Іменем України
17 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/36326/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" до Центрального міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування припису,
Державне підприємство "Фінансування інфраструктурних проектів" (далі - позивач, ДП «ФІНІНПРО») звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач) в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № КВ 1936/24/АВ/П від 02.07.2021;
-стягнути на користь ДП «ФІНІНПРО» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області понесені ДП «ФІНІНПРО» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Головним управлінням Держпраці у Київській області проведено захід державного контролю державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», за результатами якого складено акт від 01.07.2021 № КВ1936/24/AB.
Вказаний акт надійшов на адресу ДП «ФІНІНПРО» 05 липня 2021 року.
Згідно опису виявлених порушень вимог законодавства, долученого до Акту, інспектором виявлено «порушення» ч. 5 ст. 97 КЗпП України та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», а саме згідно ч. 4 ст. 97 КЗпП України та ст. 22 Закону України «Про оплату праці», власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України передбачено оплату праці здійснювати в першочерговому порядку. Не здійснено виплати одноразової винагороди за вислугу років працівникам, що перелічені в акті, за 2020 рік. Також інспектором встановлено, що позивачем «порушено» ч. 1, 2, 3 ст. 42 КЗпП України, а саме на ДП «ФІНІНПРО» при скороченні чисельності штату працівників не враховується переважне право на залишення на роботі працівників, які звернулися із скаргою.
На підставі зазначеного Акту сформовано припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № КВ 1936/24/АВ/П від 02.07.2021, який надійшов на адресу позивача одночасно з Актом, тобто 05 липня 2021 року.
Не погоджуючись із зазначеними порушеннями та зобов'язаннями про усунення таких порушень, позивач листом від 13.07.2021 № 943/07-21 оскаржено Припис до начальника Головного управління Держпраці у Київській області Семчука Р.І.
06 вересня 2021 року позивачем отримано рішення Головного управління Держпраці у Київській області, оформлене листом від 13.08.2021 № 42/2/21/15992 щодо розгляду скарги на припис про усунення виявлених порушень № КВ 1936/24/АВ/П за підписом Заступника начальника Сергія Стахівського.
Згідно даного Рішення, Головним управлінням розглянуто скаргу на припис про усунення виявлених порушень, повно та об'єктивно досліджено доводи викладені у скарзі, однак припис не скасовано.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач листом від 19.09.2021 № 1241/09-21 направив скаргу на рішення заступника керівника Головного управління Держпраці у Київській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 13.08.2021 № 42/2/21/15992 та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № КВ 1936/24/АВ/П від 02.07.2021 до т.в.о Голови Державної служби України з питань праці Сажієнко В.В.
Однак Держпраці України листом № 6726/2.0/4.3-21 від 30.09.2021 повідомила про розгляд скарги та зазначила, що на сьогодні порядок розгляду таких звернень суб'єктів господарювання та порядок оскарження розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства Законом не визначені.
Позивач не погоджується з обставинами, викладеними в Акті, а Припис вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду за захистом своїх прав, просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2021 відмовлено Державному підприємству "Фінансування інфраструктурних проектів" у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачем до Окружного адміністративного суду міста Києва надіслано відзив, в якому зазначено, що на підставі колективного звернення ОСОБА_1 та інших вх. № КО-3190 від 01.06.2021 погодження Держпраці від 01.06.2021 №3586/3.1/4.4-3B-21, було видано наказ №2500 від 15.06.2021 та направлення №1936 від 15.06.2021 про проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю суб'єктом господарювання ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» інспектором праці, було здійснено виїзд для проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності позивача.
Уповноваженому представнику ДП «Фінансування інфраструктурних проектів», Маснюк С.І. інспектором було пред'явлено службове посвідчення, було вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів.
Інспекційним відвідуванням встановлено порушення чинного законодавства про працю, а саме не було здійснено виплати одноразової винагороди за вислугу років за 2020 рік наступним працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , чим порушено норми ч.5 ст.97 КЗпП України та ст.ст.15, 22 Закону України «Про оплату праці».
