14 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6908/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, що полягає у нездійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням періодів роботи респіраторником до його пільгового стажу шахтаря в розмірі, передбаченому ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", у відповідь на скаргу від 18.08.2025;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 періоди роботи на посаді респіраторника з 14.08.2003 по 31.05.2006, з 1.06.2006 по 31.10.2010, з 1.11.2010 по 30.06.2013, з 01.07.2013 по 16.03.2016 згідно даних довідок №17-48/1678 від 12.09.2023, №431 від 12.08.2013, №1/02-44 від 07.08.2025 як стаж шахтаря, в розумінні ст. 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та здійснити перерахунок та виплату його пенсії за віком в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), згідно ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз. 3 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 05.04.2025 з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 14.10.2025 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Представник відповідача надав суду відзив, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що пенсію позивачу призначено з 03.06.2025 року, спірні періоди зараховано, а тому підстав для задоволення позову немає (а.с.56-60)
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.69-71).
Дослідивши письмові докази у справі суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 04.04.2025 позивач досяг 50-річного віку і звернувся до відповідача із заявою від 17.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільговий умовах. Заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто ГУПФУ в Закарпатській області та рішенням №111450003894 від 25.04.2025 було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах по причині недостатності пільгового стажу по списку №1, оскільки до пільгового стажу не було зараховано періоди роботи позивача респіраторником в Олександрійському ВГРВ з 1.11.2010 по 30.06.2013 та Державному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСУНС з 01.07.2013 по 16.03.2016, частину періодів роботи на Смолінській шахті. Зазначено, що «Даний стаж можливо переглянути після проведення зустрічної перевірки».
За заявою від 23.05.2025, яку за принципом екстериторіальності було розглянуто ГУПФУ у Волинській області, рішенням №111450003894 від 30.05.2025 позивачу знову було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, тому що «не зараховано періоди згідно довідки №431 від 12.08.2013р., оскільки актом зустрічної перевірки №1100-0903-1/2141 від 09.05.2025 не підтверджено пільговий стаж. Не зараховано довідку №01/2-218 від 15.04.2016, оскільки не відповідає вимогам пільгової довідки».
За заявою від 03.06.2025 позивачу було призначено пенсію за віком, але з дати подання нової заяви (03.06.2025), при цьому періоди його роботи з 1.11.2010 по 30.06.2013 та з 01.07.2013 по 16.03.2016 до пільгового стажу для пенсії зараховано не було.
Позивач вважає, що у відповідь на його звернення відповідач мав би зарахувати до його пільгового стажу як стаж шахтаря, в розумінні ст. 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", періоди його роботи на посаді респіраторника з 14.08.2003 по 31.05.2006, з 1.06.2006 по 31.10.2010, з 1.11.2010 по 30.06.2013, з 01.07.2013 по 16.03.2016 та здійснити перерахунок його пенсії в розмірі 80% заробітної плати, згідно ст. 8 цього Закону та абз. 3 ч.1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і виправити таким чином, допущені під час призначення пенсії та «приведення пенсійної справи у відповідність», помилки. Натомість відповідач перерахунок пенсії позивача з вищезазначених підстав не здійснив, чим допустив, на думку позивача, протиправну бездіяльність.
Не погоджуючись з бездіяльністю пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За правилами частини 1статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок та умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідні положення містить і стаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Так, згідно із ч.1ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, призначену відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 05.04.2025.
03.06.2025 позивач подав заяву про призначення пенсії за віком № 1307.
Pішенням Головного управління в Полтавській області № 111450003894 від 12.06.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком по Списку № 1.
При призначенні обчислення розміру пенсії проведено, виходячи зі страхового стажу 30 років 06 місяців 15 днів, в тому числі робота по Списку № 1 - 10 років 00 місяців 07 днів.
