18 листопада 2025 року Київ Справа №640/18454/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не включення до заробітку ОСОБА_1 суми усіх виплат, з якими було фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно довідок Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування розміру пенсії державного службовця при призначення з врахуванням посадового окладу в розмірі 9600,00 грн., надбавки за ранг (спеціальне звання радника податкової та митної служби 1 рангу) в розмірі 700,00 грн. та надбавки за вислугу років (50%) в розмірі 4800,00 грн. станом на вересень 2018 року згідно з довідкою Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)"; премії у розмірі 8980,02 грн. та матеріальної допомоги в частині, що відповідає календарному місяцю в розмірі 3707,88 грн. згідно з довідкою від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 02.10.2018 в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на час звернення до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію відповідно до закону України "Про державну службу" позивач досяг пенсійного віку, та має необхідний страховий стаж роботи та стаж державної служби, тому вважає, що набув право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 ЗУ "Про державну службу". Звертає увагу суду на те, що до заяви про переведення на інший вид пенсії додано довідки Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати ля призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби", у відповідності до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим ПКМУ від 14.09.2016р. №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", які не було враховано відповідачем.
15.11.2022, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
24.05.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 24.05.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.
Ухвалою суду від 07.07.2023 прийнято справу до свого провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надіслано до суду копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Відзиву від відповідача судом не отримано.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебував на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримував пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Позивач зазначив, що станом на дату звернення до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про переведення його на пенсію держслужбовця загальний страховий стаж позивача складав 42 роки 6 місяців 6 днів, що не заперечувалося відповідачем під час судового розгляду справи та не є предметом оскарження в межах заявлених позовних вимог.
29 жовтня 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про переведення його на пенсію державного службовця.
Згідно трудової книжки позивача:
- 03 листопада 1976 року призваний на військову службу; 13 грудня 1978 року звільнений у запас;
- з 05 липня 1983 року по 01 липня 1988 року - служба в органах внутрішніх справ безперервно 4 роки 11 місяців 26 днів;
- з 01 липня 1988 року по 24 жовтня 1990 року - інструктор Радянського РК КП України м. Києва;
- 27 січня 1992 року призначений на посаду державного податкового інспектора; 02 листопада 1992 року призначений старшим державним податковим інспектором відділу непрямих податків; 04 липня 1993 року звільнений по переводу в державну податкову інспекцію по Ленінградському району м. Києва;
- 01 липня 1993 року прийнятий на роботу на посаду заступника керівника інспекції - керівника відділу податкових розслідувань;
- 27 квітня 1995 року згідно із Законом України "Про державну службу" прийняв присягу державного службовця";
- з 26 листопада 1996 року переведений на посаду керівника управління справляння податків з фізичних осіб;
- 24 лютого 1997 року звільнений з посади по переводу в ДПА у Московському районі м. Києва; відповідно до наказу від 31 січня 1997 року №11 підтверджено спеціальне звання "Радник податкової служби ІІІ рангу";
- 25 лютого 1997 року призначений на посаду начальника відділу реєстрації і контролю застосування ЕККА, акцизних марок, патентів Управління документальних перевірок юридичних осіб по переводу з ДПА у Ленінградському районі м. Києва;
- 19 серпня 1997 року переведений на посаду заступника голови - начальника управління документальних перевірок юридичних осіб; 22 жовтня 1997 року звільнений з посади по переводу у ДПС у Києво-Святошинському районі Київської області;
- 23 жовтня 1997 року призначений на посаду голови ДПА у Києво-Святошинському районі Київської області у порядку переводу; наказом від 04 грудня 1997 року №225 "о" присвоєно персональне звання "радник податкової служби ІІІ рангу" з 4 грудня 1997 року; 16 лютого 1998 року звільнений з посади голови ДПС; 17 лютого 1998 року призначений на посаду начальника ДПІ в Києво-Святошинському районі Київської області; 02 серпня 2000 року звільнений з посади за угодою сторін;
- 05 грудня 2000 року призначений на посаду начальника відділу організації стягнення майна Головного управління стягнення заборгованості; 05 грудня 2000 року присвоєно спеціальне звання - радник податкової служби І рангу; 18 липня 2001 року звільнений з посади за власним бажанням;
- 19 жовтня 2001 року призначений на посаду начальника управління у справах захисту прав споживачів у сфері роздрібної торгівлі та реклами, присвоєно 9 ранг державного службовця; 01 лютого 2002 року звільнений за власним бажанням;
-20 січня 2003 року призначений на посаду виконуючого обов'язки заступника начальника МГВПМ Броварської ОДПІ (Управління податкової міліції ДПА в Київській області); 02 липня 2003 року звільнений у порядку переводу до ДПВ України;
- 03 липня 2003 року призначений на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу аналізу діяльності та вдосконалення системи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Департаменту боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА України; 01 серпня 2003 року переведений на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу співпраці з органами фінансового контролю Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
- 02 січня 2004 року переведений на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу взаємодії з Держфінмоніторингом інформаційно-аналітичного управління Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
- 13 жовтня 2005 року переведений на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу координації роботи центрального апарату організаційно-розпорядчого департаменту;
- 01 грудня 2006 року переведений на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу моніторингу та оцінки роботи ДПС організаційно-розпорядчого департаменту; 03 вересня 2007 року переведений на посаду заступника начальника відділу моніторингу та оцінки роботи ДПС організаційно-розпорядчого департаменту;
- 25 січня 2011 року переведений на посаду начальника відділу моніторингу та оцінки роботи ДПС організаційно-розпорядчого департаменту;
- 17 червня 2011 року переведений на посаду начальника відділу моніторингу та оцінки роботи ДПС організаційно-розпорядчого департаменту; 18 березня 2013 року звільнений з посаду в порядку переведення для подальшої роботи в Міністерстві доходів і зборів України;
- 19 березня 2013 року призначений у порядку переведення на посаду заступника начальника управління - начальника відділу координації роботи головних управлінь Міністерства в регіонах управління координації роботи територіальних органів департаменту регулювання діяльності Міністерства та його територіальних органів Міністерства доходів і зборів України та присвоєно 8 ранг держслужбовця;
- 05 грудня 2013 року присвоєно спеціальне звання - радник податкової та митної справи І рангу; 09 липня 2014 року переведений на посаду заступника начальника управління - начальника відділу супроводження організаційних заходів управління регулювання діяльності організаційно-розпорядчого департаменту ДФС України;
- 13 березня 2015 року - звільнений у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці; 14 березня 2015 року поновлений на посаді заступника начальника управління - начальника відділу супроводження організаційних заходів управління регулювання діяльності організаційно-розпорядчого департаменту ДФС України; 28 квітня 2017 року звільнений у зв'язку зі зміною організаційної структури та скороченням штатної чисельності.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 13 грудня 2018 року №132321/03 на заяву позивача про переведення його на пенсію державного службовця повідомлено про відсутність законних підстав для переведення, оскільки за записами трудової книжки позивача до стажу роботи на посадах, які відносяться до категорії посад державної служби, зараховано періоди роботи з 19 жовтня 2001 року по 01 лютого 2002 року та з 19 березня 2013 року по 13 березня 2015 року, що становить 2 роки 3 місяці 8 днів.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 18 грудня 2018 року №135992/02/Г-8892/1 у відповідь на електронне звернення позивача повідомлено, що за записами трудової книжки позивача до стажу роботи на посадах, які відносяться до категорії посад державної служби, зараховано періоди роботи з 19 жовтня 2001 року по 01 лютого 2002 року та з 19 березня 2013 року по 13 березня 2015 року, що становить 2 роки 3 місяці 8 днів, у зв'язку з чим на заяву позивача відповідачем винесено відмову в переведенні з пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Вважаючи, що відмова відповідача у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є необґрунтованою, порушує вимоги чинного законодавства та його права, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року у справі № 640/4971/19, позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні пенсії позивачу відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі пункту 12 "Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" призначити позивачу пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу";
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022року у справі № 640/4971/19 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року - залишено без змін.
Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року справі № 640/4971/19 набрало законної сили 26 липня 2022 року.
У зв'язку з тим, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року у справі № 640/4971/19 набрало законної сили, позивач звернувся із заявою до відповідача про виконання рощення суду в добровільному порядку. Крім того, позивачем надано для перерахунку пенсії довідки Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати ля призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби", для врахування всіх показників заробітної плати.
Водночас, пенсійний орган повідомив відповідача, що пенсія державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3733-ХІІ позивачу призначено з 02.10.2018 року. Проте, врахування довідок Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати ля призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби" немає можливості, оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року у справі № 640/4971/19 не містило такої вимоги.
Відтак, предметом спору у даному випадку є дії відповідача, які полягають у відмові врахувати відомості довідок Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби".
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульоване Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723 ХІІ (далі Закон № 3723).
Натомість з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 за № 889-VIII (далі Закон № 889-VІІІ). Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10-12 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII.
Згідно з частиною першою статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пунктів 10-12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII:
10. Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
11. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
12. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як встановлено судом, на момент звернення із заявою про переведення на пенсію державного службовця позивач досяг пенсійного віку, мав необхідний страховий стаж та відповідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що відповідачем не заперечується. Отже, позивач набув право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015.
Водночас, як вбачається зі змісту листа ГУ ПФУ в м. Києві, відповідачем не враховано при розгляді заяви позивача про переведення на інший вид пенсії довідок Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби".
З огляду на зміст частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія згідно Закону України "Про державну службу" призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, для визначення розміру пенсії згідно Закону України "Про державну службу" необхідно встановити розмір заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, від якого, в свою чергу, визначається розмір пенсії, що становить 60 відсотків від розміру такої заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок № 622).
Так, пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з пунктом 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб визначено форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Так, відповідно до пунктів 2, 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу", пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, та пункту 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, правління Пенсійного фонду України постановою від 17.01.2017 №1-3 затвердило форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу".
Судом встановлено, що 29.10.2018 Фіскальною службою України виготовлено довідки № 824 та № 825 "Про складові заробітної плати ля призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби". На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідка від 29.10.2018 № 824 та № 825 відповідають формі довідок, затверджених постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3.
Факт долучення вказаних довідок до заяви позивача про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" не заперечується відповідачем.
Суд звертає увагу на те, що всі відображені в довідках від 29.10.2018 № 824 та № 825 види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому такі довідки мають бути врахована при розрахунку розміру пенсії позивача як державного службовця.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закону №1058-IV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
В спірному випадку пенсія позивачу на підставі Закону України "Про державну службу" з 02.10.2018 призначена вперше, а тому пенсійний орган при призначенні такої пенсії повинен враховувати і подану заяву, і додані до неї документи.
Оскільки на момент такого звернення позивач мав більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, однак не працював на посадах державної служби, він мав право відповідно до Порядку №622 на призначення пенсії з заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд зазначає, що наявність або відсутність 20-ти річного стажу на державній службі станом на 01 травня 2016 року враховується лише для вирішення питання щодо наявності права на призначення пенсії державного службовця, тоді як позивачу пенсія призначена, і спору щодо цього між сторонами немає.
Вказані обставини свідчать про протиправними дії відповідачів щодо не врахування ОСОБА_1 під час призначення пенсії суми усіх виплат, з якими було фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно довідок Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати ля призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби".
Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту позивача буде визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві, які полягають у відмові позивачу у врахуванні довідок Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати ля призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби".
Згідно з частиною 3, 5 статті 45 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з пунктом 31 Порядку № 622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтями 1, 2 Закону України від 24.03.1993 № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Структура заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до статті 41 Закону № 1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З системного аналізу зазначених норм убачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин - стаття 41 Закону № 1058-IV.
Таким чином, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивачем пред'явлено довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу робіт стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, видану Фіскальною службою України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби".
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
У відповідності до пункту 1.7 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача у таких типових справах є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
Аналіз наведених норм та встановлених судом обставин свідчить на користь висновку про те, що ефективним способом захисту порушених прав стане зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3733-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, з урахуванням довідок Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби", у зв'язку із чим провести перерахунок і виплату пенсії з 02.10.2018, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про сукупність підстав для задоволення позовних вимог в частині.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 600,00 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування ОСОБА_1 під час призначення пенсії суми усіх виплат, з якими було фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно довідок Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) призначеної пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3733-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, з урахуванням довідок Фіскальної служби України від 29.10.2018 № 824 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та від 29.10.2018 № 825 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби" з 02.10.2018, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 600 (шістсот) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.