18 листопада 2025 року м. Київ справа №320/29461/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, Акціонерне товариство «Інститут транспорту нафти» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 26.02.2025 № 01644724022 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 960 597,98 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 02.06.2025 № 05022924022 в сумі 1 056 668,78 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 26.02.2025 № 01644924022 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 40 698,23 грн.,
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 02.06.2025 № 05022524022 в сумі 126 107,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нараховані податковим органом штрафні санкції є протиправними та необґрунтованими, оскільки порушення строків сплати основних зобов'язань було внаслідок форс-мажорних обставин та не містять прямого умислу зі сторони підприємства.
Більш того, позивач наголошував, що такі нарахування штрафних санкцій мали бути анульовані на підставі п.52-1 та пп.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки товариством у межах 30 днів після отримання податкових повідомлень-рішень сплачено заборгованості з податкових зобов'язань. При цьому, посилання податкового органу на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень вважає безпідставним, оскільки товариством не заперечувалась правомірність визначених основних зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 8 липня 2025 року об 11:30 год.
Відповідачем до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що висновки податкового органу за наслідком перевірки є обґрунтованими та не спростованими позивачем, а отже спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню. Також зауважено про неможливість застосування процедури у відповідності до пп.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки податкові повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.
Окрім цього, зауважено, що позивачем не наведено жодних належних обґрунтувань неможливості виконання податкових зобов'язань у належні строки.
У підготовчому засіданні 08 липня 2025 року протокольною ухвалою продовжено підготовче провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16 вересня 2025 року о 14:00 год.
У відповіді на відзив представник позивача зазначав, що основні суми податкових зобов'язань було сплачено позивачем у межах 30 днів з дати отримання податкових повідомлень-рішень, а в адміністративному порядку було оскаржено лише висновки щодо застосування контролюючим органом штрафних санкцій, а тому в даному випадку підлягає застосування норм пп.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а доводи відповідача в цій частині суперечать вимогам чинного законодавства України та є необґрунтованими.
У підготовчому засіданні 16 вересня 2025 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті на 16 вересня 2025 року о 14:30 год. На підставі клопотань представників уповноважених сторін суд протокольною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
На підставі Наказу ГУ ДПС у м. Києві № 7981-п від 02.12.2024 була проведена планова документальна Акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2019 по 30.092024, валютного - за період з 01.10.2019 по 30.09.2024, ЄСВ за період з 01.10.2019 по 30.09.2024.
За результатами документальної планової виїзної перевірки було складено акт від 04.02.2025 № 9774/ж5/26-15-07-01-03/00148429.
На підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 04.02.2025 № 9774/ж5/26-15-07-01-03/00148429 прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.02.2025, а саме:
№ 01644624022, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб 1 475 626,09 грн;
№ 01644724022, згідно з яким зазначено, що за період фінансово-господарської діяльності платника податків з червня 2023 року по серпень 2024 року вчинено правопорушення за податковими зобов'язаннями ПДФО, у зв'язку з чим збільшено суму основного зобов'язання на суму 3 842 391,91 грн, за штрафними санкціями - 960 597,98 грн.;
№ 01644824022, згідно з яким зазначено, що при здійсненні фінансово-господарської діяльності платника податків з січня 2022 року по грудень 2023 року вчинено порушення в частині нарахування військового збору, а тому застосовано штрафні санкції в сумі 161580,55 грн;
№ 01644924022, відповідно до якого вказано, що при здійсненні у період фінансово-господарської діяльності платника податків з грудня 2023 року по серпень 2024 року вчинено порушення за податковим зобов'язанням військового збору, внаслідок чого збільшено суму основного зобов'язання на суму 162 793,08 грн, за штрафними санкціями - 40 698,227 грн.
У свою чергу, АТ «Інститут транспорту нафти» подано до ДПС України скаргу від 10.03.2025 б/н на податкові повідомлення-рішення від 26.02.2025 № 01644624022, № 01644724022, № 01644824022 та № 01644924022.
На підставі рішень ДПС України про результати розгляду скарги № 12877/6/99-00-06-01-01-06 від 06.05.2025 та № 12915/6/99-00-06-01-01-06 від 06.05.2025 Державною податковою службою України:
скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.02.2025 №01644624022 (в частині нарахованої штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 418957,31 грн), №01644824022 (в частині нарахованої штрафної санкції з військового збору у розмірі 35472,60 грн) та винесено нові податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02.06.2025 № 05022524022, № 05022924022;
залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.02.2025 № 01644724022, № 01644924022.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно з пунктом 18.2 статті 18 ПК України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
Абзацом першим пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 16 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Таким чином, позивач, як податковий агент, зобов'язаний сплачувати до бюджету від імені та за рахунок власних працівників з доходів, що їм виплачуються, ПДФО і військовий збір.
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Відповідно до підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 ПК України юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.
Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.
Підпунктом 168.4.7. пункту 168.4 ст.168 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (п.п.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.1. ст. 125-1 ПК України).
Ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.2. ст. 125-1 ПК України).
Згідно з п.11 підрозд. 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Згідно з п. п.521 підрозд. 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУП)-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, встановлених цим пунктом.
Водночас п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України.
Згідно пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (в редакції, чинній з 27.05.2022 по 01.08.2023) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУП)-19), не застосовуються (абзац сімнадцятий пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України).
Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України.
Тому норма п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України щодо 4 мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.
Відтак, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення, які вчинялись з 01.03.2020 до 27.05.2022 не застосовуються.
З податкових повідомлень-рішень від 26.02.2025 № 01644624022, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб 1 475 626,09 грн та № 01644824022, згідно з яким зазначено, що при здійсненні фінансово-господарської діяльності платника податків з січня 2022 року по грудень 2023 року вчинено порушення в частині нарахування військового збору, а тому застосовано штрафні санкції в сумі 161 580,55 грн, убачається, що штрафні санкції податковим органом було застосовано за період з січня 2020 року по грудень 2023 року.
Натомість, за наслідком розгляду скарги позивача в порядку адміністративного оскарження податковим органом взято до уваги та застосовано приписи законодавства щодо незастосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення, які вчинялись з 01.03.2020 до 27.05.2022. Як наслідок, скасовані штрафні санкції, застосовані до позивача у період до 27.05.2022.
Таким чином, прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.06.2025 № 05022924022, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1 056 668,78 грн, та від 02.06.2025 № 05022524022, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 126 107,95 грн, за період з червня 2022 року по грудень 2023 року є обґрунтованими та правомірними.
Більш того, позивачем не заперечується наявність порушень в частині несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб за період з червня 2022 року по грудень 2023 року, а інших доказів на спростування висновків податкового органу в цій частині позивачем не надано.
Аргументи підприємства щодо неможливості вчасного виконання податкового обов'язку щодо сплати податків у належні строки з підстав форс-мажорних обставин з посиланням на лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 в даному випадку є неприйнятними, оскільки встановлене абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності є залежним від отримання рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку відповідно до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за №967/38303 (далі - Порядок № 225), який набрав чинності 06 вересня 2022 року.
Разом з тим, та обставина, що Порядок № 225 набрав чинності лише 06 вересня 2022 року у будь-якому випадку не позбавляла платників податків права довести у визначений спосіб факт неможливості своєчасно виконати свій обов'язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено цим Порядком.
Отже, той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів з 27 травня 2022 року повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов'язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку № 225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку відповідальність, передбачена статтею 124 ПК України, до цього платника податків не застосовується.
Суд звертає увагу, що законодавець визначив чіткий алгоритм дій для платників податків, у яких була відсутня можливість виконати податковий обов'язок, а саме - шляхом звернення до податкового органу із заявою відповідно до вимог Порядку № 225.
Позивачем не було надано до суду доказів звернення до контролюючого органу у передбачений Порядком № 225 спосіб із заявою про підтвердження відсутності можливості виконання ним податків податкових обов'язків.
Таким чином, позивачем не доведено факту неможливості своєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору у спірний період, а тому його віднесено до категорії платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, і, відповідно, він підлягає притягненню до фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Підсумовуючи викладене, відсутні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.2025 № 05022924022 та від 02.06.2025 № 05022524022.
При цьому, щодо податкових повідомлень-рішень від 26.02.2025 № 01644724022 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 960 597,98 грн та від 26.02.2025 № 01644924022 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 40 698,23 грн суд зазначає наступне.
01.08.2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" № 3219-IX, яким зокрема п.69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено пп.69.37 наступного змісту:
"Тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ХІ, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов'язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов'язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується".
Буквальний аналіз положення підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України свідчить, що дана норма застосовується у випадку, коли за результатами податкової перевірки, проведеної після 1 серпня 2023 року в період дії воєнного стану, контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні визначено суму основного податкового зобов'язання (без штрафних санкцій), яку платник сплатив упродовж 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого рішення.
У такому разі штрафні санкції вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Судом установлено, що отримавши 26.02.2025 податкові повідомлення-рішення № 01644724022 та № 01644924022, підприємством було сплачено основні зобов'язання у межах передбаченого строку впродовж 30 календарних днів, що підтверджується платіжними інструкціями від 27.03.2025 № 7175 на суму 3 842 391,91 грн та від 26.03.2025 № 7110 на суму 162 793,08 грн.
Отже, позивачем дотримано умови підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що є підставою для нівелювання штрафних санкцій.
Посилання відповідача на неможливість застосування підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України з підстав оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку суд не бере до уваги, оскільки з поданої позивачем скарги від 10.03.2025 встановлено, що податкові повідомлення-рішення оскаржувались виключно в частині застосування штрафних санкцій і жодних заперечень щодо основних зобов'язань за податковими повідомлення-рішеннями від 26.02.2025 № 01644724022 та № 01644924022 позивачем не зазначалось.
Як наслідок, означені податкові повідомлення-рішення від 26.02.2025 № 01644724022 та № 01644924022 прийнято податковим органом протиправно та безпідставно, а тому суд дійшов висновку про їх скасування.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зокрема, суд зауважує, що посилання позивача на порушення податкового орагну правових норм при викладенні висновків акту перевірки, складанні податкових повідомлень-рішень та аргументи щодо недотримання строків податковим органом при направленні запитів окремо не оцінювались, оскільки вони не є значимими в розрізі вагомсті обґрунтувань та підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги наведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи платіжної інструкції від 10.06.2025 № 82 позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 30 028,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 13 928,88 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 26.02.2025 № 01644724022 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 960 597,98 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 26.02.2025 № 01644924022 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 40 698,23 грн.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» (код ЄДРПОУ 00148429, адреса: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60) судовий збір у розмірі 13 928 (тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 88 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 18 листопада 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.