До стажу роботи по Списку № 1 зараховані періоди роботи: з 13.09.2001 по 24.09.2001, з 26.09.2001 по 14.11.2001, з 17.11.2001 по 12.12.2001, з 15.12.2001 по 28.01.2002, з 31.01.2002 по 13.02.2002, з 16.02.2002 по 26.02.2002, з 28.02.2002 по 08.07.2002, з 13.07.2002 по 19.08.2002, з 30.08.2002 по 01.09.2002, з 05.09.2002 по 05.11.2002, з 09.11.2002 по 13.07.2003 - за посадою кріпильника з повним робочим днем під землею в Смолінській шахті ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.09.2023 № 17/48/1677, виданої Смолінською шахтою ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат";
з 14.08.2003 по 31.05.2006 - за посадою респіраторника з повним робочим днем у складі воєнізованого гірничорятувального взводу роботи з обслуговування підземних гірничих робіт в Смолінській шахті ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", що передбачено позицією 1010600а - 18029 пунктом а підрозділом 5 розділом 1 Списком № 1, згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.09.2023 № 17-48/1678, виданої Смолінською шахтою ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат";
з 01.06.2006 по 31.10.2010 - за посадою респіраторника з повним робочим днем у складі окремого воєнізованого гірничорятувального взводу № 2 шахти роботи з обслуговування підземних гірничих робіт в Смолінській шахті ДП “Східний гірничо- збагачувальний комбінат», що передбачено пунктом 1.5а підрозділом 5 розділом 1 Списком № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.09.2023 № 17-48/1678, виданої Смолінською шахтою ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат»;
з 08.05.2024 по 13.05.2024, з 17.05.2024 по 31.05.2024, з 03.06.2024 по 18.07.2024, з 22.07.2024 по 30.05.2025 - в якості учня стовбурового (підземного) та стовбурового (підземного) дільниці Спуск-підйом з повним робочим днем на підземних роботах на Новокостянтинівській шахті ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", що передбачено підрозділом 1 розділом 1 Списком № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.03.2025 № 09-06/923, виданої Новокостянтинівською шахтою ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".
В подальшому, страховий та пільговий стаж позивача був додатково перевірений пенсійним фондом, в зв'язку з наявністю розбіжностей.
Судом встановлено, що в результаті додаткової перевірки матеріалів електронної справи ОСОБА_1 встановлено неправильне визначення дати права на пенсію /з 03.06.2025, при правильній - 05.04.2025/ (а.с.44, зв. бік).
Відповідно до рішення Головного управління від 30.06.2025 за №111450003894 пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність з 05.04.2025 року (відповідно до поданої вперше заяви про призначення пенсії (від 17.04.2025). До страхового стажу зараховано період роботи з 01.01.1999 по 30.04.1999 за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, страховий стаж позивача, склав 30 років 06 місяців 15 днів (порахований по 31.03.2025), в тому числі пільговий стаж роботи за списком №1 - 10 років 28 днів.
Відповідно до пп. 3 - 4 п. І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1(даліПорядок №3-1) заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених у додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади.
Відповідно до п. 11 Порядку №3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).
Якщо заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого пенсіонера подається через вебпортал або засобами Порталу Дія, днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Згідно пп. 6 п. IV. Порядку №3-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Як встановлено судом, відповідач, за заявою позивача прийняв рішення, яким з 03.06.2025 призначив пенсію за віком, на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058.
Відповідно до рішення Головного управління від 30.06.2025 за №111450003894 пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність з 05.04.2025 року (відповідно до поданої вперше заяви про призначення пенсії (від 17.04.2025). До страхового стажу зараховано період роботи з 01.01.1999 по 30.04.1999 за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, страховий стаж позивача, склав 30 років 06 місяців 15 днів (порахований по 31.03.2025), в тому числі пільговий стаж роботи за списком №1 - 10 років 28 днів, що свідчить про відсутність бездіяльності з боку пенсійного фонду.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів законність оскаржуваних дій та рішення. Натомість доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО