ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" листопада 2025 р. справа № 300/5095/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 733 153,88 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
11.11.2025 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Подане клопотання мотивоване тим, що з урахуванням предмета спору (множинності позовних вимог), характеру спірних правовідносин, дана справа має вагоме значення, внаслідок чого, для повного та всебічного встановлення обставин справи її розгляд повинен проводитися за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заявлене суду клопотання, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до частини 2 статі 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 4 коментованої статті зазначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 7 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справами незначної складності є стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
За змістом приписів статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 2 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З вищенаведеного слідує, що Законом не встановлено обов'язку прийняття рішення про призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін у разі наявності про це заяви (клопотання) сторони. У поданому клопотанні не наведено конкретних мотивів та обґрунтувань складності справи та необхідності проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
У свою чергу, особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Так, відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 7 статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
В обгрунтування пропуску строку звернення із вказаною заявою сторона відповідача вказує про те, що ухвала суду від 28.08.2025 та позовна заява їй не були надіслані, водночас, коментованою ухвалою суду не встановлено строку для подання відзиву на позовну заяву.
Суд звертає увагу, що під час первинної перевірки позовної заяви Головного управління ДПС в Івано-Франківській області судом встановлено, що відповідно до змісту відповіді Єдиного державного демографічного реєстру місце реєстрації ОСОБА_1 з 12.10.2022 - АДРЕСА_1 , проте, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області в позовні заяві зазначено адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .
Позивачем на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою яка зазначена в позовній заяві ( АДРЕСА_2 ) надано квитанцію "Укрпошта" від 18.07.2025.
У зв'язку із наведеним, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 позовну заяву Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- доказів на підтвердження направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу: АДРЕСА_1 .
- витяг з Реєстру фізичних осіб платників податків щодо податкової адреси відповідача як фізичної особи.
31.07.2025 представник позивача усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Внаслідок чого, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
Зокрема пунктом 3 вказаної ухвали суду встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
З матеріалів справи встановлено, що ухвала про відкриття провадження була надіслана відповідачу за обома адресами, а саме:
АДРЕСА_1 (адреса реєстрації за даними ЄДДР),
АДРЕСА_3 (адреса, зазначена у позові).
Поштові відправлення отримані ОСОБА_1 11.09.2025, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення, долученими до матеріалів справи.
Таким чином, відповідач була належним чином повідомлена про відкриття провадження та про встановлений судом строк подання відзиву, однак, жодних заяв або клопотань до суду не подала, правом на подання відзиву у встановлений строк не скористалася.
Отже, твердження відповідача про ненадсилання ухвали суду або позовної заяви не відповідають фактичним даним справи та спростовуються належними доказами вручення судових документів.
Водночас, з аналізу наведених приписів статті 262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.
Суд також звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідач не був позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачем не доведено наявності суспільного інтересу справи.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників процесу, а також наведені відповідачем аргументи, клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 12, 243, 248, 256, 257, 260, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.