Також встановлені порушення вимоги частини 1, 2, 3 статі 42 КЗпП України.
Згідно із частиною 4 статті 97 КЗпП України та статті 22 Закону України « Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено оплату праці здійснювати в першочерговому порядку.
Відповідно до пункту 3.4 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «Фінансування інфраструктурних проектів», затвердженого 01.09.2014, оплата праці працівників Підприємства здійснюється у вигляді заробітної плати, що складається з основної заробітної плати, компенсаційних і заохочувальних виплат.
Так, відповідно до п.3.5. Колективного договору, укладеного між Адміністрацією та ДП «Фінансування інфраструктурних проектів», копію якого позивачем долучено до адміністративного позову, на Підприємстві встановлені доплати, надбавки, премії і винагороди, передбачені цим Колективним договором, та одноразова винагорода за вислугу років, згідно Положення про порядок виплати одноразової винагороди за вислугу років.
Отже, за результатом проведеної перевірки було встановлено, що позивачем порушено норми законодавства про працю.
За результатами інспекційного відвідування було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № КВ1936/24/АВ від 01.07.2021, в якому було зафіксовано вищезазначене порушення.
Головним управлінням Акт інспекційного відвідування № КВ1936/24/АВ від 01.07.2021 було надіслано 02.07.2021 рекомендованим поштовим відправленням на юридичну адресу суб'єкта господарювання (за трек-номером 0406005782186).
За результатами перевірки інспектором праці на підставі Акту інспекційного відвідування № КВ1936/24/АВ від 01.07.2021 було складено Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №1936/24/АВАП від 02.07.2021, яким позивача було зобов'язано усунути зазначені в Акті порушення.
Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №1936/24/АВАП від 02.07.2021 було надіслано 02.07.2021 рекомендованим поштовим відправленням на юридичну адресу суб'єкта господарювання (за трек-номером 0406006111684).
Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 02.07.2021 №1936/24/АВАП складений відповідно до вимог чинного законодавства, типова форма якого затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 № 2161, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2020 року за № 1280/35563, що свідчить про те, що наказ пройшов правову оцінку на відповідність чинному законодавству, рішення судів про скасування даного наказу або окремих його положень відсутні.
Отже, Припис №1936/24/АВ/П від 02.07.2021 було складено відповідно до вимог законодавства.
На підставі викладеного відповідач вважає, що ним повністю дотримано вимоги закону, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачем надіслано відповідь на відзив, доводи якої є ідентичними позову, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, в яких виклав доводи ідентичні відзиву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропоновано сторонам протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" додаткові письмові пояснення по справі та відповідні докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) іншій стороні копії письмових пояснень та доданих до них документів.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача по справі №640/36326/21, а саме: Головне управління Держпраці у Київській області на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 44681053, вул. Вавилових, 10, м. Київ, 04060).
Відповідачем через підсистему "Електронний суд" надіслано додаткові письмові пояснення, в яких вказано, що станом на 06.10.2025 інформації щодо усунення порушень законодавства про працю згідно Акту перевірки № КВ 1936/24/АВ від 01.07.2021 та Припису № КВ 1936/24/АВ/П від 02.07.2021 Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів» до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не надходило, даний Припис позивачем не виконано.
Накази, які містяться в матеріалах справи від 28.01.2020 № 24-к про виплату працівникам одноразової винагороди за вислугу років, на які звертає увагу позивач, стосуються 2019 року.
В Акті перевірки № КВ 1936/24/ АВ від 01.07.2021 та Припису № КВ 1936/24/АВ/П від 02.07.2021 мова йде про не здійснення виплати одноразової винагороди за вислугу років переліченим працівникам за 2020 рік (п.1 Припису № КВ 1936/24/АВ/П від 02.07.2021).
На виконання вищезазначеної ухвали Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, повідомляє, що повністю підтримує позицію первісного відповідача у справі - Головне управління Держпраці у Київській області, яке викладене ним у процесуальних документах, а саме: у відзиві на позовну заяву з вих. № КВ/3/1511-22 від 20.04.2022 та запереченні.
Позивачем через підсистему "Електронний суд" надіслано заяву, в якій просив адміністративний позов у даній справі задовольнити у повному обсязі та враховуючи відповідь на відзив та всі надані докази на обґрунтування позовних вимог.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Державне підприємство "Фінансування інфраструктурних проектів", код ЄДРПОУ 37264503, 03118, м. Київ, вул.Хотівська, буд. 4-А, основний вид діяльності 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.
На підставі колективного звернення вх. № КО-3190 від 01.06.2021, погодження
Державної служби України з питань праці від 01.06.2021 № 3586/3.1/4.4-ЗВ-21, щодо можливого порушення законодавства про працю на Державному підприємстві "Фінансування інфраструктурних проектів" (далі - ДП "ФІНІНІПРО") код ЄДРПОУ 37264503, в частині виплати заробітної плати та трудових договорів проведено інспекційне відвідування.
Головним управлінням Держпраці у Київській області проведено (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства праці, яке оформлено Актом від 01.07.2021 № KB 1936/24/AB.
Відповідно до опису виявлених порушень, які зазначені в Акті:
-порушено частина п'ята статті 97 КЗпП, частина третя статті 15 Закону № 108 - 1 на ДП "ФІНІНІПРО" згідно із ч. 4 ст. 97 КЗпП України та ст. 22 Закону України "Про оплату праці", власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено оплату праці здійснювати в першочерговому порядку. Не здійснено виплати одноразової винагороди за вислугу років переліченим працівникам за 2020 рік;
-частини перша, друга і третя статті 42 КЗпП - на ДП "ФІНІНІПРО" при скороченні чисельності чи штату працівників не враховується переважне право на залишення на роботі працівників які звернулися зі скаргою, чим порушено вимоги частини 1,2 і 3 статті 42 КЗпП України.
02.07.2021 Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КВ 1936/24/AB/П, яким на підставі частини першої статті 8 та статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, зобов'язано в.о. директора Журавльова Юрія Миколайовича усунути такі порушення/забезпечити додержання норм законодавства про працю:
- на ДП "ФІНІНІПРО" згідно із ч. 4 ст. 97 КЗпП України та ст. 22 Закону України "Про оплату праці", власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено оплату праці здійснювати в першочерговому порядку. Не здійснено виплати одноразової винагороди за вислугу років переліченим працівникам за 2020 рік, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - частина п'ята статті 97 КЗпП, частина третя статті 15 ЗУ № 108 - до 01.08.2021;
- на ДП "ФІНІНІПРО" при скороченні чисельності чи штату працівників не враховується переважне право на залишення на роботі працівників які звернулися зі скаргою, чим порушено вимоги ч.1, 2 і 3 ст.42 КЗпП України - частини перша, друга і третя статті 42 КЗпП - до 01.08.2021.
Позивачем до Головного управління Держпраці у Київській області направлено скаргу від 13.07.2021 №943/07-21, якою просив припис скасувати.
Головним управлінням Держпраці у Київській області розглянуто скаргу від 13.07.2021 (вх.№25023/5/21 від 15.07.2021), на припис про усунення виявлених порушень від 02.07.2021 №КВ 1936/24/АВАП повно та об'єктивно досліджено доводи викладені у скарзі та надано відповідь від 13.08.2021 №42/2/21/15992.
Позивачем до Державної служби України з питань праці направлено скаргу від 13.09.2021 №1241/09-21 на рішення заступника керівника Головного управління Держпраці у Київській області.
Державною службою України з питань праці розглянуто скаргу та надано відповідь від 30.09.2021 №6726/2.0/4.3-21, в якій вказано, що захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у Підприємстві проведено 01.07.2021 інспектором праці Головного управління Куліш Н.І. у встановленому Законом № 877 порядку. Під час проведення заходу контролю на Підприємстві встановлено порушення вимог частин першої третьої статті 42 та частини п'ятої статті 97 Кодексу законів про працю України, а також, частини третьої статті 15 Закону України «Про оплату праці». За результатами здійснення заходу державного контролю на Підприємстві складено акт інспекційного відвідування від 01.07.2021 № КВ 1936/24/AB і Припис. На сьогодні порядок розгляду таких звернень суб'єктів господарювання та порядок оскарження розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства Законом № 877 не визначені.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-XII (далі - Закон №2694-XII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Відповідно до статті 38 Закону № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Згідно з абз. 1, 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі Положення, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Основними завданнями Держпраці є: реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (підпункт 1 пункту 3 Положення).
Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Відповідно до Положення Держпраці для виконання покладених на неї завдань, серед іншого, має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (підпункт 5 пункту 6 Положення) та одержувати від роботодавців і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки про результати проведення експертних обстежень, лабораторних досліджень умов праці, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан виконання профілактичної роботи, причини порушень законодавства та про вжиття заходів для їх усунення (підпункт 7 пункту 6 Положення).
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
За приписами абзаців 5-6, 11 частини першої статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, в тому числі, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
У силу вимог частин першої, другої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
А відповідно до абзацу першого частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
У силу абзацу дев'ятого частини шостої цієї статті в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Згідно з частиною дев'ятої статті 7 Закону № 877 розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Згідно з частиною одинадцятою статті 7 Закону №877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Відповідно до вимог частини першої статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;
вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);
відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;
надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;
застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Згідно з вимогами частини другої статті 8 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), крім іншого, зобов'язані:
повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;
дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб'єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб'єктів господарювання;
не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;
забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);
ознайомити керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;
у межах своєї компетенції надавати суб'єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю);
не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом;
встановлювати нормативи оцінювання діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), та регулярно проводити оцінювання діяльності таких осіб за встановленими нормативами;
дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
не перешкоджати праву суб'єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами;
виконувати законні вимоги посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, щодо усунення порушень законодавства про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, достовірну інформацію, документи, матеріали і передбачені цим Законом звіти про здійснені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
сприяти здійсненню посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, покладених на них повноважень.
Згідно з вимогами частини першої статті 12 Закону №877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Згідно із частиною першою статті 39 Закону № 2694-ХІІ посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
У статті 11 Закону № 877-V зазначено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;
виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823 в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Порядок № 823 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).
Згідно з п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
За приписами п. 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.
Відповідно до п. 16-18 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Згідно з п. 20-21 Порядку №823 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Відповідно до п. 22 Порядку №823 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.
Отже, аналізуючи у сукупності вказані норми права, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері законодавства про працю і, у разі виявлення порушень й недотримання вимог, визначених вказаними нормативно-правовими актами, видає відповідно припис, який в свою чергу є обов'язковою для виконання у визначені строки вимогою для суб'єкту господарювання щодо усунення виявлених порушень законодавства.
При цьому суб'єкт господарювання має певні права, які мають дотримуватись з боку суб'єкта владних повноважень.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем Акт №KB 1936/24/AB прийнято 01 липня 2021 року та вже 02 липня 2021 року винесено оскаржуваний Припис №КВ 1936/24/AB/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю.
Так, в Акті №KB 1936/24/AB від 01.07.2021 не міститься зауважень, що в.о.директор ДП «ФІНІНПРО» відмовився від отримання примірника вказаного Акту.
Сторонами не заперечується, що Головним управлінням Акт інспекційного відвідування № КВ1936/24/АВ від 01.07.2021 було надіслано 02.07.2021 рекомендованим поштовим відправленням на юридичну адресу суб'єкта господарювання (за трек-номером 0406005782186), а вже 02.07.2021 надіслано
Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №1936/24/АВ/П від 02.07.2021 (за трек-номером 0406006111684).
При цьому суд зазначає, що вказаними діями відповідач фактично позбавив позивача скористатись правом надання зауважень не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта, які є його невід'ємною частиною до Акту, що передбачено згідно із пунктами 16, 17, 18 Порядку № 823.
Відповідно, суд погоджується з твердженнями позивача, що ДП«ФІНІНПРО» було позбавлено права на надання зауважень Акту, а також права на розгляд та врахування таких зауважень інспектором праці при прийнятті рішення щодо винесення Припису.
Щодо безпосередніх порушень, які відповідач вимагає усунути від позивача, суд зазначає таке.
Як вже було зазначено судом, приписом № КВ 1936/24/АВ/П від 02.07.2021 встановлено порушення частини п'ятої статті 97 КЗпП, частини третьої статті 15 Закону України № 108/95-ВР «Про оплату праці» та частин першої-третьої статті 42 КЗпП.
Щодо порушення позивачем частини п'ятої статті 97 КЗпП та частини третьої статті 15 Закону України № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Згідно з частиною п'ятою статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Вказане кореспондується з частиною третьою статті 15 Закону України № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі Закон № 108/95-ВР, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та передбачає, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
В приписі зазначено, що позивачем не здійснено виплати одноразової винагороди за вислугу років переліченим працівникам за 2020 рік, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
В матеріалах справи наявний колективний договір між Адміністрацією і трудовим колективом Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" затверджений загальними зборами трудового колективу Державного підприємства «ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ» 01 вересня 2014 року. Діє з 01 січня 2015 року до укладення нового колективного договору.
Відповідно до п.п.3.5 п.5 Договору - на Підприємстві встановлені доплати, надбавки, премії і винагороди передбачені цим Колективним договором згідно з Додатками №2, №3 та №4.
Додаток № 4 Положення регулює порядок виплати одноразової винагороди за вислугу років.
Пунктом 1.1 Положення визначено розміри одноразової винагороди за вислугу років, а саме від 1 до 2- х років - 0,8 % від посадового окладу за кожен
відпрацьований рік, а більше 2- х років - 1 посадовий оклад.
При цьому пунктом 1.2 Положення визначено граничні розміри такої винагороди (не більше 6 окладів для керівного складу, не більше 3-х для фахівців та не більше 1- го для робітників).
Відповідно до пункту 3.1 Положення одноразова винагорода за вислугу років
виплачується працівникам ДП «ФІНІНІПРО» після підписання відповідних розпорядчих документів і з періодичністю, що визначена цим Положенням.
Однак, дослідивши зміст вказаного Положення, суд зазначає, що чіткого визначення того, що одноразова винагорода за вислугу років виплачується працівникам Державного підприємства «ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ» кожен рік вказане положення не містить. Періодичність виплати жодним пунктом не визначена.
Таким чином, судом не встановлено порушення позивачем частини п'ятої статті 97 КЗпП та частини третьої статті 15 Закону України № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Щодо порушення позивачем частин першої-третьої статті 42 КЗпП, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої-третьої статті 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Отже, першочергово на законодавчому рівні встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці і лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається певним категоріям осіб в залежності із черговістю.
Приписом встановлено, що на ДП "ФІНІНІПРО" при скороченні чисельності чи штату працівників не враховується переважне право на залишення на роботі працівників, які звернулися зі скаргою.
При цьому як до суду, так і під час інспекційного відвідування інспектора Держпраці, позивач надав протокол засідання комісії з визначення осіб, які мають переважне право залишення на роботі, щодо яких встановлено обмеження на звільнення та таких, що підлягають скороченню від 28.04.2021, відповідно до якого вирішувалось питання про переважне право на залишення на роботі (та/або обмеження на звільнення) щодо працівників, посади яких скорочуються, та пропозиції їм іншої роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також щодо працівників, які підлягають скороченню у зв'язку з відсутністю роботи за відповідною професією чи спеціальністю.
У висновках до протоколу зазначений перелік працівників, які визначені такими, які мають переважне право на посаду.
В матеріалах справи наявні наступні попередження про вивільнення.
