18 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа №340/6832/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 27.08.2025 р. перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022, 2023, 2024 роки.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 24.06.2000 р. отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 24.06.2025 р. - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 27.08.2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідач листом від 10.09.2025 р. відмовив у проведенні перерахунку, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно з чинним законодавством та відсутні підстави для проведення перерахунку. Позивач вважає дії відповідача протиправними.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.21-25). Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні і отримував пенсію за вислугу років призначену згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при досягненні пенсійного віку та наявності стажу визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення» з 24.06.2020 р. Відповідно до заяви від 24.06.2025 р., рішенням від 01.07.2025 р. №112650000521 ОСОБА_1 переведений на пенсію за віком відповідно до Закону. Заява опрацьовувалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. За наслідками розгляду заяви позивача від 24.06.2025 р. щодо переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, а також доданих до заяви документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 01.07.2025 р. №112650000521 відповідно до якого позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Відповідно до даних підсистеми «Призначення та виплата пенсії» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (рішення від 01.07.2025 р. №112650000521 приймалося саме Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області). Представник відповідача вказує, що оскаржуване позивачем рішення від 01.07.2025 р. №112650000521 відповідачем не приймалося, оскільки приймалося підрозділом органу, що призначає пенсію визначеного за принципом екстериторіальності. Натомість, у справі, що розглядається позовні вимоги заявлено до відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень по відношенню до позивача, оскільки не приймав рішення щодо розгляду заяви позивача від 24.06.2025 р. Представник відповідача вважає, що Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про переведення пенсії з виду на вид, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку визначений у встановленому порядку територіальні органи Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не є суб'єктом прийняття рішення по відношенню до позивача. Після переведення на пенсію за віком страховий стаж заявника складає 37 років 07 місяців 23 дня (стаж порахований по 30.06.2020 р.). Коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до статті 25 Закону, становить 0,37583. Заробітна плата для обчислення розміру пенсії взята з 01.07.2000 р. по 30.06.2020 р. і обчислена згідно до статті 40 Закону, складає 18 034,91 грн (8 913,83 грн х 2,02325, де 8 913,83 грн (3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115) - проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки; 1,17; 1,11; 1,11;1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 - коефіцієнти індексації, 2,02325 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсійної виплати з 24.06.2025 р. становить 6 825,28 грн, де: 6 778,06 грн - основний розмір пенсії (18 034,91 грн х 0,37583); 47,22 грн - доплата за 2 роки понаднормового стажу (2 361,00 грн х 2%).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.18).
28.10.2025 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.71).
Вирішуючи питання щодо належного відповідача у справі суд враховує, що предметом спору є не оскарження рішення щодо призначення пенсії за віком за заявою від 24.06.2025 р., а дії щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, починаючи з 27.08.2025 р. Питання щодо перерахунку пенсії за заявою позивача вирішувалося саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, а тому воно є належним відповідачем у даній справі.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 з 24.06.2020 р. призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.67-68).
24.06.2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії (за віком) (а.с.56).
З 24.06.2025 р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.67, зі зворотного боку).
Листом від 10.09.2025 р. №7811-8209/Т-02/8-1100/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , повідомило, що з 24.06.2025 р. на підставі заяви від 24.06.2025 р., ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону, розмір якої розраховано з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115) - 8 913,83 грн, яка враховувалася під час призначення пенсії за вислугу років, що в повній мірі відповідає вимогам абзацу другого частини третьої статті 45 Закону (а.с.7-8).
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються: основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом - Закон №1788) передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 51 Закону №1788 установлено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до абз.9 ст.52 Закону №1788 право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.
З огляду на п.«а» ст.55 Закону №1788 право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом - Закон №1058) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
У розумінні абз.22 ст.1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058 визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону №1058.
Так, відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії унормований статтею 40 Закону №1058.
Частиною 2 статті 40 Закону №1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Із аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що ч.3 ст.45 Закону №1058 встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Таким чином, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Однак, у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд зауважує, що ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788, що не заперечується відповідачем, при цьому Закон №1788 передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Натомість, за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058 позивач звернулася вперше 30.03.2023 р. (а.с.94).
Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 31.10.2018 р. у справі №577/2576/17, а також Верховного Суду у постановах від 31.07.2019 р. у справі №720/208/17, від 18.08.2020 р. у справі №263/6611/17, від 04.02.2021 р. №509/3080/16-а.
Таким чином, відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023, та 2024 роки, починаючи з 27.08.2025 р., підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 969,00 грн (а.с.15).
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При цьому відповідно до пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 р. №3460-IX установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.
Таким чином, за позовну вимогу немайнового характеру, яку заявлену фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (3 028,00 грн х 0,4), а з урахуванням понижуючого коефіцієнту - 968,96 грн
Однак позивачем надмірно сплачено 0,04 грн.
З огляду на п.1 ч.1 ст.7 Закону №3674 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону №3674 у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Зважаючи на викладене, питання щодо повернення переплаченої суми судового збору може бути вирішене судом за клопотанням позивача.
Разом з тим, суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802) здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, починаючи з 27 серпня 2025 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Дата складання повного рішення суду - 18 листопада 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