений ПК України строк, відтак набули статусу податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.5 ст. 59.5 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вже було зазначено вище, судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми "Ф" №0020714-1303-1301. У матеріалах справи наявні докази скерування зазначеної вище податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.
Суд встановив, що вказана податкова вимога залишилась без виконання. Податкова заборгованість відповідача в повному обсязі не погашалась. Таким чином, станом на день звернення позивача з цим позовом до суду сума заборгованості відповідача є узгодженою та становить 39082,85 грн.
Згідно з п. п. 95.1-95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
При цьому, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 ПК України).
Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача в користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 39082,85 грн.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 205, 241-246, 250, 255, 293, 295 суд
1.Позов Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: 79026, м.Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) до фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів- задовольнити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 39 082,85 грн.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна