18 листопада 2025 рокусправа № 380/20920/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дрогобицької міської ради Львівської області ( 82100, Львівська область, м. Дрогобич, площа Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055972) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Дрогобицької міської ради щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату, яка надається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Дрогобицьку міську раду видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати за посадою працюючого міського голови для перерахунку пенсії державного службовця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 №180/30048;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь позивача судовий збір у сумі 1211 гривні 20 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі - позивач) отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У період з 15.04.1998 по 15.04.2006 позивач обіймав посаду сільського голови с. Бистриця Дрогобицького району Львівської області та звільнився у зв'язку із закінченням строку повноважень. Повноваження Бистрицького сільського голови припинено 25.11.2020 відповідно до пп. 4 п. 2 Прикінцевих положень Закону №562-ІХ. Рішенням Дрогобицької міської ради від 10.12.2020 №18 Бистрицьку сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради. З огляду на право виходу на пенсію державного службовця, передбачене ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, п. 12 розділу XI Закону №889-VIII та Порядком, затвердженим постановою КМУ №622, позивач вважає, що має право на довідку про заробітну плату за прирівняною посадою голови Дрогобицької територіальної громади. У зв'язку з цим 30.05.2025 та 03.07.2025 позивач звернувся до Дрогобицької міської ради з заявами про видачу відповідної довідки. Листами від 13.06.2025 №3-35/3473 та від 09.07.2025 №3-11/3869 Дрогобицька міська рада відмовила у видачі довідки, посилаючись на відсутність законних підстав для її оформлення за постановою Кабінету Міністрів України №622. Вважаючи такі дії щодо відмови у видачі довідки протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дрогобицька міська рада Львівської області (далі - відповідач) подала до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що позивач зазначає, що 28.05.2025 звернувся до Дрогобицької міської ради із заявою про видачу довідки про складові заробітної плати голови Дрогобицької територіальної громади, вважаючи, що посада голови Бистрицької сільської ради, яку він раніше обіймав, прирівнюється до посади міського голови. На його думку, це надає право на отримання довідки для призначення або перерахунку пенсії державного службовця за наявності не менше 20 років стажу державної служби. Разом із тим до позовної заяви не додано доказів, які підтверджують наявність у позивача 20-річного стажу на посадах, віднесених до категорій державної служби, що є необхідною умовою для застосування пункту 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII. Вказана норма зберігає право на призначення пенсії державного службовця лише за особами, які на момент набрання чинності Законом мали відповідний підтверджений стаж. Заявою від 28.05.2025 позивач просив видати довідку за формою додатку №6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №622, яка передбачена виключно для осіб, що документально підтвердили стаж державної служби не менше 20 років (п. 2 Порядку). Позивач такого підтвердження не надав. Також вказує, що постанова правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017, на яку посилається позивач, втратила чинність на підставі постанови Пенсійного Фонду України №30-1 від 18.09.2024, що робить його посилання юридично необґрунтованим. Посада сільського голови, яку раніше обіймав позивач, може бути прирівняна до посади старости, але не до посади міського голови, що унеможливлює видачу довідки у запитуваному форматі. Отже, відмова Дрогобицької міської ради, викладена у відповіді №3-17/3869 від 09.07.2025, є правомірною та відповідає чинному законодавству України.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Позивач з 15.04.1998 працював сільським головою с. Бистриця, Дрогобицького району, Львівської області, та з 15.04.2006 звільнений із закінченням строку повноважень Бистрицького сільського голови.
Відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та державних адміністрацій» рішенням від 10.12.2020 року № 18 Дрогобицької міської ради «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради» Бистрицьку сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради.
Позивач 30.05.2025, та 01.07.2025 звертався із заявами до Дрогобицької міської Ради про видачу довідки про заробітну плату відповідної категорії посади сільського голови для призначення пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів № 469 від 05.06.2019.
Листами № 3-35/3473 від 13.06.2025, та № 3-11/3869 від 09.07.2025 Дрогобицька міська рада в Львівській області відмовила у видачі довідки, оскільки відсутні законні підстави для видачі довідки для перерахунку пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.
Вважаючи таку відмову протиправною , позивач звернувся із цим позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-ІІІ (далі - Закон № 889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з статтею 37 частини 1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року (далі - Закон України № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого статтею 28 частиною 1 абзацом 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого статтею 28 частиною 1 абзацом 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, далі - Закон України № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону України № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 25 Закону України № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону України № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Проаналізувавши зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених статтею 37 частиною 1 Закону України № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».».
Крім того, абзацом 3 пункту 2 цього Порядку передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, а саме, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року за №2493-III (далі - Закон №2493-III) передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення статей 2, 3 Закону №2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до абзаців 7-9 статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до п'ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост; до шостої категорії - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад; до сьомої категорії - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Статтею 46 Закону № 889 та пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 передбачено, що, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Аналогічна позиція повністю узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними в постановах від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 та від 26.06.2018 у справі №735/939/17.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 10.05.2018, справа №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» №889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу №889-Х/ІІІ від 10.12.2015 року стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах установлених на той час законодавством.
Разом із тим, відповідно до трудової книжки позивача він з 15.04.1998 працював сільським головою с. Бистриця, Дрогобицького району, Львівської області. 15.04.2006 позивач звільнений із закінченням строку повноважень Бистрицького сільського голови, що ним не заперечується. Загальний стаж роботи на посаді сільського голови с. Бистриця, Дрогобицького району, Львівської області складає ( 8 років, 0 місяців, 1 день).
Відтак матеріалами справи не підтверджується наявність у позивача стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. На день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (01.05.2016) позивач не мав стажу державної служби, передбаченого для набуття права на призначення пенсії державного службовця.
Таким чином, відсутні правові підстави для видачі довідки про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії за нормами, що застосовуються до осіб, які мають відповідний стаж державної служби.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позов слід відмовити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович