ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" листопада 2025 р. справа № 300/6465/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) звернулось в суд з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі, також - відповідач) в якій просить:
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Герелевич О.М. щодо винесення постанови від 01.09.2025 ВП № 77165206 про накладення штрафу протиправними;
- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Герелевич О.М. від 01.09.2025 ВП № 77165206 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу у розмірі 5100,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/3363/23 виконано в добровільному порядку ще до початку виконавчого провадження за виконавчим листом по даній справі. Зокрема, позивачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, починаючи з 08.12.2022 та визначено розмір заборгованості за виплатою пенсії позивачці. Дані про розмір заборгованості внесено до реєстру судових рішень Пенсійного фонду України. Про виконання рішення суду позивач повідомив відповідача листом від 30.07.2025. Однак, незважаючи на повідомлення про виконання рішення суду, відповідач виніс постанову про накладення штрафу. Позивач зазначає, що постанова про накладення штрафу виноситься тільки у випадку невиконання рішення суду станом на момент винесення такої постанови, а оскільки рішення суду було виконано, то підстав для застосування до позивача штрафу немає. У зв'язку з цим просить позов задовольнити (а.с. 1-21).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 даний позов залишено без руху. Визначено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору (а.с. 23-25).
22.09.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено документ про сплату судового збору (а.с. 26-33).
Таким чином, недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху було усунуто в повному обсязі.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.09.2025 по 07.10.2025 згідно наказу від 15.09.2025 № 290-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 34), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 відкрито провадження по даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 35-37). Розгляд даної справи призначено на "05" листопада 2025 року о 11:40.
28.10.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач звертає увагу, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача, рішення суду не було виконаним у повній мірі та без поважної причини. Тому винесення постанови про накладення штрафу з боку державного виконавця є правомірним. У зв'язку з цим, просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 45-65).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Судове засідання по даній справі, призначене на 05.11.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді по даній справі на лікарняному. Судовий розгляд справи призначено на "18" листопада 2025 року о 10:30.
У судове засідання, призначене на 18.11.2025 о 10:30 сторони не з'явилися, що підтверджується довідкою (а.с. 74). Від позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без участі їхніх представників.
Суд звертає увагу на те, що частиною 1 та 5 статті 205 вказано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 9 коментованої статті передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справи, відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства, у письмовому провадженні, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті спору, встановив наступне.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі № 300/3363/23, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 08.12.2022 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії у відповідності до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 08.12.2022 з урахуванням проведених платежів.
Дане рішення набрало законної сили 14.01.2025, після постановлення Верховним Судом постанови про задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та скасування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, якою рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду було скасовано.
17.01.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на виконання вищевказаного рішення, здійснило перерахунок пенсії позивачки із обчисленням пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та включило заборгованість по даній пенсії до реєстру судових рішень Пенсійного фонду України, які виконуються за окремою бюджетною програмою.
28.01.2025 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 300/3363/23.
11.02.2025 за вищевказаним виконавчим листом старшим державним виконавцем Герелевич О.М. Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 77165206, про що було повідомлено позивача листом № 1895 від 11.02.2025. (а.с. 54).
21.02.2025 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області направило відповідачу лист № 0900-0803-5/10264, в якому повідомило про направлення до Пенсійного фонду України запиту щодо надання дозволу на макетну обробку пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 14-15).
17.07.2025 державним виконавцем Герелевич О.М. Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надіслано позивачу вимогу про надання інформації щодо виконання виконавчого листа № 300/3363/23 від 28.01.2025, яка була надіслана листом № 9460/В1-23 від 17.07.2025 (а.с. 8-9).
30.07.2025 позивач надіслав відповідачу лист 0900-0802-5/38286, до якого долучив довідку № 196, в якій зазначив, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду ГУ ПФУ в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 включено до реєстру судових рішень Пенсійного фонду України, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с. 13).
01.09.2025 старшим державним виконавцем Герелевич О.М. винесено постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100 грн та зобов'язано позивача виконати рішення суду в десятиденний строк з дня отримання відповідної постанови, про що було повідомлено позивача листом № 10594/В1-23 від 01.09.2025 (а.с. 63).
Згідно відомостей з автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на момент розгляду справи виконавче провадження № 77165206 відкрито (а.с. 73).
Вважаючи постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин 1-2 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 2 та частини 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (надалі, також - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно із частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
При цьому, Законом № 1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання або ж невиконання в повному обсязі. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду та неповажності причин його невиконання.
З наведеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, згідно з практикою Верховного Суду (постанова від 21.11.2018 у справі № 373/436/17) невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. В цьому разі накладення державним виконавцем штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач частково виконав рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2023, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 17.01.2025 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за яким обчислено пенсію позивачки в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та з врахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Як зазначалося судом вище, 17.01.2025 нараховану грошову допомогу та заборгованість за виплатою пенсії включено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Відповідно до даних даного реєстру, позивач нарахував ОСОБА_1 346287,75 гривень заборгованості, яка підлягає виплаті їй на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/3363/23.
У зв'язку з відсутністю коштів у відповідній бюджетній програмі, виплата нарахованої заборгованості ОСОБА_1 не була здійснена. Відсутність коштів для виконання судового рішення № 300/3363/23 підтверджується довідками, виданими позивачем. Зокрема, відповідно до довідки № 187 від 06.06.2025, позивачем було підготовлено виплатні відомості на суму 5509,96 тис. гривень, а остання виплата, яка проводилася 19.10.2024 стосувалася заборгованості за рішеннями судів за період з 21.09.2020 по 19.11.2020 (а.с. 17).
При цьому, в обґрунтування доводів позовної заяви позивач зазначає про те, що сума заборгованості за перерахованою пенсією становить 346287,75 гривні та буде виплачена після надходження коштів на відповідну бюджетну програму.
Суд звертає увагу, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Отже, поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (надалі, також - Закон № 1788-ХІІ), Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 1788-ХІІ, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З урахуванням зазначеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не виконало в повному обсязі рішення суду у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування (проведення перерозподілу бюджетних коштів за окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду), що здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що невиконання судового рішення позивачем через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки об'єктивно не залежить від позивача. З огляду на це, застосування відповідачем до позивача штрафу суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів відсутності поважних причин щодо невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/3363/23.
Щодо вимоги про визнання дій старшого державного виконавця щодо винесення постанови протиправними, то суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 63 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 63 Закону № 1404-VIII, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Суд звертає увагу, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена державним виконавцем Герелевич О.М. 11.02.2025. Даною постановою визначено строк протягом 10 робочих днів на виконання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області рішення суду у справі № 300/3363/23. Даний строк закінчився 21.02.2025. Таким чином, перевірка виконання рішення суду мала бути здійснена 24.02.2025. Однак, оскаржувана постанова про накладення штрафу у розмірі 5100 грн була винесена 01.09.2025.
Суд зазначає, що до прав виконавця під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого належить право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження"). Державним виконавцем 17.07.2025 було направлено вимогу до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо надання інформації про виконання рішення суду у справі № 300/3363/23. Водночас суд звертає увагу відповідача на те, що позивачем, на виконання його обов'язку, відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", було повідомлено відповідача про часткове виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/3363/23 та надано довідку № 196 від 24.07.2025 та дані про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , проте відповідачем не було взято їх до уваги, що в подальшому вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, відповідачем вчинено протиправні дії щодо винесення постанови про накладення штрафу від 01.09.2025 у розмірі 5100,00 гривень, оскільки не було встановлено факту та причин (відсутності поважних причин) щодо невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/3363/23.
Також варто звернути увагу на той факт, що відповідачем накладено штраф за невиконання рішення суду, зокрема щодо невиплати перерахованої пенсії за січень-березень 2025 року, однак надані відповідачем матеріали не містять підтвердження факту виплати позивачем пенсії за даний період у неправильному розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про повне обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В даній справі докази понесення витрат щодо залучення свідків та проведення експертиз не надано, тому витрати, питання про розподіл яких може бути вирішено судом у даному рішенні відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Герелевич О.М. щодо винесення постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 77165206 від 01.09.2025 протиправними.
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Герелевич О.М. від 01.09.2025 ВП № 77165206 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу у розмірі 5100,00 гривень.
Копію рішення надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43316386, вул. Галицька, буд. 45, м. Івано-Франківськ, 76019).
Суддя Главач І.А.