Заступнику директора з юридичних питань Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» Ярославу ЦИГАНИНУ висунуто попередження про наступне вивільнення та запропоновано іншу роботу на посадах юриста Дніпровської філії із посадовим окладом 18750 грн та менеджера по персоналу відділу по роботі з персоналом із посадовим окладом 16500 грн. Від вказаних посад ОСОБА_12 відмовився, що підтверджується особистим підписом останнього 27.05.2021.
В подальшому, Ярославу ЦИГАНИНУ запропоновано посаду заступника начальника організаційного відділу ДП "ФІНІНІПРО" із посадовим окладом 16500 грн, діловода Дніпровської філії ДП «ФІНІНПРО» із посадовим окладом 18750 грн та сторожа господарського відділу ДП «ФІНІНПРО» із посадовим окладом 6750 грн, від яких останній відмовився, що підтверджується особистим підписом останнього 11.06.2021.
27.07.2021 ОСОБА_12 відмовився від посади фахівця з інформаційної політики організаційного відділу ДП «ФІНІНПРО» із посадовим окладом 15000 грн та інженера з дозвільних процедур Закарпатської філії ДП «ФІНІНПРО» із посадовим окладом 11250 грн, що підтверджується особистим підписом останнього.
Заступнику директора Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» ОСОБА_2 висунуто попередження про наступне вивільнення та запропоновано іншу роботу на посадах заступника начальника організаційного відділу ДП «ФІНІНПРО» із посадовим окладом 16500 грн та діловода Дніпровської філії ДП «ФІНІНПРО». Від вказаних посад ОСОБА_2 відмовився, що підтверджується особистим підписом останнього 24.05.2021.
Економісту відділу з планів та розвитку Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» Анастасії ЖОВНІР висунуто попередження про наступне вивільнення та запропоновано іншу роботу на посадах діловода Дніпровської філії ДП «ФІНІНПРО» із посадовим окладом 18750 грн, сторожа відділу господарського забезпечення ДП «ФІНІНПРО» із посадовим окладом 6750 грн. Від вказаних посад ОСОБА_13 відмовилась, що підтверджується особистим підписом останнього 29.07.2021. При цьому, погодилась на посаду завідувача господарством (за строковим трудовим договором на період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами основного працівника ОСОБА_14 ) із посадовим окладом 16500 грн, що підтверджується відповідним особистим підписом 29.07.2021.
Наказом в.о.директора Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» Юрія ЖУРАВЛЬОВА від 29.07.2021 переведено з 29 липня 2021 року ОСОБА_4 , за її згодою, на посаду завідувача господарством відділу господарського забезпечення (за строковим трудовим договором на період відпустки у зв'язку вагітністю та пологами основного працівника ОСОБА_14 згідно наказу Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» від 26.07.2021 №194-в «Про надання відпустки ОСОБА_14 ), з встановленням посадового окладу згідно штатного розпису.
Отже, із наданих позивачем доказів судом встановлено, що під час попередження працівників про можливе наступне вивільнення дотримано вимоги чинного законодавства України, які встановлені до даної процедури, оскільки позивачем проведено належне визначення працівників із переважним правом на залишення на роботі, а іншим працівникам запропоновано роботу відповідно до їхньої професії чи спеціальності та фахового рівня.
Таким чином, посилання на порушення позивачем частин першої - третьої статті 42 КЗпП не знайшли свого підтвердження та спростовується наявними доказами.
Отже, аналізуючи у сукупності вказані вище норми права та встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № КВ 1936/24/АВ/П від 02.07.2021, винесений Головним управлінням Держпраці у Київській області, є протиправним та підлягає скасуванню.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Однак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, наданих позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем було сплачено при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва судовий збір в загальному розмірі 2270,00 грн (платіжне доручення №1268 від 06.12.2021).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в загальному розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" (код ЄДРПОУ 37264503, місцезнаходження: 03118, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХОТІВСЬКА , будинок 4, ЛІТЕРА "А") до Центрального міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 44681053, місцезнаходження: 04060, місто Київ, вул.Вавілових, будинок 10) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Київській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю № КВ 1936/24/АВ/П від 02.07.2021.
Стягнути на користь Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.М. Басова